Рішення

від 21.12.2021 по справі 910/15052/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.12.2021Справа № 910/15052/20 Господарський суд міста Києва у складі судді І.О. Андреїшиної, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін господарську справу

За позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, код ЄДРПОУ 41946011)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЗС-ПРОЕКТ" (02160, м. Київ, вул. Возз`єднання, 15, код ЄДРПОУ 34425837)

про стягнення 149 545,68 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЗС-ПРОЕКТ" про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 80728 від 07.08.2007 у розмірі 149 445,68 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 09.10.2020 залишив позов без руху, надав строк для усунення недоліків позову у встановлений спосіб.

12.10.2020 до суду від позивача засобами поштового зв`язку надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2020 відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

23.11.2020 через відділ діловодства суду від відповідачем подано відзив на позовну заяву, клопотання про об`єднання справи № 910/15052/20 та № 910/12973/20 в одне провадження та клопотання про зупинення провадження у справі.

24.11.2020 через відділ діловодства суду позивачем подано клопотання про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.11.2020 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МЗС-ПРОЕКТ" про об`єднання в одне провадження двох справ відмовлено; задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "МЗС-ПРОЕКТ" про зупинення провадження у справі та зупинено провадження у справі № 910/15052/20 до розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/12973/20.

06.10.2021 через відділ діловодства суду Приватним акціонерним товариством "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" подано клопотання про поновлення провадження у справі, у зв`язку з тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 у справі № 910/12973/20 у позові про скасування рішення комісії по розгляду акта про порушення № 04229 від 26.05.2020, оформленого протоколом № 2397 від 18.06.2020 відмовлено повністю. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЗС-ПРОЕКТ" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 у справі № 910/12973/20 залишено без змін. Рішення у справі № 910/12973/20 від 09.03.2021 набрало законної сили 22.06.2021 та не було оскаржено Товариством з обмеженою відповідальністю "МЗС-ПРОЕКТ" до касаційної інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2021 поновлено провадження у справі № 910/15052/20.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 Господарського процесуального кодексу України).

Судом, також враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07 серпня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю МЗС-Проект (надалі - позивач, споживач) та Акціонерною енергопостачальною компанією Київенерго , правонаступником якого є ПАТ Київенерго (надалі - відповідач, постачальник) укладено договір № 80728 про постачання електричної енергії (надалі - договір), відповідно до розділу 1 якого (у редакції додаткової угоди № 1 від 16.01.2012 року) постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами цього договору та додатків до договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії тощо.

Приєднана та дозволена потужість у точці підключення визначена в додатку Перелік об`єктів споживача , відповідно до якого адресою користування електроенергією визначено проспект Броварський, 95.

Схема електроустановки та точки розподілу мереж, а також схема електропостачання визначена у додатках до договору 6A та 10А відповідно.

Відповідно до п. 3.1.5. договору постачальник має право доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії, вимірювання потужностей, контролю показників якості електричної енергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.

Пунктом 4.2.3. договору передбачено, що споживач сплачує Постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених методикою.

Згідно з п. 4.2.4. договору споживач не несе відповідальності перед постачальником відповідно до вимог 4.2.1. - 4.2.3. цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Рішенням позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ Київенерго від 13.11.2017 року про реорганізацію ПАТ Київенерго (код ЄДРПОУ 00131305), шляхом виділу з нього Товариства та передачі йому частини майна, прав та обов`язків ПАТ Київенерго , та на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 22.12.2017 року Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" про заснування, створено Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" (ЄДРПОУ 41946011).

Згідно з даними, що відображені в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державна реєстрація Товариства була проведена 16.02.2018 року.

Відповідно до п. 1 договору позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача за об`єктами відповідача згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємними частинами, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід`ємною частиною.

Згідно п. 2.1. договору сторони погодилися, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, не обумовлених цим договором, сторони зобов`язались керуватися чинним законодавством України пов`язаного з правилами користування електричною енергією.

Відповідно до ПРРЕЕ та умов договору, а саме п. 4.2.3. відповідач сплачує позивачу вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання, необлікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ, у разі таких дій відповідача:

- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобами обліку;

- інших умов, визначених ПРРЕЕ.

26.05.2020 року уповноваженими представниками позивача в присутності представника відповідача на об`єкті за адресою: м. Київ, вул. Броварський, 95 виявлено та зафіксовано порушення ПРРЕЕ підпункт пп. 6 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, закрема, самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до мережі ПрАТ ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано кабелем від СБ 500511. Кабель АВВГ-4х25. До безоблікового кабелю було підключено будівельну битовку , яка знаходиться на території підприємства. Під час перевірки навантаження відсутнє. Під час контрольного огляду порушення виявити неможливо.

Відповідно до п 8.2.5. ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри.

У зв`язку з вищезазначеними обставинами 26.05.2020 уповноваженими представниками позивача в присутності представника відповідача складено Акт порушень № 04229 (далі - Акт).

У відповідності до вимог ПРРЕЕ 18.06.2020 року відбулось засідання комісії, що супроводжувалось веденням Протоколу № 2397 від 18.06.2020 року.

Відповідно до зазначеного Протоколу комісією з розгляду акту порушення ПРРЕЕ прийнято рішення нарахування провести згідно з п. № 8.4.12 та за формулою № 8 порядку, визначеному главою 8.4. розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Потужність 40,99 кВт, тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 12 год 7 днів на тиждень. Коефіцієнт 1. Період нарахування з 13.01.2020 по 26.05.2020 (з дати акту технічної перевірки).

Позивач у позовній заяві зазначає, що згідно з розрахунком вартість необлікованої електричної енергії складає 149 545,68 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума за необліковану електричну енергію за Актом у розмірі 149 545,68 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулювання відносин, пов`язаних з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, захистом прав споживачів, були визначені Законом України "Про електроенергетику".

Статтею 26 Закону України Про електроенергетику передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 27 Закону України Про електроенергетику правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією.

У постанові від 14.01.2020 року у справі № 910/17955/17 Великої Палати Верховного Суду сформульовано висновок, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення Правил користування електричною енергією, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання у контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.

Згідно приписів ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно ч. 3 ст. 58, ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо.

Згідно п. 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі Акту, уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення (далі - комісія) визначається обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Про дату час та місце засідання комісії з розгляду акту порушення ПРРЕЕ відповідача було повідомлено під час складання Акту про що свідчить його підпис в Акті.

Як вже зазначалося судом вище, 26.05.2020 року представниками ПАТ "ДТЕК Київські електромережі", в особі інж.I кат. Глушенок М.В. (пос. 007) та інж. II кат. Сом О.Л. (пос.012) було проведено позапланову перевірку засобу комерційного обліку електричної енергії (ЗКО) за адресою: місто Київ, проспект Броварський, 95, споживача ТОВ МЗС-Проект , о/р 80728019.

За наслідками перевірки був складений акт про порушення № 04229, в якому встановлено порушення позивачем, як споживачем електричної енергії, підп. 6 п. 8.4.2. ПРРЕЕ шляхом самовільного підключення кабелем АВВГ-4х25 електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" з порушенням схеми обліку. Самовільне підключення виконано. До безоблікового кабелю було підключено будівельну битовку, яка знаходиться на території підприємства.

У акті № 04229 зазначено, що позапланова перевірка була проведена за участі представника ТОВ МЗС-Проект за довіреністю № 1 від 01.01.2020 року - головного спеціаліста Шайгена М.А. Крім того, в п. 11 акту зазначено, що 18.06.2020 року о 11:15 комісія оператора системи буде розглядати зазначений акт про порушення.

18.06.2020 року комісією було розглянуто акт про порушення № 04229 від 26.05.2020 року та встановлено, що ТОВ МЗС-Проект на об`єкті за адресою: просп. Броварський, 95, було порушено Закон України Про ринок електричної енергії підп. 6 п. 8.4.2., ПPPEE та самовільно підключено кабель АВВГ-4х25 електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі ПАТ "ДТЕК Київські електромережі" з порушенням схеми обліку. У протоколі вказано, що до безоблікового кабелю було підключено будівельну битовку, яка знаходиться на території підприємства.

На підставі акта про порушення комісія енергопостачальника прийняла рішення, оформлене протоколом № 2397 від 18.06.2020 року, про нарахування споживачу згідно з п. 8.4.12 та за формулою № 8 порядку, визначеного главою 8.4 розділу VIII Правил роздрібного ринку електричної енергії вартості недоврахованої електричної енергії у розмірі 149 545,68 грн.

Відповідно до п. 8.2.7. ПРРЕЕ, споживач зобов`язаний оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Копію протоколу, копію розрахунку, рахунок для оплати необлікованої електричної енергії по акту порушення ПРРЕЕ направлено відповідачу.

Не погоджуючись із зазначеним актом та посилаючись на його безпідставність відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" про скасування рішення комісії по розгляду акту про порушення № 04229 від 26.05.2020, оформлене протоколом № 2397 від 18.06.2020.

Разом з тим, судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 09.03.2021 у справі №910/12973/20, яке постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2021 залишено без змін, у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "МЗС-ПРОЕКТ" відмовлено повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факти, які підтверджують, що Акт про порушення № 04229 від 26.05.2020 року та процедура його складання не містять порушень, які б спростовували його дійсність, достовірність та законність, встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва у справі № 910/12973/20 від 09.03.2021, в силу вимог ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиційне значення для даної справи та не підлягають повторному доказуванню.

Також судом встановлено, що в актах про використану електроенергію, які підписані уповноваженими представниками обох сторін, вказано, що документи для проведення розрахунків за електричну енергію попереднього та поточного розрахункового періоду отримані споживачем.

Отже, позивач виконав свої зобов`язання за договором з постачання активної електричної енергії, а відповідач не виконав належним чином свої зобов`язання з їх оплати у строк, передбачений умовами договору.

Доказів оплати вищевказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, судом дана належна оцінка відзиву відповідача на позовну заяву, проте викладені у ньому доводи з приводу того, що позивачем неправильно визначено обсяги спожитої відповідачем електричної енергії, що в свою чергу вплинуло і на неправильне визначення суми заборгованості, повністю спростовуються наявними в матеріалах справи актами про використану електроенергію, які підписані уповноваженими представниками обох сторін без зауважень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 149 545,68 грн суми боргу за спожиту активну енергію обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з приписами статей 78-79 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії ). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі Проніна проти України , в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини Серявін та інші проти України (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЗС-ПРОЕКТ" (02160, м. Київ, вул. Возз`єднання, 15, код ЄДРПОУ 34425837) на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, IBAN № НОМЕР_1 у ТВБВ № 10026/01004, код ЄДРПОУ 41946011) основний борг за спожиту активну енергію у розмірі 149 545 (сто сорок дев`ять тисяч п`ятсот сорок п`ять) грн 68 коп. та 2 243 (дві тисячі двісті сорок три) грн 19 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 21.12.2021

Суддя І.О. Андреїшина