Ухвала

від 13.12.2021 по справі 910/22198/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про закриття апеляційного провадження

"13" грудня 2021 р. Справа№ 910/22198/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Зубець Л.П.

Мартюк А.І.

при секретарі судового засідання Позюбан А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 (особа, яка вважає, що порушені її права, інтереси та (або) обов`язки) на рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2018

у справі № 910/22198/17 (суддя: Смирнова Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТК Каштан";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонбудсервіс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Забавська Наталія Володимирівна

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "СІБ-М"

2) Акціонерне товариство "Айбокс Банк"

про визнання недійсним договору іпотеки

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Каштан-Оптіма" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви від 13.04.2018 про визнання недійсним іпотечного договору від 08.08.2017, укладеного між ТОВ "ВТК Каштан" і ТОВ "Регіонбудсервіс", зареєстрованого в реєстрі за № 1456 та виданого на підставі нього дублікату іпотечного договору від 29.09.2017, зареєстрованого в реєстрі за № 1759. Також просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 37166866 від 20.09.2017, прийняте на підставі дублікату іпотечного договору, серія та номер: 1759, виданого 29.09.2017, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2019 та постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019, позов ТОВ "Каштан-Оптіма" задоволено частково.

Визнано недійсним іпотечний договір від 08.08.2017, укладений між ТОВ "ВТК "Каштан" та ТОВ "Регіонбудсервіс", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1456.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 37166866 від 20.09.2017, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 (особа, яка вважає, що порушені її права, інтереси та (або) обов`язки) звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/22198/17 та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ "Каштан-Оптіма" відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято судом при неправильному застосуванні норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Також ОСОБА_1 наполягає на тому, що оскаржуване рішення прийнято про її права та обов`язки.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2021, апеляційна скарга у справі № 910/22198/17 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.06.2021 поновлено ОСОБА_1 пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2018; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2018; розгляд апеляційної скарги призначено до розгляду в судове засідання; зупинено дію оскаржуваного рішення.

25.06.2021 від сторін надійшла заява про затвердження мирової угоди.

30.06.2021 від ОСОБА_2 та ТОВ "ВІП БІЛДІНГ ТРЕЙД" надійшли клопотання про залучення їх в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

04.10.2021 від позивача надійшла заява про відмову від позовних вимог.

Розгляд справи, в т.ч. за клопотанням учасників справи, відкладався. Склад суду, що здійснював розгляд апеляційної скарги у цій справі неодноразово змінювався.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2021, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Мартюк А.І., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 справу прийнято до провадження визначеним складом суду, розгляд справи за клопотаннями позивача та відповідача-2 відкладено на 13.12.2021.

В судове засідання 13.12.2021 представники позивача, третіх осіб та скаржника не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому законом порядку.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника, яке задоволено судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третіх осіб обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасників справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача, третіх осіб та скаржника, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Від скаржника надійшла заява від 10.12.2021, в якій представник, посилаючись на приписи ст. ст. 42, 226, 270 ГПК України, просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без розгляду.

Колегія суддів, розглянувши вказану заяву, а також з огляду на відсутність представника скаржника, яким не уточнено його вимоги, відмовляє у її задоволенні, оскільки приписами чинного процесуального законодавства не передбачено можливості залишення апеляційної скарги без розгляду на підставі вищенаведених положень вказаних скаржником статей.

Представники відповідачів в судовому засіданні 13.12.2021 надавали пояснення.

Колегія суддів, заслухавши думку присутніх представників відповідачів, розглянувши доводи та аргументи стосовно обґрунтувань звернення з апеляційною скаргою скаржника, який не є стороною у даній справі, дійшла висновку про закриття апеляційного провадження, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких, зокрема, віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 2 ст. 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

За змістом ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи мають право на судовий захист в Україні нарівні з громадянами і юридичними особами України. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України. Кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції.

Статтею 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" унормовано, що учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Право на суд, одним із аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення (рішення Європейського Суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Так, у відповідності до ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Тобто судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, але й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та (або) обов`язки, то такі посилання, з огляду на наведене вище, не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги (аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 921/730/13-г/3 та у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 904/897/19).

Отже, за змістом ст. 254 ГПК України особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку цих статей Кодексу, повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним і безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.01.2021 у справі № 925/1600/16).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Таким чином після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційне провадження в такому випадку підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Відповідний правовий висновок викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постановах від 10.05.2018 у справі №910/22354/15, від 19.06.2018 у справі №910/18705/17, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17, від 04.10.2018 у справі №5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі №918/115/16, від 04.12.2018 у справі №906/1764/15, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15, від 11.12.2018 №916/2878/14, від 15.01.2019 у справі №7/74.

Таким чином, першочерговому з`ясуванню у даній справі підлягають вирішення питання про те, чи зачіпає оскаржуване судове рішення безпосередньо права та обов`язки скаржника.

Суд апеляційної інстанції, на виконання вимог ст. 254 ГПК України, дослідивши рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/22198/17, встановив, що судом першої інстанції у цій справі вирішувалось питання недійсності договору іпотеки, укладеного 08.08.2017 між ТОВ "ВТК "Каштан" та ТОВ "Регіонбудсервіс", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1456 та надавалась оцінка рішенню про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за номером 37166866 від 20.09.2017, прийнятим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Забавською Н.В.

В той же час, будь-яких висновків в мотивувальній частині рішення про права та обов`язки скаржниці - громадянки ОСОБА_1 не міститься. Відсутнє посилання щодо прав та обов`язків зазначеної особи і в резолютивній частині рішення.

Колегія суддів, серед іншого, звертає увагу на усталену правову позицію Верховного Суду, зокрема, що була викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16, згідно якої укладення договорів є не прямим порушенням прав учасника товариства на участь у товаристві та управлінні ним, а наслідком господарської діяльності товариства та результатом розпорядження юридичною особою власним майном.

Тобто укладенням спірного договору могли бути порушені права самого ТОВ ВТК Каштан , а не позивача як учасника цього товариства, оскільки передача майна в іпотеку здійснена саме товариством, а не скаржником.

При цьому, скаржник не позбавлений права (разом з іншими учасниками) у будь-який час ініціювати питання щодо скликання позачергових зборів учасників ТОВ з метою належного реагування на факт укладення таких правочинів та розгляду питання щодо порушення або непорушення прав і законних інтересів ТОВ (його учасників). Якщо збори учасників ТОВ дійдуть висновку про порушення вчиненими правочинами прав та законних інтересів ТОВ, останнє вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Належним способом захисту права учасника юридичної особи може бути також подання ним позову в інтересах юридичної особи до її посадової особи про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи на підставі п. 12 ч. 1 ст. 20, ст. 54 ГПК України.

Отже, проаналізувавши зміст судового рішення, фактичні обставини справи, суть спору у цій справі, судова колегія дійшла висновку, що рішенням Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі №910/22198/17 не вирішувались питання про права, інтереси та обов`язки апелянта, а опосередкований зв`язок даного спору із апелянтом не може свідчити про наявність у останнього права на апеляційне оскарження вказаного судового рішення.

Беручи до уваги те, що при ухваленні рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі №910/22198/17 місцевим господарським судом питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_1 не вирішувались, апеляційне провадження за апеляційною скаргою останньої підлягає закриттю на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України. Відповідно, подані в рамках даного апеляційного провадження клопотання про затвердження мирової угоди, про відмову в позові та про залучення третіх осіб підлягають відхиленню (залишенню без розгляду), адже розгляд апеляційної скарги по суті в такому випадку не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 234, 264 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/22198/17 закрити.

2. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 15.06.2018 у справі № 910/22198/17.

3. Матеріали справи № 910/22198/17 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді Л.П. Зубець

А.І. Мартюк

Повний текст ухвали складено 20.12.2021