Ухвала

від 20.12.2021 по справі 120/18389/21-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

20 грудня 2021 р. Справа № 120/18389/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Мультян Марина Бондівна, розглянувши матеріали позовної заяви Селянського (фермерського) господарства "Світоч" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов"язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства "Світоч" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов"язання вчинити дії.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Частинами 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

У постанові від 11.10.2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 року у справі № 640/20468/18 та від 26.11.2020 року у справі 500/2486/19.

Більше того, у ході перегляду судових рішень у справі №1.380.2019.006119 (адміністративне провадження №К/9901/13872/20) Верховний Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02.07.2020 року дійшов аналогічних висновків, сформулювавши правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено судом вище, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження рішення №1936891/30687706 від 16.09.2020, однак, рішенням ДПС України № 53386/30687706/2 від 01.10.2020 року його скаргу залишено без задоволення, а саме рішення без змін, однак, до суду останній звернувся лише 14.12.2021, тобто із пропуском тримісячного строку звернення, визначено частиною 4 статті 122 КАС України.

Також позивач пропустив шестимісячний строк для звернення до суду із оскарженням рішення №2035603/30687706 від 15.10.2020.

При цьому, клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачем не подано.

Як зазначалося судом, згідно із частиною 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами.

З огляду на вказане, позивач повинен подати клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску, що узгоджується із нормою частини 1 статті 77 КАС України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Також, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 3 статті 6 Закону України Про судовий збір закріплено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року для працездатних осіб встановлено у розмірі 2270,00 гривень.

Досліджуючи матеріали позовної заяви суд зауважує, що позивачем заявлено такі позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних Селянського (фермерського) господарства "Світоч" в Єдиному реєстрі податкових накладних комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову в такій реєстрації, а саме: №1936891/30687706 від 16.09.2020, №2035603/30687706 від 15.10.2020.

Вимоги про визнання протиправними та скасування вищезазначених рішень суд розцінює як окремі рішення немайнового характеру.

Оскільки, як зазначено судом, за кожну із вимог немайнового характеру судовий збір сплачується окремо, тому за дві вимоги немайнового характеру необхідно сплатити судовий збір у розмірі 4540,00 грн (2270,00 грн. * 2 вимоги = 4540,00 грн).

Всупереч зазначеному, позивачем сплачено судовий збір лише в сумі 1816 гривень, отже є необхідним доплатити судовий збір в сумі 2724 гривень.

Таким чином, з метою виконання вимог Закону України "Про судовий збір" та приведення позовної заяви у відповідність із вимогами КАС України, позивачу слід здійснити оплату судового збору за звернення до суду в розмірі 2724,00 грн.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом:

- надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду із доказами поважності причин його пропуску;

- надання доказів сплати судового збору в розмірі 2724,00 грн за наступними реквізитами: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Керуючись статтею 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Селянського (фермерського) господарства "Світоч" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов"язання вчинити дії залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна