Ухвала

від 20.12.2021 по справі 639/6457/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження № 11сс/818/2169/21 Головуючий 1ї інстанції ОСОБА_1

Справа № 639/6457/21 Доповідач ОСОБА_2

Категорія : арешт майна

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6

власника майна - ОСОБА_7

представника власника майна ОСОБА_8

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Харкові апеляційну скаргупрокурора укримінальному провадженні на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 листопада 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Новобоварської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №42021222030000 від 17.08.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 листопада 2021 року у задоволені клопотання прокурора відмовлено.

Прокурор укримінальному провадженніподав апеляційнускаргу вякій проситьскасувати ухвалуслідчого суддіта задовольнити клопотання в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги прокурорзазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, та такою, що винесена із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинами кримінального провадження, як наслідок ухвала підлягає скасуванню.

Вказує, що повернення вилученого майна позбавляє орган досудового розслідування з`ясувати обставини вчинення кримінального правопорушення та притягнення до відповідальності винних осіб.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги, пояснення власника майна та його представника, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги.

Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі "Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно доч.11ст.170КПК України,заборона абообмеження користування,розпорядження майномможуть бутизастосовані лишеу разі,коли існуютьобставини,які підтверджують,що їхнезастосування призведедо приховування,пошкодження,псування,зникнення,втрати,знищення,використання,перетворення,пересування,передачі майна.

Відповідно до положень ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів провадження вбачається, що у провадженні СД ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального №42021222030000128 від 17.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України за фактом самовільного зайняття земельної ділянки.

Під час досудового розслідування встановлено, що за адресою: м. Харків, вул. Алуштінська 2А наявна земельна ділянка орієнтовною площею близько 2,73 га., яка використовується ОК ГК «Алуштинський» (код ЄДРПОУ 41765004, КВЕД 81.10 Комплексное обслуживание объектов, адреса: 61098, Харківська обл., місто Харків, Ленінський район, вул. Алуштинська, буд. 2а), уповноважена особа ОСОБА_7 , для надання послуг з паркування та розміщення капітальних та не капітальних будівель гаражів.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, за адресою: м. Харків, вул. Алуштинська, будинок 2-А, зареєстровано низку гаражних боксів.

Згідно інформації з публічної кадастрової карти України, за вищевказаною земельною ділянкою відсутні будь-які відомості щодо присвоєння кадастрового номеру, права власності та цільового призначення.

Таким чином, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_7 фактично використовується земельна ділянка площею близько 2,73 га для надання послуг з паркування без дозвільних документів, що підтверджують право власності, користування або оренди та не виконані норми ст.ст. 123, 124,125 Земельного кодексу України, що привело до порушення п. «б» ч. 1 ст. 211 Земельного кодексу України, а саме самовільного зайняття земельної ділянки.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 06.10.2021 року було надано дозвіл на проведення огляду огородженої території несформованої земельної ділянки по вул. Алуштинська, 2А у м. Харкові та розташованих на них будівель і споруд з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання та вилучення інформації стосовно здійснення незаконної діяльності.

29.10.2021 на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова № 639/6771/21 від 06.10.2021 дізнавачем СД ВП № 1 ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області було проведено огляд місця події на території гаражного кооперативу «Алуштинський» розташованого за адресою: м. Харків, вул. Алуштинська 2А ,в ході якого було виявлено та вилучено: жорсткий диск Western Digital WD40PURZ 4TB s/n: WCC7K1ER548X та платіжні ордери у кількості 6 (шість) штук.

Постановою дізнавача СД ВП №1 ХРУП №3 ГУ НП в Харківській області ОСОБА_9 вилучене майно, а саме жорсткий диск Western Digital WD40PURZ 4TB s/n: WCC7K1ER548X та платіжні ордери у кількості 6 (шість) штук визнано речовими доказами у кримінальному провадженню.

Відмовляючи у задоволені клопотання прокурора слідчий суддя виходив з того, що огляд місця події, з урахуванням аналізу відповідного протоколу огляду, фактично був обшуком, який згідно приписів ч.2 ст.234 КПК проводиться лише на підставі ухвали слідчого судді.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком слідчого судді виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.233 КПК України, ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Відповідно до ч.2 ст.168КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Частиною 2 ст.237КПК України передбачено, що огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Згідно ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Таким чином, майно, вилучене в ході проведення огляду на підставі ухвали слідчого судді набуває статусу тимчасово вилученого майна.

Як вбачається з матеріалів судового провадження ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 06.10.2021 року було надано дозвіл на огляд огородженої території несформованої земельної ділянки по вул. Алуштинська, 2А у м. Харкові поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами 6310137900:07:020:099 та 6310137900:07:020:051, які використовуються для здійснення підприємницької діяльності ОК ГК «Алуштинський» (код ЄДРПОУ 41765004, КВЕД 81.10 Комплексное обслуживание объектов, адреса: 61098, Харківська обл., місто Харків, Ленінський район, вул. Алуштинська, будинок 2а ) та розташованихна нихбудівель іспоруд дляпроведення оглядуз метоювиявлення тафіксації відомостейпро обставинивчинення кримінальногоправопорушення (встановлення меж та площі самовільно зайнятої земельної ділянки), відшукання тавилучення інформації стосовно здійснення незаконної діяльності, а саме записів щодо в`їздів та виїздів автомобілів, іншої документації щодо функціонування суб`єкту господарювання, цифрової інформації (записів) з камер відеоспостереження та грошових коштів здобутих злочинним шляхом, які згідно даних електронного сервісу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта майна приміщення розташовані за адресою: м. Харків, вул. Алуштинська, 2А, не містять даних про право власності на земельну ділянку.

З протоколу огляду місця події від 29.10.2021 року вбачається, що він був проведений на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 06.10.2021 року та дізнавачем у кримінальному провадженні при вході до приміщення будинку охорони було виявлено бокс з апаратурою відео фіксації, з якого було вилучено жорсткий диск та поміщено до паперового конверту. В подальшому було виявлено залізну шафу, в середині якої було виявлено ордери, які було вилучено до паперового конверту у кількості 6 штук.

Висновок слідчого судді про те, що органом досудового розслідування фактично було проведено обшук без правових підстав є безпідставними, оскільки ухвалою слідчого судді Жовтневого районногосуду м.Харковавід 06.10.2021 року було надано дозвіл на огляд не тільки земельної ділянки,а й розташованих наних будівельі споруддля проведенняогляду зметою відшуканнята вилученняінформації стосовно здійснення незаконної діяльності.

В обґрунтування вимог клопотання про арешт майна прокурор зазначив, що в ході огляду були вилучено речі, на яких міститься інформація про вчинене кримінальне правопорушення та вони можуть бути використані в якості доказів під час досудового розслідування, а також для проведення судових експертиз.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що є достатні підстави вважати, що вилучене майно зазначене в клопотанні відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, оскільки з матеріали клопотання про арешт майна свідчать про відповідність вилученого майна ознакам речових доказів, оскільки вони можуть містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, яка має значення для цього кримінального провадження і ці обставини та стануть предметом перевірки під час досудового розслідування у формі дізнання.

На переконання колегії суддів, вимоги клопотання, на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Вилучене майно повинне бути досліджене під час досудового розслідування і може бути доказом по справі, зокрема для встановлення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, а також необхідністю отримання висновків відповідних спеціалістів на підтвердження або спростування факту, які слугуватимуть встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Крім того, відомості щодо кваліфікації злочину який внесений до ЄРДР не є остаточними, оскільки пов`язаний з попередньою кваліфікацією дій, який може в подальшому уточнюватись. Також, в межах досудового розслідування можуть бути виявленими нові епізоди протиправної діяльності певних фізичних чи юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Оцінюючи доводи клопотання прокурора, апеляційний суд дійшов висновку про те, що існує потреба в перевірці чи має вилучене майно відношення до даного кримінального провадження, чи може воно бути доказом у кримінальному провадженні, містити у собі відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також могли зберегти на собі сліди злочину.

Метою накладення арешту у поданому клопотанні орган досудового розслідування зазначив забезпечення збереження речових доказів.

Статтею 100 КПК України передбачено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. 2, 3 ст.170КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним ч.1 ст. 98 КПК України.

Отже, з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Колегія суддів також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч.2,3 ст.170КПК Українипо суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Враховуючи те, що вилучене майно було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, апеляційний суд зазначає, що воно відповідає критеріям майна, визначеним статтею 98 КПК України, на яке відповідно до положень ч.3 ст.170КПК України може бути накладений арешт.

При цьому колегія суддів зазначає, що до повноважень суду на даному етапі провадження не належить оцінювати, наскільки повно органом досудового розслідування зібрано докази, що стосуються зазначеного кримінального провадження. Його завдання полягає в тому, щоб дослідити ті обставини кримінального провадження, про які органу досудового розслідування відомо на даний час та які дають достатньо обґрунтовані підстави для звернення до суду з відповідним клопотанням про арешт майна.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження майна чи настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженні.

Частиною 4 ст.173КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому належить врахувати, що арешт майна має тимчасовий характер в межах строку досудового розслідування, який спрямований на ефективне забезпечення його проведення у розумний строк, а межі досудового розслідування у часі чітко визначені ст.219 КПК України.

Разом з цим, належить роз`яснити, що у подальшому, у разі встановлення певних процесуальних підстав, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому буде повернуто згідно положень ст.174 КПК України.

Отже, з урахуванням положень п.2 ч.3ст.407 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги та задоволення клопотання прокурора про арешт майна.

Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172, 404, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргупрокурора укримінальному провадженні задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 04 листопада 2021 року скасувати та постановити нову.

Клопотання прокурора Новобоварської окружної прокуратури м.Харкова ОСОБА_6 задовольнити частково.

Накласти арешт на майно вилученого під час проведення огляду на території огородженої несформованої земельної ділянки гаражного кооперативу «Алуштинський» розташованого за адресою: м. Харків, вул. Алуштинська 2А, а саме на: жорсткий диск WesternDigital WD40PURZ 4TB s/n: WCC7K1ER548X та платіжні ордери у кількості 6 (шість) штук

шляхом заборони розпорядження та відчуження на час проведення експертних досліджень в межах строку дізнання.

Майно, на яке накладено арешт зберігати у відповідності до порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 19.11.2012 «Про затвердження порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження».

Вилучене майно зберігати у камері схову речових доказів ВП №1 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, просп.. Любові Малої, 45.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: