Рішення

від 20.12.2021 по справі 910/16635/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2021Справа № 910/16635/21 Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай."

про стягнення 29 300,00 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай." про стягнення 29 300,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що до нього перейшло право вимоги до відповідача як до особи, відповідального за відшкодування збитків, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/16635/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з приписами ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Вказана ухвала суду від 18.10.2021 була надіслана відповідачу 20.10.2021 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6А, та відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105481288360 була вручена Товариству з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" 26.10.2021.

Статтею 113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За приписами ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 18.10.2021 у справі №910/16635/21 встановлено Товариству з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" строк на подання відзиву з долученими до нього доказами та з доказами його направлення позивачу - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Отже, Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай" повинно було подати відзив на позов у строк до 10.11.2021 включно.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений судом у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва встановив наступне.

02.12.2019 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний", як страховиком, та Бойко І.В. , як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування В№356303, предметом якого є добровільне страхування майнових інтересів, пов`язаних з володінням та/або користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом автомобілем марки "Ford Fiesta", реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно договору до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП, та вигодонабувачем є страхувальник.

Строк дії договору встановлено з 02.12.2019 по 01.12.2020.

29.10.2020 року на трасі Київ - Харків- Довжанський трапилася дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля марки "Ford Fiesta", реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля марки "Folswagen Transporter", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , в результаті чого транспортний засіб марки "Ford Fiesta", реєстраційний номер НОМЕР_1 , отримав механічні ушкодження.

Постановою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 18.12.2020 у справі №243/9546/20 встановлено порушення гр. ОСОБА_3 вимог п.10.1, п.12.1 та п. 12. 3 Правил дорожнього руху України, у зв`язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

11.12.2020 страхувальник звернувся із заявою про настання страхової події та про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до Звіту №1891/11 дослідження КТС за фактом визначення вартості матеріального збитку, складеного суб`єктом оціночної діяльності Бодак В.С. (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності №172 від 15.02.2002), матеріальний збиток, заданий власнику автомобіля марки "Ford Fiesta", реєстраційний номер НОМЕР_1 , складає 38 328,86 грн.

Згідно з рахунком №1111 від 11.11.2020, виставленого ПП Бойко І.В. , вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля марки "Ford Fiesta", реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 31 900,00 грн.

30.12.2020 позивачем було складено та підписано страховий акт №230/20, згідно з яким пошкодження транспортного засобу марки "Ford Fiesta", реєстраційний номер НОМЕР_1 , внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в загальному розмірі 31 900,00 грн.

На підставі складеного страхового акту №230/20 від 30.12.2020 позивач, виконуючи свої зобов`язання за договором страхування В№356303 від 02.12.2019, перерахував на рахунок ПП Бойко І.В. суму страхового відшкодування в розмірі 31 900,00 грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №23207 від 30.12.2020.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі статтями 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування".

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Отже, з огляду на положення ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" підставою для набуття позивачем права вимоги щодо виплати страхового відшкодування (в порядку заміни кредитора в зобов`язанні) є факт фактичної виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" перейшло в межах виплаченої суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З відповіді від МТСБУ вбачається, що транспортний засіб марки марки "Folswagen Transporter", реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю марки "Ford Fiesta", реєстраційний номер НОМЕР_1 , застрахований відповідачем згідно з полісом №АО3739915.

Згідно з ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_3 встановлена в судовому порядку.

Згідно п.п. 1.1, 1.4 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Отже, оскільки ОСОБА_3 експлуатував автомобіль марки "Folswagen Transporter", реєстраційний номер НОМЕР_2 , на законних підставах, то відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації цього автомобіля була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.Ай".

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

При цьому, відповідно до п. 12.1 ст. 12 зазначеного вище Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс № АО3739915) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 130 000,00 грн., франшиза - 2600,00 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Позивач направив 05.01.2021 на адресу відповідача заяву вих. №б/н про виплату страхового відшкодування в порядку суброгації.

Однак відповідач у встановлений законом строк відшкодування не здійснив.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом № АО3739915 розміри лімітів відповідальності (130000,00 грн) та франшизи (2600,00 грн), суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 29 300,00 грн.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статтей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням викладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 129, 130, 191, 236-242, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.Ес.АЙ" (просп. Героїв Сталінграда, буд. 4, корпус 6-А, м. Київ, 04211; ідентифікаційний код 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" (вул. Соборна, буд. 37, м. Дружківка, Донецька обл., 84205; ідентифікаційний код 13494943) суму страхового відшкодування у розмірі 29 300 грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 270 грн 00 коп.

3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 20.12.2021

Суддя Т. Ю. Трофименко