Ухвала

від 07.12.2021 по справі 488/466/20

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 488/466/20

Провадження № 4-с/488/27/21

УХВАЛА

Іменем України

07.12.2021 року м. Миколаїв Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючої по справі судді - Чернявської Я.А.

при секретарі судового засідання - Кривопішиній О.С.,

за участю представників заінтересованих осіб - Лялюк С.В., Ярош Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду скаргу ОСОБА_1 , де заінтересованими особами є Вітовський районний відділ державної виконавчої служби південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Окружна прокуратура міста Миколаєва, на рішення та дії державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

29.07.2021 р. скаржник ОСОБА_1 звернувся в Корабельний районний суд м.Миколаєва з скаргою на неправомірні рішення та дії державного виконавця, в якій просив суд визнати протиправними дії головного державного виконавця Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (далі - Вітовський РВ ДВС ПМУМЮ (м. Одеса)) Лялюк Світлани Вікторівни, які полягають у винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 65791270 про заборону ОСОБА_1 вчиняти з земельною ділянкою площею 1000кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:090:0035, розташовану по АДРЕСА_1 , дії, спрямовані на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, присвоєння нової адреси, укладення договорів, вчинення інших правочинів щодо неї, а також проведення на них будь-яких будівельних робіт , а також постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП № 65791270. Крім того, просив суд скасувати названі постанови державного виконавця.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначив, що 19.06.21 на його поштову адресу від Вітовського РВ ДВС ПМУМЮ (м. Одеса) надійшов конверт, в якому містилися супровідні листи та 2 копії постанов: про відкриття виконавчого провадження № 65791270 про заборону ОСОБА_1 вчиняти із земельною ділянкою площею 1000кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:090:0035, розташованої по АДРЕСА_1 , дії, спрямовані на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, присвоєння нової адреси, укладення договорів, вчинення інших правочинів щодо неї, а також проведення на ній будь-яких будівельних робіт; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 65791270 про заборону ОСОБА_1 вчиняти із земельною ділянкою площею 1000кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:090:0035, розташованої по АДРЕСА_1 , дії, спрямовані на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, присвоєння нової адреси, укладення договорів, вчинення інших правочинів щодо неї, а також проведення на ній будь-яких будівельних робіт.

Вказані постанови державного виконавця вважав неправомірним у зв`язку з тим, що з березня 2020 року він не є власником чи користувачем земельної ділянки площею 1000кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:090:0035, розташованої по АДРЕСА_1 , позаяк 03.03.2020р. уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки з ОСОБА_2 , який був посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області та зареєстрований в реєстрі за № 272.

Вважав, що вказаний факт свідчить про те, що він не має і не може мати підстав та можливості вчиняти щодо земельної ділянки площею 1000 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:090:0035, розташованої по АДРЕСА_1 , дії, спрямовані на зміну цільового призначення, присвоєння нової адреси, укладення договорів, вчинення інших правочинів щодо неї, а також проведення будь-яких будівельних робіт на цій земельній ділянці.

Вказав, що враховуючи той факт, що коли йому стало відомо про наявність судового рішення - ухвали Корабельний районний суд м. Миколаєва № 2-з/488/11/20 від 19.02.2020, він ніяких дій по відношенню до спірної земельної ділянки не вчиняв та навіть не мав наміру вчиняти, а тому він в добровільному порядку виконав це рішення суду у зв`язку з чим останнє не потребувало примусового виконання.

Посилаючись на вказані обставини, а також те, що ухвала суду від 19.02.2020 р., на підставі якої було відкрите виконавче провадження № 65791270, ним було виконане у добровільному порядку до відкриття вказаного виконавчого провадження, вважав дії державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та стягнення з нього витрат виконавчого провадження - незаконними, а постанови державного виконавця такими, що підлягають скасуванню.

Під час судового розгляду скарги представник скаржника - адвокат Надіч Н.Д. надала до суду уточнену скаргу на рішення та дії державного виконавця, в якій просила суд визнати ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19.02.2020 по справі № 488/466/20 (провадження № 2-з/488/11/20) такою, що не підлягала виконанню ОСОБА_1 станом починаючи з 11.06.2021, тобто дати, коли прокурор окружної прокуратури міста Миколаєва звернувся до відділу державної виконавчої служби до заяви про відкриття виконавчого провадження № 51-3633вих-21. Також просила визнати протиправним дії головного державного виконавця Вітовського РВ ДВС ПМУМЮ (м. Одеса) Лялюк С.В., які полягають у винесенні постанов про відкриття виконавчого провадження № 65791270, постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 65791270 та усіх інших постанов та інших документів, які були винесені головним державним виконавцем Вітовського РВ ДВС ПМУМЮ (м. Одеса) та/або Шевченківським відділом державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Лялюк С.В. у виконавчому провадженні № 65791270 та усіх інших виконавчих провадженнях, які були (є) наслідком виконавчого провадження № 65791270 і скасувати названі постанови виконавця.

В судове засідання скаржник та його представник - адвокат Надіч Н.Д. не з`явилися, надали суду заяву про розгляд справи без їхньої участі, просили задовольнити скаргу.

Представник заінтересованої особи - головний державний виконавець Лялюк С.В. в судовому засіданні заперечувала проти визнання дій державного виконавця неправомірними, а скаргу вважала необґрунтованою.

Пояснила, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена нею відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» і всі дії виконані в межах повноважень. Під час візиту до державного виконавця та ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження скаржник не надав документи на підтвердження того, що він не є власником спірної земельної ділянки, а навпаки, надіслав такі документи після закінчення державним виконавцем виконавчого провадження за ухвалою суду № 2-з/488/11/20 від 19.02.2020 р.

Повідомила, що під час виконання виконавчих проваджень за вимогами немайнового характеру державний виконавець не перевіряє реєстрацію права власності за боржником.

Також пояснила, що у зв`язку з тим, що в процесі виконання ухвали суду № 2-з/488/11/20 від 19.02.2020 р. державним виконавцем були винесені інші постанови, в тому числі про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження, проте на момент закінчення виконавчого провадження щодо заборони ОСОБА_1 вчиняти певні дії щодо земельної ділянки по АДРЕСА_1 , постанова державного виконавця про стягнення витрат виконавчого провадження останнім не була виконана, то такі постанови були виділені в окреме провадження, а виконавче провадження про заборону ОСОБА_1 вчиняти з спірною земельною ділянкою дії, спрямовані на зміну цільового призначення, присвоєння нової адреси, укладання договорів та вчинення інших правочинів щодо неї - закінчено у зв`язку з його фактичним виконанням.

Представник заінтересованої особи - прокурор Ярош Н.С. в судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги, посилаючись на те, що ухвала суду № 2-з/488/11/20 від 19.02.2020 р. про заборону ОСОБА_1 вчиняти із земельною ділянкою площею 1000кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:090:0035, розташованої по АДРЕСА_1 , дії, спрямовані на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, присвоєння нової адреси, укладення договорів, вчинення інших правочинів щодо неї, а також проведення на ній будь-яких будівельних робіт, є законною та учасниками по справі оскаржена не була.

З огляду на викладене, керуючись приписами ч. 2 ст. 450 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути скаргу ОСОБА_1 за відсутності скаржника та його представника на підставі наявних у справі доказів, оскільки неявка останніх не перешкоджає розгляду скарги.

Дослідивши матеріали скарги в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів, судом було встановлене наступне.

Положеннями статті 447 ЦПК України передбачено право сторін виконавчого провадження звернутись до суду із скаргою на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, якщо вони вважають, що таким рішенням, дією або бездіяльністю порушено їх права чи свободи.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2021 р. головним державним виконавцем Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лялюк С.В. було відкрите виконавче провадження № 65791270 з примусового виконання ухвали Корабельного районного суду м. Миколаєва № 2-з/488/11/20, виданої 19.02.2020, про заборону ОСОБА_1 вчиняти із земельною ділянкою площею 1000 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:090:0035, розташованої по АДРЕСА_1 , дії, спрямовані на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, присвоєння нової адреси, укладання договорів, вчинення інших правочинів щодо неї, а також проведення на ній будь-яких будівельних робіт.

Згідно з пунктом 2 вказаної постанови боржнику ОСОБА_1 було запропоновано виконати вказане рішення суду протягом 10 робочих днів.

Крім того, в межах виконання виконавчого провадження № 65791270, державним виконавцем Лялюк С.В. 14.06.2021 була винесена постанова про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, згідно з якою боржнику ОСОБА_1 був визначений мінімальний розмір витрат виконавчого провадження в сумі 250,00 грн.

Вказані постанови були направлені державним виконавцем на поштову адресу боржника 14.06.2021 р. за вих. № № 15483, 15485.

Так, з наданих в розпорядження суду документів вбачається, що згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 03.03.2020, ОСОБА_1 передав ОСОБА_2 у приватну власність майно - земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_1 , площею 0,1000 гектарів, кадастровий номер 4810136600:05:090:0035. Вказаний договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Міщенко М.В. 03.03.2020 р. та зареєстрований в реєстрі за № 272.

Вирішуючи питання про правомірність дій державного виконавця Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) суд виходить з того, що виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження» .

Згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Стаття 63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Так, згідно з ч. 1 ст. 63 названого Закону за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 4 вказаної статті Закону виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

З аналізу наданих суду документів вбачається, що на час відкриття головним державним виконавцем Вітовського РВ ДВС ПМУМЮ (м. Одеса) Лялюк С.В. виконавчого провадження № 65791270 про заборону ОСОБА_1 вчиняти з земельною ділянкою площею 1000кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:090:0035, розташованої по АДРЕСА_1 , дії, спрямовані на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, присвоєння нової адреси, укладення договорів, вчинення інших правочинів щодо неї, а також проведення на ній будь-яких будівельних робіт, вказана земельна ділянка не перебувала у власності боржника ОСОБА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 03.03.2020 р.

Тобто, з цього часу, 03.03.2020 р., у боржника ОСОБА_1 фактично були відсутні правові підстави для вчинення будь-яких дій щодо спірної земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Що стосується вимог представника скаржника - адвокат Надіч Н.Д. щодо визнання ухвали Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19.02.2020р. по справі № 488/466/20 (провадження № 2-з/488/11/20) такою, що не підлягала виконанню ОСОБА_1 станом починаючи з 11.06.2021р. ( тобто з дати, коли прокурор окружної прокуратури міста Миколаєва звернувся до відділу державної виконавчої служби з заявою про відкриття виконавчого провадження), суд зазначає наступне.

Цивільне процесуальне законодавство передбачає можливість визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, визначаючи при цьому окремий порядок звернення з відповідним заявами до суду та підстави і порядок розгляду таких заяв.

Скаржник ОСОБА_1 в даному випадку, обираючи спосіб захисту своїх прав, звернувся до суду в порядку ст. 447 ЦПК України зі скаргою на дії та рішення державного виконавця під час виконання останнім ухвали Корабельного районного суду м. Миколаєва по справі № 488/466/20 (провадження № 2-з/488/11/20).

Згідно з ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За такого, враховуючи те, що процесуальним законодавством передбачений окремий порядок розгляду та вирішення питань щодо визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, суд позбавлений можливості вирішувати таке питання в межах розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення та дії державного виконавця Вітовського РВ ДВС ПМУМЮ (м. Одеса), а тому залишає питання про визнання ухвали Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19.02.2020 р. по справі № 488/466/20 (провадження № 2-з/488/11/20) таким, що не підлягало виконанню - без розгляду.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що Законом України «Про виконавче провадження» , а саме статтями 3, 4, 12, 24, 26, передбачені підстави та вимоги до виконавчого документа, за умови дотримання яких виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа.

З матеріалів справи вбачається, що вимоги до оформлення виконавчого документа - ухвали № 2-з/488/11/20 від 19.02.2020, територіальної підсудності та строку пред`явлення його до виконання були дотримані проте, як було встановлено судом під час розгляду справи, на час звернення вказаної ухвали суду на примусове виконання до виконавчої служби, боржник ОСОБА_1 не був власником спірної земельної ділянки по АДРЕСА_1 , тому покладення на останнього обов`язку щодо заборони від вчинення певних дій з земельною ділянкою площею 1000кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:090:0035, розташованої по АДРЕСА_1 , фактично було неможливо у зв`язку з його припиненням.

Тому, суд вважає за необхідне задовольнити скаргу ОСОБА_1 в частині визнання рішень державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження № 65791270 про заборону ОСОБА_1 вчиняти із земельною ділянкою площею 1000 кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:090:0035, розташованої по АДРЕСА_1 , дії, спрямовані на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, присвоєння нової адреси, укладання договорів, вчинення інших правочинів щодо неї, а також проведення на ній будь-яких будівельних робіт, а також постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 65791270 від 14.06.2021 відносно ОСОБА_1 - протиправними у зв`язку з порушенням прав боржника (скаржника) ОСОБА_1 , та зобов`язати державного виконавця скасувати відповідні постанови державного виконавця.

Що стосується вимог представника скаржника адвоката Надіч Н.Д. щодо визнання протиправними та скасування усіх інших постанов та інших документів, які були винесені головним державним виконавцем Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та/або Шевченківським відділом державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Лялюк Світланою Вікторівною у виконавчому провадженні ВП № 65791270 та усіх інших виконавчих провадженнях, які були (є) наслідком виконавчого провадження ВП № 65791270, суд зазначає наступне.

Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, скаржник та його представник - адвокат Надіч Н.Д. окрім іншого також не погоджуються з діями державного виконавця щодо ухвалення невизначеної кількості постанов та інших документів, які були винесені державним виконавцем у виконавчому провадженні № 65791270 та усіх інших виконавчих провадженнях, які були (є) наслідком виконавчого провадження № 65791270 не зазначаючи при цьому ані змісту таких постанов, ані дати їх винесення державних виконавцем, ані номерів виконавчих проваджень, в межах яких вони були прийняті, що в свою чергу позбавляє суд можливості пересвідчитися чи мали місце такі обставини та які питання в них були порушені, і чи дійсно мало місце порушення в такому випадку прав скаржника.

За такого, у задоволенні вимог скарги щодо визнання протиправними дій головного державного виконавця Лялюк С.В. щодо винесення усіх інших постанов та інших документів, які були винесені головним державним виконавцем Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та/або Шевченківським відділом державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Лялюк Світланою Вікторівною у виконавчому провадженні ВП № 65791270 та усіх інших виконавчих провадженнях, які були (є) наслідком виконавчого провадження ВП № 65791270, і, як наслідок, скасуванні таких постанов - належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 447 - 453 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 , де заінтересованими особами є Вітовський районний відділ державної виконавчої служби південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Окружна прокуратура міста Миколаєва, на рішення та дії державного виконавця - задовольнити частково.

Вимоги щодо визнання ухвали Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19.02.2020р. по справі № 488/466/20 (провадження № 2-з/488/11/20) такою, що не підлягала виконанню ОСОБА_1 з 11.06.2021 р. - залишити без розгляду.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Лялюк Світлани Вікторівни, які полягають у винесенні: 1) постанови про відкриття виконавчого провадження № 65791270 від 14.06.2021 р. про заборону ОСОБА_1 вчиняти із земельною ділянкою площею 1000кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:090:0035, розташованої по АДРЕСА_1 , дії, спрямовані на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, присвоєння нової адреси, укладання договорів, вчинення інших правочинів щодо неї, а також проведення на ний будь-яких будівельних робіт; 2) постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 65791270 від 14.06.2021 р. про заборону ОСОБА_1 вчиняти із земельною ділянкою площею 1000кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:090:0035, розташованої по АДРЕСА_1 , дії, спрямовані на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, присвоєння нової адреси, укладання договорів, вчинення інших правочинів щодо неї, а також проведення на ний будь-яких будівельних робіт.

Зобов`язати державного виконавця Лялюк С.В. скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 65791270 від 14.06.2021 р. про заборону ОСОБА_1 вчиняти із земельною ділянкою площею 1000кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:090:0035, розташованої по АДРЕСА_1 , дії, спрямовані на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, присвоєння нової адреси, укладання договорів, вчинення інших правочинів щодо неї, а також проведення на ний будь-яких будівельних робіт.

Зобов`язати державного виконавця Лялюк С.В. скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 65791270 від 14.06.2021 р. про заборону ОСОБА_1 вчиняти із земельною ділянкою площею 1000кв.м. з кадастровим номером 4810136600:05:090:0035, розташованої по АДРЕСА_1 , дії, спрямовані на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки, присвоєння нової адреси, укладання договорів, вчинення інших правочинів щодо неї, а також проведення на ний будь-яких будівельних робіт.

В іншій частині вимог - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, зазначений строк обчислюється з дня вручення їй відповідної ухвали суду.

Суддя: Я.А. Чернявська