Ухвала

від 22.12.2021 по справі 905/719/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 грудня 2021 року

м. Київ

Справа № 905/719/20

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого , Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.

перевіривши касаційну скаргу арбітражного керуючого Крикуна Віктора Борисовича з доданими до неї матеріалами

на ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.09.2021 року (в частині відмови у затверджені звіту за період з 31.01.2021 по 23.06.2021 та стягнення за відповідний період виконання повноважень розпорядника майна основної грошової винагороди у розмірі 97 800 грн.)

та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 року (в частині відмови у затверджені звіту за період з 31.01.2021 по 23.06.2021 та стягнення за відповідний період виконання повноважень розпорядника майна основної грошової винагороди у розмірі 97 800 грн.)

у справі № 905/719/20

за заявою боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлетикспорт"

про банкрутство,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 14.09.2021 року заяву арбітражного керуючого Крикуна В.Б. №48 від 07.07.2021 про стягнення грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат розпорядника майна в період з 13.08.2020р. по 23.06.2021р. задоволено частково. Затверджено звіт арбітражного керуючого Крикуна В.Б. №47 від 07.07.2021р. про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат розпорядника майна частково за період 13.08.2021р. по 30.01.2021р. у розмірі 64684,23грн. основної грошової винагороди та 11585,62грн. понесених витрат. Стягнуто з Головного управління ДПС у Донецькій області на користь арбітражного керуючого Крикуна Віктора Борисовича основну грошову винагороду арбітражного керуючого у розмірі 22177,23грн. та 11585,62грн. понесених витрат. В іншій частини заяви арбітражного керуючого Крикуна В.Б. №48 від 07.07.2021р. про стягнення грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат розпорядника майна в період з 13.08.2020р. по 23.06.2021р., відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 року апеляційну скаргу арбітражного керуючого Крикуна Віктора Борисовича на ухвалу господарського суду Донецької області від 14.09.2021 у справі №905/719/20, залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Донецької області від 14.09.2021 у справі №905/719/20 в частині відмови у затвердженні звіту розпорядника майна за період з 31.01.2021 по 23.06.2021 та відмови у стягненні за відповідний період грошової винагороди, залишено без змін.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга арбітражного керуючого Крикуна Віктора Борисовича на ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.09.2021 року (в частині відмови у затверджені звіту за період з 31.01.2021 по 23.06.2021 та стягнення за відповідний період виконання повноважень розпорядника майна основної грошової винагороди у розмірі 97 800 грн.) та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 року (в частині відмови у затверджені звіту за період з 31.01.2021 по 23.06.2021 та стягнення за відповідний період виконання повноважень розпорядника майна основної грошової винагороди у розмірі 97 800 грн.) у справі № 905/719/20, в якій просить суд скасувати оскаржувані судові рішення у відповідних частинах; прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву арбітражного керуючого Крикуна В.Б. №48 від 07.07.2021р. про стягнення грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат розпорядника майна за період з 13.08.2020 року по 23.06.2021 року в повному обсязі.

08.02.2020 року набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

З аналізу статей 55 , 129 Конституції України вбачається, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Серед основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція ЄСПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Суд зазначає, що право на доступ до суду є одним із аспектів права на суд згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ та повинно бути "практичним та ефективним", а не "теоретичним чи ілюзорним" (Рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Беллє проти Франції"). Це міркування набуває особливої актуальності у контексті гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції ЄСПЛ, з огляду на почесне місце, яке в демократичному суспільстві посідає право на справедливий суд. Водночас, право на доступ до суду, закріплене у статті 6, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак, Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 Конвенції ЄСПЛ, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Розглянувши касаційну скаргу, Суд дійшов до висновку про відмову у прийнятті касаційної скарги арбітражного керуючого Крикуна Віктора Борисовича, з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України , судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Однак, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що 21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства .

Законодавцем у статті 9 КУзПБ встановлено особливості застосування правил оскарження судових рішень, що ухвалюються місцевими та апеляційними господарськими судами в процесі провадження у справі про банкрутство (основне провадження).

Відповідно до частини першої ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства , який введено в дію з 21.10.2019 року, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України , з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 9 КУзПБ визначено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство, ухвали за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство, постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

Наведений в частині 3 статті 9 КУзПБ, перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню окремо, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.

Отже, частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства , в редакції на момент прийняття оскаржуваного судового рішення та прийняття судом касаційної інстанції даної ухвали не передбачено можливості оскарження в касаційному порядку постанов апеляційних судів, прийнятих за результатом апеляційного перегляду ухвал судів першої інстанції в частині затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат розпорядника майна.

Водночас, абзацом 2 частини 3 статті 9 КУзПБ передбачено, що скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство, що підлягають оскарженню.

Зазначене відповідає загальновизнаному положенню про дію процесуальних норм у часі, згідно з яким незалежно від часу відкриття провадження у справі, при здійсненні процесуальних дій застосовується той процесуальний закон, який діє на момент здійснення таких дій (частина третя статті 3 ГПК України ).

При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом частини третьої ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства при вирішенні питання про можливість касаційного оскарження процесуального документа суду апеляційної інстанції визначальним є саме судовий акт суду першої інстанції, а не результат його перегляду в апеляційному порядку, та відповідно, зміст резолютивної частини процесуального документа суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 293 ГПК України , суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

У разі прийняття до касаційного провадження касаційної скарги арбітражного керуючого Крикуна Віктора Борисовича на вказані судові рішення, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, що в сукупності з положеннями норм статті 287 ГПК України, виключає можливість касаційного перегляду.

Оскільки, арбітражним керуючим Крикуном Віктором Борисовичем подано касаційну скаргу на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 року у справі №905/709/20 предметом перегляду якої була ухвала Господарського суду Донецької області від 14.09.2021 року, яка відповідно до частини третьої ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає самостійному касаційному оскарженню, то необхідно відмовити у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України .

На підставі викладеного та керуючись частинами 1, 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства , статтями 3 , 234 , 235 , пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України , Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою арбітражного керуючого Крикуна Віктора Борисовича на ухвалу Господарського суду Донецької області від 14.09.2021 року (в частині відмови у затверджені звіту за період з 31.01.2021 по 23.06.2021 та стягнення за відповідний період виконання повноважень розпорядника майна основної грошової винагороди у розмірі 97 800 грн.) та на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.11.2021 року (в частині відмови у затверджені звіту за період з 31.01.2021 по 23.06.2021 та стягнення за відповідний період виконання повноважень розпорядника майна основної грошової винагороди у розмірі 97 800 грн.) у справі № 905/719/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Ткаченко Н.Г.