Рішення

від 20.12.2021 по справі 120/11598/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

20 грудня 2021 р. Справа № 120/11598/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дашівської селищної ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Дашівської селищної ради, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність щодо неналежного розгляду клопотання про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, на території Дашівської селищної ради;

- зобов`язати надати дозвіл на розробку документації із землеустрою.

Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо не прийняття по суті рішення за результатом розгляду клопотання позивача від 26.01.2021 про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, на території Дашівської селищної ради (за межами населеного пункту) кадастровий номер 0521281600:02:000:0102). Відповідач, за наслідками розгляду клопотання позивача, листом від 01.03.2021 за вих. № Б-124 повідомив позивача, що земельна ділянка з кадастровим номером 0521281600:02:000:0102 передана Дашівській селищній раді у комунальну власність відповідно до акту прийому-передачі, тому рішення щодо передачі земельної ділянки у приватну власність будуть прийняті після завершення реєстрації в Державному реєстрі речових прав та повної інвентаризації земель комунальної власності.

Не погоджуючись з вказаною бездіяльністю органу місцевого самоврядування, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних інтересів.

Ухвалою від 28.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку визначеному статтею 262 КАС України. Витребувано у відповідача додаткові докази.

Відповідач у строк встановлений судом, відзиву не направив.

Згідно з частиною 9 статті 80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відтак, враховуючи, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, без поважних причин не подав відзиву на позовну заяву, виходячи із обставин справи, зважаючи на положення ч. 9 ст. 80 КАС України, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

26.01.2021 позивач звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, на території Дашівської селищної ради (за межами населеного пункту) кадастровий номер 0521281600:02:000:0102.

Позивач зазначив, що із клопотанням про надання дозволу він звернувся 26.01.2021, однак на час звернення до суду відповідачем жодного рішення за результатом його розгляду не прийнято.

Відповідач листом від 01.03.2021 за вих. № Б-124 повідомив позивача, що земельна ділянка з кадастровим номером 0521281600:02:000:0102 передана Дашківській селищній раді у комунальну власність відповідно до акту прийому-передачі, тому рішення щодо передачі земельної ділянки у приватну власність будуть прийняті після завершення реєстрації в Державному реєстрі речових прав та повної інвентаризації земель комунальної власності.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не розгляді в місячний термін клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд враховує, що суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до п. б ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III) громадяни набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Частиною першою та другою статті 116 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (п. в ч. 3 ст. 116 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III).

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч. 7 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III).

Аналіз норм ч. 6 - 7 ст. 118 ЗК України дає підстави для висновку, що з метою реалізації права на отримання земельної ділянки, зацікавлена особа повинна звернутися із клопотанням до компетентного органу державної влади чи місцевого самоврядування (у відповідності до повноважень, якими вони наділені статтею 122 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III) із урахуванням правового режиму (форми власності) бажаної земельної ділянки. Наведене законодавче регулювання обумовлено розмежуванням компетенції між органами державної влади та місцевого самоврядування щодо розпорядження земельними ділянками державної та комунальної форми власності.

Згідно ч. 1 ст. 122 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Встановлено, що бажана позивачем земельна ділянка відноситься до земель комунальної власності, а відтак повноваженнями щодо розгляду поданого позивачем клопотання наділена Дашівська селищна рада (відповідач).

Правовий статус Дашівської селищної ради визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР).

Стаття 26 Закону № 280/97-ВР передбачає виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад.

Так, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, серед іншого, відповідно до закону питання регулювання земельних відносин (п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР).

Згідно частин 1, 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Аналізуючи у комплексі норми ч. 6 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III та частини 1, 2 ст. 59 Закону № 280/97-ВР суд зазначає, що при вирішенні клопотання позивача про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою у Ради виникає обов`язок, по - перше розглянути клопотання у місячний строк і по - друге - прийняти одне із двох рішень, а саме: 1) про надання дозволу на розроблення документації або 2) про відмову у його наданні.

Позивач вважає, що його клопотання Радою у спосіб передбачений нормами ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III та Закону № 280/97-ВР не розглянуто. Тому, на його думку, у спірних правовідносинах має місце протиправна бездіяльність органу місцевого самоврядування.

З огляду на мотиви заявленого позову щодо бездіяльності органу місцевого самоврядування, суд зважає на наступне.

Протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма пасивної поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Надаючи оцінку правовій природі поведінки Дашівської селищної ради при розгляді клопотання позивача, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 15 ст. 46 Закону № 280/97-ВР порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". До прийняття регламенту ради чергового скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні.

Отже, підготовка і розгляд питань, вирішення яких належить до повноважень ради, виносяться на пленарні засідання ради і регулюється окрім Закону № 280/97-ВР ще й Регламентом ради. Це стосується і клопотання позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, оскільки окремої процедури розгляду таких питань законодавством України не передбачено.

Відповідно до ст. 1 Регламенту Дашівської селищної ради (далі - Регламент) порядок діяльності Дашівської селищної ради, її органів та посадових осіб визначається Конституцією України, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про засади державної регулятивної політики у сфері господарської діяльності", іншими законами України та цим Регламентом.

Статтею 2 Регламенту встановлено порядок скликання сесій рад, підготовки і розгляду нею питань, проведення засідань, прийняття рішень ради, загальні умови формування та організації роботи постійних та інших комісій ради, виконавчих органів ради, здійснення депутатської діяльності, обрання і затвердження посадових осіб місцевого самоврядування та інші процедури, які випливають з повноважень ради, встановлених Конституцією України та законами України.

Згідно ст. 22 Регламенту Рада проводить свою роботу сесійно. Сесії Ради складаються з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. У разі необхідності сесії ради можуть складатися з двох та більше пленарних засідань.

Відповідно до ст. 26 Регламенту сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання дозвільного характеру в сфері господарської діяльності не рідше, ніж один раз на місяць.

На пленарних засіданнях рада може приймати у межах своєї компетенції та відповідно до вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" нормативні та інші акти у формі рішення (ст. 56 Регламенту).

Отже, з огляду на наведені вище норми Регламенту та Закону № 280/97-ВР не передбачено право суб`єкта владних повноважень змінювати встановлений законом режим (періодичність) проведення сесій рад не менше одного разу на місяць у випадку надходження на розгляд до ради документів з питань відведення земельних ділянок (зокрема, клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою або затвердження тощо).

У матеріалах справи відсутнє рішення Дашівської селищної ради стосовно розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою чи відмова у наданні такого дозволу.

Відсутність належним чином оформленого рішення Дашівської селищної ради про надання дозволу позивачу на розроблення документації із землеустрою чи про відмову у його наданні, або протоколу засідання сесії Ради про розгляд земельного питання позивача і не прийняття відповідного рішення беззаперечно вказує на те, що клопотання позивача у встановлений нормами Земельного кодексу України строк не розглянуто.

Отже, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду клопотання позивача та не прийняття відповідного рішення у строк та у спосіб, встановлені нормами ЗК України та Законом № 280/97-ВР.

Відтак, оскільки Дашівською селищною радою не прийнято рішення як це передбачено ч. 7 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача за результатами розгляду поданого клопотання підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку вимогам про зобов`язання відповідача надати дозвіл на розробку документації із землеустрою, суд зазначає таке.

Повноваження відповідача за результатами розгляду клопотання особи про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою регламентовано частиною сьомою статті 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III, згідно з якою орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Тобто, саме до повноважень відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування віднесено вирішення питання щодо надання такого дозволу. А оскільки відповідач ще не прийняв жодного рішення за результатами розгляду клопотання, покладення на Дашівську селищну раду обов`язку прийняти чітке рішення на користь позивача є передчасним, адже за умови відсутності прийнятого органом місцевого самоврядування рішення суд позбавлений можливості надати оцінку підставам його ухвалення та перевірити дотримання позивачем усіх умов для прийняття бажаного для нього рішення.

Тому в цій частині позов не може бути задоволений. Водночас належним способом захисту порушених прав є зобов`язання відповідача розглянути клопотання від 26.01.2021 з урахуванням висновків суду, наведених у судовому рішенні.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши доводи та докази надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково, а саме шляхом визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду та не прийняття по суті рішення за результатом розгляду клопотання позивача про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, на території Дашіської селищної ради (за межами населеного пункту) кадастровий номер 0521281600:02:000:0102 та зобов`язання відповідача розглянути вказане клопотання на найближчому пленарному засіданні чергової сесії з урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи. В решті позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 КАС України).

Як слідує із матеріалів справи, при зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 908 грн.

При цьому, оскільки позов містив декілька вимог (дві) немайнового характеру, які хоча і частково, але підлягають задоволенню, тому розмір компенсації судових витрат суд визначає виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.

Таким чином поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягає сума у розмірі 908 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Дашівської селищної ради щодо не розгляду та не прийняття по суті рішення за результатом розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, на території Дашівської селищної ради (за межами населеного пункту) кадастровий номер 0521281600:02:000:0102.

Зобов`язати Дашівську селищну раду на найближчому пленарному засіданні чергової сесії розглянути клопотання ОСОБА_1 від 26.01.2021 про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, на території Дашівської селищної ради Іллінецького району (за межами населеного пункту) кадастровий номер 0521281600:02:000:0102 із урахуванням висновків суду та прийняти рішення про надання або відмову у наданні відповідного дозволу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Дашівської селищної ради, сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач: Дашівська селищна рада (вул. Горького, 9, смт. Дашів, Іллінецький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04326081)

Рішення в повному обсязі складено: 20.12.2021 р.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна