Рішення

від 16.12.2021 по справі 315/542/19

ГУЛЯЙПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 315/542/19

Номер провадження № 2/315/11/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року м. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:

головуючої судді Романько О.О.

за участі секретаря Атрошенко Я.В.

прокурора Шрамко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Гуляйполе в залі судових засідань цивільну справу за позовною заявою Пологівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Пологівської районної ради Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, -

ВСТАНОВИВ:

07.05.2019 року до суду звернувся перший заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури Русанов О.В. в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Гуляйпільської міської ради з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину.

20.05.2019 року ухвалою судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області ОСОБА_2 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено до розгляду в судове засідання за участю сторін.

У зв`язку із прийняттям 11.08.2020 року на засіданні Вищої ради правосуддя рішення про звільнення судді ОСОБА_2 у зв`язку з поданням заяви про відставку та на підставі наказу Гуляйпільського районного суду Запорізької області №1-ос від 11.08.2020 року про припинення повноважень судді ОСОБА_2 , акту прийому-передачі справ судді Яроша С.О. від 11.08.2020 року, відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, на підставі розпорядження керівника апарату суду від 12.08.2020 року № 46/20, було проведено повторний автоматизований розподіл вищевказаної справи.

12.08.2020 року відповідно повторного автоматизованого розподілу вищезазначена справа була передана на розгляд судді Романько О.О.

31.08.2020 року ухвалою судді Гуляйпільського районного суду Запорізької області Романько О.О. справу прийнято до свого провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судове засідання за участю сторін.

21.09.2021 року ухвалою суду замінено позивача - Гуляйпільську міську раду на правонаступника Гуляйпільської районної ради Запорізької області - Пологівську районну раду.

В позовній заяві в обґрунтування вимог зазначили, що вироком Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 29.11.2017 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, який набрав законної сили 30.12.2017 року.

Згідно з вироком встановлено, що 24.05.2017 року близько 14-30 в м. Гуляйполе Запорізької області ОСОБА_1 , знаходячись поблизу домоволодіння АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, в ході сварки, на ґрунті особистих неприязних відносин, металевою монтировкою навмисно наніс ОСОБА_3 чисельні удари в область тулубу, голови та лівої верхньої кінцівки, заподіявши останньому згідно висновку судово-медичної експертизи №148-д від 08.09.2017 року перелом 3 ребра зліва, припухлість м`яких тканин, синець і садно на грудній клітці, рану, синець на голові, садна на лівій верхній кінцівці. Перелом 3 ребра зліва, припухлість м`яких тканин, синець і садно на грудній клітці кваліфікуються як середньої тяжкості тілесні ушкодження. Рана на голові кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Синець на віках лівого ока, садна на лівій верхній кінцівці кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Після отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_3 проходив лікування в об`єднаному відділенні хірургічного профілю КУ Гуляйпільська центральна районна лікарня Гуляйпільської районної ради протягом 21 ліжко-дня, а саме в період з 24.05.2017 року по 14.06.2017 року і витрати вказаного закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого склали 20954,41 грн. Факт лікування потерпілого та витрати на них підтверджуються інформацією КУ Гуляйпільська центральна районна лікарня від 01.02.2019 року №01-08/232 та розрахунком вартості лікування ОСОБА_3 .

На день пред`явлення позову кошти, затрачені КУ Гуляйпільська районна центральна лікарня на лікування потерпілого ОСОБА_3 засудженим ОСОБА_1 не відшкодовані, що підтверджується інформацією управління фінансів Гуляйпільської РДА від 15.04.2019 року.

З огляду на вказане, беручи до уваги, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, останній зобов`язаний відшкодувати до місцевого бюджету Гуляйпільського району витрати в сумі 20954,41 грн., понесені КУ Гуляйпільська районна центральна лікарня на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

В обґрунтування звернення до суду посилалися на те, що ні в ході досудового розслідування, ні під час судового провадження в Гуляйпільському районному суді, ні після ухвалення вироку Гуляйпільською районною радою не вжито жодних заходів, в тому числі претензійно-позовного характеру, щодо стягнення з ОСОБА_1 до місцевого бюджету затрачених коштів на лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 20954,41 грн., що свідчить про неналежне здійснення захисту інтересів держави. У відповідності до ч.4 ст.23 Закону України Про прокуратуру листом від 06.05.2019 року попередньо повідомлено Гуляйпільську районну раду про намір пред`явити позов в інтересах держави в особі вказаного органу місцевого самоврядування. З огляду на вищевказане, враховуючи, що кошти, які витрачаються КУ Гуляйпільська центральна районна лікарня на лікування потерпілих від кримінальних правопорушень, надходять із місцевого бюджету Гуляйпільського району, перший заступник керівника Токмацької місцевої прокуратури вважає за необхідне звернутися із позовом в інтересах держави в особі Гуляйпільської районної ради про відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я спільної комунальної власності територіальних громад Гуляйпільського району на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Прохали стягнути з ОСОБА_1 на користь Гуляйпільської районної ради в дохід місцевого бюджету витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину у розмірі 20954,41 грн.

15.07.2019 року до суду звернувся ОСОБА_1 з відзивом на позов, в якому посилався на те, що з розрахунку позивача вбачається, що кількість днів, проведених потерпілим ОСОБА_3 па стаціонарному лікуванні становить 21 календарний день, проте, позивачу достовірно відомо, що фактично на стаціонарному лікуванні ОСОБА_3 знаходився лише 10 календарних днів, а саме з 24.05.2017 року по 02.06.2017 року. І позивач і свідки ( ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ) бачили, як у період з 03.06.2017 року по 14.06.2017 року потерпілий ОСОБА_3 знаходився вдома, вільно пересувався по місту та повідомив, що лікування вже закінчилось. Крім того, наданий позивачем розрахунок здійснений з порушенням положень законодавства. Згідно Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я па стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 16.07.1993 року №545, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання. Проте, в розрахунку затрачених коштів чомусь визначено кількість ліжко-днів у травні 2334 і 1271 у червні. Таким чином, з наданого розрахунку жодним чином не зрозуміло звідки взялась розрахована сума заборгованості.

21.06.2019 року відповідач звертався до директора КНП ЦРЛ Трусова А.В. з заявою про надання коректного розрахунку вартості одного ліжко-дня у травні 2017 року та червні 2017 року, проте, жодних даних, що конкретизують розмір витрат або розгорнутий розрахунок надано не було. За таких обставин, вважають, що позивачем не надано жодних допустимих та належних доказів, які б підтвердили розмір коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину.

Прохав відмовити у задоволенні позову (а.с.40-41).

26.05.2021 року до суду звернувся ОСОБА_1 з заявою, в якій заявлені вимоги визнав частково, а саме в частині відшкодування фактичних витрат на лікування ОСОБА_3 за час його перебування в травматологічному відділенні КУ Гуляйпільська ЦРЛ згідно фінансових витрат саме на це відділення, прохав справу розглянути у його відсутність (а.с.182).

В судовому засіданні представник позивача: прокурор Гуляйпільського відділу Пологівської окружної прокуратури Запорізької області Шрамко Ю.О. позов підтримала та прохала задовольнити в повному обсязі за викладених в ньому обставин.

Відповідач та його представник: адвокат Троян В.М. в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, 26.05.2021 року позивач надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав частково в частині відшкодування фактичних витрат на лікування ОСОБА_3 за час його перебування в травматологічному відділенні КУ Гуляйпільська ЦРЛ згідно фінансових витрат саме на це відділення (а.с.182).

Суд, вивчивши матеріали справи, надавши їм оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Гуляйполе Запорізької області народився відповідач ОСОБА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 31.10.1997 року Гуляйпільським РВ УМВС України в Запорізькій області (а.с.18), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання №11-11/2446 від 15.04.2019 року (а.с.19).

29.11.2017 року вироком Гуляйпільського районного суду Запорізької області у справі №315/1052/17 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначено йому покарання у виді одного року виправних робіт за місцем роботи засудженого з відрахуванням в доход держави 10% заробітку. На підставі п. в ст.1 Закону України Про амністію в 2016 році ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного судом покарання. Стягнуто з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1773,20 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди - 5000 грн. (а.с.9-10).

Вироком суду від 29.11.2017 року встановлено, що 24.05.2017 року близько 14-30 в м. Гуляйполе Запорізької області ОСОБА_1 , знаходячись поблизу домоволодіння АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, в ході сварки, на ґрунті особистих неприязних відносин, металевою монтировкою навмисно наніс ОСОБА_3 чисельні удари в область тулубу, голови та лівої верхньої кінцівки, заподіявши останньому згідно висновку судово-медичної експертизи №148-д від 08.09.2017 року перелом 3 ребра зліва, припухлість м`яких тканин, синець і садно на грудній клітці, рану, синець на голові, садна на лівій верхній кінцівці. Перелом 3 ребра зліва, припухлість м`яких тканин, синець і садно на грудній клітці кваліфікуються як середньої тяжкості тілесні ушкодження. Рана на голові кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я. Синець на віках лівого ока, садна на лівій верхній кінцівці кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження (а.с.9-10).

Згідно інформації КУ Гуляйпільська центральна районна лікарня Гуляйпільської районної ради Запорізької області від 01.02.2019 року №01-08/232 ОСОБА_3 , 1948 року народження, перебував на стаціонарному лікуванні в об`єднаному відділенні хірургічного профілю КУ Гуляйпільська центральна районна лікарня . Установа фінансується за рахунок коштів місцевих бюджетів. Гуляйпільська районна державна адміністрація є головним розпорядником коштів вищого рівня. В судовому порядку установа до винного у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_1 не зверталася.

Розрахунок здійснено на підставі Постанови КМУ №545 від 16.07.1993 року:

1) травень 2017 року (з 24.05 по 31.05): КЕКВ 2111 - 1074846,57 грн., КЕКВ 2120 - 232583,75 грн., КЕКВ 2220 - 40098,87 грн., КЕКВ 2230 - 1201,08 грн., КЕКВ 2240 - 5185,80 грн., КЕКВ 2271 - 0 грн., КЕКВ 2272 - 11285,59 грн., КЕКВ - 2273 - 51457,21 грн., разом 1416631,87 грн., кількість ліжко-днів - 2334, вартість 1 л-д - 606,95 грн., кількість проведених ліжко-днів - 8, затрачено коштів на лікування - 4855,60 грн.;

2) червень 2017 року (з 01.06 по 14.06): КЕКВ 2111 - 1187342,75 грн., КЕКВ 2120 - 265221,40 грн., КЕКВ 2220 - 45130,65 грн., КЕКВ 2230 - 1586,41 грн., КЕКВ 2240 - 6044,29 грн., КЕКВ 2271 - 0 грн., КЕКВ 2272 - 9986,97 грн., КЕКВ - 2273 - 58657,23 грн., разом 1573969,70 грн., кількість ліжко-днів - 1271, вартість 1 л-д - 1238,37 грн., кількість проведених ліжко-днів - 13, затрачено коштів на лікування - 16098,81 грн. (а.с.11).

Згідно інформації Гуляйпільської районної ради Запорізької області від 21.01.2019 року №19/01-30 КУ Гуляйпільська центральна районна лікарня Гуляйпільської районної ради Запорізької області заснована на майні спільної власності територіальних громад району, є об`єктом комунальної власності і перебуває в управлінні районної ради, майно лікарні закріплене за нею на праві оперативного управління, розпорядником коштів є Гуляйпільська районна державна адміністрація (а.с.12).

Згідно інформації Управління фінансів Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області від 06.02.2019 року №01-11/198 Гуляйпільська центральна районна лікарня фінансується за рахунок коштів медичної субвенції з державного бюджету, доходів районного бюджету та коштів місцевих бюджетів району, головним розпорядником коштів є Гуляйпільська районна державна адміністрація (а.с.13).

Згідно інформації Управління фінансів Гуляйпільської районної державної адміністрації Запорізької області від 15.04.2019 року №02-24/515 станом на 15.04.2019 року до районного бюджету кошти від ОСОБА_1 не надходили (а.с.14).

Згідно інформації Гуляйпільської районної ради Запорізької області від 27.03.2019 року №96/01-30 районна рада не зверталася з позовом по відшкодуванню витрат на стаціонарне лікування потерпілого в результаті кримінального правопорушення (а.с.15).

Рішенням Гуляйпільської міської ради від 30.10.2020 року №1 прийнято із спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Гуляйпільського району у комунальну власність Гуляйпільської міської територіальної громади, в особі Гуляйпільської міської ради, комунальні підприємства, їх нерухоме та рухоме майно, яке закріплене за цими об`єктами згідно з Додатками №1-2 (в Додатку 1 зазначено КНП Гуляйпільська центральна районна лікарня Гуляйпільської районної ради), (в Додатку 3 змінена назва - КНП Гуляйпільська центральна районна лікарня Гуляйпільської міської ради) (а.с.166-168).

Рішенням Пологівської районної ради від 11.12.2020 року №3 розпочато процедуру реорганізації Гуляйпільської районної ради шляхом приєднання до Пологівської районної ради Запорізької області, яка є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Гуляйпільської районної ради (а.с.205-206).

Згідно інформації Гуляйпільської районної ради Запорізької області від 27.01.2021 року №10/01-19 у грудні 2020 року розпочато процес реорганізації Гуляйпільської районної ради відповідно до Постанови Верховної Ради України Про утворення та ліквідацію районі від 17.07.2020 року №807 та згідно рішення Пологівської районної ради від 11.12.2020 року №3 Про початок реорганізації Гуляйпільської районної ради шляхом приєднання до Пологівської районної ради Запорізької області . Рішенням Гуляйпільської районної ради від 22.10.2020 року №2 Про передачу комунальних підприємств із спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Гуляйпільського району у комунальну власність Гуляйпільської міської територіальної громади КНП Гуляйпільська центральна районна лікарня Гуляйпільської районної ради передане із спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Гуляйпільського району у комунальну власність Гуляйпільської міської територіальної громади (а.с.150).

Згідно Витягу з Статуту КНП Гуляйпільська центральна районна лікарня Гуляйпільської міської ради - є закладом охорони здоров`я - комунальним унітарним некомерційним підприємством Гуляйпільської міської ради (Засновник), яке призначене реалізувати конституційне право людини на отримання кваліфікованої вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги. Підприємство є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків Комунального некомерційного підприємства Гуляйпільська центральна районна лікарня Гуляйпільської районної ради (а.с.164).

З урахуванням вищевикладеного, повно і всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на таке.

Відповідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно ч.2 ст.1191 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.

Відповідно ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно ч.3 ст.1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Згідно п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат №11 від 07.07.1995 року судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання , затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин). Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Згідно п.5 вказаної Постанови відшкодуванню підлягають тільки кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого в лікарні, госпіталі, диспансері чи в іншому стаціонарному лікувальному закладі. Всі інші витрати (наприклад, пов`язані з наданням потерпілому швидкої або невідкладної медичної допомоги, на амбулаторне лікування тощо) не відшкодовуються.

Згідно п.6 вказаної Постанови звернути увагу судів на те, що відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину можливе лише тоді, коли є причинний зв`язок між злочинними діями чи бездіяльністю винної особи та перебуванням потерпілого на такому лікування.

Відповідно п.1 Постанови Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року Про затвердження Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання згідно із статтею 1206 Цивільного кодексу України кошти, витрачені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з боку потерпілого, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат.

Відповідно п.2 вказаної Постанови сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Відповідно п.3 вказаної Постанови визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства за позовом вказаних юридичних осіб. У такому ж порядку відшкодовуються витрати на стаціонарне лікування особи, яка постраждала від злочину, в разі закриття кримінального провадження за нереабілітуючими обставинами.

Відповідно п.4 вказаної Постанови стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров`я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров`я.

Судом встановлено, що до суду звернулася Пологівська окружна прокуратура в порядку представлення та захисту інтересів держави в особі Пологівської районної ради Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 , як до винної особи, яка вчинила злочин проти ОСОБА_3 , передбачений ч.1 ст.122 КК України, та який зобов`язаний відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину з вимогою про стягнення коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину в розмірі 20954,41 грн.

З огляду на зазначене та обставини справи, суд вважає, що в даному випадку факт заподіяння відповідачем шкоди здоров`ю потерпілому ОСОБА_3 є безсумнівним, що встановлено вироком суду, який набрав законної сили, внаслідок чого потерпілий ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в об`єднаному відділенні хірургічного профілю КУ Гуляйпільська центральна районна лікарня ГРР в період з 24.05.2017 року по 14.06.2017 року.

Також, судом встановлено, що за період перебування потерпілого в закладі охорони здоров`я на лікування останнього витрачена сума коштів в розмірі 20954,41 грн., яка розрахована відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року Про затвердження Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Вказаний розрахунок вчинений відповідальною особою самого закладу охорони здоров`я. Інших відомостей під час судового розгляду справи встановлено не було, так само з боку відповідача, в порядку визначеному ст. 81 ЦПК України, іншого розрахунку не надано, невірність здійсненого розрахунку не доведено.

А тому суд вважає, що оскільки при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, то в порядку цивільного судочинства на підставі ст.1206 ЦК України з відповідача на користь Пологівської районної ради Запорізької області підлягають стягненню витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину у розмірі 20954,41 грн.

При цьому суд зазначає, що під час судового розгляду справи заклад охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий - КУ Гуляйпільська центральна районна лікарня Гуляйпільської районної ради було перетворено в КНП Гуляйпільська центральна районна лікарня та передано у комунальну власність Гуляйпільської міської територіальної громади, а також здійснено реорганізацію Гуляйпільської районної ради шляхом приєднання до Пологівської районної ради Запорізької області.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що наданий позивачем розрахунок здійснений з порушенням положень законодавства, оскільки вказана обставина не підтверджена належними доказами, крім того, в подальшому відповідач подав суду заяву про часткове визнання позову в частині відшкодування фактичних витрат на лікування ОСОБА_3 за час його перебування в травматологічному відділенні КУ Гуляйпільська ЦРЛ згідно фінансових витрат саме на це відділення, однак доказів щодо розміру вказаних витрат не надав, в той час як в матеріалах справи міститься належний доказ таких витрат - розрахунок закладу охорони здоров`я.

У відповідності до ст.81 ЦПК України відповідач не надав доказів неправильності здійсненого позивачем розрахунку або будь-яких інших для підтвердження його можливих заперечень щодо позовних вимог.

А тому позов підлягає задоволенню, як такий, що підтверджений встановленими обставинами та наданими суду доказами.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81-82, 141, 211, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Пологівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Пологівської районної ради Запорізької області до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 31.10.1997 року Гуляйпільським РВ УМВС України в Запорізькій області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , на користь Пологівської районної ради Запорізької області (70608, м. Пологи Запорізької області, вул. Єдності, буд. 32, код ЄДРПОУ 37941997) на р/р UA528999980314000544000008236, одержувач ГУК у Запорізькій області, Пологівський район 24060300, ЄДРПОУ 37941997, банк Казначейство України (ел.адм.подат.), код класифікації доходів: 24060300 інші надходження , витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину у розмірі 20954 (двадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири) гривні, 41 копійка.

Рішення повністю складене 21.12.2021 року.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через Гуляйпільський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О. О. Романько