Рішення

від 21.12.2021 по справі 120/10912/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

21 грудня 2021 р. Справа № 120/10912/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Т.М., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС СЕЛ" до Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно - господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю Транс Сел звернулось до суду з адміністративним позовом до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Вінницької області, у якому просило визнати протиправними та скасувати постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 283095 від 10.08.2021 року, якою накладено штраф у розмірі 1700 грн. та постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 283096 від 10.08.2021 року, якою накладено штраф у розмірі 34000 грн. щодо ТОВ Транс Сел винесену Подільським міжрегіональним Управлінням Укртрансбезпеки Вінницької області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що постановами в.о. заступника начальника Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області від 10.08.2021 року № 283095 на товариство накладено адміністративно - господарський штраф у сумі 1700 грн. та від 10.08.2021 року № 283096 адміністративно - господарський штраф у сумі 34000 грн.

На переконання позивача, постанови винесені з порушенням вимог закону та підлягають скасуванню, у зв`язку із чим, звернулося до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 15.09.2021 року, прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статті 262 КАС України, а також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

19.11.2021 року представник відповідача подав відзив на адміністративний позов, у якому зазначив, що 30.06.2021 року у пункті габаритно-вагового контролю на а/д М-14 Одеса-Мелітопіль-Новазовськ 232 км+801 м, посадовими особами Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом Фруехауф реєстраційний номер НОМЕР_2 , що використовувався перевізником ТОВ Транс Сел згідно договору оренди № п 33/22 від 07.06.2021 року.

Посадовими особами Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки було виявлено факт перевезення вантажу із перевищення вагових обмежень встановлених Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

Відповідно до п.22.5 ПДР рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиничну вісь понад 11 т, здвоєні осі т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад22 т або фактичною масою 40 т.

Під час зважування транспортного засобу марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом Фруехауф реєстраційний номер НОМЕР_2 було встановлено фактичне навантаження на одиничну вісь 12,310 при нормативно допустимих 11 т на строєну вісь - 27,380 при нормативно допустимих 22 т та загальній масі 47,220 т, що зафіксовано в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та акті про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів.

10.08.2021 року проводився розгляд справи щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт відповыдно до акту № 300028 від 30.06.2021 року та матеріалів вагового контролю, на розгляд даної справи представник ТОВ Транс Сел не прибув, жодних документальних доказів які б спростовували факт перевищення транспортних засобів габаритно вагових параметрів не надав та на адресу управління не надходило, а тому за рішенням в.о. заступника Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки було прийнято рішення про винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 283096 від 10.08.2021 року за порушення ч. 1 абз 16 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових понад 20% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Також прийнято рішення про застосування про винесення постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 283095 від 10.08.2021 року, за порушення ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме водій під час перевірки не надав документи перелік яких визначений ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , а саме товарно-транспортна накладна ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт .

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, подані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

30.06.2021 року у пункті габаритно-вагового контролю на а/д М-14 Одеса-Мелітополь-Новазовськ 232 км+801 м, посадовими особами Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом Фруехауф реєстраційний номер НОМЕР_2 , що використовувався перевізником ТОВ Транс Сел згідно договору оренди № п 33/22 від 07.06.2021 року.

Посадовими особами Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень встановлених Правилами дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.

Під час зважування транспортного засобу марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_1 з причепом Фруехауф реєстраційний номер НОМЕР_2 було встановлено фактичне навантаження на одиничну вісь 12,310 при нормативно допустимих 11 т на строєну вісь - 27,380 при нормативно допустимих 22 т та загальній масі 47,220 т.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 300028 від 30.06.2021 року.

Окрім того, за результатами габаритно-вагового контролю складено акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів № 0050607 від 30.06.2021 року у якому зафіксовано осьові навантаження.

Відповідно до довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 30.06.2021 року встановлено результати вагового контролю навантаження на кожну з осей.

З огляду на виявлені порушення інспектором складено розрахунок б/н від 30.06.2021 року плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд на 1371,60 євро.

10.08.2021 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт в.о. заступника начальника Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки начальника відділу державного контролю за безпекою на транспорті у Вінницькій області Денисом Захарчуком винесено постанову № 283096, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 34000 грн. за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за яке передбачена абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт та постанову № 283095 якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн. за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт .

Вважаючи постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України №2344-ІІІ від 05.04.2001 "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344).

Відповідно до статті 6 Закону №2344 державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктом першим Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення № 103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Відповідно до пункту 8 Положення № 103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 592 "Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті" утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області. Управління Укртрансбезпеки відповідно до покладених повноважень здійснюють функції державного контролю на автомобільному транспорті загального користування та застосовують до порушників законодавства про автомобільний транспорт фінансові санкції у вигляді штрафу від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту згідно статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Згідно з абзацом 1 пункту 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Абзацом 3, 14, 15 частини 1 статті 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за:

-перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

- перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

За змістом статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" від 08.09.2005 №2862-IV рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 №198 затверджені Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, відповідно до пункту 16 яких перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства.

Згідно з пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила №30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Пунктом 4 Правил №30 передбачено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 затверджений Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Положеннями пункту 3 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Пунктами 16-18 Порядку №879 передбачено, що габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль. У разі коли за допомогою автоматичних зважувальних пунктів виявлено факт перевищення встановлених габаритно-вагових параметрів, габаритно-ваговий контроль транспортного засобу здійснюється на найближчому стаціонарному та/або пересувному пункті габаритно-вагового контролю. За результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.

Згідно з пунктом 4 Правил №30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 21 Порядку №879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

В ході проходження габаритно-вагового контролю відповідач встановив, що фактична маса транспортного засобу склала 47,220 при допустимих 40 т., перевищення вагових норм на одиничну вісь склало 12,310 т. - при допустимих 11 т на строєну вісь -27,380 т при нормативно допустимих 22 т.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Таким чином, в даному випадку під час здійснення вантажного перевезення було перевищено, як максимально допустиму загальну масу транспортного засобу, так і перевищено вагові параметри на одиничну та строєну вісь.

Щодо доводів позивача про те, що відовідачем було зроблено помилковий висновок про те, що ТОВ Транс Сел є автомобільним перевізником відповідно до договору оренди транспортного засобу, суд зазначає наступне.

Так, за визначеннями наведеними у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

07.06.2021 року між фізичною особою ОСОБА_1 (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Транс Сел укладено договір оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм) № п/33/21.

У порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов`язується передати Орендарю в тимчасове платне володіння та користування вантажний (легковий) автомобіль, визначений у цьому Договорі, а також зобов`язується забезпечити своїми силами його керування та технічну експлуатацію, а Орендар зобов`язується прийняти в тимчасове володіння та користування автомобіль під керуванням екіпажу (водія) Орендодавця і зобов`язується сплачувати орендодавцю орендну плату.

Під автомобілем розуміється: вантажний (легковий) автомобіль марки: DАF FT 95.430; державний номерний авто: НОМЕР_3 ; причіп марки: ФРУЕХАУФ; державний номер причіпа: НОМЕР_4 .

Пунктом 2.1 договору визначено, що Автомобіль використовуватиметься Орендарем для перевезень вантажу.

Позивач вважає, що відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм має нести не він, оскільки транспортний засіб не переданий в його користування та відсутнй тичасовий реєстраційний талон.

Суд зазначає, що статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Разом з тим, ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, не надав представнику Управління товарно-транспортної накладної, а пред`явив лише договір оренди транспортного засобу з екіпажем (водієм) № п33/21.

Більше того, заперечень щодо визначення ТОВ Транс Сел суб`єктом, що перевіряється в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 30.06.2021 року не висловлював.

Також не заслуговують на увагу аргументи позивача про те, що останній повинен був при прийнятті транспортного засобу отримати тимчасовий реєстраційний талон.

Так, відповідно до пункту 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998, за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

З аналізу змісту цієї норми суд констатує, що вона за своєю правовою природою є регулятивною дозвільною нормою, а не зобов`язальною. Відтак, її положення не зобов`язують отримувати тимчасовий реєстраційний талон, надаючи право керування транспортним засобом ТОВ Транс Сел , яке його орендує.

Що стосується доводів позивача про те, що видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 4 Правил № 30, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 21 Порядку № 879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Таким чином, законодавець чітко передбачив критичну похибку у розмірі 2 відсотки, що дозволяє враховувати специфіку вантажу, в тому числі й сипучого (ячменю), який під час транспортування здатний зсуватися.

Крім того, переміщення вантажу під час руху є неприпустимим, оскільки його переміщення спричиняє збільшення динамічної маси транспортного засобу при гальмуванні, а також порушує стійкість транспортного засобу, що є загрозою для безпеки дорожнього руху.

Щодо відсутності товарно-транспортної накладної при перевірці, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.11.1-11.3 Наказу Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20.02.1998 за № 128/2568 основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках

Згідно постанови КМУ № 207 від 25.02.2009 Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні затверджено перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, яким передбачено, що у водія, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, крім інших документів повинна бути - товарно-транспортна накладна. Для водія юридичної особи або фізичної особи-підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.

Разом з тим, водієм під час перевірки не надано товарно-транспортної накладної, що є порушенням ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт .

Відтак, відповідачем правомірно прийнято постанову № 283095 про застосування адміністративного штрафу в сумі 1700 грн.

Щодо доводів позивача про відсутність відповідної методики зважування сипучого вантажу, суд зазначає наступне.

За змістом статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач.

Пунктом 19 Порядку №879 (в редакції, яка діяла до 08.09.2017) було передбачено, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Однак в подальшому, нормативним регулюванням вказаних правовідносин змінилось, зокрема на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №671 пункт 19 Порядку № 879 було виключено.

Таким чином, Порядок №879 в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин у даній справі не передбачав необхідності застосування під час проведення габаритно-вагового контролю методики, затвердженої Мінекономрозвитку або будь-якої іншої методики.

Відповідно до статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Також, ухвалюючи дане судове рішення суд також враховує статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України ) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (пункт 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно із частиною другою статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що доводи позивача є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНС СЕЛ" до Подільського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно - господарського штрафу - відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Транс Сел (код ЄДРПОУ 43141639, вул. Ярмоли Мелешка, 2, прим. 2 , м. Вінниця, 21012)

Відповідач: Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки Вінницької облаті (код ЄДРПОУ 39816845, вул. Хмельницьке шосе, 23, м. Вінниця, 21036).

Повне судове рішення складкер та підписано суддею 21.12.2021 року.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна