Рішення

від 14.12.2021 по справі 913/514/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року м. Харків Справа № 913/514/21

Провадження № 16/913/514/21

Господарський суд Луганської області у складі судді Секірського А.В., за участю секретаря судового засідання Пати А.С. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи за позовом

Заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури , м. Лисичанськ Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції у Луганській області , м. Сєвєродонецьк Луганської області

до Фізичної особи-підприємця Трунова Олександра Борисовича , м. Лисичанськ Луганської області

про стягнення 105 656 грн 25 коп.

в присутності представників учасників справи:

від органу прокуратури - Шовкопляс М.М. - прокурор відділу Харківської обласної прокуратури, посвідчення від 09.10.2020 № 057368;

від позивача - Куклішин В.Г. - виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.04.2021 № 432642631276;

від відповідача - Хорольський І.В. - адвокат, ордер серія ДН № 066916 від 30.08.2021.

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Лисичанської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Луганської області з позовною заявою в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції у Луганській області до фізичної особи-підприємця Трунова Олександра Борисовича про стягнення на користь держави збитків, заподіяних внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в сумі 105 656 грн 25 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання фізичною особою-підприємцем Труновим Олександром Борисовичем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, проведеного Державною екологічною інспекцією у Луганській області в період з 22.07.2020 по 04.08.2020, виявлено факт засмічення (псування) земельної ділянки відходами, а саме: бій цегли, відпрацьовані пошкоджені ліхтарі, відпрацьовані електричні прилади, металобрухт з візуальними ознаками забруднення, що є порушенням п. 10 ст. 35, ст. 46 Закону України "Про охорону земель". За вказане правопорушення відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що Державною екологічною інспекцією у Луганській області винесено постанову від 31.07.2020 № 000701. Штраф за адміністративне правопорушення в сумі 850 грн 00 коп. сплачений в повному обсязі 04.08.2020. Розмір збитків, завданих державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, складає 105 656 грн 25 коп. Відповідачем збитки в добровільному порядку не сплачені, тому прокурор просить їх стягнути в судовому порядку.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2021 позовну заяву передано на розгляд судді Шеліхіній Р.М.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 09.08.2021 підтверджені підстави представництва заступником керівника Лисичанської окружної прокуратури інтересів держави із заявленими позовними вимогами, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 913/514/21, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 30.08.2021.

30.08.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання від 30.08.2021 № б/н про відкладення розгляду справи та встановлення додаткового строку для надання відзиву на позовну заяву з огляду на те, що відповідач не отримував позовної заяви з додатками, тому позбавлений права на належний захист своїх прав та не може скористатися правом подати до суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 30.08.2021 підготовче засідання відкладено на 20.09.2021 та встановлено учасникам справи строк для подачі заяв по суті справи.

20.09.2021 від представника відповідача надійшло клопотання від 20.09.2021 № б/н про витребування у позивача оригіналів актів від 04.08.2020 № 292 та від 08.10.2020 № 379 в повних обсягах, копії яких додано до позовної заяви.

Відповідач відзивом від 18.09.2021 № б/н проти заявлених вимог заперечує, посилаючись на те, що всі речі, які зазначені в акті перевірки від 04.08.2020 № 292, не є відходами і використовувались відповідачем у його господарській діяльності. А сам акт від 04.08.2020 № 292, на який посилається прокурор у позовній заяві, відповідач вважає неналежним доказом, оскільки даний акт було складено за відсутності фізичної особи-підприємця Трунова О.Б. та без відеозапису. Також відповідач вважає неналежним доказом акт від 08.10.2020 № 379, оскільки він не містить додатку, а саме: відеозапису проведення заходу. Крім того, відповідачем до відзиву додано роздруківки з кольорового принтеру, з яких, на думку відповідача, вбачається, що це ліхтарі і вони не є відходами, оскільки на даний час є відновленими в повному обсязі та придатними для подальшого використання.

Ухвалою суду від 20.09.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 08.11.2021, підготовче засідання відкладено на 18.10.2021, а також залишено без задоволення клопотання представника відповідача про витребування оригіналів доказів.

06.10.2021 на офіційну електронну адресу суду від позивача у справі - Державної екологічної інспекції у Луганській області надійшла заява від 05.10.2021 № 2/2-16-150, підписана кваліфікованим електронним підписом, про участь у судовому засідання 18.10.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи "EаsyCon".

З огляду на наявність у Господарському суді Луганської області технічної можливості для проведення судових засідань в режимі відеоконференції з використанням системи "EаsyCon", а саме: наявність обладнання та можливість його використання у визначений день і час, секретар судового засідання поінформував представника позивача засобами телефонного зв`язку (шляхом передачі телефонограми), вказаними в заяві, щодо технічної можливості проведення засідання в режимі відеоконференції.

13.10.2021 на офіційну електронну адресу суду від представника відповідача у справі - адвоката Хорольського І.В. надійшла заява від 13.10.2021 № б/н про участь у судовому засідання 18.10.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи "EаsyCon".

З огляду на наявність у Господарському суді Луганської області технічної можливості для проведення судових засідань в режимі відеоконференції з використанням системи "EаsyCon", а саме: наявність обладнання та можливість його використання у визначений день і час, секретар судового засідання поінформував представника відповідача засобами телефонного зв`язку (шляхом передачі телефонограми), вказаними в заяві, щодо технічної можливості проведення засідання в режимі відеоконференції.

18.10.2021 на офіційну електронну адресу суду від представника відповідача у справі - адвоката Андрушко К.П. надійшло клопотання від 18.10.2021 № б/н про участь у судовому засідання 18.10.2021 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи "EаsyCon", яке не засвідчене кваліфікованим електронним підписом, про що було складено акт від 18.10.2021 та відправнику надіслано повідомлення про те, що документи отримані електронною поштою без кваліфікованого електронного підпису не належать до офіційних та запропоновано надіслати документ у встановленому порядку або надати оригінал документа в паперовій формі.

18.10.2021 від заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури надійшли:

- клопотання від 12.10.2021 № 50-3611вих-21 про приєднання доказів до матеріалів справи, в якому прокурор просив визнати поважними причини пропуску строку подання доказів та приєднати до матеріалів справи в якості доказу фототаблицю до акту від 04.08.2020 № 292, запит Лисичанської окружної прокуратури від 29.09.2021 № 50-3432вих-21, відповідь Державної екологічної інспекції у Луганській області від 01.10.2021 № 2/2-15-378;

- відповідь на відзив від 12.10.2021 № 50-3610вих-21, в якій останній зазначив, що бій цегли, який є не впорядкованим, відпрацьовані пошкоджені ліхтарі, відпрацьовані електричні прилади, металобрухт є відходами в розумінні ст. 1 Закону України "Про металобрухт", оскільки є предметами, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (ліхтарі), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник повинен позбутись. Вподальшому відповідач позбувся зазначених відходів, про що свідчить акт від 08.10.2020 № 379. Відповідно до фотозображення, які додані відповідачем, ліхтарі не використовуються за призначенням та не зрозуміло чи взагалі вони придатні до використання. Зазначені ліхтарі не відрізняються від ліхтарів, які зображені на фототаблиці, яка додана до акту від 04.08.2020 № 292 та надана суду. Крім того, у відзиві відповідач не зазначає, яким чином використовувались відпрацьовані електричні прилади, не зазначено, які ремонті роботи проводились з металобрухтом.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду у справі № 904/6886/17 є безпідставними, оскільки у зазначеній постанові суд встановив, що розрахунок шкоди вчинено із порушенням та не підтверджено документально, а лише посилання на притягнення особи до адміністративної відповідальності не є підставою для стягнення шкоди. У даному спорі розрахунок виконаний відповідно до акту від 04.08.2020 № 292, на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12.08.2020 № 206, у зв`язку із засміченням відповідачем земельної ділянки відходами 4 класу небезпеки з візуальними ознаками засмічення на земельній ділянці (відкритий ґрунт), обчислений розмір шкоди, заподіяної державі, складає 105 656 грн 25 коп., який відповідачем не спростовується.

Крім того, прокурор зазначив, що під час проведення перевірки, за результатами якої складено акт від 04.08.2021 № 292, здійснювалось фотофіксування. На запит окружної прокуратури від 29.09.2021 № 50-3432вих-21 позивачем надано відповідь та додано фототаблицю, яку складено за результатами перевірки. Також, позивачем зазначено, що відмітка в акті від 08.10.2020 № 379 про відеофіксування поставлена помилково, фіксування під час повторної перевірки не здійснювалось. Відсутність відеофіксування під час повторної перевірки 08.10.2020, в ході якої встановлено часткове виконання відповідачем припису Державної екологічної інспекції у Луганській області, у тому числі, звільнення від засмічення земельної ділянки, не впливає на суть зазначеного спору, оскільки відповідач не оспорює факт приведення раніше засміченої земельної ділянки у належний стан.

Судове засідання, призначене на 18.10.2021, не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Шеліхіної Р.М. на лікарняному, про що сторін було повідомленого шляхом передачі телефонограми.

20.10.2021 від Харківської обласної прокуратури надійшло клопотання від 18.10.2021 № 12-75-21 про долучення до матеріалів справи акту від 04.08.2020 № 292.

На підставі розпорядження керівника апарату від 08.11.2021 № 286-р у зв`язку з перебуванням судді Шеліхіної Р.М. на лікарняному був проведений повторний автоматизований розподіл справи, яка згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2021 розподілена судді Секірському А.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 08.11.2021 справу № 913/514/21 прийнято до провадження судді Секірського А.В., розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, повідомлено учасників справи про призначення справи до розгляду в підготовчому провадженні на 30.11.2021 об 11 год. 30 хв.

24.11.2021 на офіційну електронну адресу суду від представника відповідача у справі - фізичної особи-підприємця Трунова Олександра Борисовича адвоката Хорольського І.В. надійшла заява від 24.11.2021 № б/н, підписана кваліфікованим електронним підписом, про участь у судовому засіданні, призначеному на 30.11.2021 об 11 год. 30 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи "EаsyCon", яка ухвалою від 25.11.2021 задоволена.

26.11.2021 від заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури за супровідним листом від 22.11.2021 № 50-4332вих-21 надійшов припис про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства від 04.08.2020 № 292 та докази його надіслання сторонам.

29.11.2021 о 15 год. 19 хв. на офіційну електронну адресу суду від представника відповідача у справі - фізичної особи-підприємця Трунова Олександра Борисовича адвоката Андрушка К.П. надійшло клопотання від 29.11.2021 № б/н, підписане кваліфікованим електронним підписом, про участь у судовому засіданні, призначеного на 30.11.2021 об 11 год. 30 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи "EаsyCon".

Ухвалою суду від 30.11.2021 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено з підстав несвоєчасного звернення з відповідним клопотанням.

У судове засідання 30.11.2021 прибув представник органу прокуратури.

Представник відповідача приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Позивач правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений шляхом надсилання електронної ухвали до Електронного кабінету позивача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, сформованою в автоматизованій системі документообігу суду.

Ухвалою суду від 30.11.2021 закрито підготовче провадження та повідомлено учасників справи про призначення справи до судового розгляду по суті на 14.12.2021.

01.12.2021 на офіційну електронну адресу суду від Державної екологічної інспекції у Луганській області надійшла заява від 30.11.2021 № 2/2-16-179, підписана кваліфікованим електронним підписом, про участь у судовому засіданні, яке призначене на 14.12.2021 об 11 год. 40 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи "EаsyCon", яка ухвалою суду від 01.12.2021 задоволена.

09.12.2021 на офіційну електронну адресу суду від представника відповідача у справі - фізичної особи-підприємця Трунова Олександра Борисовича адвоката Хорольського І.В. надійшла заява від 09.12.2021 № б/н, підписана кваліфікованим електронним підписом, про участь у судовому засіданні, яке призначене на 14.12.2021 об 11 год. 40 хв., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи "EаsyCon", яка ухвалою суду від 09.12.2021 задоволена.

У судове засідання 14.12.2021 прибув представник органу прокуратури.

Представника позивача та відповідача приймали участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників органу прокуратури та сторін, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Статтею 20 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема: вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах; пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з п.п. 2 п. 4 Положення Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства з питань поводження з відходами, зокрема щодо своєчасного та повного здійснення заходів із захисту земель від засмічення та забруднення відходами.

Підпунктами 8, 9 п. 4 Положення встановлено, що Держекоінспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

У відповідності до п. 7 Положення Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 за № 1080/30948, Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.

Отже, Державна екологічна інспекція у Луганській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України і входить до сфери його управління.

На підставі пунктів 6, 7 розділу 2 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі Інспекція розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції. Вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Таким чином, Державна екологічна інспекція у Луганській області, яка реалізує повноваження Державної екологічної інспекції України у межах Луганської області, є органом, уповноваженим здійснювати захист порушених інтересів держави та наділена повноваженнями виступати позивачем у суді із вимогами про відшкодування збитків заподіяних внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, в період з 22.07.2020 по 04.08.2020 Державною екологічною інспекцією у Луганській області на підставі ст. 20 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", наказу від 21.07.2020 № 2/1-28-278 та направлення на перевірку від 21.07.2020 № 2/2-18-746 проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання фізичною особо-підприємцем Труновим Олександром Борисовичем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, про що складено акт від 04.08.2020 № 292 (том № 1, аркуші справи 48-66).

В результаті проведеної перевірки встановлено, що відповідач здійснює свою господарську діяльність на земельній ділянці за адресою: вул. Дібровка, будинок 86, м. Лисичанськ, Луганська область, кадастровий номер 4411800000:03:002:0001, площею 0,5443 га, яка перебуває в його користуванні на підставі договору оренди землі від 13.06.2014.

Під час обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 4411800000:03:002:0001 виявлено факт засмічення (псування) земельної ділянки відходами, а саме: бій цегли, відпрацьовані пошкоджені ліхтарі, відпрацьовані електричні прилади, металобрухт з візуальними ознаками забруднення, що є порушенням п. 10 ст. 35, ст. 46 Закону України "Про охорону земель".

Виміри площі засмічення земельної ділянки проводилися рулеткою вимірною металевою типу Р-50 УЗК зав. № 405 (свідоцтво про повірки законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки від 24.04.2020 № 158). Результати вимірювання: засмічена земельна ділянка: довжина (а) - 14 м, ширина (b) - 5 м, висота (h) - 0,3 м. Площа засмічення земельної ділянки становить: S = a*b=14*5=70 (м 2 ). Об`єм відходів дорівнює: V = a*b*h = 14*5*0,3 = 21 (м 3 ).

Крім того, з метою контролю забруднення ґрунтів відібрано 2 проби ґрунтів (акт відбору проб від 22.07.2020 № 02-Г-20):

- проба № 1 - земельна ділянка фізичної особи-підприємця Трунова О.Б. з південно-східної сторони боксу пересувного устаткування з візуальними ознаками забруднення, площа земельної ділянки 70,0 м 2 , глибина відбору 0 - 0,2 м;

- проба № 2 - земельна ділянка фізичної особи-підприємця Трунова О.Б. з південно-східної сторони адміністративного приміщення на відстані 15 м від проби № 1 - фон, площа земельної ділянки 1 м 2 , глибина відбору 0 - 0,2 м.

Акт від 04.08.2020 № 292 був власноручно отриманий фізичною особою-підприємцем Труновим О.Б.

Державною екологічною інспекцією у Луганській області видано припис щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства від 04.08.2020 № 292 (том № 2, аркуші справи 42-44), яким зобов`язано фізичну особу-підприємця Трунова О.Б. усунути виявлені порушення природоохоронного законодавства, зокрема, у строк до 04.10.2020 усунути несанкціоноване розміщення та засмічення (псування) земельної ділянки за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Дібровка, будинок 86, відходами, а саме: бій цегли, відпрацьовані пошкоджені ліхтарі, відпрацьовані електричні прилади, металобрухт.

Також, Державною екологічною інспекцією у Луганській області стосовно фізичної особи-підприємця Трунова О.Б. складено протокол про адміністративне правопорушення від 31.07.2020 № 000701 (том № 1, аркуш справи 67), винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 31.07.2020 № 000701 (том № 1, аркуші справи 68-69) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за ст. 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення в розмірі 850 грн 00 коп.

Штраф за адміністративне правопорушення сплачений відповідачем 04.08.2020 (том № 1, аркуш справи 70).

Позивачем 08.10.2020 проведено позапланову перевірку виконання фізичною особою-підприємцем Труновим О.Б. виданого припису щодо усунення порушень вимог природоохоронного законодавства. За результатами перевірки складено акт № 379 (том № 1, аркуші справи 78-91), в якому зазначено, що відповідачем усунене несанкціоноване розміщення та засмічення (псування) земельної ділянки за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Дібровка, будинок 86, відходами, а саме: бій цегли, відпрацьовані пошкоджені ліхтарі, відпрацьовані електричні прилади, металобрухт.

За засмічення земельної ділянки позивачем на підставі Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 № 171, здійснено розрахунок заподіяних державі збитків, який складає 105 656 грн 25 коп.

Розрахунок здійснений на підставі акту від 04.08.2020 № 292 та Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 12.08.2020 № 206.

Вказаний розрахунок направлений на адресу відповідача разом із претензією від 28.10.2020 № 2/2-26-77 з вимогою про відшкодування збитків (том № 1, аркуші справи 71-75).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

За приписами п. 10 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: забезпечувати захист земель, зокрема від забруднення та засмічення.

Відповідно до п. "в" ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення, як псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі (ст. 56 Закону України "Про охорону земель").

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до приписів ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у ст. 1166 ЦК України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Згідно зі ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

Для відшкодування, завданої шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України, необхідно довести такі елементи: 1.Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2.Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо). 3.Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. 4.Вина особи, що завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб`єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами встановлює Методика визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 № 171, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.05.1998 за № 285/2725, в редакції наказу Мінприроди від 04.04.2007 № 149, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 № 422/13689 (далі за текстом - Методика).

Зазначена Методика застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення (засмічення) земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих (непередбачених проектами, дозволами) скидів (викидів) речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів (п. 1.3 Методики).

Згідно з п.п. 3.1 Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення).

У відповідності до п.п. 3.2 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель (п.п. 3.3 Методики).

Підпунктом 3.4 Методики передбачено, що визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об`єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина проникнення.

За приписами п.п. 3.4.1 Методики якщо за зовнішніми ознаками забруднення земельної ділянки неможливо встановити площу забруднення чи глибину проникнення, ці параметри визначають за підпунктом 3.6 цієї Методики.

При виявленні засмічення визначаються на місці обсяги засмічення відходами та інші показники, які необхідні для визначення розмірів шкоди (п.п. 3.5 Методики).

Об`єм відходів (куб.м), що спричинили засмічення, встановлюють за об`ємними характеристиками цього засмічення через добуток площі засмічення земельної ділянки та товщини шару цих відходів. Товщину шару відходів ділянки визначають вимірюванням (п.п. 3.5.1 Методики).

Абзацами 2 та 11 ст. 1 Закону України "Про відходи" визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.

Відповідно до положень природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров`я людини.

За таких обставин, сам факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і як наслідок виникнення обов`язку відшкодувати шкоду. Обов`язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Відтак, для наявності підстав щодо покладення на відповідача відповідальності за засмічення земель, позивачу необхідно встановити факт того, що таке засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.04.2018 у справі № 904/6886/17.

Як вбачається з акту перевірки від 04.08.2020 № 292 позивачем здійснювався відбір проб ґрунтів, про що складено акт від 22.07.2020 № 02-Г-20 (том № 1, аркуші справи 98-100). За результатами дослідження проб ґрунтів не встановлено перевищення вмісту забруднюючих речовин, що відображено в протоколі вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів від 07.09.2020 № 02-Г-20 (том № 1, аркуші справи 96-97).

Під час проведення перевірки позивачем не досліджувався статус перебування бою цегли, відпрацьованих пошкоджених ліхтарів, відпрацьованих електричних приладів, металобрухту на території відповідача, зокрема, чи мають подальше використання зазначені предмети. В акті не встановлено та заявником до матеріалів справи не надано доказів, що бій цегли, відпрацьовані пошкоджені ліхтарі, відпрацьовані електричні прилади, металобрухт мають ознаки забруднюючих елементів, які стали або могли стати причиною забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідач у відзиві зазначив, що бій цегли він використовував у ремонтних роботах, як будівельний матеріал. Відпрацьовані пошкоджені ліхтарі відновлені та придатні для подальшого використання, інші металеві предмети, які позивач позначив як металобрухт, теж використовувалися як будівельний матеріал під час проведення поточних ремонтів. Тобто, всі речі, які зазначені в акті перевірки, не є відходами і використовувались відповідачем у господарській діяльності.

Отже, будівельні відходи, які мають подальше використання, не відносяться до відходів, які спричиняють засмічення земельних ділянок, та площа, яку займають будівельні відходи для подальшого використання, не може бути складовою в розрахунку шкоди від засмічення земельних ділянок.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що відповідачем вчасно були усунуті порушення на виконання припису Державної екологічної інспекції у Луганській області від 04.08.2020 № 292 щодо усунення порушень природоохоронного законодавства.

Здійснений Державною екологічною інспекцією у Луганській області розрахунок заподіяних державі збитків був направлений на адресу відповідача разом із претензією від 28.10.2020 № 2/2-26-77, майже через три місяці після проведеної позивачем 04.08.2020 позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та вже після усунення відповідачем порушень, встановлених перевіркою.

Таким чином, прокурором не доведено належними та допустимими доказами наявність шкоди, спричиненої відповідачем внаслідок його господарської діяльності, що унеможливлює покладення на відповідача обов`язку по відшкодуванню шкоди на підставі ст. 1166 ЦК України.

Враховуючи викладене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір в сумі 2 270 грн 00 коп. за подання позову покладається на Луганську обласну прокуратуру.

У судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.У задоволенні позовних вимог заступника керівника Лисичанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державної екологічної інспекції у Луганській області до фізичної особи-підприємця Трунова Олександра Борисовича про стягнення 105 656 грн 25 коп. відмовити.

2.Судові витрати покласти на Луганську обласну прокуратуру.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду у строки, передбачені ст. 256 ГПК України, та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

4.Повне рішення складено - 21.12.2021 .

Суддя Андрій СЕКІРСЬКИЙ