Ухвала

від 21.12.2021 по справі 200/8864/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

21 грудня 2021 року справа №200/8864/20-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Міронова Г.М., розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі № 200/8864/20-а за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівсько-Дружківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду 20 грудня 2021 року надійшла апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

17 серпня 2021 року Донецьким окружним адміністративним судом у спрощеному провадженні ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволено. Повний текст було складено 17.08.2021.

Відповідач звертався до суду апеляційної інстанції та ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 у справі № 200/8864/20-а було апеляційну скаргу повернуто відповідачу.

13.12.2021 року апеляційна скарга була направлена до суду апеляційної інстанції вдруге, тобто, апелянтом строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції пропущено.

У наданому клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянтом вказано, що станом на дату подання апеляційної скарги триває карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України. Згідно п. 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України суд за заявою особи, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов`язки, може поновити відповідний строк, як до так і після закінчення карантину.

Суд вважає наведені доводи неповажними підставами для поновлення строку, з огляду на наступне.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб`єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України.

До того ж підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

У своєму рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Щодо посилання апелянта на запровадження на території України карантину, суд зазначає, що вказана обставина не може вважатись перешкодою, що унеможливила своєчасне подання апеляційної скарги, оскільки відповідно до п.3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Отже, суд за заявою учасника справи поновлює процесуальні строки якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Апелянт будь-яких доказів в підтвердження того, що пропущення процесуальних строків зумовлено обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, не надав. Це при тому, що пенсійні органи, як і судові, працювали без будь-яких обмежень в часі і просторі. І за іншими справами процесуальні дії виконувались належним чином (відомості і Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Пенсійний орган є суб`єктом владних повноважень, що здійснює свою діяльність на професійній основі, а тому питання внутрішньої організації не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскарженню судового рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.

Крім того, дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся зі скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

Обставини звернення відповідача з первинною апеляційною скаргою у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, яку було залишено без руху та повернуто з підстав відсутності сплати судового збору, не можуть вважатися поважними причинами, оскільки невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду викладеної в постановах від 07.02.2018 року у справі № 804/3801/16 (К/9901/2670/17), від 15.05.2018 року у справі № 820/4485/16, від 09.12.2019 року у справі № 809/498/18.

Отже, зазначені вище обставини, не можуть вважатись поважними підставами пропуску строку. Інших поважних причин поновлення строку апелянтом не надано.

Згідно ч. 3 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи те, що апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження та вказані у клопотанні причини пропуску строку визнані неповажними, необхідним є залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для зазначення апелянтом інших підстав для поновлення строку.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Проте, скаржником до апеляційної скарги не було додано документу про сплату судового збору.

Частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 102,00 грн.

З позовної заяви вбачається, що позивачем були заявлені вимоги немайнового характеру.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, вказана ставка судового збору розраховується з суми судового збору, яку позивач повинен був сплатити за подання позову до суду першої інстанції на час звернення з апеляційною скаргою.

Враховуючи викладене, при поданні позовної заяви повинно було бути сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.(2 102,00 грн.*0,4). Отже, при поданні даної апеляційної скарги судовий збір повинен сплачуватися у розмірі 1 261,20 грн.(2 102,00 грн.*0,4*150%).

Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: отримувач коштів - Донецьке ГУК/Краматорська/МТГ22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37967785, рахунок отримувача - UA758999980313161206081005630, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації бюджету - 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), відомча ознака 81 Апеляційні адміністративні суди.

Керуючись статтями 169, 298, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року у справі № 200/8864/20-а - залишити без руху.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення зазначених недоліків, шляхом зазначення інших підстав для поновлення строку та надання документу про сплату судового збору.

Роз`яснити скаржнику, що при невиконанні вимог даної ухвали, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Витребувати з Донецького окружного адміністративного суду справу № 200/8864/20-а.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Міронова Г.М.