ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
08 грудня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4586/21
Луганський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,
за участю
секретаря судового засідання Шляхтун М.М.
та
представників сторін -
від позивача - не прибув
від відповідача - Шимко В.В. (виписка з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ від 07.06.2021)
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом
адвоката Жердєва Сергія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Луганській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом адвоката Жердєва Сергія Миколайовича (далі представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі відповідач), в якому представник позивача у урахуванням уточненої позовної заяви від 07 вересня 2021 року б/н (арк. спр. 23-25) просить:
- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Луганській області, що виразилися у зміні розміру середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 у період з квітня 2021 року;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Луганській області здійснити перерахунок середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 з квітня 2021 року та в подальшому здійснювати нарахування середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 за середньоденною заробітною платою, що складає 614,05 грн;
- зобов`язати Головне управління ДПС у Луганській області виплатити заборгованість із заробітної плати ОСОБА_1 за період з квітня 2021 року по серпень 2021 року у розмірі 31555,08 грн.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач працював на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу внутрішнього контролю управління забезпечення роботи Головного управління ДПС у Луганській області. У березні 2020 року позивача призвано на військову службу за контрактом.
Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Луганській області від 18 березня 2020 року № 83-о Про увільнення від виконання обов`язків ОСОБА_1 позивача увільнено від виконання обов`язків головного державного ревізора-інспектора відділу внутрішнього контролю управління забезпечення роботи Головного управління ДПС у Луганській області на період проходження військової служби, збережено місце роботи, посаду і середній заробіток на період з 18 березня 2020 року до закінчення періоду військової служби за контрактом або до дня фактичного звільнення.
В подальшому позивач дізнався про те, що з квітня 2021 року йому зменшено розмір середньомісячної заробітної плати.
18 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою, якою просив надати інформацію стосовно його середньомісячної заробітної плати і надати роз`яснення, на підставі чого з квітня 2021 року позивачу зменшено виплату середньомісячної заробітної плати та суму середньоденного заробітку до тепер.
Відповідач листом від 25 травня 2021 року за вих. № П-2068/12-32-10-00-22 зазначив, що відповідно до наказу Головного управління ДПС у Луганській області від 18 березня 2020 № 83-о Про увільнення від виконання обов`язків ОСОБА_1 позивача увільнено від виконання обов`язків головного державного ревізора-інспектора відділу внутрішнього контролю управління забезпечення роботи головного управління ДПС у Луганській області з 18 березня 2020 року до дня закінчення дії контракту зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період з 18 березня 2020 року до дня закінчення строку укладеного контракту або до дня фактичного звільнення, відповідно до діючого законодавства. Середньоденна заробітна плата склала 614,05 грн. Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Луганській області від 24 березня 2021 року № 170-0 Про звільнення ОСОБА_1 позивача звільнено 24 березня 2021 року з посади головного державного ревізора-інспектора у зв`язку з переведенням для подальшої роботи у головному управління ДПС у Луганській області. Наказом Головного управління ДПС у Луганській області від 25 березня 2021 року № 229-о Про призначення ОСОБА_1 позивача призначено 25 березня 2021 року на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу відомчого контролю Головного управління ДПС у Луганській області в порядку переведення з Головного управління ДПС у Луганській області. Наказом Головного управління ДПС у Луганській області від 25 березня 2021 року № 230-о Про увільнення від виконання обов`язків ОСОБА_2 за позивачем збережено місце роботи, посаду і середній зарбіток на період з 25 березня 2021 року до дня закінчення строку укладеного контракту, відповідно до діючого законодавства. Посадовий оклад на посаді головного державного ревізора-інспектора склав 5500,00 грн, на час розрахунку мінімальна заробітна плата складає 6000,00 грн. Середньоденна заробітна плата склала 307,69 грн.
Отже, з квітня 2021 року і дотепер відповідач розраховує середньомісячну заробітну плату ОСОБА_1 за середньоденною заробітною платою у розмірі, меншому ніж 614,05 грн, що свідчить про те, що відповідач порушує гарантію збереження середнього заробітку, яка передбачена чинним законодавством України, адже середній заробіток ОСОБА_1 зменшився.
Представник позивача зазначає, що згідно з абзацом четвертим пункту 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі Порядок № 100), та роз`ясненнями Держпраці (Держпраці у Дніпропетровській області роз`яснила у жовтні 2018 року), у разі коли розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати, яка зберігалась за працівником протягом періоду попередньої військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, для розрахунку компенсації застосовується середня заробітна плата, яка зберігалась за працівником протягом періоду попередньої військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.
З посиланням на положення статей 9, 19, 41, 65 Конституції України, статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статі 265 Кодексу законів про працю України, Порядку № 100, представник позивача вважає дії відповідача протиправними та просить позовні вимоги задовольнити.
Головне управління ДПС у Луганській області адміністративний позов не визнало, про що подало відзив на позовну заяву від 28 вересня 2021 року № 8409/5/12-32-05-25, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю (арк. спр. 33-40).
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» розпочато процедуру ліквідації як юридичних осіб публічного права територіальних органів Державної податкової служби, у тому числі Головного управління ДПС у Луганській області (ЄДРПОУ 43143746). Наказом Державної податкової служби України від 30 вересня 2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби України» утворено Головне управління ДПС у Луганській області (ЄДРПОУ ВП 44082150), як відокремлений підрозділ Державної податкової служби. Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, перейшли Державній податковій службі та її територіальним з органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи. З 01 січня 2021 року Головне управління ДПС у Луганській області (ЄДРПОУ ВП 44082150) розпочало виконувати функції та повноваження Головного управління ДПС у Луганській області (ЄДРПОУ 43143746), яке ліквідується. Так, Головне управління ДПС у Луганській області (ЄДРПОУ ВП 44082150) є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДПС у Луганській області (ЄДРПОУ 43143746). Разом з тим, у зв`язку з ліквідацією, як юридичної особи публічного права територіального органу ДПС України, відбулась зміна його юридичного статусу, а саме Головне управління ДПС у Луганській області як самостійна юридична особа - ліквідована, Головне управління ДПС у Луганській області, як відокремлений підрозділ ДПС України без статусу юридичної особи - утворено.
Відповідно до положень пунктів 1, 2 частини першої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» підставами для припинення державної служби за ініціативи суб`єкта призначення є у тому числі реорганізація державного органу та його ліквідація.
На виконання положень частини третьої статті 87 Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, яка встановлює обов`язок суб`єкта призначення або керівника державної служби попередити державного службовця про наступне вивільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів, головою Комісії з ліквідації Головного управління ДПС у Луганській області позивача попереджено про наступне вивільнення у зв`язку з ліквідацією державного органу на підставі пункту 1-1 частини першої 87 Закону України «Про державну службу».
На підставі власноручно написаної заяви ОСОБА_1 , враховуючи попередження про наступне вивільнення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби», наказу Державної податкової служби України від 08 жовтня 2020 року № 556 «Про ліквідацію територіальних органів ДПС», у зв`язку з ліквідацією Головного управління ДПС у Луганській області, Головним управлінням ДПС у Луганській області видано наказ від 24 березня 2021 року № 170-о, яким позивача звільнено з займаної посади у зв`язку з переведенням для подальшої роботи у Головному управлінні ДПС у Луганській області. Управління інфраструктури та бухгалтерського обліку зобов`язано виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористану частину відпустки у кількості 54 календарних дні: 16 календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 01 вересня 2018 року по 31 серпня 2019 року, 30 календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 21 грудня 2019 року по 20 грудня 2020 року, та 08 календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 21 грудня 2020 року по 24 березня 2021 року.
Наказом Головного управління ДПС у Луганській області від 25 березня 2021 року № 229-о «Про призначення ОСОБА_1 » позивача призначено на посаду головного державного ревізора - інспектора відділу відомчого контролю Головного управління ДПС у Луганській області. Таким чином у даному випадку трудовий договір з позивачем було фактично розірвано (припинено) і ОСОБА_1 було звільнено з посади головного державного ревізора - інспектора відділу відомчого контролю Головного управління ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ 43143746) і 25 березня 2021 року укладено новий з Головним управлінням ДПС у Луганській області (код ЄДРПОУ ВП 44082150), як територіальним органом ДПС України без права юридичної особи. Призначення осіб в Головне управління ДПС у Луганській області, за статусом територіальний орган Державної податкової служби України без права юридичної особи, відбувалося в межах вимог пункту 2 частини першої статті 41 Закону України «Про державну службу», як переведення без обов`язкового проведення конкурсу на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у томі числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням суб`єкта призначення або керівника державної служби в органі, з якого переводиться державний службовець, та суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець.
Викладене, за твердженням відповідача, свідчить про те, що має місце ліквідація органу державної влади, наслідком ліквідації підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, є припинення дії трудового договору. З 25 березня 2021 року позивач розпочав нові трудові відносини з іншою юридичною особою на іншій посаді державної служби, яка визначена структурою новоствореного державного органу, з посадовими обов`язками, відмінними від тих, які передбачались попереднім трудовим договором з позивачем. У зв`язку з цим, переведення позивача за його згодою до Головного управління ДПС у Луганській області як відокремленого підрозділу виключає факт продовження трудових відносин працівника з Головним управлінням ДПС у Луганській області, а відтак виключає нарахування середньої заробітної плати з урахуванням виплат за попереднім місцем роботи.
Відповідач вважає, що Головне управління ДПС у Луганській області у межах наданого кошторису не може здійснювати виплати працівнику виходячи із середньоденної заробітної плати за попереднім місцем роботи в іншому державному органі, який перебуває в ліквідації, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог відповідач просить відмовити.
Розрахунок середнього заробітку проводився відповідачем з дотриманням вимог Порядку № 100 з суми мінімальної заробітної плати у розмірі 6000,00 грн, встановленої Законом України від 15 грудня 2020 року № 1082-ІХ «Про державний бюджет України», а саме 6000 грн, оскільки розмір посадового окладу (5500,00 грн) позивача є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати. Сума матеріального забезпечення позивача у березні 2021 року розрахована із розміру мінімальної заробітної плати та склала 1538,46 грн (5 робочих днів) та в подальшому розраховується з 6000,00 грн.
Враховуючи, що увільнення ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків, як до його звільнення з державного органу, що ліквідувався, так і після його призначення в новостворений державний орган відбувалось в межах одного контракту про проходження військової служби в Збройних Силах України, повторного прийняття або призову на військову службу не відбувалось, відповідач вважає необґрунтованим посилання позивача на застосування у даному випадку положення Порядку № 100, згідно якого працівникам, які були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням положень цього Порядку. Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби.
На підставі викладеного у задоволенні позовних вимог відповідач просить відмовити повністю.
Ухвалою від 02 вересня 2021 року позовну заяву залишено без руху (арк. спр. 20-21).
Ухвалою від 13 вересня 2021 року про відкриття провадження в адміністративній справі визначено справу розглядати в порядку загального позовного провадження, по справі призначено підготовче засідання (арк. спр. 27-29).
Ухвалою від 26 жовтня 2021 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів (арк. спр. 87).
Ухвалою від 27 жовтня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 08 грудня 2021 року о 14 год. 00 хв. (арк. спр. 99).
Ухвалою від 08 грудня 2021 року залишено без розгляду відповідь на відзив від 18 жовтня 2021 року без номеру, подану адвокатом Жердєвим Сергієм Миколайовичем в інтересах ОСОБА_1 (арк. спр. 121-122).
Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином (арк. спр. 114, 114 зв.).
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, суд встановив таке.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) з 25 березня 2021 року по теперішній час проходить публічну службу в Головному управлінні ДПС у Луганській області, утвореному як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України наказом Державної податкової служби України від 30 вересня 2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» внаслідок ліквідації постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» Головного управління ДПС у Луганській області як юридичної особи публічного права, про що свідчать записи у трудовій книжці від 14 серпня 2008 року серії НОМЕР_2 (арк. спр. 52-66).
На підставі заяви ОСОБА_1 від 17 березня 2020 року та витягу з наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 10 березня 2020 року № 66 (по особовому складу) наказом Головного управління ДПС у Луганській області від 18 березня 2020 року № 83-о Про увільнення від виконання обов`язків ОСОБА_1 позивача увільнено від виконання обов`язків головного державного ревізора-інспектора відділу внутрішнього контролю управління забезпечення роботи Головного управління ДПС у Луганській області з 18 березня 2020 року до дня закінчення дії контракту, збережено за позивачем місце роботи, посаду і середній заробіток на період з 18 березня 2020 року до дня закінчення строку укладеного контракту або до дня фактичного звільнення (арк. спр. 69, 70, 71).
На підставі заяви ОСОБА_1 від 25 вересня 2020 року наказом Головного управління ДПС у Луганській області від 25 вересня 2020 року № 277-о Про переведення працівників позивача з 28 вересня 2020 року переведено на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу відомчого контролю Головного управління ДПС у Луганській області, звільнивши з посади головного державного ревізора-інспектора відділу внутрішнього контролю управління забезпечення роботи Головного управління ДПС у Луганській області (арк. спр. 72, 73).
Наказом Головного управління ДПС у Луганській області від 25 вересня 2020 року № 279-о Про увільнення від виконання обов`язків ОСОБА_1 позивача увільнено від виконання обов`язків головного державного ревізора-інспектора відділу відомчого контролю Головного управління ДПС у Луганській області з 28 вересня 2020 року до дня закінчення дії контракту, збережено за позивачем місце роботи, посаду і середній заробіток на період з 28 вересня 2020 року до дня закінчення строку укладеного контракту або до дня фактичного звільнення (арк. спр. 74).
Листом від 19 листопада 2020 року № П-7450/14/12-32-11-00 та попередженням про наступне звільнення Головне управління ДПС у Луганській області у зв`язку з його ліквідацією як юридичної особи публічного права попередило позивача про наступне звільнення з посади головного державного ревізора-інспектора відділу відомчого контролю Головного управління ДПС у Луганській області (арк. спр. 80, 81).
Наказом Головного управління ДПС у Луганській області від 24 березня 2021 року № 170-о «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача звільнено 24 березня 2021 року з посади головного державного ревізора-інспектора відділу відомчого контролю Головного управління ДПС у Луганській області у зв`язку з переведенням для подальшої роботи у Головному управлінні ДПС у Луганській області, з виплатою грошової компенсації за невикористані відпустки (арк. спр. 76).
На підставі заяви ОСОБА_1 від 25 березня 2021 року наказом Головного управління ДПС у Луганській області від 25 березня 2021 року № 229-о Про призначення ОСОБА_1 позивача 25 березня 2021 року призначено на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу відомчого контролю Головного управління ДПС у Луганській області, в порядку переведення з Головного управління ДПС у Луганській області, із встановленням посадового окладу у розмірі 5500,00 грн згідно зі штатним розписом (арк. спр. 75, 77).
Наказом Головного управління ДПС у Луганській області від 25 березня 2021 року № 230-о Про увільнення від виконання обов`язків ОСОБА_1 позивача увільнено від виконання обов`язків головного державного ревізора-інспектора відділу відомчого контролю Головного управління ДПС у Луганській області з 25 березня 2021 року до дня закінчення дії контракту, збережено за позивачем місце роботи, посаду і середній заробіток на період з 25 березня 2021 року до дня закінчення строку укладеного контракту або до дня фактичного звільнення (арк. спр. 78).
Згідно з довідкою Головного управління ДПС у Луганській області від 22 жовтня 2021 року № П-152/12-32-10-02-23 ОСОБА_1 дійсно працює в Головному управлінні ДПС у Луганські області з 25 березня 2021 року на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу відомчого контролю. З 25 березня 2021 року по теперішній час за ОСОБА_1 збережено середньомісячну заробітну плату. Відповідно до Порядку № 100 середня заробітна плата ОСОБА_1 розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. Посадовий оклад на посаді головного державного ревізора-інспектора склав 5500,00 грн, на час розрахунку мінімальна заробітна плата складає 6000,00 грн. Розрахунок середньоденної заробітної плати: планова кількість робочих днів за період з січня 2021 року по лютий 2021 року (2 місяці) / 39 робочих днів. Середньоденна заробітна плата (6000,000 х 2) : 39 = 307,69 грн. Загальна сума виплаченої середньомісячної заробітної плати за період з 25 березня 2021 року по 30 вересня 2021 року склала 40000,00 грн (арк. спр. 92-93).
Відповідно до витягу з наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_2 » від 10 березня 2020 року № 66 (по особовому складу) укладено контракт про проходження громадянами військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу строком на три роки, прийнято на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, зараховано до списків особового складу Збройних Сил України та призначено ОСОБА_1 командиром роти охорони Сєвєродонецького міського військового комісаріату Луганської області (арк. спр. 71).
З пояснень представника відповідача у судовому засіданні судом встановлено, що ОСОБА_1 проходить військову службу з 10 березня 2020 року на підставі одного контракту, у межах спірних правовідносин відсутнє звільнення позивача в запас з військової служби та повторне прийняття на військову службу під час дії особливого періоду.
Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов`язків встановлені статтею 119 Кодексу законів про працю України, відповідно до частини третьої якої, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Підпунктами «ї», «л» пункту 1 Порядку № 100 встановлено, що цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках залучення працівників до виконання військових обов`язків, у інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.
Згідно з абзацами третім, четвертим пункту 2 Порядку № 100 у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п`ятого пункту 4 цього Порядку (абзац сьомий пункту 2 Порядку № 100).
Відповідно до абзацу другого пункту 4 Порядку № 100 при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.
Абзацами третім, четвертим пункту 4 Порядку № 100 визначено, що якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.
Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду (абзац п`ятий пункту 4 Порядку № 100).
Згідно з абзацом шостим пункту 4 Порядку № 100 працівникам, які були звільнені в запас з військової служби та повторно призвані (прийняті) на військову службу під час дії особливого періоду, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням положень цього Порядку. Якщо розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби, для розрахунку застосовується середня заробітна плата, яка зберігалася за працівником протягом попереднього періоду військової служби.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Абзацом першим пункту 8 Порядку № 100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації (абзац другий пункту 8 Порядку № 100).
У межах спірних правовідносин позивача призначено на посаду головного державного ревізора-інспектора відділу відомчого контролю Головного управління ДПС у Луганській області (відокремлений підрозділ Державної податкової служби України), в порядку переведення з Головного управління ДПС у Луганській області (юридична особа публічного права, яка ліквідується), із встановленням посадового окладу у розмірі 5500,00 грн згідно зі штатним розписом.
Протягом періоду з 18 березня 2020 року по 24 березня 2021 року за позивачем як встановлена законом гарантія для працівника на час виконання державних або громадських обов`язків було збережено місце роботи, посаду і середній заробіток у зв`язку з прийняттям на військову службу за контрактом під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.
Отже, відповідно до абзацу другого пункту 4 Порядку № 100 при обчисленні позивачу середньої заробітної плати за останні два місяці (січень-лютий 2021 року) не враховуються виплати за період з 18 березня 2020 року по 24 березня 2021 року, оскільки зазначений період є часом, протягом якого зберігається середній заробіток працівника.
У межах спірних правовідносин у позивача відсутній розрахунковий період, що згідно з абзацом сьомим пункту 2 Порядку № 100 обумовлює обчислення позивачу середньої заробітної плати відповідно до абзаців третього - п`ятого пункту 4 Порядку № 100.
У зв`язку з тим, що у позивача в розрахунковому періоді (лютий-березень 2021 року) не було заробітної плати, а виплачувалась збережена середня заробітна плата як гарантія для працівника на час виконання державних або громадських обов`язків, розрахунок середньої заробітної плати повинен проводитись з установленого йому посадового (місячного) окладу.
Посадовий (місячний) оклад позивача станом на 25 березня 2021 року становить 5500,00 грн.
Статтею 8 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 6000 гривень.
Таким чином, розмір посадового (місячного) окладу позивача (5500,00 грн) є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати (6000,00 грн), що згідно з абзацами третім, четвертим пункту 4 Порядку № 100 обумовлює розрахунок середньої заробітної плати позивачу з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку.
Відповідно до приписів абзацу сьомого пункту 2, абзаців третього-п`ятого пункту 4, пункту 5, абзацу другого пункту 8 Порядку № 100, розрахунок середньої заробітної плати позивачу з 25 березня 2021 року має здійснюватися таким чином.
Мінімальна заробітна плата за січень-лютий 2021 року множиться на кількість місяців розрахункового періоду (2 місяці) та ділиться на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата (місяцем, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата, є березень 2021 року).
Середньоденна заробітна плата у межах спірних правовідносин становить 307,69 грн: (6000,00 грн х 2) : 39 робочих днів (у січні 2021 року 19 робочих днів, у лютому 2021 року 20 робочих днів) = 307,69 грн (середньоденна заробітна плата).
Середня заробітна плата позивачу з 25 березня 2021 року правомірно розраховується відповідачем з середньоденної заробітної плати у розмірі 307,69 грн.
Оскільки у межах спірних правовідносин відсутнє звільнення позивача в запас з військової служби та повторне прийняття на військову службу під час дії особливого періоду, зазначене виключає можливість визначення права позивача на гарантії, встановлені абзацом шостим пункту 4 Порядку № 100 для військовослужбовців.
Отже, правові підстави для розрахунку позивачу з 25 березня 2021 року середньої заробітної плати з середньоденної заробітної плати в розмірі 614,05 грн відсутні.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність оскаржуваних дій, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.
Питання про розподіл судових витрат в частині судового збору судом не вирішується, оскільки у спірних правовідносинах позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні позову адвоката Жердєва Сергія Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління ДПС у Луганській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44082150, місцезнаходження: вул. Енергетиків, буд. 72, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93401) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 20 грудня 2021 року.
Суддя Т.І. Чернявська
Суд | Луганський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 07.12.2021 |
Оприлюднено | 30.08.2022 |
Номер документу | 102114436 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Луганський окружний адміністративний суд
Т.І. Чернявська
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні