ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2021 року Справа № 280/2029/20 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.
за участю секретаря судового засідання Прус І.В.
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області
до Комунального закладу дошкільної освіти Сонечко Коларівської сільської ради Бердянського району Запорізької області
про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області звернулось (далі - ГУ ДСНС України у Запорізькій області, позивач) до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Комунального закладу Навчально-виховний комплекс Єлизаветівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад Приморської районної ради Запорізької області (далі - КЗ НВК Єлизаветівська ЗОШ І-ІІІ ступенів ДНЗ , відповідач), в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень відповідача, розташованих за адресою: 72134, Запорізька область, Приморський район, с. Єлизаветівка, вул. Шкільна, буд. 27, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію будівель та приміщень дошкільного навчального закладу за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, що повинно бути встановлено на підставі перевірки позивачем.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що проведеною позаплановою перевіркою встановлено, що об`єкт КЗ НВК Єлизаветівська ЗОШ І-ІІІ ступенів ДНЗ - будівля, приміщення та територія, розташований за адресою: 72314, Запорізька область, Приморський район, с. Єлизаветівка, вул. Шкільна, буд. 27, експлуатується з порушенням норм пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. З посиланням на ч. 7 ст. 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності зазначає, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу контролю, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
Ухвалою судді від 30.03.2020 відкрито спрощене позовне адміністративній справі в без виклику сторін. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
27 квітня 2020 року відповідач на адресу суду надав інформацію (вх. №195245), у якій вказує, що на відстані 30 м від будівлі КЗ НВК Єлизаветівська ЗОШ І-ІІІ ступенів ДНЗ знаходиться водонапірна вежа та на відстані 500 м знаходиться водоймище; відповідальним за пожежну безпеку закладу визначено необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння окремо для кожного поверху та приміщення; прибрано меблі на сходовій клітині 2-го евакуаційного виходу закладу; доповнено інструкцією до схематичного плану евакуації, яка затверджена керівником, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей; змонтовано електричну проводку в кабінеті директора закладу.
Ухвалою суду від 28.04.2020 судове засідання по справі відкладене на 28 травня 2020 року.
Ухвалою суду від 28.05.2020 судове засідання по справі відкладене на 16 червня 2020 року.
04 червня 2020 року від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив (вх. №26127), у якій додатково зауважує, що відповідачем не надано жодного документа на підтвердження здійснення заходів. Наголошує, що не усунення виявлених перевіркою порушень прямою дією впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливає: на забезпечення безпеки роботи закладу, безпеки учнів, викладачів та працівників у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту; на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі; на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків. При такому становищі діти та викладачі закладу постійно перебувають в умовах, коли існує реальна загроза втрати життя, отримання травм, шкоди своєму здоров`ю через невиконання та ігнорування керівництвом та посадовими особами відповідача вимог законодавства з питань пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту. Приймаючи до уваги вищевикладене, ГУ ДСНС України у Запорізькій області звертає увагу суду на безпідставність заперечень відповідача, що свідчить про порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, і тому підтримує свої позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 16.06.2020 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче засідання на 15 липня 2020 року.
Ухвалою суду від 15.07.2020 задоволено клопотання представника позивача та представника відповідача, зупинено провадження у справі для надання часу, необхідного сторонам для примирення, строком до 06 жовтня 2020 року.
Ухвалою від 06.10.2020 судом задоволення клопотання представників сторін про продовження зупинення провадження у справі, для надання часу для примирення. Наступне підготовче засідання призначене на 10 грудня 2020 року.
Листом від 10.12.2020 №146 (вх. №60031) КЗ НВК Єлизаветівська ЗОШ І-ІІІ ступенів ДНЗ повідомило про усунення значної частини порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, в тому числі встановлено систему автоматичної пожежної сигналізації та систему оповіщення і управління евакуацією людей при пожежі на першому поверсі будівлі (договір від 22.10.2020 №196, акт приймання виконаних робіт від 29.10.2020 №2), другий поверх виведено з експлуатації (наказ по НВК від 29.10.2020 №104). Залишилось виконати оброблення дерев`яних елементів горищного покриття будівлі НВК, з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів, забезпечити необхідною кількістю води. Для виконання решти порушень потрібний час та кошти.
Ухвалою суду від 10.12.2020 продовжено процесуальний строк, визначений ухвалою суду від 15.07.2020, строком до 21 січня 2021 року.
Ухвалою суду від 21.01.2021 продовжений процесуальний строк, визначений ухвалою суду від 15.07.2021, строком до 23 березня 2021 року.
Ухвалою від 23.03.2021 судом клопотання представників сторін задоволено та продовжено процесуальний строк, визначений ухвалою суду від 15.07.2020, до 16 червня 2021 року.
Ухвалою суду від 16.06.2021 за клопотанням представників сторін продовжено зупинення провадження у справі для надання часу для примирення до 09 вересня 2021 року.
09 вересня 2021 року провадження у справі поновлено.
Ухвалою суду від 09.09.2021 вирішено закрити підготовче провадження у справі та призначити судове засідання на 07 жовтня 2021 року.
27 вересня 2021 року на адресу суду надійшла зава (вх.№55724), у якій повідомлено про те, що згідно з рішенням двадцять другої (позачергової) сесії восьмого скликання Коларівської сільської ради Бердянського району Запорізької області від 31.08.2021 №07 КЗ НВК Єлизаветівська ЗОШ І-ІІІ ступенів ДНЗ з 08 вересня 2021 року було перейменовано у Комунальний заклад дошкільної освіти Сонечко Коларівської сільської ради Бердянського району Запорізької області (далі - КЗДО Сонечко Коларівської сільської ради, відповідач), що також підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
Ухвалою суду від 07.10.2021 зупинено провадження у справі для надання часу, необхідного сторонам для примирення, строком до 14 грудня 2021 року.
14 грудня 2021 року провадження у справі поновлено.
У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином. У подальшому, представник позивача через канцелярію суду долучив до матеріалів справи додаткові пояснення (вх. №74637 від 16.12.2021), у яких щодо порушення пожежної безпеки - Будівля відповідача не забезпечена необхідною кількістю води для зовнішнього пожежогасіння відповідно до вимог пункту 6.2.3 таблиці 4 ДБН В.2.5-74:2013, додатково пояснює, що відповідно до вимог пп. 2 п. 2.1 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрований у Мін`юсті України 05 березня 2015 року за №252/26697, пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями, а тому пожежне водоймище у непрацездатному стані використовуватись не може. Вказує, що в ході перевірки відповідачем не було надано інформації щодо забезпечення об`єкту зовнішнім протипожежним водопостачанням. Вище вказане порушення пожежної безпеки, на думку позивача, може привести до неможливості використання води та обладнання в разі виникнення пожежі і вогонь буде розповсюджуватися на значну площу, а відсутність необхідної кількості води для зовнішнього пожежогасіння будівель сприяє ускладненню проведення заходів, пов`язаних з ліквідацією пожежі, що створює загрозу для здоров`я і життя людей. Також звернувся до суду із клопотанням (вх. №74873 від 16.12.2021) про розгляд справи в порядку письмового провадження. Позов підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання також не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином. 15 грудня 2021 року представник відповідача звернувся до суду із клопотанням (вх. №74406), у якому вказує, що у будівлі за адресою: 72134, Запорізька область, Приморський район, с. Єлизаветівка, вул. Шкільна, буд. 27а, здійснює свою діяльність КЗДО Сонечко Коларівської сільської ради, який фактично займає частину першого поверху двоповерхової будівлі, при цьому, КЗДО звернувся до виконавчого комітету Коларівської сільської ради з клопотанням про виведення з експлуатації другого поверху будівлі. Додатково повідомлено, що КЗДО Сонечко Коларівської сільської ради відвідує 7 дошкільнят, приміщення повністю забезпечене вогнегасниками, має запасний вихід, вікна не оснащені решітками та у разі потреби відчиняються. Зазначає, що з 29.10.2020 на першому поверсі будівлі встановлено систему автоматичної пожежної сигналізації, у грудні 201 року забезпечено виведення тривожного сповіщення на пульт пожежного спостерігання (копія акту прийому виконаних робіт від 10.12.2021 додано); у липні 2021 року було здійснено вимірювання опору контурів заземлення, випробування електричних кабелів, електропроводки, петлі фаза-нуль , блискозахисту (копія акту наданих послуг №1 від 26.07.2021 додано). У зв`язку із вищезазначеним, просить суд відмовити у позові ГУ ДСНС України у Запорізькій області та розглянути справу за відсутності представника відповідача у зв`язку із труднощами транспортного сполучення, карантинними обмеженнями та виробничою необхідністю.
За приписами частини 6 статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У відповідності до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Згідно з офіційними відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, КЗДО Сонечко Коларівської сільської ради (код ЄДРПОУ 26291294) є юридичною особою, яка зареєстрована 13.11.2002 та 30.11.2004 відомості про юридичну особу включені до ЄДР, Номер запису: 10941200000000043. Види діяльності відповідача: 85.31 Загальна середня освіта (основний); 85.10 Дошкільна освіта. Місцезнаходження юридичної особи: 72134, Запорізька область, Приморський район, с. Єлизаветівка, вул. Шкільна, буд. 27а.
На підставі наказу ГУ ДСНС України у Запорізькій області від 11.12.2019 №447 в період з 24.12.2019 по 26.12.2019 посадовими особами Приморського РС ГУ ДСНС України у Запорізькій області було здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки КЗ НВК Єлизаветівська ЗОШ І-ІІІ ступенів ДНЗ (який з 08.09.2021 змінив найменування юридичної особи на КЗДО Сонечко Коларівської сільської ради), розташованого за адресою: 72134, Запорізька область, Приморський район, с. Єлизаветівка, вул. Шкільна, буд. 27.
За наслідками проведеного заходу складено відповідний Акт №131 від 26.12.2019, яким встановлені порушення вимог законодавства, які позивач визначає як підставу застосування заходів реагування, а саме:
- Не виконано оброблення дерев`яних елементів горищного покриття закладу (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (п. 2).
Відповідно до вимог пункту 2.5 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 року за №252/26697 (далі - Правила пожежної безпеки в Україні), у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.
Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.
Пунктом 2.6 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні визначено, що роботи, пов`язані з проектуванням вогнезахисту та вогнезахисним обробленням, виконуються суб`єктами господарювання, які мають відповідну ліцензію на такий вид робіт.
Відсутність обробляння засобами вогнезахисту елементів горищного покриття може призвести до вкрай швидкого руйнування несучих дерев`яних конструкцій в разі впливу вогню, що в свою чергу може призвести до руйнування перекриття поверху під горищним приміщенням і створити загрозу для здоров`я і життя людей.
- Допускається з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів в приміщеннях закладу (п. 3).
Згідно з пунктом 1.6 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.
Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.
Здійснення з`єднання проводів способом скрутками під дією повітря веде до окислення поверхні проводів, в наслідок чого збільшується напруга в системі електропостачання, яка приводить до перегрівання електричних проводів з подальшим їх замиканням, що несе загрозу для здоров`я і життя людей від пожежі або ураження електричним струмом.
- Не забезпечено обладнанням закладу системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В 2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".
Відповідно до вимог пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".
Відсутність системи протипожежного захисту не дасть можливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що спричинить значні матеріальні збитки, загибель та/або травмування людей.
- Не забезпечено виведення тривожного сповіщення від приладу приймально-контрольного пожежного системи протипожежного захисту будинку на пульт пожежного спостерігання згідно вимог пункту 5.8 ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту" (п. 5).
За приписами пунктів 1.1, 1.4 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні усі системи протипожежного захисту (надалі - СПЗ) мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх працездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом термін, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.
Підтримання експлуатаційної придатності СПЗ повинно проводитися відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".
Відповідно до вимог пункту 5.8 ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , тривожні сповіщення від приладів приймально- контрольних пожежних систем протипожежного захисту будинків та споруд виводяться на пульти пожежного спостереження з урахуванням вимог 5.6.та табл. А. 1 додатка А цих будівельних норм.
Відсутність виводу сигналу на центральний пульт пожежного спостереження не дасть можливості вчасного сповіщення підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання.
Несправність системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу) може привести до неможливості виявлення загорання, минаючи людський фактор, на його ранній стадії та сповіщення працюючого персоналу і підрозділів оперативно-рятувальної служби про загорання. У такому випадку суттєво збільшується час розвитку пожежі до моменту її виявлення, що спричинить значні матеріальні збитки, загибель та/або травмування людей.
- Не обладнано світловими показниками напрямку руху білого кольору на зеленому фоні, підключеними до джерела живлення аварійного освітлення евакуаційні виходи з приміщень закладу (п. 6).
У силу вимог пунктів 2.31, 2.32 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації мають бути забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення повинні вмикатися з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей.
Світлові покажчики Вихід необхідно постійно утримувати справними. У залах для глядачів, виставкових, актових залах та інших подібних приміщеннях вони мають бути увімкнуті на весь час перебування людей (проведення заходу).
Відсутність світлових покажчиків напрямку руху, підключених до джерела живлення аварійного освітлення, може призвести до ускладнення проведення евакуації з будівель та приміщень та запобігання проявів паніки і недопущення загибелі людей під час знаходження евакуаційних виходів, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.
- Будівля закладу не забезпечена необхідною кількістю води для зовнішнього пожежогасіння відповідно до вимог пункту 6.2.3 таблиці 4 ДБН 8.2.5-74:2013 (п. 7).
Згідно з вимогою пункту 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових витрат і знищення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Відповідно до пункту 1 розділу VI Правил пожежної безпеки для навчальних закладів та установ системи освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 15.08.2016 № 974, зареєстрованих у Мін`юсті України 08 вересня 2016 року за №1229/29359, кожний заклад та установа мають бути забезпечені зовнішнім і внутрішнім протипожежним водопостачанням згідно з вимогами будівельних норм (ДБН В.2.5-74:2013 "Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування" та ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина II. Будівництво").
Утримання джерел зовнішнього протипожежного водопостачання, які перебувають на балансі закладів та установ, та здійснення перевірок їхнього технічного стану здійснюються відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 15.06.2015 №696 "Про затвердження Інструкції про порядок утримання, обліку та перевірки технічного стану джерел зовнішнього протипожежного водопостачання", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 липня 2015 року за № 780/27225.
Пунктом 6.2.3. ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. передбачено витрату води на зовнішнє пожежогасіння (на одну пожежу) житлових і громадських будинків для розрахунку з`єднувальних та розподільних ліній водопровідної мережі, а також водопровідної мережі всередині мікрорайону або кварталу слід приймати для будівлі, що потребує найбільшої витрати води, згідно з таблицею 4.
За приписами пункту 22 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні під час експлуатації об`єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об`єкта.
Відсутність необхідної кількісті води для зовнішнього пожежогасіння будівель сприяє ускладненню проведення заходів, пов`язаних з ліквідацією пожежі, що в свою чергу, створює загрозу для здоров`я і життя людей, які можуть знаходитись на даному об`єкті.
- Відповідальним за пожежну безпеку закладу не визначено необхідну кількість первинних засобів пожежогасіння окремо для кожного поверху та приміщення (п. 8).
Відповідно до вимог пункту 3.8 глави 3 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку на об`єкті окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок.
Відсутність достатньої кількості первинних засобів пожежогасіння веде до того, що в разі виникнення пожежі людина не зможе вчасно та якісно припинити горіння, що може привести до розповсюдження пожежі на значну площу із загрозою для здоров`я та житія людини.
- Допускається захаращення шляхів евакуації (на сходовій клітині 2-го евакуаційного виходу) закладу меблями (п. 9).
Згідно з вимогами абзацу 2 пункту 2.37 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України № 1417 від 30.12.2014, зареєстрованих у Мін`юсті України 05 березня 2015 р. за N 252/26697, не допускається захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами.
Невиконання цих вимог може призвести до ускладнення проведення евакуації людей з будівлі та приміщень, запобігання проявів паніки, травмування і недопущення їх загибелі під час евакуації, що несе загрозу для здоров`я і життя людей.
- Влаштовано пандус на другому поверсі перед другим евакуаційним виходом (труба опалення) закладу висотою більше 0,05м всупереч вимогам пункту 7.3.8 ДБН В. 1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва" (п. 10).
Пунктом 4 розділу І Правил пожежної безпеки в Україні визначено, що пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових витрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Відповідно до пункту 2.23 глави 2 розділу III Правил пожежної безпеки в Україні забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.
У разі виникнення надзвичайної ситуації зменшення розміру евакуаційного виходу з будівлі сприяє перешкоджанню заходів по евакуації людей, що в свою чергу створює загрозу для життя та здоров`я людей.
- Відсутнє доповнення (інструкція) до схематичного плану евакуації, яка затверджена керівником, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей (п. 14).
За приписами пункту 5 розділу II Правил пожежної безпеки в Україні на об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення з одночасним перебуванням 50 і більше осіб, які є навчальними (у тому числі дошкільними) закладами, закладами охорони здоров`я із стаціонаром, будинками для людей похилого віку та інвалідів, санаторіями і закладами відпочинку, розважальними, культурно-освітніми та видовищними закладами, критими спортивними будинками і спорудами, готелями, мотелями, кемпінгами, торговими підприємствами та іншими аналогічними за призначенням об`єктами з масовим перебуванням людей, на доповнення до схематичного плану евакуації повинна бути розроблена та затверджена керівником інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей, за якою не рідше одного разу на півроку мають проводитися практичні тренування всіх задіяних працівників. Для об`єктів, у яких передбачається перебування людей уночі, інструкції повинні передбачати також дії у нічний час.
Відсутність інструкції, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей на об`єкті з масовим перебуванням людей, може привести до неправильних дій з боку персоналу рийку в разі проведення евакуаційних заходів при виникненні пожежі, що в свою чергу несе загрозу для здоров`я і життя людей в разі виникнення пожежі.
- Не змонтовано електричну проводку в кабінеті директора на відстань від горючих основ (конструкцій, деталей) не менше 0,01 метра. Не забезпечено вказану відстань кабеля відокремленням від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра.
Відповідно до пункту 1.12 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні у разі відкритого прокладання незахищених проводів та захищених проводів (кабелів) з оболонками з горючих матеріалів відстань від них до горючих основ (конструкцій, деталей) повинна становити не менше 0,01 метра. У разі неможливості забезпечити вказану відстань провід (кабель) слід відокремлювати від горючої поверхні шаром негорючого матеріалу, який виступає з кожного боку проводу (кабелю) не менше ніж на 0,01 метра. У разі прихованого прокладання таких проводів (кабелів) їх необхідно ізолювати від горючих основ (конструкцій) суцільним шаром негорючого матеріалу, що підтверджується актом проведення прихованих робіт.
Не відокремлення проводів від горючої поверхні може привести до перегріву проводів, а це, в свою чергу, - до загорання горючої поверхні, розповсюдження вогню та продуктів горіння на значну площу та утрудненню евакуації, що створює загрозу для здоров`я і життя людей.
У силу вимог пункту 1.15 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень з вибухонебезпечними і пожежонебезпечними зонами будь-якого класу, архівів, книгосховищ та інших подібних приміщень необхідно передбачати встановлення апаратів відключення (вимикачів) поза межами (ззовні) вказаних приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах. Спільні апарати відключення (вимикачі) слід розташовувати в ящиках з негорючих матеріалів або в нішах, які мають пристосування для пломбування та замикання на замок.
Не виконання цих вимог сприяє при виникненні пожежі розповсюдженню вогню по горючим матеріалам, яка може виникнути в результаті експлуатації електророзеток, вимикачів та інших подібних апаратів і несе загрозу для здоров`я і житія людей від виниклої пожежі або ураження електричним струмом.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду із даним позовом про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Статтею 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Спірні правовідносини врегульовано нормами Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI.
Відповідно до статті 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Відповідно до статей 65 та 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
Такий нагляд уповноважений здійснювати і позивач у справі - ГУ ДСПС України у Запорізькій області. При цьому, відповідачем порядок призначення та проведення перевірки не оскаржується, а тому судом не перевіряється.
Згідно із пунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Відповідно до частини 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту.
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Частиною 2 цієї статті Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
З аналізу викладених положень видно, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Згідно із підпунктами 27, 35 пункту 4 Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 04.02.2013 №3, Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб`єктами господарювання; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту (https://zp.dsns.gov.ua/ua/Polozhennya.html).
Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду (частина 7 статті 7 Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності ).
Суд зазначає, що зі змісту даної норми слідує, що право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
Виходячи із системного аналізу положень Кодексу цивільного захисту України та Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органи ДСНС мають право звертатися до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. У разі якщо такі порушення не створюють загрозу життю та здоров`ю людей, орган ДСНС зобов`язаний скласти припис за допомогою якого зобов`язати підконтрольний об`єкт усунути виявлені порушення та застосувати штрафні санкції у разі невиконання у встановлені строки припису, що не потребує зупинення виробництва та відповідно звернення до адміністративного суду.
Відповідно до пункту 1 розділу 1 Правил пожежної безпеки в Україні ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).
Згідно із пунктом 4 розділу 1 Правил №1417 пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові Верховного Суду від 18.09.2018 по справі №826/12258/14 зазначено, що захід реагування у вигляді повного зупинення є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб`єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Відповідно до пунктів 35-36 постанови Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №810/2400/18 недодержання суб`єктами господарювання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров`ю населення. Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
У відзиві відповідач факту існування з боку відповідача виявлених та зафіксованих контролюючим органом в акті перевірки порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки не заперечується, у зв`язку з чим не спростовується необхідність їх усунення. Відповідачем не наведено будь-яких аргументів на спростування зазначених в акті порушень, не надано доказів на підтвердження таких аргументів та в матеріалах справи такі докази відсутні.
Наявність вказаних в акті перевірки порушень пожежної безпеки в КЗДО Сонечко Коларівської сільської ради дає підстави вірогідності пожежі, що само по собі створює загрозу життю та здоров`ю людей та не потребує будь-яких додаткових доказів.
Указані порушення не є формальними, а стосуються наявності у відповідача порушень, які можуть призвести до займання і відсутності необхідної системи заходів для уникнення пожежі, забезпечення своєчасного її виявлення та гасіння, попередження людей про небезпеку.
Системний аналіз правових норм свідчить на користь висновку, що право заборони експлуатації будівлі виникає у разі виявлення під час перевірки порушень вимог законодавства з пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Так, позивач не заперечує, що в ході судового розгляду справи в суді відповідачем були усунуті деякі порушення, проте порушення, які усунуті не були не мають формальних характер, адже останні створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей.
Натомість, відповідачем не надано доказів повного усунення виявлених порушень у сфері техногенної, пожежної безпеки та цивільного захисту, які зафіксовані в акті перевірки від 26.12.2019 №131, та створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
Щодо твердження відповідача, що будівлі та приміщення, розташовані за адресою: 72134, Запорізька область, Приморський район, с. Єлизаветівка, вул. Шкільна, буд. 27, більше ним не експлуатуються, слід вказати, що такі доводи судом як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог судом не приймаються, оскільки суд не праві установлювати факт чи дійсно вказана будівля експлуатується позивачем. Виявлення цих обставин знаходиться у виключній компетенції позивача при здійсненні ним того чи іншого заходу перевірки. При цьому, якщо цей об`єкт взагалі не експлуатується позивачем, ці обставини будь-яких несприятливих наслідків для нього не створюють.
Суд вважає за необхідне наголосити, що застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.
За статтями 51, 55 Кодексу цивільного захисту забезпечення техногенної та пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на їх власників та/або керівників.
При цьому, поняття загроза життю та/або здоров`ю людини є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Тобто заходи реагування мають тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень та зникнення загрози життю та здоров`ю людей, що має бути встановлено .
Застосування до відповідача заходу реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення суб`єктом господарювання виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки на об`єкті підвищеної небезпеки.
Суд враховує, що з огляду на кількість виявлених порушень та їх специфіку, повне усунення відповідачем таких порушень (або їх не усунення) може бути встановлено тільки під час проведення позивачем позапланового заходу контролю. Однак, на час розгляду справи у суді відсутні відомості, що такий захід контролю проведений.
Водночас, суд звертає увагу, що відсутність бюджетних коштів та належного фінансування не звільняє відповідача від виконання ним імперативних норм протипожежного законодавства. Чинне законодавство не ставить в залежність необхідність в застосуванні заходів реагування від наявності чи відсутності бюджетних коштів (фінансової спроможності) відповідача. Сама по собі відсутність коштів на забезпечення протипожежної та техногенної безпеки, в тому числі й у зв`язку з відсутністю відповідного бюджетного асигнування не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.
Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 23.04.2020 № 812/1262/18.
Отже, обставини, які стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, не перестали існувати та в повному обсязі не усунуті відповідачем, у зв`язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення адміністративного позову.
Оскільки відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, вул. Фортечна, буд. 65, код ЄДРПОУ 38625593) до Комунального закладу дошкільної освіти Сонечко Коларівської сільської ради Бердянського району Запорізької області (72134, Запорізька область, Приморський район, с. Єлизаветівка(з), вул. Шкільна, буд. 27а, код ЄДРПОУ 26291294) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівель та приміщень Комунального закладу дошкільної освіти Сонечко Коларівської сільської ради Бердянського району Запорізької області, розташованих за адресою: 72134, Запорізька область, Приморський район, с. Єлизаветівка, вул. Шкільна, буд. 27, шляхом зобов`язання Комунального закладу дошкільної освіти Сонечко Коларівської сільської ради Бердянського району Запорізької області повністю зупинити експлуатацію будівлі та приміщень дошкільного навчального закладу за вказаною адресою, окрім робіт, пов`язаних з усуненням порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, до повного усунення цих порушень, до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки №131 від 26.12.2019.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Батрак
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2021 |
Оприлюднено | 24.12.2021 |
Номер документу | 102113730 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Батрак Інна Володимирівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Батрак Інна Володимирівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Батрак Інна Володимирівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Батрак Інна Володимирівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Батрак Інна Володимирівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Батрак Інна Володимирівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Батрак Інна Володимирівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Батрак Інна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні