Ухвала

від 20.12.2021 по справі 354/1281/21

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 354/1281/21

Провадження № 11-сс/4808/316/21

Категорія ст.173 КПК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_3

суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

представника-адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2021 року про арешт майна, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2021 року задоволено частково клопотання прокурора Окружної прокуратури старшого групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_7 про арешт майна. Накладено арешт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42021092200000016 від 03.09.2021, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.367 КК України, на земельну ділянку площею 0,2500 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:0537 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 35383926110), що знаходиться за адресою: с. Поляниця, Надвірнянського району Івано-Франківської області та на земельну ділянку площею 0,2200 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:0948 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 35353426110), що знаходиться за адресою: с. Поляниця, Надвірнянського району Івано-Франківської області, які на праві приватної власності належать ОСОБА_9 , шляхом заборони на розпорядження та відчуження вказаних земельних ділянок, їх розподілу чи об`єднання.

Не погодившись з вказаною ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу. Просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвалу слідчого судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2021 року. Скасувати ухвалу слідчого судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2021 року і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_7 про накладення арешту на земельні ділянки площею 0,2500 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:0537 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 35383926110), що знаходиться за адресою: с. Поляниця, Надвірнянського району Івано-Франківської області, та площею 0,2200 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:0948 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 35353426110) за тією ж адресою, які на праві приватної власності належать ОСОБА_9 .

Вважає, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Зокрема, представник посилається на те, що оскаржувана ухвала постановлена без достатнього обґрунтування необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна. Вважає помилковим і таким, що не відповідає фактичним обставинам висновок слідчого судді про те, що земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарського призначення і належать ДП «Ворохтянське лісове господарство» на праві постійного користування. Зокрема, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд сприйняв Лісорубний квиток № 55 від 30.06.2021 як один з доказів того, що земельні ділянки, на які накладено арешт, відносяться до земель лісогосподарського призначення і належить на праві постійного користування ДП «Ворохтянське лісове господарство». Проте, аналіз ч. 1 ст. 69, ч.1 ст. 67 Лісового кодексу України дає змогу дійти висновку, що лісорубний квиток не є правовстановлюючим документом, який надає право постійного користування, а є документом на здійснення спеціального використання лісових ресурсів. Документи на здійснення вибіркової санітарної рубки та на реалізацію лісопродукції приватним особам (накладні на відпуск продукції та товаро-транспортні накладні), не є достатніми і належними доказами того, що земельні ділянки відносяться до земель лісогосподарського призначення та перебувають у постійному користуванні ДП «Ворохтянське лісове господарство». Отже, прокурором не доведено обставин, як б свідчили про те, що земельні зберігають на собі сліди вчинення кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Не доведено і той факт, що земельні ділянки набуті кримінально протиправним шляхом або отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Фактично, висновок суду про те, що земельні ділянки є речовим доказом ґрунтується лише на підставі постанови слідчого від 29.10.2021 року про визнання речовими доказами земельних ділянок площею 0,200 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:0948, площею 0,2500 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:0537 та площею 0,2500 з кадастровим номером 2611092001:22:002:3430. Крім того, адвокат вказує на те, що прокурором жодним чином не доведено наявності обставин того, що земельні ділянки можуть бути відчужені, що унеможливить їх збереження як речового доказу.

Також представник зазначає, що накладення арешту на земельні ділянки призвело до необґрунтованого обмеження прав власника на об`єкт власності, набутий нею у встановленому законом порядку. Зокрема, державний акт на право власності первісному власнику був виданий посадовими особами Поляницької сільської ради Яремчанської міської ради Івано-Франківської області 11.10.2002 року. Правовстановлюючі документи на земельні ділянки є чинними і ніким не оскаржувалися

Крім того, адвокат вказує, що слідчий суддя в порушення вимог ст. 172 КПК України розглянув клопотання про накладення арешту без повідомлення власника майна. Вважає, що присутність власника майна при вирішенні даного питання не могла перешкодити забезпеченню арешту майна.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, представник посилається на те, що судовий розгляд клопотання про накладення арешту був здійснений без присутності власника, а копія оскаржуваної ухвали була отримана лише 30.11.2021 року.

Під час апеляційного розгляду:

- представники ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_8 підтримав доводи поданої апеляційної скарги та просив її задовольнити;

- прокурор заперечив доводи апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 2, 3 ст. 395 КПК України апеляційна скарга подається на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо, зокрема, ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що ОСОБА_9 , щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, не була повідомлена про розгляд клопотання, та в матеріалах судового провадження відсутні дані про отримання нею копії оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що ОСОБА_9 не пропустила строк на оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна і вказана апеляційна скарга може бути розглянута по суті апеляційною інстанцією.

Водночас, зі змісту клопотання про арешт майна вбачається, що прокурор, у відповідності до ч.2 ст. 172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна, просив розглядати дане клопотання без повідомлення власниці майна - ОСОБА_9 . Слідчим суддею було враховано прохання прокурора та проведено розгляд клопотання про арешт майна за відсутності ОСОБА_9 , що не позбавляло її права на звернення до суду першої інстанції з відповідним клопотанням в порядку ст.174 КПК України.

Що стосується безпосередньо поданої апеляційної скарги, то слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділенням ВП №1 (м. Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021092200000016 від 03.09.2021 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені до ЄРДР на підставі самостійного виявлення прокурором кримінального правопорушення, зокрема про те, що службові особи Поляницької сільської ради, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, погодили та передали у приватну власність три земельні ділянки, що знаходяться на території Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, внаслідок чого вказані земельні ділянки незаконно вибули із території земель лісогосподарського призначення, чим державним інтересам заподіяно тяжкі наслідки.

В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021092200000016 встановлено, що 11.10.2002 року посадовими особами Поляницької сільської ради Яремчанської міської ради на ім`я ОСОБА_10 видано Державні акти на право приватної власності на землю площею 0,2500 га, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та на землю площею 0,6685 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства в с. Поляниця, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.

19.10.2002 року ОСОБА_11 , котрий на підставі доручення, діяв від імені ОСОБА_10 уклав із ОСОБА_12 письмовий Договір купівлі-продажу вказаних вище земельних ділянок, який приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу ОСОБА_13 був зареєстрований в реєстрі за № 1000.

03.11.2005 року ОСОБА_12 звернувся до ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» із заявою про виготовлення на його ім`я Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують його право власності на згадані вище земельну ділянку площею 0,2500 га та земельну ділянку площею 0,6685 га, котра була виготовлена спеціалістами вказаного державного підприємства.

26.06.2006 року посадовими особами Поляницької сільської ради та Яремчанського міського управління земельних ресурсів на ім`я ОСОБА_12 , видано Державний акт серії ЯГ № 307259 на право власності на земельну ділянку площею 0,6685 га, з кадастровим номером 2611092001:22:002:0536, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, а також видано Державний акт серії ЯГ № 307260 на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, з кадастровим номером 2611092001:22:002:0537, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в с. Поляниця, Яремчанської міської ради.

У 2007 році ОСОБА_12 звернувся до ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» для виготовлення на його ім`я Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється із земель призначених для ведення ОСГ у землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а саме щодо відведення земельної ділянки площею 0, 2200 га із належної йому земельної ділянки площею 0,6685 га, з кадастровим номером 2611092001:22:002:0536 в с. Поляниця, Яремчанської міської ради, котрий був виготовлений спеціалістами вказаного державного підприємства і 29.04.2010 затверджений рішенням сесії Поляницької сільської ради.

05.04.2013 року на ім`я ОСОБА_12 видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,2200 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:0948, що знаходиться на даний час в с. Поляниця, участок Вишні, Надвірнянського району.

19.10.2002 року ОСОБА_11 , котрий на підставі доручення, діяв від імені ОСОБА_10 уклав із ОСОБА_12 письмовий Договір купівлі-продажу вказаних вище земельних ділянок, який приватним нотаріусом Яремчанського міського нотаріального округу ОСОБА_13 був зареєстрований в реєстрі за № 1000.

03.11.2005 року ОСОБА_12 звернувся до ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» із заявою про виготовлення на його ім`я Технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують його право власності на згадані вище земельну ділянку площею 0,2500 га та земельну ділянку площею 0,6685 га, котра була виготовлена спеціалістами вказаного державного підприємства.

26.06.2006 року посадовими особами Поляницької сільської ради та Яремчанського міського управління земельних ресурсів на ім`я ОСОБА_12 , видано Державний акт серії ЯГ № 307259 на право власності на земельну ділянку площею 0,6685 га, з кадастровим номером 2611092001:22:002:0536, цільове призначення якої для ведення особистого селянського господарства, а також видано Державний акт серії ЯГ № 307260 на право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га, з кадастровим номером 2611092001:22:002:0537, цільове призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в с. Поляниця, Яремчанської міської ради.

У 2007 році ОСОБА_12 звернувся до ДП «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» для виготовлення на його ім`я Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється із земель призначених для ведення ОСГ у землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а саме щодо відведення земельної ділянки площею 0, 2200 га із належної йому земельної ділянки площею 0,6685 га, з кадастровим номером 2611092001:22:002:0536 в с. Поляниця, Яремчанської міської ради, котрий був виготовлений спеціалістами вказаного державного підприємства і 29.04.2010 затверджений рішенням сесії Поляницької сільської ради.

05.04.2013 року на ім`я ОСОБА_12 видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно - земельну ділянку площею 0,2200 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:0948, що знаходиться на даний час в с. Поляниця, участок Вишні, Надвірнянського району.

На даний час земельна ділянка площею 0,2500 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:0537, на підставі Договору купівлі-продажу від 29.10.2020, належить громадянці ОСОБА_9 , а земельна ділянка площею 0,2200 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:0948, на підставі Договору купівлі-продажу від 28.10.2020 також належить громадянці ОСОБА_9 .

Крім цього встановлено, що відповідно до рішення Поляницької сільської ради № 554-50-2020 від 28.08.2020, ОСОБА_14 надано дозвіл на виготовлення Проекту щодо відведення земельної ділянки площею 0,2500 га в с. Поляниця, на участку Вишні Яремчанської міської ради. На підставі вищевказаного рішення, 25.12.2021 ОСОБА_14 звернулась до ФОП ОСОБА_15 , який на її ім`я виготовив Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2500 га з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, котрий затверджений рішенням Поляницької сільської ради Надвірнянського району № 152-6-2021 від 18.05.2021.

22.05.2021 року на ім`я ОСОБА_14 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:3430, яка межує із належними на даний час ОСОБА_9 земельною ділянкою площею 0,2500 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:0537 та земельною ділянкою площею 0,2200 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:0948.

03.09.2021 року на території вказаних вище трьох земельних ділянок проведено огляд місця події і встановлено, що по усій площині цих земельних ділянок наявні пні дерев породи «смерека», залишки стовбурів дерев, їх гілки та хвоя, що свідчить про здійснення на території цих земельних ділянок порубки лісодеревини.

Присутня під час проведення огляду помічник лісничого Поляницького лісництва ДП «Ворохтянське лісове господарство» ОСОБА_16 вказала учасникам цієї слідчої дії на те, що територія на котрій здійснено вказану вище порубку лісодеревини розташована в кварталі № 24 виділі № 23 Поляницького лісництва ДП «Ворохтянське лісове господарство», а також вказала, що в цьому місці здійснюється вибіркова санітарна рубка і для підтвердження даного факту надала копію Лісорубного квитка № 55 від 30.06.2021.

Окрім цього, представниками ДП «Ворохтянське лісове господарство» надано до матеріалів кримінального провадження № 42021092200000016 завірені належним чином копії Нарядів на відпуск лісопродукції, виданих ДП «Ворохтянське лісове господарство» на ім`я громадян ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_14 та ОСОБА_19 та копії Товарно-транспортних накладних при перевезенні деревини на ім`я вказаних вище осіб.

Проведеним детальним аналізом вказаних вище документів встановлено факт передачі у приватну власність згаданих вище земельної ділянки площею 0,2200 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:0948, земельної ділянки площею 0,2500 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:0537 та земельної ділянки площею 0,2500 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:3430, котрі перебувають у постійному користуванні ДП «Ворохтянське лісове господарство» і відносяться до земель лісогосподарського призначення, підтвердженням чого є видані цим державним підприємством документи на здійснення у вказаному місці вибіркової санітарної рубки та документи на реалізацію лісопродукції приватним особам.

Постановою старшого слідчого СВ ВП №1(м. Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_20 від 29.10.2021 земельні ділянки площею 0,2200 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:0948, площею 0,2500 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:0537 та площею 0,2500 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:3430 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні№42021092200000016.

12 листопада 2021 року слідчий прокурор Окружної прокуратури м. Івано-Франківська ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на земельну ділянку площею 0,2500 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:0537 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 35383926110), що знаходиться за адресою: с. Поляниця, Надвірнянського району Івано-Франківської області та на земельну ділянку площею 0,2200 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:0948 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 35353426110), що знаходиться за адресою: с. Поляниця, Надвірнянського району Івано-Франківської області, які на праві приватної власності належать ОСОБА_9 , шляхом заборони на відчуження, розпорядження, користування, розподілу чи об`єднання цих двох земельних ділянок.

Ухвалою слідчого судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2021 року задоволено частково клопотання та накладено арешт на зазначені у клопотанні земельні ділянки, шляхом заборони на розпорядження та відчуження вказаних земельних ділянок, їх розподілу чи об`єднання.

Мотивуючи рішення слідчий суддя виходив з того, що зібрані в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021092200000016 від 03.09.2021 докази свідчать про необхідність перевірки доводів про те, що вищевказані земельні ділянки площею 0,2200 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:0948, площею 0,2500 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:0537 відносяться до земель лісогосподарського призначення, котрі перебувають у постійному користуванні ДП «Ворохтянське лісове господарство», що вказує на наявність в органу досудового розслідування достатніх підстав та розумних підозр вважати, що дані земельні ділянки набуті ОСОБА_9 у приватну власність незаконно, а тому, з метою запобігання подальшого відчуженню набутих ОСОБА_9 земельних ділянок на користь третіх осіб, що унеможливить їх збереження як речового доказу у кримінальному провадженні, проведення усіх необхідних слідчих дій та може негативно вплинути на дослідження усіх обставин кримінального правопорушення, з метою забезпечення повноти та всебічності розслідування кримінального провадження, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, наклавши арешт на вказане майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, оскільки є речовим доказом у справі, зокрема обґрунтовано вважається органом досудового розслідування предметом вчинення кримінального правопорушення, шляхом заборони на відчуження та розпорядження даним майном. Водночас слідчий суддя вважав, що клопотання прокурора у частині накладення арешту шляхом заборони здійснювати користування земельними ділянками є необґрунтованим, оскільки перешкоджає особі, яка на цей час є власником, отримувати як блага від користування, так і можливості належного утримання земельних ділянок і може привести до погіршення якостей цього майна.

З вказаними висновками слідчого судді погоджується і колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Колегія суддів звертає увагу на те, що перевірка доводів сторін щодо законності набуття права власності на вищевказані земельні ділянки потребує встановлення та ретельного дослідження обставин, які мають важливе значення для вирішення цього питання, в тому числі шляхом призначення судових земельно-технічних експертиз.

Зокрема, зі змісту матеріалів кримінального провадження вбачається, що на даний час органом досудового розслідування призначено відповідну судову земельно-технічну експертизу для вирішення питання про цільове призначення вищевказаних земельних ділянок та їх відношення до земель лісогосподарського призначення.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст.170-173 КПК України для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або для відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Незаконне та необґрунтоване застосування арешту майна порушує право власності, гарантоване статтею 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статтею 41 Конституції України.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідно до положень абз.2 ч.10 ст.170 КПК України не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

З огляду на положення ч. 2 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (зникнення чи відчуження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Водночас, статтею 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, про те, що земельні ділянки площею 0,2200 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:0948, площею 0,2500 га з кадастровим номером 2611092001:22:002:0537, на які накладено арешт, відповідають критеріям речових доказів, визначених кримінальним процесуальним законом, оскільки є предметом, що були об`єктом кримінально протиправних дій.

В свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою, визначеною в п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження нерухомого майна як речового доказу у кримінальному провадженні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на, зазначені у клопотанні прокурора, земельні ділянки, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що проведення досудового розслідування дозволяє встановити нові обставини, які вимагають постійного перегляду заходів, які забезпечують кримінальне провадження, а тому суд апеляційної інстанції оцінює законність судового рішення на час його ухвалення.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді прийнята у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту та перевірив доцільність накладення арешту у даному кримінальному провадженні.

Доводи апеляційної скарги висновків слідчого судді не спростовують і не дають підстав вважати, що під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно, слідчим суддею були порушені вимоги закону, які б давали підстави для скасування судового рішення.

При апеляційному розгляді не встановлено істотних порушень норм КПК України, які є підставою для скасування ухвали слідчого судді, і не вбачаються такі підстави і зі змісту апеляційної скарги.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, а тому апеляційна скарга з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2021 року про арешт майна залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_3

Судді: ОСОБА_4

ОСОБА_5