Рішення

від 20.12.2021 по справі 760/24375/20

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20.12.2021 Справа № 760/24375/20

Унікальний номер 760/24375/20

Номер провадження 2/756/4190/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Шролик І.С.

секретар судового засідання- Михнюк В.М.

за участю: представника позивача - Пінчука К.Ю.,

представника відповідачів - Володимирської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Сіті Голд до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Траєкторія про стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ Банк Фінанси та Кредит , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Арагон , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Сіті Голд , Товариства з обмеженою відповідальністю Траєкторія про визнання нікчемним договору відступлення права вимоги; за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ Банк Фінанси та Кредит , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Арагон , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Сіті Голд про визнання нікчемним договору поруки,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2020 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Сіті Голд (надалі - ТОВ ФК Сіті Голд ) звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ Траєкторія про стягнення грошових коштів в сумі 400000 грн. сплачених ТОВ ФК Арагон за договором поруки від 21 серпня 2019 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що 17 липня 2007 року між ВАТ Банк Фінанси та кредит та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 08-07-Из/01. Між ПАТ Банк Фінанси та кредит та ТОВ ФК Арагон укладений договір № 22 про відступлення права вимоги на підставі якого ТОВ ФК Арагон набув право вимоги до ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Надалі 21 серпня 2019 року між ТОВ ФК Арагон та ТОВ ФК Сіті Голд укладено договір поруки № 21/08п за умовами якого, поручитель ТОВ ФК Сіті Голд зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_1 зобов`язань, що виникли за кредитним договором № 08-07-Из/01 від 17 липня 2007 року. Відповідальність поручителя перед кредитором становить 400000 грн. Отримавши вимогу від кредитора ТОВ ФК Арагон 18 грудня 2019 року ТОВ ФК Сіті Голд , як поручитель виплатив 27 грудня 2019 року частково заборгованість за кредитним договором в межах суми поруки 400000 грн. Посилаючись на положення ст. 514, 556 ЦК України просить задовольнити позовні вимоги та стягнути солідарно з боржника та поручителів суму сплачених коштів.

Ухвалою Солом`янського районного суду м.Києва від 03 грудня 2020 року справу передано для розгляду Оболонському районному суду м.Києва.

Справа надійшла до Оболонського районного суду м.Києва 13 квітня 2021 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2021 року справа передана на розгляд головуючому судді Шролик І.С.

Ухвалою суду від 19 квітня 2021 року відкрито провадження у справі та призначена до підготовчого судового засідання на 20 травня 2021 року.

В підготовчому судовому засіданні 20 травня 2021 року представник відповідачів ОСОБА_4 заявила клопотання про приєднання до матеріалів справи відзиву від кожного з відповідачів, інтереси яких вона представляє на підставі долучених ордерів.

В обґрунтування поданих відзивів представник відповідачів зазначає, що подвійне стягнення заборгованості є порушенням конституційних норам (ст. 61 Конституції). З огляду на прийняте заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 грудня 2010 року справа № 2-8289/10, яким солідарно стягнуто з відповідачів на користь ПАТ Банк Фінанси та кредит 871464,52 грн. перебуває на примусовому виконані та на час звернення до суду з позовом ТОВ ФК Сіті Голд йде примусове виконання. Окрім того, зауважує, що порука ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є припиненою на підставі положення ст. 559 ЦК України.

25 травня 2021 року на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 датована 20 травня 2021 року до ПАТ Банк Фінанси та Кредит , ТОВ ФК Арагон , ТОВ ФК Сіті Голд , ТОВ Траєкторія в якій позивач просить суд визнати нікчемним договір про відступлення права вимоги № 22 від 04 квітня 2019 року укладений між ПАТ Банк Фінанси та Кредит та ТОВ ФК Арагон . В обґрунтування зустрічного позову посилається на те, що рішенням суду стягнуто заборгованість за кредитним договором 871464,52 грн. Визначення розміру заборгованості в договорі відступлення права вимоги в сумі 185193,14 дол.США - за кредитом та нарахованими відсотками та 34766654,07 грн. пені, що значно різниця від заборгованості визначеної судовим рішенням. Посилаючись на ті обставини, що при укладенні оспорюваного договору ТОВ ФК Сіті Голд було введено в оману щодо суми заборгованості, оскільки порука є припиненою, з огляду на наявне рішення суду, тому право вимоги в об`ємі зазначеному в оспорюваному договорі відсутнє.

Також, 25 травня 2021 року на адресу суду засобами поштового зв`язку надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ПАТ Банк Фінанси та Кредит в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ Банк Фінанси та Кредит , ТОВ Фінансова компанія Арагон , ТОВ Фінансова компанія Сіті Голд в якій просить суд: визнати нікчемним договір поруки № 21/08п від 21 серпня 2019 року, укладений між ТОВ ФК Арагон та ТОВ ФК Сіті Голд . В обґрунтування зустрічного позову представник відповідачів, адвокат Мех Н.В. посилаючись на правовий висновок ВП ВС від 31 жовтня 2018 року у справі 202/4494/16-ц зазначає, що порука ТОВ ФК Сіті Голд не поширюється на спірні правовідносини кредитора та боржника після припинення строку дії кредитного договору. Посилаючись на положення ст. 230 ЦК України вважає, що договір поруки був укладений під впливом обману.

01 липня 2021 року від представника позивача ТОВ ФК Сіті Голд Пінчука К.Ю. надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні зустрічних позовних вимог. У відзиві зазначає, що договір поруки є законним та правомірним, оскільки ОСОБА_1 не виконав зобов`язання за кредитним договором. Право вимоги за яким перейшло до ТОВ ФК Арагон .

Від представника відповідачів - адвоката Мех Н.В. 07 липня 2021 року надійшла відповідь на відзив ТОВ ФК Сіті Голд , в якому наполягає на задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 з підстав та мотивів викладених у позовних заявах. Просить суд стягнути судові витрати відповідачів, надала орієнтовний їх розрахунок.

29 липня 2021 року від представника АТ Банк Фінанси та Кредит надійшли пояснення на зустрічну позовну заяву про визнання нікчемним договору відступлення права вимоги по справі № 760/24375/20. В обґрунтування пояснень, уповноважений представник зазначає, що позивачем не надано жодних доказів щодо недійсності правочину, не зазначає яке право позивача ОСОБА_1 порушено оспорюваним правочином. Відступлення права вимоги відбувалось за договором купівлі-продажу на відкритому аукціоні з дотриманням вимог діючого законодавства та не є договором факторингу.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2021 року витребувано у приватного нотаріуса Щелкова Д.М. належним чином засвідчену нотаріальну справу щодо посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки 0,25 га, що є предметом іпотеки від 14 січня 2021 року та в Оболонському районному відділі державної виконавчої служби у м. Києві відомості чи надходили грошові кошти від ТОВ ФК Сіті Голд в сумі 400000,00 грн. та чи зараховувалися в рахунок погашення заборгованості в рамках виконавчого провадження щодо виконання заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 14 грудня 2010 року по справі № 2-8289/10 боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , за виконавчим листом № 2-8289 виданим Оболонським районним судом м. Києва 07.10.2011 року, який декілька разів перебував на виконанні про солідарне стягнення кредитної заборгованості, ВП 58549614, ВП 33393710, ВП 33394003, зведене ВП 36017515.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Пінчук К.Ю., підтримав заявлені позовні вимоги з підстав та мотивів викладених у позовній заяві. Наполягав на їх задоволенні в повному обсязі. Зауважив, що на виконання укладеного 21 серпня 2019 року між ТОВ ФК Арагон та ТОВ ФК Сіті Голд договору поруки № 21/08п поручительсплатив кредитору за виконання кредитних зобов`язань ОСОБА_1 400000 грн., тому має право вимоги до відповідачів. В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити, як безпідставних.

Представник відповідачів ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала зустрічні позовні вимоги наполягала на їх задоволенні з підстав та мотивів викладених у тексті позовних заяв. Просила суд відмовити в задоволенні вимог ТОВ ФК Сіті Голд , як такі, що порушують конституційні норми, щодо неприпустимості подвійного стягнення, з огляду на перебування рішення суду на примусовому виконанні.

Представники відповідачів по зустрічним позовним вимогам ТОВ Траєкторія , ТОВ ФК Арагон , ПАТ Банк Фінанси та кредит правом безпосередньої участі в судовому засіданні не скористались. Були належним чином сповіщені про час та місце розгляду справи, що доводить ся зворотними поштовими повідомленнями.

Суд вважає за можливе провести розгляд справи без участі представників, що не з`явилися в судове засідання.

Вислухавши представника позивача, представників відповідачів адвоката Мех Н.В., адвоката Володимирської О.М., дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ ФК Сіті Голд та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

17 липня 2007 року між ВАТ Банк Фінанси та кредит та ОСОБА_1 укладений кредитний договір №08-07/Из/01 за умовами якого він отримав в тимчасове користування на умовах забезпеченості. Поворотності. Строковості, платності кредитні ресурси в сумі 77500 дол.США за цільовим призначенням придбання земельної ділянки площею 0.25 га, що знаходиться в с. Дзвінкове, Васильківського р-ну, Київської області за кадастровим номером 3221482201:01:024:0015 (а.с. 5-7).

З метою виконання ОСОБА_1 кредитних зобов`язань між ВАТ Банк Фінанси та кредит та кожним з поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено окремі договори поруки (а.с. 21-24 том 1).

Також забезпеченням виконання зобов`язань за кредитним договором є застава нерухомості (іпотека) земельної ділянки площею 0.25 га, що знаходиться в с. Дзвінкове, Васильківського р-ну, Київської області за кадастровим номером 3221482201:01:024:0015 (а.с. 7 том. 1).

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва (справа № 2-8018/10) від 09 грудня 2010 року позов ПАТ Банк Фінанси та Кредит задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь АТ БАНК Фінанси та Кредит заборгованість по кредитному договору № 08-07-Из/01 від 17 липня 2007 року в сумі 871464,52 грн. (а.с. 65-66 том 1).

Між ПАТ Банк Фінанси та кредит та ТОВ ФК Арагон 04 квітня 2019 року укладений договір № 22 про відступлення права вимоги. Згідно додатку № 1 до договору реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються право відступлено право вимоги до боржника ОСОБА_1 - позичальника за кредитним договором № 08-07-Из/01 від 17 липня 2007 року та до поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі договорів поруки № 08-07-Из/01- П та № 08-07-Из/01- П2 (а.с. 10-12 том 1).

За договором поруки№ 21/08п від 21 серпня 2019 року, укладеного між ТОВ ФК Арагон та ТОВ ФК Сіті Голд поручитель ТОВ ФК Сіті Голд забезпечує виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором частково. Відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою 400000 грн. (п. 2.1. договору) (а.с. 13 том 1).

18 грудня 2019 року ТОВ ФК Арагон звернулось до ТОВ ФК Сіті Голд з вимогою про виплату коштів поручителем (а.с. 19 том 1).

Згідно платіжного доручення № 236 від 27 грудня 2019 року ТОВ ФК Сіті Голд сплатило ТОВ Фінансова компанія Арагон грошові кошти в сумі 400000 грн. з призначенням платежу за договором поруки № 21/08/2019 за ОСОБА_1 (а.с. 16 том 1).

05 червня 2019 року між ТОВ ФК Арагон та ТОВ Траєкторія укладено договір поруки№ 05/06-п7 за умовами якого, останній забезпечує виконання зобов`язань позичальника ОСОБА_1 за кредитним договором № 08-07-Из/01 від 17 липня 2017 року в межах суми 1000000 грн. у випадку невиконання позичальником своїх зобов`язань (п. 2.1. договору) (а.с. 23 том 1).

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів встановлено, що 14 січня 2021 року проведено відчуження земельної ділянки площею 0.25 га, що знаходиться в с. Дзвінкове, Васильківського р-ну, Київської області за кадастровим номером 3221482201:01:024:0015 (що є заставним майном) на підставі договору купівлі-продажу від 14 січня 2021 року за листом іпотекодержателя ТОВ ВАКАНДА від 13 січня 2021 року на користь нового власника ТОВ Юридична компанія Право та гроші . З цієї довідки також встановлено, що ТОВ ВАКАНДА набуло статусу іпотекодержателя на підставі договору відступлення права вимги за іпотечним договором 16 березня 2020 року від ТОВ ФК Арагон (а.с. 92-96 том 2).

Раніше, 04 квітня 2019 року ВАТ Банк Фінанси та кредит за договором про відступлення права вимоги за договором іпотеки передало право вимоги ТОВ ФК Арагон (а.с. 94 том 2).

Також судом досліджено Відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно, що об`єкт обтяження земельна ділянка,площею 0.25 га, що знаходиться в с. Дзвінкове, Васильківського р-ну, Київської області за кадастровим номером 3221482201:01:024:0015 на підставі договору іпотеки від 17 липня 2007 року належала ОСОБА_1 . Запис про обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна погашено 14 січня 2021 року на підставі перенесення запису до спецпідрозділу в ДРРП. (а.с. 95-96 том 2).

Згідно інформації про виконавче провадження судом встановлено, що виконавчі листи видані Оболонським районним судом м. Києва 17 серпня 2011 року у справі № 2-8289 щодо примусового виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09 грудня 2010 року неодноразово перебували на примусовому виконанні, об`єднанні до зведеного виконавчого провадження. (а.с. 58-76, 97-107 том 2).

Постановою 12.06.2015 року головний державний виконавець Гриченюк А.А. органу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції постановила відкрити виконавче провадження № 47806069 з виконання виконавчого листа № 2-8289/2010, виданого 17.08.2011 року Оболонським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ Банк Фінанси та Кредит боргу у сумі 871464, 52 грн.

В судовому засіданні судом досліджені витребувані ухвалою суду матеріали зведеного провадження ВП 36017515 в межах якого досліджено, що під час перебування на примусовому виконанні державними виконавцями здійснювався опис та арешт майна боржників. Зокрема, щодо заставного іпотечного майна - земельної ділянки. Окрім того, за заявою представника боржника ОСОБА_1 погоджено передання для реалізації земельної ділянки за кадастровим номером: 3222283801:01:327:0022, площею 0,213 га., для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована в Кагарлицькому районі, Київської області, с. Зікрачі.

Згідно довідки старшого державного виконавця № 39566 від 10 грудня 2021 року в межах зведеного виконавчого провадження № 58549614, № 3393710, № 33394003, № 36017515 грошові кошти в сумі 400000 грн. в рахунок погашення заборгованості за даними автоматизованої системи виконавчого провадження не надходили.

Між сторонами за первісним позовом виник спір з приводу наявності правових підстав для стягнення з відповідачів, як солідарних боржників суми грошових коштів сплачених ТОВ ФК Сіті Голд на рахунок кредитора ТОВ ФК Арагон на підставі укладеного договору поруки № 21/08п від 21 серпня 2019 року.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

Кредитор, який сам визначив заборгованість у валюті України - гривні, погодився із судовим рішенням, яким таку заборгованість стягнуто з боржника, а боржник сплатив таку заборгованість у повному обсязі, не має права на стягнення курсової різниці, оскільки визначив зобов`язання у національній валюті, у якій і прийняв його виконання. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, після звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінюється порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору у повному обсязі. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.

Аналогічний висновок зазначений Верховним Судом у постановах від 22 травня 2019 року у справі № 761/22801/15-ц (провадження № 61-32260св18), від 12 лютого 2020 року у справі № 278/3152/15-ц (провадження № 1495св19).

Суд звертає увагу, що в даній справі первісний кредитор ПАТ Банк Фінанси та кредит звернувшись до суду в 2010 році про дострокове стягнення кредитної заборгованості з боржника ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 змінив термін виконання грошового зобов`язання та сам визначив розмір заборгованості за кредитним договором в національній валюті станом на 15 жовтня 2010 року в сумі 869644,52 грн., що повністю стягнута судовим рішенням (а.с. 65 том.1). Судове рішення перебуває на примусовому виконанні в межах зведеного виконавчого провадження.

Суд також звертає увагу, що в рахунок погашення кредитної заборгованості на заставне майно - земельну ділянку було звернуто стягнення в позасудовому порядку, шляхом укладання договору купівлі-продажу від 14 січня 2021 року іпотекодержателем ТОВ ВАКАНДА від 13 січня 2021 року на користь нового власника ТОВ Юридична компанія Право та гроші . ТОВ ВАКАНДА набуло статусу іпотекодержателя на підставі договору відступлення права вимоги за іпотечним договором 16 березня 2020 року від ТОВ ФК Арагон (а.с. 92-96 том 2).

На виконання ухвали суду від 19 жовтня 2021 року про витребування доказів копії нотаріальної справи щодо посвідчення нотаріусом ОСОБА_7 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14 січня 2021 року, матеріали не надійшли, що унеможливило встановити розмір відчуження земельної ділянки, що була заставним майном. Проте, як вбачається з тексту кредитного договору, грошові кошти надавались позичальнику в сумі 77500 дол.США саме з метою придбання земельної ділянки 0,25 га, яка передана в іпотеку з метою забезпечення виконання грошового зобов`язання (а.с. 5-6 том 1).

У досліджених в судовому засіданні матеріалів зведеного виконавчого провадження також відсутня інформація щодо вартості реалізованого заставного майна, заміни кредитора та зарахування грошових коштів в сумі 400000 грн. сплачених ТОВ ФК Сіті Голд , як поручителем.

За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою (частина перша статті 546 ЦК України).

Частиною другою статті 548 ЦК України встановлено, що недійсне зобов`язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов`язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Тобто, за виключенням гарантії (стаття 562 ЦК України), лише дійсні вимоги можуть бути забезпечені.

Частинами першою, другою статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до частини першої, другої статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тобто порука є додатковим (акцесорний) способом забезпечення виконання зобов`язань, а тому такі правочини щодо встановлення забезпечення матимуть юридичне значення тільки тоді, коли мають юридичну силу основні зобов`язання.

Суд не може визнати обґрунтованим посилання представника відповідача - адвоката Мех Н.В., на висновок Великої Палати Верховного Суду сформульованого в постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), згідно з яким наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості саме по собі свідчить про закінчення строку дії договору; на правовідносини, які виникають після ухвалення рішення про стягнення заборгованості, порука не поширюється, якщо інше не встановлене договором поруки. Тому що Велика Палата Верховного Суду 26 січня 2021 року відступила від даного висновку (справа 522/1528/15-ц) та наголосила, що наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості свідчить, що суд дійшов висновку про те, що строк виконання зобов`язання настав, причому саме за тією вимогою, яку задоволено судом, та встановив наявність обов`язку відповідача (відповідачів) сплатити заборгованість (пункт 50). На підставі положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд застосовує їх до спірних правовідносин актуальні висновки Верховного Суду.

Судом досліджені договори поруки, що були укладені між кредитором ПАТ Банк Фінанси та кредит , окремо з кожним поручителем ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у пункті 5.1 яких зазначено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов`язання за кредитним договором не заявив вимоги до поручителя. Отже, строк виконання зобов`язання кредитом змінено у жовтні 2010 року при звернені до суду кредитором з позовом, щодо стягнення достроково грошове зобов`язання (а.с. 20, 21 том 1).

Окрім того, з договору поруки від 21 серпня 2019 року встановлено, що ТОВ ФК Сіті Голд поручився перед ТОВ ФК Арагон за виконання ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором від 17 липня 2007 року, проте жодним чином цей договір не стосується зобов`язань ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , тому вимоги ТОВ ФК Сіті Голд до цих відповідачів не підлягають задоволенню, оскільки вони не є солідарними боржниками зі ОСОБА_1 по укладеному договору поруки.

Окрім того, суд також виходячи із засад загальних засад розумності та справедливості зауважує, що гарантована положеннями ст. 61 Конституції України заборона подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (лат. non bis in idem - двічі за одне й те саме не карають ) має на меті уникнути несправедливого покарання.

З огляду на те, що кредитор ПАТ Банк Фінанси та Кредит використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, перебування на примусовому виконанні судового рішення, звернення стягнення на заставне майно в позасудовому порядку, шляхом відчуження іпотекодержателем на користь ТОВ Юридична компанія Право та гроші , в цілому доводять відсутність правових підстав для стягнення грошових коштів на користь ТОВ ФК Сіті Голд з відповідачів ОСОБА_1 , як боржника та ОСОБА_2 й ОСОБА_3 , в сумі 400000 грн. сплачених ТОВ ФК Арагон за договором поруки від 21 серпня 2019 року. В задоволенні первісних позовних вимог ТОВ ФК Сіті Голд суд відмовляє.

Суд також дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зустрічних вимог ОСОБА_1 про визнання нікчемним поруки №21/08п від 21 серпня 2019 року укладеного між ТОВ ФК Арагон та ТОВ ФК Сіті Голд . Як правову підставу для визнання нікчемним спірного договору, представник відповідача посилалась на положення ст. 230 ЦК України, як такий, що укладений під впливом обману.

Статтями 6, 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтями 215, 216 ЦК України визначено загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків.

За змістом статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, порукою.

Відповідно до статей 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Отже, договір поруки укладається кредитором і поручителем в забезпечення виконання боржником основного зобов`язання. Що ж до боржника, то він стороною договору поруки не виступає, а є учасником у зобов`язанні, забезпеченому порукою. Обов`язок кредитора або поручителя за договором поруки одержувати згоду боржника на укладення такого договору законодавством не передбачений та не випливає зі змісту правовідносин поруки.

Крім того, положеннями статті 548 ЦК України не передбачено, що забезпечувальне зобов`язання чи його види можуть визначатися виключно самим основним зобов`язанням, а учасники цивільних правовідносин позбавлені можливості укласти окремий договір, який визначатиме вид та порядок забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до статей 553, 554, 626 ЦК України договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором та поручителем; порука створює права для кредитора та обов`язки для поручителя, безпосередньо на права та обов`язки боржника цей вид забезпечення виконання зобов`язань не впливає, оскільки зобов`язання для боржника в цьому випадку не встановлюються, не припиняються, не змінюються. Чинним законодавством не передбачено обов`язкового отримання попередньої згоди боржника в основному зобов`язанні на укладення кредитором із іншою особою договору поруки на забезпечення виконання його зобов`язань.

Зазначене узгоджується з висновками щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, до яких дійшов Верховний Суд України у постанові від 20 лютого 2012 року у справі № 6-51цс11 та Верховний Суд у постановах від 13 червня 2018 року у справі № 761/22001/15-ц (провадження № 61-643св17), від 16 вересня 2020 року у справі № 373/726/14-ц (провадження № 61-40437св18), від 02 грудня 2020 року у справі № 761/23379/15-ц (провадження № 61-3604св18).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (частина перша статті 215 ЦК України).

Згідно з частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" містяться роз`яснення, що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

У разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним, як оспорюваного, та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палата Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі 463/5 896/14-ц (провадження № 14-90цс19), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).

Відповідно до частини першої статті 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Судом досліджений оспорюваний правочин - договір поруки № 21/08п від 21 серпня 2019 року що укладений між ТОВ ФК Арагон та ТОВ ФК Сіті Голд з тексту якого вбачається, що сторони досягли домовленості щодо усіх його умов.

Обставини, на які посилався представник відповідача, щодо введення сторони правочину в оману, не доведено належними та допустимими доказами.

Також суд приходить до висновку про неналежний спосіб захисту, обраний відповідачем ОСОБА_1 .

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Тому спосіб захисту інтересу, передбачений пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, може застосовуватися лише в разі недоступності позивачу можливості захисту його права.

Задоволення позову про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов`язку особи-боржника у відповідних правовідносинах є спрямованим на усунення правової невизначеності. Тобто, відповідне судове рішення має забезпечити, щоби обидві сторони правовідносин могли у майбутньому знати про права одна одної та діяти, не порушуючи їх. А тому такий спосіб захисту є виключно превентивним.

Якщо кредитор, який діяв в умовах правової невизначеності, у минулому порушив права особи, яку він вважає боржником, то для останнього ефективним способом захисту буде той, який спрямований на захист порушеного права, а не на превентивний захист інтересу. Тобто звернення з позовом для усунення правової невизначеності, яка існувала у минулому, в означеній ситуації не є ефективним способом захисту.

Зокрема, якщо суд розглядає справу про стягнення з боржника коштів, то останній має захищати свої права саме в цьому провадженні, заперечуючи проти позову та доводячи відсутність боргу, зокрема відсутність підстав для його нарахування, бо вирішення цього спору призведе до правової визначеності у правовідносинах сторін зобов`язання.

Наявність відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення з відповідача коштів незалежно від того, чи подав останній зустрічний позов про визнання відсутності права кредитора, зокрема про визнання поруки припиненою. Тому для захисту права відповідача у ситуації, коли кредитор вже звернувся з вказаним позовом про стягнення коштів, не потрібно заявляти зустрічний позов, а останній не може бути задоволений.

Отже, після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів боржник не може заявляти окремий позов про визнання відсутності права вимоги в кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника. Такий окремий позов не може бути задоволений, оскільки боржник має себе захищати у судовому процесі про стягнення з нього коштів, заперечуючи проти відповідного позову кредитора, наприклад, і з тих підстав, що договір поруки нікчемний.

Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите.

У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту. Даний правовий висновок викладений у постанові ВП ВС від 26 січня 2021 року справа 522/1528/15-ц, який на підставі положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання нікчемним договір про відступлення права вимоги № 22 від 04 квітня 2019 року укладений між ПАТ Банк Фінанси та кредит та ТОВ Арагон , суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 516 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Якщо новий кредитор уклав договір відступлення прав вимоги за кредитним договором у процедурі примусової ліквідації банку, то він не набуває права здійснювати фінансові операції відносно боржника, оскільки за умовами договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги у нього виникає лише право вимагати виконання зобов`язань у розмірі та обсязі, які існували на момент укладення цього договору, без можливості нарахування додаткових процентів і неустойки, право на нарахування яких мав первісний кредитор.

Вказаний висновок узгоджується із висновками, висловленими у постановах Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 910/4816/18, від 18 листопада 2020 року у справі № 295/3588/14-ц, від 16 грудня 2020 року у справі № 640/14873/19 та від 22 грудня 2020 року у справі № 761/20317/18.

У постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 926/1172/18, від 28 січня 2020 року у справі № 924/1208/18 вказано, що виходячи зі змісту статей 4 ГПК України та 15, 16 ЦК України, підставою для захисту господарським судом цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання або оспорення. Згідно з вимогами ст. ст. 215, 216 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути пред`явлена однією зі сторін правочину або заінтересованою стороною, права яких були порушені укладенням спірного правочину. Позивач, реалізуючи право на судовий захист, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, зобов`язаний довести в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує його права та законні інтереси. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Законодавством не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов`язанням, із розміром якого сторона не погоджується, або якщо окремі складові такої заборгованості нараховані безпідставно. Обставини, пов`язані з фактичним виконанням чи невиконанням, чи частковим виконанням зобов`язань за відповідним договором не визначаються нормами матеріального права як підстава для визнання недійсним правочину щодо відступлення права вимоги за такими договорами (договору цесії). Питання про належне чи неналежне виконання сторонами зобов`язань за договором кредиту, право вимоги за яким передавалося за оспорюваним договором, підлягає дослідженню у межах спору про стягнення заборгованості та не впливає на правомірність та дійсність договору про відступлення права вимоги.

З огляду на те, що підставою визнання нікчемним договору про відступлення права вимоги № 22 від 04 квітня 2019 року укладеного між ПАТ Банк Фінанси та кредит та ТОВ Аранон позивачем ОСОБА_1 , в особі його представника ОСОБА_4 , зазначено саме незгоду із визначеною в договорі (Додатку № 1) суми заборгованості за кредитним договором 185193,14 дол. США, яка не відповідає розміру заборгованості визначеному рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 14 грудня 2010 року про солідарне стягнення кредитної заборгованості в сумі 871464 грн., яке перебуває на примусовому виконанні, вважаю відсутні підстави для їх задоволення.

Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позичальника безумовного обов`язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено у оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора, боржник не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов`язанням, що виникло на підставі кредитного договору.

Аналогічних за своїм змістом правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16 жовтня 2018 року у справі № 914/2567/17, у постанові від 19 листопада 2019 року у справі № 924/1014/18, від 28 січня 2020 року у справі № 924/1208/18, від 19 лютого 2020 року в справі № 639/4836/17.

Отже, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визнання нікчемним договору про відступлення права вимоги слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положенням п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із відмовою в задоволені як первісного так й зустрічного позову, сторонам судові витрати не компенсуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2, 4, 5, 10, 12, 76-83, 133,141,209-211, 223, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Сіті Голд в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю Траєкторія про стягнення коштів.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні зустрічних позовних вимог до Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ Банк Фінанси та Кредит , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Арагон , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Сіті Голд , Товариства з обмеженою відповідальністю Траєкторія про визнання нікчемним договору відступлення права вимоги.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні зустрічного позову до Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ Банк Фінанси та Кредит , Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Арагон ,Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Сіті Голд про визнання нікчемним договору поруки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 20 грудня 2021 року.

Суддя І.С. Шролик