Постанова

від 21.12.2021 по справі 120/3060/20-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3060/20-а

Головуючий у 1-й інстанції: Слободонюк Михайло Васильович

Суддя-доповідач: Капустинський М.М.

21 грудня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Матохнюка Д.Б. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства "КОМПАНІЯ ПНК - 2006" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до Приватного підприємства "КОМПАНІЯ ПНК - 2006" про анулювання спеціального дозволу на користування надрами,

В С Т А Н О В И В :

в липні 2020 року Державна служба геології та надр України звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "КОМПАНІЯ ПНК - 2006" про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5064 від 03.12.2009 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем здійснено захід державного нагляду (контролю) у сфері надрокористування щодо ПП "КОМПАНІЯ ПНК - 2006", якому надано спеціальний дозвіл на користування надрами №5064 від 03.12.2009 року. За результатами перевірки виявлено порушення відповідачем вимог передбачених Угодою про умови користування надрами, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу. Крім того, перед цим також було виявлено порушення з боку відповідача положень діючого законодавства щодо необхідності проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин. Оскільки виявлені порушення відповідач у встановлений строк не усунув, вимоги обов`язкового для виконання припису - не виконав, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про припинення права відповідача користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянтом зазначено про те, що всі без виключення документи, зокрема повідомлення про проведення перевірки ним отримано не було.

Розгляд справи призначено на 14 грудня 2021 року, о 14 год. 40 хв., однак сторони у судове зсідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2021 року суд вирішив здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 03.12.2009 року Державною службою геології та надр України, на підставі протоколу проведення аукціону з продажу спеціального дозволу на користування надрами від 10.11.2009 року №11 та договору купівлі-продажу спеціального дозволу від 10.11.2009 року №22/8-09, видано ПП "КОМПАНІЯ ПНК - 2006" спеціальний дозвіл на користування надрами №5064, з метою видобування піску для благоустрою, рекультивації і планування Рожанського родовища, розташованого в 0,2 км на південь від с. Ріжок Літинського району Вінницької області, строком на 20 років до 03.12.2029 року.

13.02.2014 року між Державною службою геології та надр України (Держгеонадра) та ПП "КОМПАНІЯ ПНК - 2006" (Надрокористувач) укладено Угоду №5064 про умови користування надрами з метою видобування корисних копалин, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу про користування надрами №5064 від 03.12.2009 року.

Підпунктом 1.1. Угоди №5064 встановлено, що Держгеонадра надає Надрокористувачу право користування просторово обмеженою ділянкою надр визначеною кутовими точками із зазначеними координатами з метою видобування корисних копалин, а Надрокористувач зобов`язується виконувати та дотримуватись умов користування ділянкою надр, передбачених Дозволом, цією Угодою та нормами діючого законодавства.

Відповідно до п.п.5.3 Угоди №5064 при виконанні робіт відповідно до цієї угоди Надрокористувач зобов`язаний, зокрема: забезпечити проведення моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов користування надрами, передбачених Дозволом та Угодою, відповідно до абз.3 п.26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №615 30.05.2011; дотримуватись вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов`язаних із користуванням надрами; допускати представників Держгеонадра для здійснення державного геологічного контролю; використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; дотримуватись вимог, передбачених дозволом та цієї Угодою, надавати в установленому порядку Держгеонадра інформацію щодо користування надрами, тощо.

Так, як зазначив позивач, на виконання наказу Державної служби геології та надр України №438 від 23.12.2015 року, Державною комісією України по запасам корисних копалин надано відомості щодо затвердження запасів родовищ корисних копалин, на яких надано спеціальні дозволи на користування надрами, де в переліку родовищ на яких затверджено запаси не значиться родовище Рожанське, надрокористувачем якого є ПП "КОМПАНІЯ ПНК-2006". У зв`язку з цим позивач наголошує, що наказом Державної служби геології та надр України від 01.09.2016 року №287 надрокористувачу надано термін для проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, відповідно до п.25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 року №865. Однак, як зазначає позивач, у встановлений термін матеріалів, які б підтверджували проведення експертизи, надрокористувач не надав.

У зв`язку з цим, Держгеонадра розглянуто питання щодо зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами.

Так, наказом Державної служби геології та надр України №5 від 11.01.2017 року прийнято рішення про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5064 від 03.12.2009 року з 01.03.2017 року.

Згодом, іншим наказом Державної служби геології та надр України №50 від 01.02.2017 року внесено зміни до попереднього наказу №5 від 11.01.2017 року "Про зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" в частині дати зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами, у зв`язку з чим надрокористувачу - ПП "КОМПАНІЯ ПНК-2006" продовжено термін проведення експертизи оцінки запасів корисних копалин і відтерміновано зупинення дію вищевказаного дозволу з 01.05.2017 року.

Про дані обставини відповідача додатково повідомлено листом від 23.02.2017 року №4041/13/14-17, направленого на його адресу (а.с.24).

В подальшому, наказами Державної служби геології та надр України №226 від 17.05.2017 року та №132 від 24.04.2018 року, відповідно до п.22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615, п.25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 року №865, та враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування (протоколи від 13.05.2017 року №6/2017 та від 18.04.2018 року №5/2018) надрокористувачу - ПП "КОМПАНІЯ ПНК-2006" продовжено термін проведення експертизи і відтерміновано зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5064 від 03.12.2009 року до 01.02.2018 року та, згодом, до 01.08.2018 року відповідно. Про наявність підстав продовження терміну проведення експертизи і відтермінування зупинення дії дозволу на користування надрами відповідача повідомлено листами від 15.06.2017 року №13444/02/14-17, а також від 10.05.2018 року № 8097/03/14-18 (а.с.26,28).

Далі, на підставі затвердженого наказом №450 від 28.11.2018 року річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2019 рік, наказом позивача №242 від 24.07.2019 року було доручено провести планові перевірки надрокористувачів у вересні 2019 року, зокрема і ПП "КОМПАНІЯ ПНК-2006" на предмет дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин.

Так, на виконання наказу №242 від 24.07.2020 року, позивачем на поштову адресу відповідача (вул.Писарєва,4, кв.63, м. Вінниця) направлено повідомлення про проведення перевірки з 16.09.2019 року по 27.09.2019 року, яке було повернуто позивачу відділенням поштового зв`язку без вручення адресату з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.33).

24.09.2019 року позивачем здійснено виїзд на перевірку ПП "КОМПАНІЯ ПНК-2006" з питань дотримання вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, за результатами якої того ж дня складено акт №06-05/26/2015-55/п(171) про недопущення до перевірки.

Вказаним актом задокументовано, що відповідачем було відмовлено у допуску до проведення перевірки, чим порушено вимоги абз. 2 ст. 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" в частині недопуску посадових осіб Державної служби геології та надр України до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду), встановленого законодавством.

На підставі акту перевірки від 24.09.2019 року №06-05/26/2015-55/п(171), уповноваженою особою Держгеонадра складено Припис №1905-14/06 від 24.09.2019 року, яким відповідачу надано строк до 24.10.2019 року усунути порушення вимог законодавства у сфері надрокористування шляхом надання до Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр України матеріалів згідно з додатком №1 до припису, які підтверджують факт усунення порушень. Однак, станом на 29.10.2019 року надрокористувачем не було надано запитуваних матеріалів.

У зв`язку з чим, Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України 29.10.2019 року внесено Подання №2144-14/06 на зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №5064 від 03.12.2009 року.

Проте, наказом Держгеонадра від 16.12.2019 року №485 відповідно до п.п.22 та 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року №615, у зв`язку із наявністю підстав для поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами та враховуючи пропозиції Робочої групи з питань надрокористування (протокол від 13.12.2019 року №2-РГ/2019) внесено зміни до наказу Держгеонадра №5 від 11.01.2017 року в частині доповнення підстав зупинення дії дозволу на користування надрами (доповнено інші підстави: порушення ст.11 Закону №865, та п.п.4 п.22 Порядку №615 від 30.05.2011) та надано відповідачу 30 календарних днів на усунення порушень, про що повідомлено останнього листом за №11/01/07-20 від 02.01.2020 року (а.с.64).

У зв`язку із не усуненням порушень та не наданням матеріалів, які підтверджують факт дотримання надрокористувачем вимог законодавства у сфері надрокористування, Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю 10.02.2020 року винесено Подання №200-14/06 на анулювання спеціального дозволу №5064 від 03.12.2009 року.

13.03.2020 року позивачем підготовлено та направлено на адресу надрокористувача лист №4183/01/07-20 з проханням надати до Держгеонадр у 15-ти денний строк, з моменту отримання листа, власну позицію (згоду/незгоду) на припинення права користування надрами, яке останній отримав 16.04.2020 року.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, вказаний лист отриманий відповідачем 16.04.2020 року, однак залишився без будь-якого реагування.

Оскільки у встановлений строк відповідь (згода/незгода) від ПП "КОМПАНІЯ ПНК-2006" до Державної служби геології та надр України не надходила, позивач вважає, що він позбавлений можливості самостійно анулювати спеціальний дозвіл, а тому згідно з ч.2 ст.26 Кодексу України про надра звернувся з цим позовом до суду з вимогою припинення права користування надрами надрокористувача в судовому порядку.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що згідно матеріалів справи, посадовими особами позивача складено Акт про недопущення до перевірки від 24.09.2019 року №06-05/26/2015-55/п (171), яким встановлено, що посадовим особам Держгеонадр України було відмовлено у проведенні перевірки, тому враховуючи, що відповідачем не виконано умови які встановлені нормами ст.11 Закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", чим порушено п.п.5.3. п.5 Угоди №5064 від 13.02.2014 року, яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами №5064 від 03.12.2009 року. Власне саме ці підстави і були визначені в подання від 10.02.2020р. №200-14/06 на анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 5064 від 03.12.2009 року, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави для задоволення даного позову.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян передбачено Кодексом України про надра від 27.07.1994 №132/94-ВР (далі - КУпН).

Статтею 2 Кодексу України про надра врегульовано, що завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до ч.1 ст.4 Кодексу України про надра унормовано, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Відповідно до ч.1 ст.13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Згідно з положеннями абзацу 3 ч.1 ст.14 Кодексу України про надра визначено, що надра надаються у користування для видобування корисних копалин.

Стаття 19 Кодексу України про надра передбачає, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, процедура видачі якого передбачена Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615.

Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу.

Частиною 2 ст.24 Кодексу України про надра визначені наступні обов`язки користувачів надр:

1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;

3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

4) приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;

4-1) надавати та оприлюднювати інформацію про загальнодержавні та місцеві податки і збори, інші платежі, а також про виробничу (господарську) діяльність, необхідну для забезпечення прозорості у видобувних галузях, відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

5) виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції.

Права та обов`язки користувача надр виникають з моменту отримання спеціального дозволу на користування надрами, а в разі надання права користування надрами на умовах угод про розподіл продукції - з моменту набрання чинності такою угодою, якщо інше не передбачено цією угодою.

Відповідно до положень ч.1 ст.26 Кодексу України про надра унормовано, що право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров`я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Разом з тим, частиною 2 ст.26 Кодексу України про надра передбачено, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

За змістом частини третьої статті 26 Кодексу України про надра законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Згідно статті 11 Закону №877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Угодою про умови користування надрами від 07.02.2013 №5726 (далі - Угода №5726), яка є невід`ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами №5726 від 07.02.2013 визначено, що надрокористувач зобов`язується виконувати та дотримуватись умов користування ділянкою надр, передбачених дозволом, цією Угодою та нормами діючого законодавства (п.п.1.1 п.1 Угоди), у тому числі дотримуватися вимог законодавства України, чинних стандартів, правил, норм виконання робіт, пов`язаних з користуванням надрами, допускати представників Держгеонадр для здійснення державного геологічного контролю (п.п.5.3 п.5 Угоди).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 № 1294 затверджено Порядок здійснення державного геологічного контролю (далі - Порядок № 1294).

За приписами статтею 4 Порядку №1294 органи державного геологічного контролю відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний геологічний контроль за своєчасністю і правильністю державної реєстрації робіт з геологічного вивчення та використання надр, наявністю спеціальних дозволів на користування надрами і виконання передбачених ними умов.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку, що суб`єкт господарювання зобов`язаний допускати представників органу державного контролю за користуванням надрами для здійснення заходів державного контролю. Водночас безпідставний недопуск до перевірки є порушенням вимог законодавства та умов користування надрами, оскільки зазначений обов`язок закріплений в Угоді №4672.

Відповідно до пункту 16 Порядку №1294 у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр на підставі акта перевірки протягом п`яти робочих днів з дати її завершення складається припис або розпорядження за формою, затвердженою Держгеонадрами.

Окрім того, аналогічна норма міститься у статті 7 Закону №877-V, де зазначено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Припис це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Порядок №615 регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін.

Згідно з підпунктом 8 пункту 22 Порядку №615 дія дозволу може бути зупинена органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у тому числі разі невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування.

Підпунктами 10, 11 Порядку №615 передбачено, що право користування надрами припиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі припинення без поважних причин робіт, передбачених дозволом, більш як на два роки, та коли суб`єкт господарської діяльності протягом двох років, з початку дії дозволу без поважної причини не розпочав користування надрами.

Отже, право користування надрами припиняється органом, який надав надра в користування, самостійно або в судовому порядку.

Відтак, спеціальним законом, яким передбачено підстави припинення права користування надрами, є Кодекс України про надра, пунктом 5 статті 26 якого передбачено однією з підстав - порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр.

У свою чергу, Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 №2806-IV визначає правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності і встановлює порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

Положеннями частини сьомої статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 №2806-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: встановлення факту надання в заяві про видачу документа дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації; здійснення суб`єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Законом можуть передбачатися інші підстави для анулювання документа дозвільного характеру.

Анулювання документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється.

Системний аналіз наведених правових норм Кодексу України про надра, Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та Порядку №615 свідчить на користь висновку, що анулювання раніше зупиненого спеціального дозволу можливе, зокрема, у разі, якщо надрокористувачем не усунуто порушення, які стали підставою для видання уповноваженим органом припису про їх усунення та зупинення дії дозволу.

Аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 (справа №805/4098/17-а), від 19.03.2019 (справа №806/1334/16), від 02.10.2019 (справа № 804/215/18), від 30.01.2020 (справа №816/1098/16), від 15.04.2020 (справа № 806/1286/16).

Відповідно до Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 №1174 Державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, який наділений функціями для забезпечення реалізації державної політики у сфері надрокористування.

Підпунктом 12 пункту 4 Положення №1174 передбачено, що Держгеонадра відповідно до покладених завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України.

В розумінні частини першої статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

За визначеннями наведеними в частині першій статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст.7 вказаного Закону для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Частиною 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб`єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч.7 цієї ж статті Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ч.8 ст.7 цього Закону, припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Вищенаведені правові норми свідчать про те, що позивач уповноважений здійснювати державний геологічний контроль суб`єктів господарювання у формі планових та позапланових перевірок, які проводяться з метою виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр. Результати яких оформлюються у формі акта, а у разі необхідності вжиття інших заходів у вигляді припису, розпорядження, іншого розпорядчого документа щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Таким чином, законодавством чітко врегульовано порядок встановлення порушень надрокористувачем умов користування надрами, відповідно до якого встановлення таких порушень можливе лише в ході проведеної перевірки, результати якої відображаються в акті, за наслідками її проведення, що підтверджує невиконання умов користування надрами та є підставою вжиття Держгеонадрами заходів для усунення виявлених порушень шляхом зупинення дії дозволу на спеціальне використання надр, чи притягнення до відповідальності.

Поряд з цим, матеріали справи не містять акта перевірки відповідача, який свідчив би про допущення останнім порушення, передбаченого статтею 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 №2806-IV та статтею 26 Кодексу України про надра.

В той же час, колегія суддів зауважує, що складання акта про недопущення до перевірки не може свідчити про виявлення у суб`єкта господарювання порушень вимог законодавства у сфері надрокористування, оскільки його складання засвідчує лише факт неможливості здійснення такого заходу та, як наслідок, відсутності результату державного геологічного контролю із зазначених у ньому підстав.

Крім того, згідно із положеннями частини першої статті 11 Закону №877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.

Як вбачається із акту про недопущення до перевірки № 06-02/26/2015-55/п (171) від 24.09.2019 під час виїзду відповідальних осіб Держгеонадра за юридичною адресою ПП "КОМПАНІЯ ПНК-2006" особу керівника суб`єкта господарювання чи іншої уповноваженої особи Приватного підприємства встановлено не було, що унеможливлює відмову відповідача від допуску посадових осіб позивача до державного геологічного контролю та, відповідно, порушення відповідачем положень статті 11 Закону №877-V у вигляді недопущення до державного геологічного контролю. А отже, у даному випадку проведення планового заходу відносно відповідача не відбулося з підстав неможливості його проведення, а тому позивач не може посилатися на порушення відповідачем законодавства про надрокористування.

Поряд з цим, на переконання колегії суддів, невиконання ж припису позивача, не може слугувати самостійною та достатньою підставою для припинення права користування надрами, оскільки анулювання спеціального дозволу на користування є виключним способом усунення порушень суб`єктом господарювання у сфері видобування корисних копалин.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.77 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, та зважаючи на те, що Державною службою геології та надр України не надано суду акту перевірки, у якому встановлено порушення суб`єктом господарювання саме в ході перевірки, а також припис або розпорядження, складені на підставі такого акта перевірки, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції помилковими та передчасними, тому враховуючи зазначене вище приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити а рішення суду першої інстанції скасувати.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Приватного підприємства "КОМПАНІЯ ПНК - 2006" задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до Приватного підприємства "КОМПАНІЯ ПНК - 2006" про анулювання спеціального дозволу на користування надрами скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог Державної служби геології та надр України - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Матохнюк Д.Б. Ватаманюк Р.В.