Рішення

від 22.12.2021 по справі 200/13787/21

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2021 р. Справа№200/13787/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Толстолуцька М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових стрільців, 17) про стягнення суми інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобов`язання,

ВСТАНОВИВ :

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення за період з 21 листопада 2014 року по 11 червня 2021 року суми інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 279980,00 грн. та три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 39369,86 грн.

Ухвалою суду від 06 грудня 2021 року клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08 липня 2014 року між ним та публічним акціонерним товариством Комерційний банк Український фінансовий світ був укладений договір банківського вкладу (депозиту) ПЛАНЕР за №45067, за умовами якого ПАТ КБ УФС прийняв від нього на вкладний (депозитний) рахунок грошові кошти в сумі 16 000,00 доларів США у тимчасове строкове користування на строк до 09 серпня 2014 року (дата повернення вкладу) та зобов`язався сплачувати проценти за його користування у розмірі 8,00 процентів річних. Виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 13 листопада 2014 року № 119 Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ УФС та про призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку .

Після початку процедури ліквідації ПАТ Комерційний банк Український фінансовий світ позивач звернувся до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом. Листом уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку повідомлено позивача про те, що правочин укладений між позивачем та ПАТ Комерційний банк Український фінансовий світ є нікчемним. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2017 року визнано протиправними дії уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ КБ УФС щодо визнання нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) Планер №45067, укладеного 08 липня 2014 року та зобов`язано останню подати до Фонду додаткову інформацію стосовно ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ КБ УФС за рахунок Фонду. 18 лютого 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом за рахунок Фонду. Проте листом від 06 березня 2020 року відповідач відмовив у відшкодуванні коштів, оскільки 14 серпня 2019 року внесено запис про державну реєстрацію припинення НАТ КБ УФС як юридичної особи, тому повноваження Фонду як ліквідатора припинені.

Позивач неодноразово звертався до суду. Гарантовану суму відшкодування за вкладом у розмірі 200000,00 грн. було виплачено позивачу лише 11.06.2021.

Позивач вказує, що відповідач зобов`язаний сплатити позивачу: 3 % річних за весь час прострочення в сумі 39369,86 грн. та збитки від інфляції в сумі 279980,00 грн.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, з підстав того, що у позивача та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відсутні договірні відносини, оскільки свої обов`язки останній здійснює на підставі Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , який є спеціальним нормативним актом, певні строки виплати суми відшкодування коштів за вкладами даним Законом не встановлені.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить копія паспорту серії НОМЕР_2 .

08 липня 2014 року між ОСОБА_1 , як вкладником та публічним акціонерним товариством Комерційний банк Український фінансовий світ (далі - ПАТ КБ Український фінансовий світ ) укладений письмовий договір банківського вкладу (депозиту) ПЛАНЕР за № 45067 про тимчасове строкове користування банком до 09.08.2014 року коштами в сумі 16000,00 доларів США /а.с. 14-16/.

Згідно п. 1.3 договору датою внесення грошових коштів вкладником є дата надходження грошових коштів на вкладний (депозитний) рахунок в банку.

Відповідно до підпунктів 2.1.2, 2.1.3 пункту 2.1 договору, Банк зобов`язується при настанні дати повернення вкладу, при зверненні вкладника до банку за отриманням вкладу або в день розірвання цього договору, повернути Вкладнику суму вкладу та нараховані в порядку, встановленому п.2.1.4 цього договору, але не сплачені проценти, шляхом передбаченим чинним законодавством України (готівкою перерахування на інший рахунок Вкладника за письмовим розпорядженням вкладника тощо).

Договором №1 від 08 липня 2014 року внесено зміни до банківського вкладу (депозиту) №45067 від 08.07.2014 року.

На виконання умов договору позивачем внесено 16000,00 доларів США, про що меморіальний ордер № ТR.59367.769.221 від 08 липня 2014 року /а.с. 18/.

23 листопада 2017 року постановою Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №826/6554/16, визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Гончарова Сергія Івановича щодо визнання нікчемними Договору банківського вкладу (депозиту) "Планер" №45067, укладеного 08 липня 2014 року між ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (код ЄДРПОУ 26444836), та операцій з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" Оберемка Романа Анатолійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію стосовно ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами у публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Український фінансовий світ" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, за Договором банківського вкладу (депозиту) "Планер" №45067 від 08 липня 2014 року.

Позов в іншій частині залишено без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року №826/6554/16 апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Комерційний банк Український фінансовий світ Оберемка Романа Анатолійовича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Комерційний банк Український фінансовий світ Гончарова Сергія Івановича, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Український фінансовий світ Оберемка Романа Анатолійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій (бездіяльності) та рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернуто апелянту.

Судовим рішенням у справі 826/6554/16 встановлені, зокрема, такі обставини.

Постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2014 року №491 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" до категорії неплатоспроможних" ПАТ "КБ "УФС" віднесено до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 14 серпня 2014 року №69 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "КБ "УФС" із 15 серпня 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноваженою особою Фонду на здійснення тимчасової адміністрації провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків - Гончарова Сергія Івановича.

Постановою Правління Національного банку України від 10 листопада 2014 року №717 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" відкликано банківську ліцензію ПАТ "КБ "УФС".

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 13 листопада 2014 року №119 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "УФС" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" розпочато процедуру ліквідації ПАТ "КБ "УФС" з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб відповідно до плану врегулювання із 13 листопада 2014 року. Призначено уповноважену особу Фонду строком на один рік із 13 листопада 2014 року по 12 листопада 2015 року включно.

Разом з тим, зі змісту протоколу засідання комісії щодо визнання нікчемними вкладів від 10 листопада 2014 року вбачається, що ухвалено визначити нікчемними правочини, згідно Додатку №1, зокрема правочин, укладений між ПАТ "КБ "УФС" та позивачем (Договір).

При цьому, Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 05 листопада 2015 року №201 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "КБ "УФС" на 2 роки до 12 листопада 2017 р. включно; всі повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "УФС", визначені Законом, зокрема, ст.ст. 37, 38, 47-51 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23 лютого 2012 року №4452-VI, (далі - Закон №4452-VI), делеговані провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Оберемку Роману Анатолійовичу до 12 листопада 2017 включно.

02 листопада 2017 року Виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №4916 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "КБ "УФС" строком на один рік до 12 листопада 2018 року включно; продовжено повноваження ліквідатора ПАТ "КБ "УФС", визначені Законом, зокрема, ст.ст. 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону №4452-VI, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Оберемку Роману Анатолійовичу строком на один рік до 12 листопада 2018 року включно.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо невиплати ОСОБА_1 гарантованої суми відшкодування коштів за вкладом у публічному акціонерному товаристві Комерційний банк Український фінансовий світ за договором банківського вкладу (депозиту) ПЛАНЕР № 45067 від 08.07.2014 року.

Стягнуто з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження: вул. Січових Стрільців, буд. 17, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 ) гарантовану суму відшкодування коштів за договором банківського вкладу № 45067 від 09 липня 2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством Комерційний Банк Український фінансовий світ у розмірі 200 000,00 (двісті тисяч) гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

04 листопада 2020 року постановою Першого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року у справі № 200/3710/20-а - залишено без змін.

Судовим рішенням у справі 200/3710/20-а встановлені, зокрема, такі обставини.

27 липня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ КБ УФС Планер від 08.07.2014 року №45067.

Листом від 27 серпня 2018 року №34-036-17289/18 відповідач повідомив позивача, що на даний час за заявою Фонду слідчим відділом Дніпровського УПГУ НП України в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014100040017478, а також Київською місцевою прокуратурою №6 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018101060000066 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України. Під час досудових розслідувань кошти, розміщені на банківському рахунку позивача в ПАТ КБ Український фінансовий світ , відповідно до ст. 100 Кримінального процесуального кодексу України визнані речовим доказом. Отже, виплата коштів можлива лише після прийняття відповідних процесуальних рішень у кримінальних провадженнях.

01 листопада 2018 року постановою слідчого відділу Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції України в місті Києві скасовано постанову про визнання речовими доказами в частині грошових коштів, які перебувають на рахунках ПАТ УФС ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ).

09 листопада 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ КБ УФС Планер від 08.07.2014 року №45067.

21 травня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити про статус відшкодування гарантованої фондом суми коштів за вкладом.

12 червня 2019 року відповідач надав відповідь листом за №30-036-10125/19, згідно якої повідомлено позивача, що Київською місцевою прокуратурою №6 відкрито кримінальне провадження №42018101060000066 від 06.03.2018 року. Постановою від 21.03.2018 року у зазначеному кримінальному провадженні кошти, розміщені на рахунку в ПАТ КБ УФС визнано речовими доказами, внаслідок чого посадовим особам ПАТ КБ УФС заборонено відчужувати, розпоряджатись та використовувати зазначені кошти. Крім того, слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві поданою заявою Фонду здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017101060000117 від 12.06.2017 року. У зазначеному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.05.2019 року накладено арешт на гарантовану суму відшкодування за вкладом позивача. Крім того, зазначено про те, що 05.06.2019 року уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ КБ УФС подано документи державному реєстратору юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для державної реєстрації припинення банку як юридичної особи. У зв`язку з цим повідомлено, що завершення 05.06.2019 року виплати гарантованих сум відшкодування коштів вкладникам ПАТ КБ УФС .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03 травня 2019 року по справі №757/21167/19-к задоволено клопотання Київської місцевої прокуратури №6 у кримінальному провадженні №42017101060000117 від 12.06.2017 року про арешт майна та накладено арешт на грошові кошти на рахунку позивача як вкладника ПАТ КБ УФС .

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 15 серпня 2019 року по справі №757/39717/19-к клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 03.05.2019, у кримінальному провадженні № 42017101060000117 від 12.06.2017 - залишено без задоволення.

29 жовтня 2019 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва №757/51985/19-к в задоволенні клопотання адвоката Жуковської Тетяни Романівни в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування арешту майна - відмовлено.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 24 січня 2020 року скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 03.05.2019, на грошові кошти та рахунки фізичних осіб - вкладників ПАТ КБ Український фінансовий світ .

18 лютого 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити виплату гарантованої суми відшкодування за вкладом у розмірі 200 000 грн.

06 березня 2020 року відповідач листом №02-036-3563/20 повідомив позивача про те, що 05.06.2019 року уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ КБ УФС подано документи державному реєстратору юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для державної реєстрації припинення банку як юридичної особи. Таким чином, Фондом завершені виплати гарантованих сум відшкодування вкладникам ПАТ КБ УФС . 14 серпня 2019 року внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №12661110046007762 про державну реєстрацію припинення ПАТ КБ УФС як юридичної особи, а, отже, ліквідація банку вважається завершеною, а банк ліквідованим і повноваження Фонду як ліквідатора припинено.

30 квітня 2021 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду застосовано судовий контроль за виконанням судового рішення у справі № 200/3710/20-а шляхом зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подати до Донецького окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 липня 2020 року у справі № 200/3710/20-а у місячний строк з дня набрання цією ухвалою законної сили. В іншій частині заяви відмовлено.

19 липня 2021 року постановою Першого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - залишено без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2021 року - залишено без змін.

11 червня 2021 року ОСОБА_1 отримав грошові кошти у сумі 200000,00 грн., які були перераховані Фондом на банківський рахунок ОСОБА_1 через АТ Державний ощадний банк України /а.с. 59/

Позивач вважає, що у зв`язку із порушенням строків виплати гарантованої суми відшкодування у період з 21 листопада 2014 року по 11 червня 2021 року, відповідач повинен сплатити позивачу суми інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 279980,00 грн. та три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 39369,86 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносин, суд виходить з наступного.

Правовідносини стосовно встановлення правових, фінансових та організаційних засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб від 23.02.2012 року № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).

Згідно з п. 16 ст. 2 Закону № 4452-VI тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

За приписами п. 6 ст. 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства. Отже, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону № 4452-VI є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Статтею 36 Закону № 4452-VI врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації. Зокрема, згідно з п.п. 1, 2 ч. 5 ст. 36 під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку.

За змістом ст. 3 Закону № 4452-VI Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 4452-VI основним завданням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими частиною цієї ж статті закону, серед яких, зокрема: ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників, підвищення; рівня фінансової грамотності населення відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Згідно з положеннями ст. 27 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Гарантії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є гарантіями держави, передбаченими Законом № 4452-VI, для виконання Фондом відповідних зобов`язань можуть залучатися державні кошти. Тому рішення та дії Фонду чи уповноваженої особи Фонду щодо включення вкладника до переліку осіб, яким необхідно здійснити виплату відшкодувань сум вкладів за рахунок коштів Фонду, є рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, який реалізує делеговані державою повноваження по виведенню з ринку неплатоспроможних банків.

Акти, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, установлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до ч.1 та 2 ст. 55 Конституції України. Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно- правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Отже, до компетенції адміністративних судів належить вирішення спорів фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 54 Закону № 4452-VI рішення, що приймаються відповідно до цього Закону Національним банком України, Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, працівниками Фонду, що виконують функції, передбачені цим Законом, у тому числі у процесі здійснення тимчасової адміністрації, ліквідації банку, виконання плану врегулювання, можуть бути оскаржені до суду.

Таким чином, нормативно-правове регулювання статусу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та його місце в системі гарантування вкладів фізичних осіб дозволяє зробити висновки, що Фонд є суб`єктом публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, здійснює нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб`єктом владних повноважень у розумінні КАС України.

Частиною 2 ст. 6 Конституції України визначено, що органи судової влади здійснюють свої повноваження в установлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду в межах гарантованого державою відшкодування за вкладами є публічно-правовим, має особливий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами (п. 4 ч.2 ст. 4 Закону № 4452-VI).

Отже Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду в цьому випадку виконує від імені Фонду делеговані ним повноваження щодо гарантування вкладів фізичних осіб, а тому спір стосовно формування переліку вкладників, які мають право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та затвердження реєстру вкладників для здійснення гарантованих виплат є публічно-правовим і належить до юрисдикції адміністративних судів.

Вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за прострочення грошового зобов`язання звернуті до Фонду, стосуються безпосередньо правомірності дій останнього пов`язаних з виплатою відшкодування за вкладами, відповідно також підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція висловлена, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 820/11591/15, від 13 березня 2019 року у справі № 636/99/17-ц, від 10 квітня 2019 р. у справі № 761/10730/8, від 13 листопада 2019 року у справі № 761/2987/18-ц та в постанові Верховного Суду від 06 лютого 2020 року по справі № 199/7551/17-ц.

Відповідно до частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У свою чергу, за змістом положень статей 524, 533-535 та 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування трьох процентів річних та інфляційної складової входить до складу грошового зобов`язання і вважається особливою мірою відповідальності боржника за його прострочення, та є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Стаття 625 Цивільного кодексу України визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, у спорах, пов`язаних з виконанням банком, в якому введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, своїх зобов`язань перед його кредиторами, норми Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у таких правовідносинах.

Крім того, підставою застосування передбаченої ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України відповідальності є прострочення боржником виконання грошового зобов`язання.

Суд зазначає, що положення статті 625 Цивільного кодексу України, згідно якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, до правовідносин позивача з Фондом не застосовуються.

Так, згідно зі статтею 1 Цивільного кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

В даному випадку у спірних правовідносинах Фонд є суб`єктом владних повноважень, і майнові відносини між сторонами засновані на адміністративному підпорядкуванні, тому стаття 625 Цивільного кодексу України на ці відносини не поширюється.

Боржником за договором банківського вкладу із позивачем є Банк, а не Фонд гарантування вкладів фізичних осіб чи його уповноважена особа.

Уповноважена особа призначається у процедурі запровадження тимчасової адміністрації та/або ліквідації банків як процедур виведення неплатоспроможних банків з ринку у порядку, встановленому Законом України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , який є спеціальним законом у даних правовідносинах.

За змістом даного Закону на Фонд та уповноважену особу Фонду не покладається відповідальність за невиконання банками, які були стороною у договірних відносинах із вкладниками, їх грошових зобов`язань поза межами дії договорів вкладів.

Таким чином, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову щодо стягнення з Фонду на користь позивача інфляційних витрат.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 1-1 Закону України від 12.05.1991 №1023-XII "Про захист прав споживачів" (далі - Закон №1023-XII) цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Згідно з ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Відповідно до вказаної норми Закону пеня як вид забезпечення виконання зобов`язання може застосовуватися лише у договірних правовідносинах між виконавцем та споживачем, однак позивач як клієнт банку і відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - в жодні договірні відносини не вступали. Відповідач не є виконавцем будь-яких робіт чи послуг, а позивач не є їх споживачем.

Суд зазначає, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не є фінансовою установою, яка надає фінансові послуги, оскільки, відповідно до частини першої статті 3 Закону Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , він є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Враховуючи, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не вступав з позивачем в жодні договірні відносини та під час тимчасової адміністрації не передбачено можливість нарахування штрафних санкцій (п. 3 ч. 5 ст. 36 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб ), суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Отже, надаючи юридичну оцінку наданим по справі доказам, враховуючи те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не має фінансових зобов`язань перед позивачем, а проценти, інфляційні втрати та пеня, про які позивач вказує в позовних вимогах не можуть бути стягнуті з відповідача, оскільки це суперечать положенням Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб та вказаним законом не передбачено право позивача на відшкодування моральної шкоди у зв`язку з невиплатою (несвоєчасною виплатою) банком-агентом гарантованих сум відшкодування, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні.

Керуючись ст. 14, 77, 90, 139, 242-246, 255, 271, 272 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових стрільців, 17) про стягнення суми інфляційних збитків за прострочення виконання грошового зобов`язання - залишити без задоволення.

Повний текст рішення складено та підписано 22 грудня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.М. Толстолуцька