Рішення

від 22.12.2021 по справі 737/808/21

КУЛИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 737/808/21

Проваждення № 2/737/358/21

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 грудня 2021 року смт Куликівка

Куликівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого суддіКоренькова А.А. секретаря судового засіданняЧередниченка С.О. розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні за загальними правилами позовного провадження справу № 737/808/21 за позовомОСОБА_1 до Куликівської селищної ради провизнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами учасники справи та представники:не з`явились

в с т а н о в и в :

25 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 склала заповіт, за яким все належне їй майно після своєї смерті заповідала позивачу. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, до складу якої входить будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_1 , яке належало спадкодавцю. Позивач спадщину після матері прийняв. Коли позивач звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на вищевказане нерухоме майно, нотаріус відмовив посилаючись на те, що спадкодавець за життя не оформила відповідних правовстановлюючих документів на домоволодіння.

Просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлої матері ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 26.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 22.12.2021 року.

Позивач в підготовче судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив справу розглянути за його відсутності.

Відповідач Куликівська селищна рада надала відзив на позовну заяву, в якому вказує про повне визнання позову, просить справу розглянути за відсутності представника Куликівської селищної ради.

Згідно ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Відповідно до ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за результатами підготовчого судового засідання за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши заяви по суті справи, письмові докази надані сторонами та матеріали спадкової справи № 34/2019 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , які надав приватний нотаріус Куликівського районного нотаріального округу Пономаренко Є.П., суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 28.08.2018 року (а.с. 6).

Згідно довідки Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, на день смерті ОСОБА_2 проживала та була зареєстрована в АДРЕСА_1 , сама (а.с. 7).

Відповідно до витягів з погосподарських книг Орлівської сільської ради за 2016 - 2020 роки, ОСОБА_2 значиться головою домогосподарства за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 8).

За життя ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений 02.12.2009 року секретарем Орлівської сільської ради та виконкому Бусел В.Я., яким все своє майно заповіла сину ОСОБА_1 (а.с. 9 ).

Згідно технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, до домоволодіння по АДРЕСА_1 входять житловий будинок (літ. А-1) загальною площею 50,9 кв.м., житловою площею 38,2 кв.м., сарай (літ. Б-1, б-1, Г-1), погріб (літ.В), які були побудовані в період з 1950 по 1996 рік (а.с. 10-14).

За життя померла ОСОБА_2 не ввела вказаний вище будинок з надвірними будівлями та спорудами в експлуатацію та не оформила правовстановлюючих документів на нього. Згідно інформаційної довідки ТОВ Трудовий колектив Чернігівського обласного бюро технічної інвентаризації № 217 від 08.10.2021 року станом на 31 грудня 2012 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 не зареєстровано (а.с. 15).

Відомостей щодо самочинного будівництва суду не надано.

Спадкоємцем за заповітом після померлої ОСОБА_2 є позивач ОСОБА_1 .

Позивач є сином померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження позивача серії НОМЕР_2 (а.с. 5).

Позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після померлої матері, подавши відповідну заяву до приватного нотаріуса Куликівського районного нотаріального округу Чернігівської області Пономаренка Є.П., на підставі якої було заведено спадкову справу (а.с. 36).

Позивачу було видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельні ділянки з кадастровими номерами 7422786000:02:000:0437, 7422786000:03:003:0011, 7422786000:03:001:0002, 7422786000:03:003:0012, 7422786000:02:000:0460 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які належали спадкодавцю ОСОБА_2 на підставі Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯА №754036 виданого Куликівською районною державною адміністрацією Чернігівської області 27 грудня 2005 року та серії ЯА №754037 виданого Куликівською районною державною адміністрацією Чернігівської області 27 грудня 2005 року (а.с. 41 - 43).

Разом з тим, своєю постановою від 13.10.2021 року нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю належним чином оформленого документа, що посвідчує право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (а.с. 18).

Постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX Про утворення та ліквідацію районів в Чернігівській області ліквідовано Куликівський район та одночасно утворено Чернігівський район (з адміністративним центром у місті Чернігів) у складі територій, в тому числі, Куликівської селищної територіальної громади, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Надані судом докази суперечностей не містять та оцінюються судом як достовірні.

Згідно зі ст.ст. 55, 124 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України, визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи зазначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ст. 1268 ЦК України)

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу відповідну заяву (ст. 1269 ЦК України)

Спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом (ст. 1274 ЦК України)

Згідно ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, та Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року №7/5.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до п. 6 вищевказаної Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР не підлягали реєстрації будинки та домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані. Тобто, якщо будинок було побудовано в сільській місцевості, він не підлягав державній реєстрації та на нього не виготовлялась документація про право власності.

Відповідно до ст.ст.25, 30, 346 ЦК України, листа Міністерства юстиції України №19- 32/319, від 21.02.2005 року, якщо у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не проводилась і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного власника (спадкоємця) повинно вирішуватися у судовому порядку.

Таким чином, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 1 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав.

Згідно п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав , суди повинні мати на увазі, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК), проте право власності на нерухоме майно у разі прийняття спадщини виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації речового права на нерухоме майно (стаття 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ). Разом із тим суди повинні розмежовувати право на спадщину як майнове право (об`єкт спадкування) та виникнення права власності на спадкове майно як на об`єкт нерухомого майна.

Спадкоємець має право звернутися із заявою про державну реєстрацію переходу права власності до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, після прийняття спадщини в порядку, передбаченому законом. Якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Згідно п.п. 4.15, п. 4, глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Відповідно до п. 3, глави 7 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, документи, на підставі яких вчинено нотаріальну дію, та документи або копії (витяги) з них, необхідні для вчинення нотаріальної дії, обов`язково долучаються до примірника правочину, свідоцтва тощо, які залишаються у справах нотаріуса.

Позивач позбавлений можливості оформити своє право на спадщину у нотаріуса у зв`язку з відсутністю державної реєстрації права власності на спадкове нерухоме майно та у зв`язку із відсутністю у позивача документів, які підтверджують право власності на вищевказане нерухоме майно за спадкодавцем.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

За таких умов, враховуючи, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , було збудоване спадкодавцем до 05.08.1992 року, а саме в період з 1950 по 1969 рік, належало спадкодавцю на праві власності, за життя спадкодавець ОСОБА_2 не отримала правовстановлюючі документи на домоволодіння, що позбавляє позивача можливості отримати свідоцтво про право на спадщину у нотаріуса, тому суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами садиби АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_2 .

Керуючись статтями ст. ст. 4, 12-13, 19, 81, 200, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позовну заяву задовольнити повністю.

2. Визнати за ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований АДРЕСА_2 ) право власності на житловий будинок загальною площею 50,9 кв.м., житловою площею 38,2 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами садиби АДРЕСА_1 (означеними на плані технічного паспорту на будинок літерами: житловий будинок літ. А-1; сарай літ. Б-1, б-1, Г-1; погріб літ. В) в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Куликівський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

5. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

7. Повний текст рішення складений 22 грудня 2021 року.

Суддя А.А. Кореньков