Рішення

від 17.12.2021 по справі 291/1146/21

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/1146/21

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

17.12.2021

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Митюк О.В.,

при секретарі судового засідання - Кащук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Ружин Житомирської області позовну заяву

ОСОБА_1

до ОСОБА_2 , ОСОБА_3

про встановлення факту не проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , звернулася до Ружинського районного суду Житомирської області із позовною заявою про встановлення факту не проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а саме: факту не проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на час відкриття спадщини разом із спадкоємцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживав за адресою АДРЕСА_1 . Свою позовну заяву мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Білилівка Бердичівського району Житомирської області помер його батько ОСОБА_4 . У шестимісячний строк з дня відкриття спадщини він прийняв спадщину свого батька, подавши до нотаріальної контори відповідну заяву. Інших спадкоємців ОСОБА_4 , які б прийняли спадщину останнього, немає. До складу спадщини його батька входить право власності на земельні ділянки кадастровий номер 1825280400:02:000:0217 та кадастровий номер 1825280400:01:000:0037, які розташовані на території Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З метою отримання свідоцтва про право на спадщину на вказані земельні ділянки позивач звернувся із заявою до нотаріуса, проте у вказаному йому було відмовлено постановою державного нотаріуса від 18.09.2021 р. у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на все майно ОСОБА_4 в зв`язку з тим, що спадщину останнього крім нього прийняли ще ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки вони були зареєстровані в одному будинку із спадкодавцем на час його смерті.

Однак, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 спадщину їхнього батька ОСОБА_4 не прийняли, оскільки в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини, не звертались до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а також постійно не проживали із спадкодавцем на час смерті останнього.

В суд позивач не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені позовні вимоги підтримав, посилаючись на факти викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає та просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги визнає та просить їх задовольнити.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем майна свого батька, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Білилівка Ружинського району Житмоирської області, що стверджується:

- паспортом серії НОМЕР_1 виданим 13.01.1997 року Ружинським РВ УМВС України в Житомирській області (а.с.4);

- свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 26.10.1979 року, Білилівською сільською радою Ружинського району Житомирської області (а.с.6).

- свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданим 20.11.2020 року Виконавчим комітетом Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області (а.с.7).

До складу спадщини ОСОБА_4 входить, право власності на земельні ділянки кадастровий номер 1825280400:02:000:0217 та кадастровий номер 1825280400:01:000:0037, які розташовані на території Білилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що вбачається з державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯБ №859384 та серії ЯБ №858586 виданих 29.06.2006 року Ружинською районною державною адміністрацією (а.с.8-9).

Відповідно до постанови державного нотаріуса від 18.09.2021 р. позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на все майно ОСОБА_4 в зв`язку з тим, що спадщину останнього крім нього прийняли ще ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки вони були зареєстровані в одному будинку із спадкодавцем на час його смерті (а.с.10).

Як вбачається з матеріалів спадкової справи №120/2021, заведеної 30.04.2021 року після смерті ОСОБА_4 , спадщину після смерті спадкодавця прийняв його син ОСОБА_1 , шляхом подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини від 30.04.2021 року (а.с.31-44).

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що передбачено ст.1217 України.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається і часу відкриття спадщини.

Згідно з частинами першою-третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадови особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до частин першої, шостої статті 29 ЦК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок,квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно з вимогами ст.3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, а місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

Таким чином, місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться. Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

Аналіз наведених норм права дозволяє сформулювати висновок про те, що сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не може бути підтвердженням, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, своєчасності й повноти прийняття спадщини спадкоємцем. Для цього, окремо слід довести факт постійного (спільного й безперервного) проживання спадкоємця зі спадкодавцем станом на день смерті останнього.

Однак, як вбачається з матеріалів справи ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_3 постійно, тобто спільно та безперервно, не проживали на час відкриття спадщини разом з спадкодавцем ОСОБА_4 , тому не можуть вважатися особами, які прийняла його спадщину.

В той же час визнавати їх такими, що не прийняли спадщину, необхідності немає, оскільки такий спосіб захисту - визнання особи такою, що не прийняла спадщину, не відповідає вимогам статті 16 ЦК України(постанова ВС від 21.02.2018р. у справі № 755/29462/13-ц).

У випадку не подання заяви про прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, або постійного не проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, спадкоємець вважається таким, що не прийняв її та додаткового визнання його таким за рішенням суду не вимагається.

З урахуванням встановлених судом обставин справи, оцінивши досліджені судом докази з точки зору їх належності, допустимості, достатності та достовірності в їх сукупності, суд дійшов переконання, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Оскільки, відповідачі до початку розгляду справи по суті визнали позовні вимоги повністю, а суд, керуючись положеннями ч.6 ст.141, ч.1 ст.142 ЦПК України, повертає позивачу з державного бюджету судовий збір у розмірі 50 відсотків, а саме в розмірі 454 грн.00 коп.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 1218,1221,1261-1270,1296, 1272 ЦК України, ст.ст. 23, 27, 30 ЦПК України,суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту не проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт не проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , жителю АДРЕСА_2 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову до суду відповідно до квитанції №1021168370 від 24.09.2021 р., а саме: в сумі 454 грн. 00 коп.( чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , житель АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , житель: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: ОСОБА_3 , жителька: АДРЕСА_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя О. В. Митюк.