Рішення

від 21.12.2021 по справі 917/1205/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.12.2021 Справа № 917/1205/21

м.Полтава

за позовною заявою Фізичної особи-підприємеця Хомлюк Олексія Петровича, АДРЕСА_1

до Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області, с.Красна Лука, Гадяцький район, Полтавська область,37315

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Гадяцьку районну державну адміністрацію Полтавської області (вул..Лесі Українки,2, м.Гадяч, Полтавська область, 37300 код ЄДРПОУ 04057635)

про стягнення 134063,76грн.

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи: Фізична особа-підприємець Хомлюк Олексій Петрович звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області про стягнення 134063,76грн. як безпідставно отриманих у період з січня по грудень 2019 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що він, як орендар, сплачував орендодавцеві за користування земельною ділянкою відповідний платіж, проте не користувався предметом Договорів, оскільки не мав такої можливості, так як вони були зайняті іншим товариством. Таким чином, відповідач повинен повернути позивачу кошти, підстава набуття та збереження яких існувала, але згодом відпала у зв"язку із визнанням правочинів недійсними.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 08.07.2021 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 26.08.2021

19.08.2021 за вхід. №9102 від відповідача надійшов відзив на позов. Відповідач проти позову заперечує.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 12.10.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 21.12.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив наступні обставини:

29.12.2018 головою Гадяцької РДА Полтавської області видано розпорядження № 796 "Про надання в оренду ФОП Хомлюку О. П. нерозподілених земельних ділянок, загальною площею 32,6170 га, що розташовані на території Ціпківської сільської ради Гадяцького району, в тому числі: кадастровий номер 5320488500:00:005:0127 площею 1,7523 га, кадастровий номер 5320488500:00:002:0144 площею 5,1649 га, кадастровий номер 5320488500:00:002:0145 площею 6,6528 га, кадастровий номер 5320488500:00:006:0008 площею 8,8572га, кадастровий номер 5320488500:00:004:0010 площею 10,1898 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення та розташовані на території Ціпківської сільської ради Гадяцького району Полтавської області за межами населеного пункту з 01.01.2019".

Відповідно до розпорядження голови Гадяцької РДА Полтавської області № 796 від 29.12.2018, на підставі статей 17, 123 Земельного кодексу України, статей 6, 13, 21 ЗУ "Про місцеві державні адміністрації", статей 30, 55 Закону України "Про землеустрій", статті 13 ЗУ "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних часток (паїв) в оренду фізичній особі-підприємцю Хомлюку О. П. були передані нерозподілені земельні ділянки на термін до 31.12.2066 року, встановлено розмір орендної плати в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (паю), визначено термін укладання договорів оренди нерозподілених земельних ділянок - протягом одного місяця з моменту прийняття розпорядження, до використання земельних ділянок приступити після укладення договору оренди та його реєстрації.

29.12.2018 між ФОП Хомлюком О. П. і Гадяцькою РДА укладені договори оренди нерозподілених земельних ділянок: № 27/31/2018 на земельну ділянку кадастровий номер 5320488500:00:005:0127 площею 1,7523 га, №27/32/2018 на земельну ділянку кадастровий номер 5320488500:00:002:0144 площею 5,1649 га, № 27/33/2018 на земельну ділянку кадастровий номер 5320488500:00:002:0145 площею 6,6528 га, №27/34/2018 на земельну ділянку кадастровий номер 5320488500:00:006:0008 площею 8,8572га, №27/35/2018 на земельну ділянку кадастровий номер 5320488500:00:004:0010 площею 10,1898 га,

Згідно з рішенням Державного реєстратора сектору державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень управління надання адміністративних послуг Шишацької селищної ради Шишацького району Полтавської області Дерій Валентини Іванівни, індексний номер 29819781 від 08.01.2019 здійснена державна реєстрація права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5320488500:00:005:0127 площею 1,7523 га, індексний номер 29819094 від 08.01.2019 року здійснена державна реєстрація права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5320488500:00:002:0144 площею 5,1649 га; індексний номер 29818678 від 08.01.2019 здійснена державна реєстрація права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5320488500:00:002:0145 площею 6,6528 га, індексний номер 29817250 від 08.01.2019 здійснена державна реєстрація права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5320488500:00:006:0008 площею 8,8572га та індексний номер45011388 від 08.01.2019 здійснена державна реєстрація права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5320488500:00:004:0010 площею 10,1898 га за ФОП Хомлюком О. П.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 12.12.2019, залишеним в силі постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2020 у справі №917/1274/19 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Край до Гадяцької районної державної адміністрації та фізичної особи-підприємця Хомлюк Олексія Петровича про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсними договорів оренди, скасування реєстрації права оренди.

Так, визнано незаконним та скасовано розпорядження голови Гадяцької районної державної адміністрації Полтавської області від 29.12.2018 №796 Про надання із оренду ФОП Хомлюк О.П. нерозподілених земельних ділянок, загальною площею 32,6170 га, що розташовані на території Ціпківської сільської ради Гадяцького району ; Визнано недійсним договір оренди землі № 27/31/2018 від 29 грудня 2018 року, Скасовано рішення № 45015080 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 1,7523 га, кадастровий номер 5320488500:00:005:0127, визнано недійсним договір оренди землі № 27/32/2018 від 29 грудня 2018 року, скасовано рішення № 45015080 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 1,7523 га, кадастровий номер 5320488500:00:005:0127, визнано недійсним договір оренди землі № 27/32/2018 від 29 грудня 2018 року, скасовано рішення №45014365 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 5,1649 га, кадастровий номер 5320488500:00:002:0144, визнано недійсним договір оренди землі №27/33/2018 від 29 грудня 2018 року, скасовано рішення № 45012929 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 6,6528 га, кадастровий номер 5320488500:00:002:0145, визнано недійсним договір оренди землі № 27/34/2018 від 29 грудня 2018 року, скасовано рішення № 45012014 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 8,8572 га, кадастровий номер 5320488500:00:006:0008, визнано недійсним договір оренди землі № 27/35/2018 від 29 грудня 2018 року, скасувати рішення № 45011388 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 10,1898 га, кадастровий номер 5320488500:00:004:0010.

Позивач вказує на те, вищевказані земельні ділянки фактично використовувало ТОВ "Агро-Край" протягом періоду дії договорів оренди Гадяцької РДА з ФОП Хомлюк О.П. і використовує на даний час.

Проте, за період з січня по грудень 2019 року ФОП Хомлюк О.П. регулярно сплачував кошти в якості орендної плати за земельні ділянки в розмірі 11171,98грн. за місяць на рахунок Ціпківської сільської ради Полтавської області. Всього було сплачено 134063,76грн.

Отже, предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

При вирішенні спору суд виходить з анступного.

За змістом ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Положеннями ст. 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Наведена норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ст. 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положенням статті 20 ГК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували би факт порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Аналогічного змісту правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 березня 2019 р. у справі № 921/325/17-г/13.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14 червня 2019 у справі № 910/6642/18).

Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України Про оренду землі , Податковим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Пунктом 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, оформлений і зареєстрований відповідно до законодавства.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату згідно зі ст. 15 Закону України Про оренду землі належить до істотних умов договору оренди.

Згідно з пунктами 288.2, 288.3 ст. 288 цього Кодексу платником орендної плати є орендар земельної ділянки

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України).

Нормами Податкового кодексу України визначено мінімальні та максимальні межі розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відсотках до нормативної грошової оцінки.

Вимогами п.п в) ч. 1 ст. 96 ЗК України передбачено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно пункту 13 Договорів визначено розмір орендної плати, що Орендар сплачує щомісячно, рівними частинами до бюджету Ціпківської сільської ради

Пунктом 16 договорів орендар зобов`язується своєчасно оплачувати орендну плату визначену в Договорі.

Відповідно до вимог чинного законодавства України, протягом періоду користування земельними ділянками на підставі Договорів ФОП Хомлюк О.П. сплачував кошти в якості орендної плати за земельні ділянки на рахунок Ціпківської сільської ради Полтавської області. Так, всього позивачем було сплачено 134063,76 грн.

Отже, вищевикладене свідчить про те, що ФОП Хомлюком О.П. на підставі укладених Договорів оренди землі №27/31/2018, № 27/32/2018, № 27/33/2018, № 27/34/2018, № 27/35/2018 від 29.12.2018 року, що набирали чинності після його державної реєстрації (18.01.2019 року) та були чинними до вступу в законну силу рішення про визнання їх недійсними, у своїй діяльності використовувались земельні ділянки, щодо яких відповідно до вказаних Договорів сплачувалась орендна плата.

Стосовно інших доводів учасників справи, суд зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із п.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судові витрати відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233,237-238,240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено: 22.12.2021

Суддя Кльопов І.Г.