Рішення

від 03.09.2021 по справі 757/61290/18-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/61290/18-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2021 року Печерський районний суд міста Києва

у складі: головуючого судді - Писанця В.А.,

при секретарі судових засідань - Єряшевій А.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін в приміщенні суду у місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Аргус Торг , про визнання припиненою поруки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання припиненою поруки, яка виникла на підставі договору поруки № POR1450099784873 від 14 грудня 2015 року з підстав необхідності застосування ч. 4 ст. 559 ЦК України, відповідно до якої порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

При цьому, позивач вказує, що порука припинилася через один рік з моменту укладення Договору поруки, тобто з 15 грудня 2016 року, оскільки банком не пред`явлено позову протягом цього часу до поручителя.

Також, позивач зазначає, що договором поруки не встановлено строк його дії, оскільки між сторонами не укладено окремий договір про збільшення позовної давності як того, згідно доводів позивача вимагає ст. 259 ЦК України.

Ухвалою судді від 22 січня 2019 року відкрито провадження у справі, а її розгляд призначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, яким роз`яснено підстави, час та черговість подання заяв по суті справи.

У встановлений ухвалою судді строк 21 серпня 2019 року надійшов відзив представника відповідача.

Як визначено у ч. 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Суд може зобов`язати державний орган чи орган місцевого самоврядування подати відповідну заяву по суті справи (крім позовної заяви).

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки, позивач правом на надання відповіді на відзив не скористався, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що 14 липня 2015 року товариством з обмеженою відповідальністю Аргус Торг було підписано заяву про відкриття поточного рахунку.

Згідно зазначеної Заяви ТОВ Аргус Торг приєднався до Умов та правил надання банківських послуг , що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://рrіvаtbank.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 14 липня 2015 року та взяв на себе зобов`язання виконувати умови Договору.

Відповідно до Договору ТОВ Аргус Торг було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № НОМЕР_1 , в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв`язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг у розмірі 500 000,00 грн.

У відповідності з ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту.

Згідно з п. 3.2.1.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов`язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до 3.2.1.1.8. Умов - проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі).

14 грудня 2015 року між позивачем ОСОБА_1 та ПАТ КБ Приватбанк було укладено Договір поруки № POR1450099784873, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ Аргус Торг зобов`язань за угодами приєднання 1.1.1. розділу 3.2.1. Кредитний ліміт Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1; 1.1.2. до розділу 3.2.2. Кредит за послугою Гарантовані платежі Умов та правил надання банківських послуг угода 2.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за угодою 1 та угодою 2 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

При цьому, суд зауважує, що зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконані, а саме не сплачено необхідні кошти для погашення заборгованості, ані боржником, ані поручителем, що вбачається з наступного.

Зазначене встановлене рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 12 липня 2018 року, залишеними без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 18 грудня 2018 року у справі № 541/163/18, яким задоволено позов ПАТ КБ Приватбанк та стягнуто на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договором № б/н від 14 липня 2015 року у розмірі 492 210,00 грн. та судовий збір в сумі 7 383,15 грн. (а.с. 29-36).

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Стосовно застосування до спірних правовідносин положень ч. 4 ст. 559 ЦК України, слід зазначити наступне.

У свої позовній заяві ОСОБА_1 посилається на необхідність застосування ч. 4 ст. 559 ЦК України, відповідно до якої порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

При цьому, позивач вказує, що порука припинилася через один рік (12 місяців) з моменту укладення Договору поруки, тобто з 15 грудня 2016 року, оскільки банком не пред`явлено саме позов протягом цього часу до поручителя.

Також, позивач зазначає, що договором поруки не встановлено строк його дії, оскільки між сторонами не укладено окремий договір про збільшення позовної давності як того, згідно доводів позивача вимагає ст. 259 ЦК України.

Суд не погоджується з такими доводами позивача, з огляду на наступне.

Положеннями ч. 4 ст. 559 ЦК України передбачено, що тривалість строку дії поруки сторони можуть передбачити в договорі поруки самостійно. А у випадку відсутності відповідної договірної умови слід застосовувати законні строки: 6 місяців - для зобов`язань з визначеним строком виконання та 1 рік - для зобов`язань, строк виконання яких не визначений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Аналізуючи дану норму суд зазначає, що сторони договору поруки самостійно можуть домовитися про строк дії поруки в самому договорі поруки. При цьому, ч. 4 ст. 559 ЦК України не містить такої вимоги як укладення окремого договору.

Наряду із зазначеним, хибними є посилання позивача на положення ст. 259 ЦК України, оскільки строк дії поруки не є строком позовної давності. Зазначене є строком існування самого зобов`язання поруки, тобто є строком існування суб`єктивного права кредитора й суб`єктивного обов`язку поручителя, після закінчення якого вони припиняються, а тому доводи позивача стосовно обов`язковості укладення окремого договору є помилковим тлумаченням положень ст. 259 ЦК України.

Поряд із цим, п. 4 Договору поруки сторони дійшли до згоди, що порука припиняється через 15 років після укладення цього договору. Тобто, в силу ч. 4 ст. 559 ЦК України договором поруки встановлено строк дії поруки, який наразі не сплинув.

Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 29 березня 2017 року у справі № 6-3087цс16, з яким погодилася Велика Палата Верховного Суду, не знайшовши підстав для відступу від нього у постанові від 13 червня 2018 року у справі № 408/8040/12 (провадження № 14- 145цс18).

Також, необхідно звернути увагу, що термін вимога , який застосовуються в даній нормі має широке значення, та не стосується лише позовної вимоги, як вказує позивач.

Окрім цього, вбачається, що відповідач скористався своїм правом та звертався до суду з позовом до поручителя за Договором, в межах строків визначених договором (а.с. 29-36).

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що відсутні правові підстави для застосування положень ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки відповідач скористався своїм правом звернення з вимогами до поручителя, що підтверджується рішенням суду, а строк дії поруки не припинився на підставі п. 4 Договору поруки, оскільки укладений на визначений в ньому строк.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 76, 81-83, 89, 95, 141, 258, 259, 263-266, 351-352, 354, 274-279 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк , третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Аргус Торг , про визнання припиненою поруки- відмовити.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач - акціонерне товариство Комерційний банк Приватбанк (01011, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570);

Третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю Аргус Торг (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Промислова, 4, код ЄДРПОУ 39749123).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В. А. Писанець