Ухвала

від 21.12.2021 по справі 922/4973/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"21" грудня 2021 р. м ХарківСправа № 922/4973/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

розглянувши матеріали

позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Харківська автобаза №3" (61020, Харківська обл., місто Харків, в`їзд Плодовий, будинок 1; код ЄДРПОУ: 21180963) до Харківської міської ради (61003, Харківська обл., місто Харків, майдан Конституції, будинок 7; код ЄДРПОУ: 04059243) про скасування державної реєстрації земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

16.12.2021 Приватне акціонерне товариство "Харківська автобаза №3" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради, в якій просить суд:

- скасувати державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровими номерами: 6310137900:11:015:0006, 6310137900:11:015:0007, 6310137900:11:015:0008, 6310137900:11:015:0009 та 6310137900:11:015:0010;

- припинити усі речові права, їх обтяження, зареєстровані щодо цих земельних ділянок (за наявності таких прав, обтяжень).

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, з огляду на наступне.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У пункті 2 частини 1 статті 164 ГПК України закріплено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури. На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає вимоги щодо форми звернення, часові обмеження, фінансовий тягар, тощо.

Ще у справі Trukhv. Ukraine ((dec.), no. 50966/99, 14 October 2003) Європейський суд дав оцінку застосуванню процесуальних обмежень у вигляді обов`язку сплатити мито, надати копії документів у певній кількості та направити звернення до конкретного суду. Європейський суд не виявив жодних підстав вважати, що застосування згаданих процесуальних обмежень у цій конкретній справі було свавільним чи невиправданим.

Так, дана позовна заява містить, зокрема, п`ять вимоги немайнового характеру, а саме:

1) скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровим номером: 6310137900:11:015:0006;

2) скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровим номером: 6310137900:11:015:0007;

3) скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровим номером: 6310137900:11:015:0008;

4) скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровим номером: 6310137900:11:015:0009;

5) скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровим номером: 6310137900:11:015:0010.

Пунктом 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб із 01 січня 2021 року складає 2270,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору, який необхідно сплатити позивачу за позовні вимоги про скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами: 6310137900:11:015:0006, 6310137900:11:015:0007, 6310137900:11:015:0008, 6310137900:11:015:0009 та 6310137900:11:015:0010, становить 11 350,00 грн.

Проте позивач, при поданні позовної заяви надав докази сплати судового збору за одну позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 2 270,00 грн.

Таким чином, позивачу за позовні вимоги про скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами: 6310137900:11:015:0006, 6310137900:11:015:0007, 6310137900:11:015:0008, 6310137900:11:015:0009 та 6310137900:11:015:0010, потрібно доплати судовий збір у розмірі 9 080,00 грн.

Разом з цим, позивач просить суд припинити усі речові права, їх обтяження, зареєстровані щодо вищезазначених земельних ділянок (за наявності таких прав, обтяжень).

Відповідно до ч.1 ст.162 ГПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Пунктом 4 ч.3 ст.162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Також, п.5. ч.3 ст.162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову належать лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення. Розрізняють фактичні та юридичні (правові) підстави позову.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проте, позивач заявляючи позовні вимоги про припинення усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо вищезазначених земельних ділянок (за наявності таких прав, обтяжень) не конкретизує, які саме речові права та їх обтяження він просить припинити та не надає доказів того, що такі права та обтяження взагалі існують, що в свою чергу унеможливлює здійснення належного розрахунку судового збору за відповідні позовні вимоги.

Разом з цим, позивачем у порушення вимог п.5. ч.3 ст.162 ГПК України не наведено правові підстави позову.

Також, пунктом 8 ч.3 ст.162 ГПК України визначено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч.2 ст.164 ГПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Слід зауважити, що за приписами ч.1 ст.14 ГПК України, збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 4 ст.74 ГПК України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Проте, позивач разом з позовною заявою не надав доказів на підтвердження вказаних в позовній заяві обставин, зокрема витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 6310137900:11:015:0006, 6310137900:11:015:0007, 6310137900:11:015:0008, 6310137900:11:015:0009 та 6310137900:11:015:0010.

Також, позивачем не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) та не зазначено про наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Разом з цим, у відповідності до п.6, 7 та 9 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Проте, позивачем в порушення п.6, 7 та 9 ч.3 ст.162 ГПК України не надано відповідних відомостей.

Як уже зазначалося судом, у відповідності до частини 2 статті 164 ГПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України визначено поняття доказів як будь-яких даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються засобами доказування, передбаченими у частині 2 цієї статті, зокрема, письмовими доказами.

Частинами 1 та 2 статті 91 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Частинами 4 та 5 статті 91 ГПК України зазначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Отже, Господарським процесуальним кодексом України, як процесуальним законом, не встановлено порядку засвідчення копій документів, як письмових доказів, а норма частини 4 статті 91 Господарського процесуального кодексу України є відсильною та зумовлює необхідність урахування учасниками процесу стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до статей 1, 23 Закону України "Про стандартизацію".

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2020.

Згідно приписів пункту 5.26 Державної Уніфікованої системи документації ДСТУ, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів Згідно з оригіналом (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки Для копій . Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту Підпис на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.

Також, відповідно до Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.06.2015 №1000/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.06.2015 за №736/27181, копія документа повинна відповідати оригіналу, тобто повністю відтворювати інформацію оригіналу і всі його зовнішні ознаки або їх частину; не допускається виготовляти копії документів з нерозбірливим текстом, підчистками, приписами та іншими необумовленими виправленнями; копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку; напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії; напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій"; у випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи; на лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія". Сторінки копії документів (за винятком тих, що мають один аркуш) нумеруються і відмітка про засвідчення копії може доповнюватися відміткою "Всього в копії _____ арк.". За рішенням установи або на вимогу установи, якій надається копія документа, допускається засвідчувати копії документів поаркушно.

Зазначеним способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа, поданого у копії.

У разі подання учасником справи до суду пакету документів у копіях, які прошиті із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи заявника та його печатки, такі процесуальні дії учасника справи свідчать про подання ним копій документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів.

Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 01.10.2020 у справі № 910/8794/17 та від 14.09.2021 у справі №916/2024/20.

Проте, позивачем до позовної заяви додані ксерокопії документів, на частині з яких зроблено відмітку "Копия верна" печатка підприємства та підпис (без зазначення особи підписанта), а інша частина докукментів взагалі не засвідчина.

З огляду на зазначене, копії документів додані позивачем до позовної заяви не засвідчені в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Частиною 1 статті 174 ГПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В частиною 2 статті 174 ГПК України зазначено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву (вх.№4973/21 від 16.12.2021) Приватного акціонерного товариства "Харківська автобаза №3" - залишити без руху.

2. Надати позивачу строк 5 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме надання до суду:

- доказів доплати судового збору за позовні вимоги про скасування державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами: 6310137900:11:015:0006, 6310137900:11:015:0007, 6310137900:11:015:0008, 6310137900:11:015:0009 та 6310137900:11:015:0010, у встановленому порядку та розмірі (9 080,00 грн.) в оригіналі;

- конкретизування, які саме речові права та їх обтяження позивач просить припинити (в частині позовних вимог щодо припинення усіх речових прав, їх обтяження, зареєстрованих щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 6310137900:11:015:0006, 6310137900:11:015:0007, 6310137900:11:015:0008, 6310137900:11:015:0009 та 6310137900:11:015:0010), надання доказів того, що такі права та обтяження існують, а також надання доказів сплати судового збору за відповідні позовні вимоги у встановленому порядку та розмірі в оригіналі;

- доказів на підтвердження вказаних в позовній заяві обставин, зокрема витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 6310137900:11:015:0006, 6310137900:11:015:0007, 6310137900:11:015:0008, 6310137900:11:015:0009 та 6310137900:11:015:0010;

- зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) та зазначення про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви;

- надання до суду письмових доказів в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях;

- виконання вимог п.5, 6, 7 та 9 ч.3 ст.162 ГПК України.

3. Попередити позивача про те, що не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, згідно частини 4 статті 174 ГПК України має наслідком визнання заяви не поданою і повернення її позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Інформація по справі може бути одержана на офіційному веб-порталі судової влади України court.gov.ua.

Дата підписання: 21.12.2021.

Суддя Т.О. Пономаренко