Постанова

від 02.10.2007 по справі 8/134-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/134-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2007                                                                                   Справа № 8/134-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:  Лотоцької Л.О.  (доповідач)    

суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.

при секретарі судового засідання Ролдугіній Н. В.

За участю прокурора: Кузьменко С.В., посвідчення № 57 від 10.05.2007р., прокурор відділу прокуратури області.     

Представники сторін:       

від позивача: Скок А.В. представник, довіреність №7/26-3074   від 27.12.06;

           Болгар С.О. представник, довіреність №7/26-3081  від 27.12.06;

від відповідача:  Карданов А.А. заступник директора, довіреність №б/н  від 20.09.07;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Каррера”, м. Кривий Ріг на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2007 року у справі № 8/134-07

за позовом: Заступника прокурора м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Каррера”, м. Кривий Ріг

про стягнення 55 521,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

В травні 2007 року Заступник прокурора м. Кривого Рогу звернувся в господарський суд Дніпропетровської області з позовом  в інтересах держави в особі  Криворізької міської ради  до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каррера»про стягнення 55 068,27 грн. заборгованості по орендній платі та 453,51 грн. пені.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2007 року (суддя Дубінін І. Ю.) позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каррера»на користь Криворізької міської ради 55 068,27 грн. основного боргу, 453,51 грн. пені; стягнуто з відповідача в доход  держбюджету 555,22 грн. витрат на державне мито, а на користь Державного підприємства «Судовий інформаційний центр»118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Каррера»подало апеляційну скаргу, в якій просить  рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2007 року відмінити і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні  позову Криворізької міської ради про стягнення  боргу по орендній платі у розмірі 55 068,27 грн. та пені у розмірі 453,51 грн. відмовити. Скаржник в обґрунтування  вимог,  викладених в апеляційній скарзі, посилається на ту обставину,  що оцінка земельної ділянки, що орендується, проводилася відповідно до рішення  Криворізької міської ради від 18.12.2002 року № 378, яке не було скасовано рішенням Криворізької міської ради  від 22.12.2004 року № 2494 і ніяким  іншим рішенням Криворізької міської ради, таким чином, оцінка земельної ділянки, проведена на підставі довідки Криворізького міського  управління земельних ресурсів № 108 У від 14.05.2004 року, є такою,  що діє по сьогоднішній день. Відповідач  вважає, що судом першої інстанції при винесені оскарженого рішення не було враховано ту обставину, що у додатку № 2495 до рішення Криворізької міської ради від 22.12.2004 року № 2494 прямо вказаний  відсоток орендної плати за землю, використану для розміщення об'єктів ремонтно-будівельних організації, а саме –1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тоді як в договорі оренди земельної ділянки від 19.05.2004 року № 3420 річний відсоток від нормативної грошової оцінки земельної ділянки встановлений у розмірі 1,5 %, що на 0,5 % більше по відношенню до того відсотка, який був встановлений  актом цивільного законодавства, яким є рішення Криворізької міської ради від 22.12.2004 року № 2494. Скаржник зазначає, що Криворізька міська рада як сторона по договору оренди земельної ділянки не повідомила Товариство з обмеженою відповідальністю «Каррера»про заміну грошової оцінки ділянки землі, що орендується, крім того згідно умов договору сторони не  домовлялися про те, що за час дії договору можлива його зміна пов'язана із збільшенням вартості земельної ділянки, що орендується, на підставі нової довідки Криворізького міського  управління земельних ресурсів.

У відзиві на апеляційну скаргу Криворізька міська рада просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2007 року залишити без змін. Позивач, посилаючись на статтю 26, пункт 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»,  вважає, що оскільки рішенням  Криворізької міської ради № 2494 від 22.12.2004 року, яке  було оприлюднене в газеті «Червоний гірник»від 20.01.2005 року, 29.01.2005 року та 19.02.2005 року, було затверджено нову грошову оцінку земель м. Кривого Рогу станом на 01.01.2004 року, яка підлягає застосуванню для визначення розміру плати за землю з 01.01.2005 року, та було зобов'язано суб'єктів господарювання одержати в Криворізькому  міському управлінні земельних ресурсів довідки про  нову вартість  земельних ділянок, які знаходяться в їх користуванні, відповідач був зобов'язаний сплачувати орендну плату у розмірі 1,5 % від земельної грошової оцінки цієї земельної ділянки. Посилаючись на статтю 21 Закону України «Про оренду землі»та на пункт 3.1 договору, позивач зазначає, що сторони визначили розмір орендної плати за землю в залежності від грошової оцінки земельної ділянки, що орендується, за ставкою 1,5 %, але не обумовлювали в договорі неможливість зміни грошової оцінки земельної ділянки, що орендується.

Прокурор відзив на апеляційну скаргу не надав.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2007 року апеляційна скарга прийнята до розгляду, її розгляд призначено у судовому засіданні на 20.09.2007 року, в якому оголошувалась перерва до 02.10.2007 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд  дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

14 травня 2004 року між Криворізькою міською радою  - орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Каррера»- орендар, був укладений договір оренди земельної ділянки по вул. Іллічевській, 110 в м. Кривому Розі, зареєстрований 19.05.2004 року, відповідно  до якого орендодавець на підставі  рішення міської ради  від 25.02.2004 року № 1651 надав, а орендар прийняв у користування строком на п'ять років земельну ділянку загальною площею 11 257 м2.

Пунктом 3.1 договору встановлено, що за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю орендну плату на рік у розмірі 1,5% від грошової оцінки на підставі довідки Управління земельних ресурсів м. Кривого Рогу на рахунок відділення УДКУ Дніпропетровської області у м. Кривому Розі щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідно до пункту 3.6 договору орендна плата може бути переглянута за згодою сторін. Сторона, яка  зацікавлена в  перегляді орендної плати, попереджає про це другу сторону за один місяць. Сторона, яка розглядає пропозиції по зміні орендної плати на протязі двох місяців з дня повідомлення повинна повідомити своє рішення щодо зміни орендної плати.

Пунктом 3.7 договору встановлено, що за несвоєчасне внесення орендної плати з орендаря стягується пеня із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення боргу, за кожний календарний день прострочення його сплати.

В силу статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про плату за землю»використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється  у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі.

За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

На час укладення договору оренди землі грошова оцінка орендованої земельної ділянки, визначена у відповідності з Методикою грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року № 213, та затверджена рішенням Криворізької міської ради від 31.03.1999 року № 172, дорівнювала 2 007 730,54 грн., що підтверджується довідкою Криворізького міського управління земельних ресурсів № 108У від 14.05.2004 року.

З урахуванням визначеного пунктом 3.1 договору розміру орендної плати –1,5 % від грошової оцінки земельної ділянки, відповідач повинен був  сплачувати щомісячно 2 509,66 грн.

22.12.2004 року Криворізькою міською радою прийнято рішення № 2494 «Про затвердження та застосування грошової оцінки земель м. Кривого Рогу». Вказаним рішенням затверджена базова вартість 1 м2 земель міста (84,34 грн. м2), зональні коефіцієнти (від 0,21 до 4,01).

В рішенні зазначено, що грошова оцінка для визначення розміру плати за землю застосовується з 01 січня 2005 року.

Пунктом 3 рішення зобов'язано суб'єктів господарювання міста до 01.01.2005 року одержати  в Криворізькому міському управлінні земельних ресурсів довідки про вартість земельних ділянок, які знаходяться в їх  користуванні (власності).

Визнано такими, що втратили  чинність  рішення міської ради, в тому числі  рішення № 172 від 31.03.1999 року.

Посилання скаржника на те, що рішення Криворізької міської ради від 18.12.2002 року № 378, яким, на думку відповідача, затверджена нова грошова оцінка земель, не  скасовано, безпідставне, оскільки зазначеним рішенням вносилися зміни до рішення Криворізької міської ради від 31.03.1999 року № 172 «Про затвердження грошової оцінки земель м. Кривого Рогу», яке рішенням Криворізької міської ради від 22.12.2004 року № 2494 визнано таким, що втратило чинність.

Відповідач вважає, що позивач в односторонньому порядку  збільшив розмір орендної плати шляхом встановлення іншої, збільшеної грошової оцінки землі, про що відповідач  дізнався отримавши довідку Криворізького міського управління земельних ресурсів від 26.12.2006 року лише 05.03.2007 року.

В силу статті 21 закону України «Про оренду землі»орендна плата за землю –це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.

Пунктом 3.1 договору оренди земельної ділянки від 14.05.2004 року сторони встановили розмір  орендної плати –1,5 %  від грошової оцінки  землі на підставі  довідки Управління земельних ресурсів м. Кривого Рогу.

Таким чином довідка Управління  земельних ресурсів, в якій визначена грошова оцінка орендованої земельної ділянки, фактично є додатком до договору, оскільки визначити  розмір орендної плати без зазначеної довідки неможливо.

Оскільки розмір орендної плати в договорі не визначений у конкретній сумі, а у відсотках від грошової оцінки землі, посилання відповідача на те, що  зміна грошової оцінки землі є зміною розміру орендної плати, яка повинна відбуватися за згодою сторін, є безпідставною.

Як вбачається з наданих позивачем доказів 25 січня 2005 року відповідач направив Криворізькому міському управлінню земельних ресурсів листа № 4, в якому просив надати довідку про грошову оцінку спірної земельної ділянки.

Зазначений лист відповідача зареєстрований в Книзі реєстрації замовлень та видачі довідок про визначення грошової оцінки земельних ділянок 26.01.2005 року за № 954.

21.02.2005 року довідку про грошову оцінку орендованої земельної ділянки отримав заступник директора товариства Симоненко Р. Р., що підтверджується його підписом у вказаній Книзі.

Таким чином посилання скаржника на те, що він дізнався про новий  розмір грошової оцінки  землі лише 05.03.2007 року, безпідставне.

З урахуванням зазначеної в довідці грошової оцінки, відповідач зобов'язаний  був сплачувати орендну плату  в розмірі, визначеному пунктом 3.1 договору оренди земельної ділянки від 14.05.2004 року.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В порушення  вимог статті 206 Земельного кодексу України, статті 2 Закону України «Про сплату за землю», статті 21 Закону України «Про оренду землі», статей 525, 526 Цивільного кодексу України, пункту 3.1 договору оренди земельної ділянки, відповідач зобов'язання  за договором  по сплаті орендної плати  в повному обсязі не виконав. Не доплачено 55 068,27 грн., які обґрунтовано стягнуті з відповідача.

Також судом обґрунтовано на підставі пункту 3.7 договору  стягнута пеня за прострочення сплати  орендної плати.

Посилання скаржника на те, що додатком № 2495 до рішення  Кіровоградської міської ради № 2494 від 22.12.2004 року річна орендна плата землі, що використовується для розміщення об'єктів ремонтно-будівельних підприємств складає 1% від грошової оцінки землі, не може бути прийнято до уваги, оскільки після прийняття  Криворізькою міською радою вказаного рішення сторонами за договором відповідні зміни у договір внесені не були.

З урахуванням викладеного, рішення прийнято  господарським судом  за повністю дослідженими  обставинами справи, з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

          Керуючись статтями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

                                        ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Каррера”, м. Кривий Ріг залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2007 року у справі № 8/134-07 залишити без змін.

          Головуючий суддя                                                    Л. О. Лотоцька

          Суддя                                                                           Р. М. Бахмат

          Суддя                                                                           О. С. Євстигнеєв