Рішення

від 03.12.2021 по справі 562/3466/21

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/3466/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" грудня 2021 р. Здолбунівський районний суд

Рівненської області

в складі:

головуючого судді Мички І.М.

при секретарі судового засідання Кондратюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Здолбунів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мізоцької селищної ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Мізоцької селищної ради Рівненської області про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно .

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина на спадкове майно , а саме , земельну ділянку на території с. Нова Мощаниця, яка належала їй на підставі державного акту серії ЯА № 038111, площею 0,52 га з кадастровим номером 5622684800 01 002 0016 та земельну ділянку на території с. Нова Мощаниця на підставі державного акту серії ЯА №038111, площею 0,45 га з кадастровим номером 5622684800 01 002 0029. Позивач є сином спадкодавцеві, однак не може реалізувати своє право на спадщину , так , як при зверненні до приватного нотаріуса для оформлення спадщини, позивачу було відмовлено у зв`язку з пропущенням строку. Строк ним пропущений з поважної причини , так як позивачам не було відомо про наявність спадкового майна , оскільки він не мав правової обізнаності , та вважав , що автоматично після смерті матері прийняв спадщину, тому змушений звертатися до суду з заявою про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини. Водночас просить визнати за ним право власності на вищевказане спадкове майно , так, як реалізувати право на спадщину не може оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на будинок.

Позивач в судове засідання не з`явився надав суду заяву в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі просить їх задовольнити , розгляд справи провести без його участі .

Представник відповідача в судове засідання не з`явився надіслав на адресу суду заяву в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі, заперечень не надавав, розгляд справи просить провести без його участі.

Суд, дослідивши докази, що є у матеріалах справи, дійшов висновку про те, що позов слід задовольнити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла - ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Відповідно до положень статей1216-1218 Цивільного кодексу України , спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1268Цивільного кодексу України , спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із частиною 1 статті 1270 Цивільного кодексу України , для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною 1статті 1296 Цивільного кодексу України , спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).

Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.

Факт прийняття спадщини характеризується наступними ознаками: односторонній характер даного правочину, оскільки його здійснення залежить виключно від волі спадкоємця; безумовність та беззастережність передбачають, що не можна поставити факт прийняття спадщини у залежність від настання або ненастання якої-небудь умови, рівно як і не допускається часткове прийняття спадщини з відмовою від прийняття тієї її частини, що залишилася; прийняття спадкоємцем спадщини хоча б у частині свідчить про те, що спадкоємець прийняв її у цілому, незалежно від того, у чому полягає частина, що залишилася, і де вона знаходиться.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою .

У відповідності до ч.ч.1,5 ст.1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч.1 ст.1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 3 ст.1272 Цивільного кодексу України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подачі ним заяви про прийняття спадщини.

У абзаці 6 пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30 травня 2008 року зазначено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом встановлено, що позивач пропустив строк на подачу заяви, оскільки не мав правової обізнаності щодо необхідності отримання свідоцтва про право на спадщину .

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до вважає за можливе, визнати поважними причини пропуску позивачами строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 та визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

За таких обставин суд приходить до висновку , що позов ОСОБА_1 до Мізоцької селищної ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно до задоволення повністю.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 258, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Мізоцької селищної ради про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити .

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тривалістю в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно , що залишилось після смерті ОСОБА_2 , яке складається із земельної ділянки на території с. Нова Мощаниця, яка належала покійній на підставі державного акту серії ЯА № 038111, площею 0,52 га з кадастровим номером 5622684800 01 002 0016 та земельної ділянки на території с. Нова Мощаниця на підставі державного акту серії ЯА №038111, площею 0,45 га з кадастровим номером 5622684800 01 002 0029.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду .Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя