Ухвала

від 24.11.2021 по справі 760/30356/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/30356/21

1-кс/760/10252/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання заступника начальника першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42020100000000446 від 02.10.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3ст.191 КК України,-

в с т а н о в и в:

Заступник начальника першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , звернулася з клопотанням про накладання арешту на майно, згідно якого, просить: накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку ТОВ «Соларенерго» (ЄДРПОУ 37744753): НОМЕР_1 (українська гривня), відкритий 24.12.2014 (до зміни на IBAN - № НОМЕР_2 ) у Казначействі України (МФО 899998, м. Київ, вул. Бастіонна, 6), заборонивши здійснювати будь-які видаткові операції з цього рахунку, розпоряджатися коштами до зняття арешту в установленому законом порядку.

В обґрунтування клопотання зазначила, що слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020100000000446, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 жовтня 2020 року, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що 19.10.2011 Компанія «Майстер Фіш» та ТОВ «Соларенерго» уклали договір суборенди землі, згідно умов якого на виконання генерального договору інвестування ТОВ «Соларенерго» надано в суборенду земельну ділянку площею 20 га (кадастровий номер 6524755500:46:001:0001) для будівництва 2 черги сонячної електростанції (далі СЕС) на замовлення Компанії «Майстер Фіш».

На підставі договору суборенди землі ТОВ «Соларенерго» отримало містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (надані Скадовською районною державною адміністрацією), технічні умови інженерного забезпечення електропостачання (надані ПАТ «Херсонобленерго»), які стосуються виключно земельної ділянки площею 20 га (кадастровий номер 6524755500:46:001:0001).

04.05.2012 ТОВ «Соларенерго» подало декларацію про початок виконання будівельних робіт, в якій зазначено інформацію про земельну ділянку площею 20 га (кадастровий номер 6524755500:46:001:0001), на підставі договору суборенди землі.

В подальшому при внесенні змін до декларації про початок виконання будівельних робіт ТОВ «Соларенерго» не внесло змін до інформації про земельну ділянку.

На виконання договору генерального підряду № 50-ПД від 06.06.2012 ТОВ «Соларенерго» передало, а ТОВ «Грінтек Енержи» прийняло земельну ділянку площею 20 га (кадастровий номер 6524755500:46:001:0001) для будівництва 2 черги СЕС (акт приймання-передачі будівельного майданчика).

18.12.2012 ТОВ «Соларенерго» зареєструвало декларацію про готовність об`єкта до експлуатації. Інформація про земельну ділянку земельна ділянка площею 20 га (кадастровий номер 6524755500:46:001:0001), на підставі договору суборенди землі.

12.12.2012 ТОВ «Соларенерго» і ТОВ «Грінтек Енержи» підписали акт приймання-передачі завершеного будівництвом об`єкта ТОВ «Соларенерго» сонячної електростанції встановленою потужністю 9,806 МВт.

На підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, договору генерального підряду № 50-ПД від 06.06.2012, акту приймання-передачі завершеного будівництва об`єкта 18.12.2012 ТОВ «Соларенерго» отримало технічний паспорт СЕС, в якому вказано, що об`єкт розташований на земельної ділянці площею 20 га, кадастровий номер 6524755500:46:001:0001 (суборенда).

23.01.2013 ТОВ «Соларенерго» зареєструвало та отримало свідоцтво на право власності на об`єкт нерухомого майна 2 черги СЕС. В державному реєстрі зареєстрована інформація про земельну ділянку місця розташування - кадастровий номер 6524755500:46:001:0001, площа 20 га (суборенда).

Таким чином вся наявна документація свідчить про те, що 2 чергу СЕС побудовано на земельної ділянці площею 20 га, кадастровий номер 6524755500:46:001:0001, яку надано ТОВ «Соларенерго» в суборенду.

Однак, матеріли кримінального провадження дають підстави вважати, що при будівництві 2 черги СЕС допущено відступлення від меж будівельного майданчика, в результаті чого 2 черга СЕС побудована частково на землі, яку надано ТОВ «Соларенерго» в суборенду, частково на землі, яка належить ТОВ «Соларенерго» на праві власності.

При цьому акт на право власності на землю видано ТОВ «Соларенерго» 24.12.2012, тобто після реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, підписання акту приймання-передачі завершеного будівництвом об`єкта, отримання технічного паспорту СЕС, подання документів на реєстрацію права власності на СЕС.

Відповідно до п. 3.1 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженому Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.08.2019 № 1817 у випадку надання недостовірних даних дія «зеленого тарифу» припиняється.

При цьому ТОВ «Соларенерго» несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації, поданої ним декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Між тим, ТОВ «Соларенерго» починаючи з червня місяця 2013 року отримувало від ДП «Енергоринок» кошти в якості оплати за вироблену та передану електроенергію. ДП «Енергоринок» є державним підприємством, тобто кошти, які були перераховані на рахунок ТОВ «Соларенерго» є державними коштами.

Крім цього, на початку 2017 року ТОВ «Соларенерго» збудувало 3 чергу СЕС потужністю 3,334 МВт за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Магістральна, 5. Однак, після того як будівництво 3 черги СЕС було завершено ТОВ «Соларенерго» не ввело її в експлуатацію.

В подальшому, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики, Умов та Правил з виробництва електричної енергії ті Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії ТОВ «Соларенерго». За результатами вказаної перевірки складено акт № 215 від 14.06.2019. Відповідно до вказаного акту встановлено, що у 2017-2019 роках в порівнянні з 2013-2016 роками ТОВ «Соларенерго» підвищено обсяг генерації електроенергії на 30%. Вказане підвищення стало можливим нібито з наступних підстав: придбання, встановлення та налагодження системи моніторингу PVguard; введення в точці приєднання на трансформаторній підстанції регулювання напруги під навантаженням в автоматичному режимі; забезпечення цілодобового диспетчерського нагляду за СЕС; підтримка фотоелектричних модулів у чистому стані, швидке очищення панелей від снігу взимку та постійного контролю висоти рослинного шару влітку.

Незважаючи на вказані обґрунтування, даний показник генерації електроенергії являється неможливим у зв`язку з тим, що відповідно до відкритих джерел інформації інсоляція на території Херсонської області складає у середньому 1,25 МВт/кв.м. за рік.

При цьому існують обґрунтовані підстави вважати, що вказане збільшення генерації електроенергії пов`язане з тим, що починаючи з 2017 року ТОВ «Соларенерго» без введення в експлуатацію використовувало 3 чергу СЕС, потужність якої дозволяє збільшити генерацію електроенергії на 30%.

В подальшому, ТОВ «Соларенерго» маючи на меті приховати вищевказане збільшення генерації електроенергії на 30% надало в оренду ТОВ «Фотон Про-Плюс» 2 та 3 чергу СЕС. Так, відповідно до договорів оренди № 2019/1 від 27.09.2019 та № 2020/1 від 23.06.2020 за ТОВ «Фотон Про-Плюс» закріплюється 2 та 3 черга СЕС з 01.08.2020.

Також, незважаючи на вищевказані дії, посадові особи НКРЕКП прийняли постанову «Про встановлення «зеленого» тарифу ТОВ «Фотон Про-Плюс» до 01.01.2030. Відповідно до обґрунтування щодо прийняття постанови НКРЕКП «Про встановлення «зеленого» тарифу ТОВ «Фотон Про-Плюс» 2 черга СЕС отримала рівень тарифу, який відповідає 46,53 євроцента за 1кВт?год, а 3 черга СЕС отримала рівень тарифу який відповідає 15,03 євроцента за 1кВт?год.

Таким чином, внаслідок подання недостовірних відомостей рівень тарифу, який отримало ТОВ «Соларенерго», є значно вищим, ніж той тариф, який би воно одержало під час офіційного використання 1, 2 та 3 черг Лазурненської СЕС, чим спричинено збитків державі.

11.08.2021 слідчим управлінням ГУ СБ України у м. Києві та Київській області проведено огляд земельної ділянки з кадастровим номером 6524755500:02:001:0073, за результатом якого провідним інженером ДП «Центр державного земельного кадастру» Херсонська регіональна філія зроблено кадастрову зйомку вказаної земельної ділянки.

За результатом проведення кадастрової зйомки виготовлено план земельної ділянки з умовними позначеннями, який є додатком до вказаного клопотання.

Крім того, згідно висновку експерта № 21-4182 судової електротехнічної експертизи Сонячна електростанція «Лазурне», що знаходиться за адресою: Херсонська область, Скадовський район, смт. Лазурне, вул. Приозерна, буд. 1а, за умови використання лише її другої черги, к період 2016-2020 років не мала технічної можливості збільшити обсяги генерації електричної енергії на 30% у порівнянні з показниками 2013-2015 років.

Згідно із ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

В ході досудового розслідування встановлені розрахункові рахунки ТОВ «Фотон Про-Плюс» (ЄДРПОУ 43244799), відкриті у банківських установах на території України, на яких зберігаються грошові кошти, щодо яких є підстави вважати, що вони отримані незаконним шляхом. Крім того, ТОВ «Фотон Про-Плюс» (ЄДРПОУ 43244799) є юридичною особою, яка відповідно до закону може нести цивільну відповідальність за шкоду, завдану державі, діями її працівників.

Враховуючи наведене, з метою збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, виникли підстави для накладення арешту на грошові кошти ТОВ «Соларенерго» (ЄДРПОУ 37744753), га рахунку: НОМЕР_1 (українська гривня), відкритий 24.12.2014 (до зміни на IBAN - № НОМЕР_2 ) у Казначействі України (МФО 899998), заборонивши здійснювати будь-які видаткові операції з цього рахунку, розпоряджатися коштами до зняття арешту в установленому законом порядку.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила задовольнити.

Перевіривши зміст клопотання, дослідивши матеріали додані до клопотання, проаналізувавши підстави, які мають значення для вирішення питання про арешт, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Положеннями ст.7КПК України визначено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та диспозитивності.

Відповідно до ч.3 ст.26 КПК Українислідчий суддя у кримінальному провадження вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

З матеріалівклопотаннявбачається,що слідчим управлінням Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42020100000000446, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.10.2020, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч.2ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно із ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимогКПК Українита судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За положеннями ч.2 ст.173 КПК Українипри вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, суд, повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення та достатність доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п.58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п.42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп.49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп.69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Однак зазначених вимог закону прокурор в клопотанні про арешт майна, не дотримався.

Додані до клопотання документи не свідчать про наявність матеріальної шкоди, її розмір тощо. Крім того, належними та допустимими доказами, не підтверджена приналежність вказаних банківських рахунків саме ТОВ "Соларенерго".

Відповідно до ч.3 ст.170КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів клопотання, прокурор у даному кримінальному провадженні не навів достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, а тому підстав, передбачених ч.2 ст.170КПК України для накладення арешту на майно не вбачається.

Слідчий суддя, вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду клопотання не встановлено обставин, які б слугували підставою для арешту зазначеного майна, а тому ні стороною обвинувачення, ні слідчим суддею під час розгляду клопотання не встановлено відповідної правової підстави для арешту майна.

З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно зазначене в клопотанні.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.98, 107, 131, 132, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання заступника начальника першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42020100000000446 від 02.10.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя - ОСОБА_1