20/323-07/13
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.09.07 Справа 20/323-07/13
за позовомВиробничо-комерційного підприємства „Теплобуд”, м. Київ
доТовариства з обмеженою відповідальністю „Укрспецавтобуд”, м. Ірпінь, Київська область
про стягнення 20922,90грн.
Суддя С.Ю. Наріжний
Представники:
від позивача Акімов В.М. –керівник;
від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Виробничо-комерційного підприємства „Теплобуд” (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрспецавтобуд” (далі –відповідач) про стягнення 20922,90 грн., з яких 11160 грн. –основний борг, 9762,90 грн. –пеня.
Позовні вимоги ґрунтуються на умовах договору оренди від 20.08.2005 р., що належним чином не виконуються відповідачем, в частині сплати орендної плати внаслідок чого у останнього виникла заборгованість по орендним платежам.
Згідно розпорядження голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. від 28.08.2007 р. в зв'язку з призначенням Указом Президента України судді Іваненко Я.Л. суддею іншого суду справу №20/323-07 передано для подальшого провадження судді С.Ю.Наріжному.
Ухвалою від 05.09.2007 р. справа №20/323-07 прийнята суддею Наріжним С.Ю. до свого провадження та присвоєно їй номер №20/323-07/13, а розгляд справи призначено на 24.09.2007 р.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів не подав. Відповідач належним чином був повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 30.07.2007 р. Таким чином, відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду. Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для розгляду справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
20.08.2005 р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди (далі –Договір), відповідно до умов якого орендодавець (позивач) передав орендареві (відповідачу), а орендар прийняв у тимчасове користування приміщення та майно, що знаходиться в даних приміщеннях відповідно до додатку №1 до договору під ремонт та обслуговування автомобілів, що знаходиться за адресою смт. Гостомель, вул. Лугова 6А (далі –майно).
Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання по договору. Факт передачі позивачем майна в тимчасове користування відповідачу підтверджується Актом прийому-передачі приміщень від 20.08.2005 р., який підписаний сторонами та скріплений їх печатками.
Відповідно до п. 4.1 договору строк оренди становить з 20.08.2005 р. по 20.08.2007 р.
Відповідно до п. 3.1 договору орендна плата становить 400 у. одиниць та сплачується в національній валюті України.
Відповідно до п. 5.2 договору орендна плата за перший місяць сплачується в момент підписання договору, а за інші місяці не пізніше 20 числа оплачуваного місяця.
В порушення умов договору та прийнятих на себе зобов'язань відповідач не сплатив повністю орендну плату за перший місяць оренди та за період з 20.01.2007 р. по 20.07.2007 р., сплативши частково 5000 грн., внаслідок чого згідно розрахунку позивача у нього виникла заборгованість в сумі 11160 грн.
Таким чином, на день розгляду справи основний борг який підлягає стягненню з відповідача становить 11160грн.
Згідно п 5.4 договору у разі порушення відповідачем строків сплати орендної плати після 5 числа кожного місяця відповідач сплачує пеню у розмірі 0,5% від загальної суми оренди за за кожен день прострочення. Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи сума пені в розмірі 9762,90 грн. є обґрунтованою та підлягає стягненню.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).
Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Таким чином, оскільки сторони досягли згоди щодо розміру пені у договору, який підписаний і скріплений печатками обох сторін, що узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України, який був прийнятий пізніше ніж Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” суд вважає, що нарахування позивачем пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідачем у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу є правомірним. (Аналогічна ж позиція викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 10.03.2005 р. по справі №10/229)
Проте, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Проте враховуючи, що відповідач частково сплачував суму основної заборгованості, неспіврозмірність суми основного боргу з розміром пені, відсутність прямих збитків позивача суд вважає за необхідно зменшити розмір пені.
У зв'язку із зазначеним суд зменшує пеню в розмірі 9762,90 грн., яка підлягає стягненню з відповідача до 3000 грн.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Враховуючи вищевикладене, обставини справи позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.44 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрспецавтобуд” (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Центральна 125; код 33083115) на користь Виробничо-комерційного підприємства „Теплобуд” (03442, м. Київ, вул. Доброхотова 17/135) 11160 (одинадцять тисяч сто шістдесят) грн. заборгованості, 3000 (три тисячі) грн. –пені, а також судові витрати: 209 (двісті дев'ять) грн. 23 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині стягнення 6762,90 грн. пені відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Наріжний С.Ю.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 24.09.2007 |
Оприлюднено | 16.10.2007 |
Номер документу | 1020527 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Наріжний С.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні