Ухвала

від 17.12.2021 по справі 640/30295/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

17 грудня 2021 року м. Київ № 640/30295/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П., розглянувши у місті Києві позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Стройіндустрія-2016 до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Стройіндустрія-2016 з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН №2879902/40380443 від 19.07.2021, № 2875258/40380443 від 16.07.2021р. прийняті комісією з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН ГУ ДПС у Харківській області;

- зобов`язати Державну податкову службу України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 12.10.2020р.; податкову накладну №1 від 13.11.2020р., виписаних постачальником товару - ТОВ СТРОЙІНДУСТРІЯ-2016 покупцю ТОВ Е-ЕНЕРДЖІ , днем їх фактичного подання;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Харківській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02 вересня 2020 року № 55846;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ СТРОЙІНДУСТРІЯ-2016 (код ЄДРПОУ 40380443) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

У зв`язку з невідповідністю поданої позовної заяви вимогам процесуального законодавства, керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.11.2021 позовна заява залишена без руху.

На виконання вимог вказаної ухвали позивач усунув недоліки у строк та у спосіб, що визначені в ній.

15.11.2021 від представника позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.11.2021 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви у зв`язку із пропущенням строку на звернення до суду для надання позивачем пояснень та обґрунтувань причин пропуску.

03.12.2021 від представника позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої позивач долучив заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач покликається на те, що встановлені ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний чи тримісячний строк для звернення до адміністративного суду із оскарженням рішення суб`єкта владних повноважень застосовуються лише у випадку використання позивачем досудового порядку вирішення спору.

Однак позивач наголошує, що він не оскаржував рішення відповідача від 02.09.2020 № 55846 в адміністративному порядку, а тому для звернення до суду з позовом про оскарження цього рішення повинен застосовуватись строк, 1095-денний строк, встановлений п. 56.18 ст. 56 ПК України, який є спеціальними щодо приписів ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зазначає, що оскаржуване рішення породжує триваюче правопорушення прав платника податку, що в свою чергу породжує неможливість застосування відліку процесуального строку з моменту прийняття оскаржуваного рішення або ознайомлення платника з ним.

Крім того, вказує, що протягом всього строку дії оскаржуваного рішення діяли карантинні обмеження, спричинені поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та неодноразово вводились локдауни, що унеможливлювали здійснення нормальної фінансово-господарської діяльності позивачем, акумулювання ним коштів для сплати судового збору.

Розглянувши заяву позивача про усунення недоліків в частині пояснень щодо своєчасності звернення до адміністративного суду, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, станом на час виникнення спірних відносин та на момент звернення позивача до суду Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що строки звернення до суду можуть бути встановлені іншими законами України та регламентовано строк звернення до суду, який передбачений відповідним законом.

У свою чергу, частина четверта статті 122 передбачає, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 цієї статті рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 цієї статті визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Водночас пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до пункту 56.19 статті 56 Податкового кодексу України в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Дослідження змісту аналізованих приписів статей Податкового кодексу України та статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на те, що на сьогодні є підхід, відповідно до якого строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки. При цьому є різні правові режими щодо оскарження податкових повідомлень-рішень і рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань та інших рішень контролюючих органів, що не пов`язані з їх нарахуванням, саме в частині різної тривалості скорочених строків оскарження при попередньому використанні досудового порядку вирішення спору.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Застосування скорочених строків звернення при використанні досудового порядку врегулювання спорів у податкових правовідносинах установлено законом, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів в межах процедури адміністративного оскарження, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави.

Більш скорочені строки звернення до суду у випадку попередньої реалізації досудових процедур полягають у забезпеченні наступності юрисдикційних проваджень (адміністративних і судових) та пов`язанні з необхідністю мінімізувати темпоральний проміжок між досудовими процедурами та судовим провадженням.

Згідно із правовим висновком судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.10.2019 по справі № 640/20468/18, рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Суд також враховує, що Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 у справі № 1.380.2019.006119 (адміністративне провадження № К/9901/13872/20) здійснив відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах в частині, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними по відношенню до приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження, строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного у постановах Верховного Суду від 17.07.2019 (справа №640/46/19), від 17.02.2019 (справа №813/4921/17) та дійшов висновку, що у справах цієї категорії застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України, а не Податковим кодексом України.

Отже, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішень податкового органу про включення до переліку ризикових підприємств, про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як убачається з матеріалів справи, позивач оскаржує, зокрема, рішення комісії Головного управління ДПС в Харківській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02.09.2020 № 55846.

Обґрунтувань та доказів не своєчасного повідомлення позивача про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, матеріали справи не містять.

Заперечень щодо своєчасного отримання підприємством оскаржуваного рішення позивачем не надано.

З матеріалів справи не вбачається, що позивач скористався процедурою адміністративного оскарження рішень як досудовим порядком вирішення спору, оскаржуване рішення не стосуються нарахування грошових зобов`язань тому в даному випадку застосовується шестимісячний строк для звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З даним позовом позивач звернувся 22.10.2021, що підтверджується відміткою на поштовому конверті, у якому надійшла до суду позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Стройіндустрія-2016 , тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

В заяві про поновлення строку звернення до суду із цим позовом позивач покликається на впроваджений в Україні карантин з приводу коронавірусної інфекції, що унеможливило здійснення ним фінансово-господарської діяльності та акумулювання коштів для сплати судового збору, проте, вказані покликання позивача суд вважає неспроможними, оскільки жодного доказу будь-якого впливу карантину на строк звернення до суду із позовом про оскарження рішення від 02.09.2020 № 55846 позивачем суду не надано. Крім того, позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду із клопотанням про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.

Інших належних та допустимих доказів чи пояснень щодо причин пропуску шестимісячного строку звернення до адміністративного суду в частині вимог, що стосуються оскарження рішення від 02.09.2020 № 55846, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, ніж тих, що зазначені в заяві, позивачем до суду не надано, відповідно судом не встановлено обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об`єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду.

Суд також звертає увагу на те, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що до суду позивач звернувся з вимогами про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС в Харківській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02 вересня 2020 року № 55846 та зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ СТРОЙІНДУСТРІЯ-2016 (код ЄДРПОУ 40380443) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості з порушенням строку звернення та відсутністю підстав для поновлення пропущеного строку, оскільки підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду є неповажними.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, вказані позивачем причини для поновлення строку звернення до суду є неповажними, отже недоліки позовної заяви не усунуті, відтак позовна заява в частині позовних вимог, що стосуються визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС в Харківській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02 вересня 2020 року № 55846 та зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ СТРОЙІНДУСТРІЯ-2016 (код ЄДРПОУ 40380443) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості підлягає поверненню.

Згідно з частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 122, 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Стройіндустрія-2016 до Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС в Харківській області з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 02 вересня 2020 року № 55846 та зобов`язання Головного управління ДПС у Харківській області виключити ТОВ СТРОЙІНДУСТРІЯ-2016 (код ЄДРПОУ 40380443) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, - повернути позивачу.

2. Копію ухвали надіслати позивачеві за адресою, яка зазначена у позовній заяві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Т.П. Балась