Ухвала

від 19.12.2021 по справі 640/36788/21

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 грудня 2021 рокум. Київ№ 640/36788/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., ознайомившись із позовною заявою і доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )доВійськової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 )провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 10.09.2014 по 07.05.2019 рр. і ненадання довідки з помісячним розрахунком індексації за період з 10.09.2014 по 07.05.2019 рр. із зазначенням базового місяця;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 10.09.2014 по 07.05.2019 рр.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суд розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем у порушення норм вказаної статті до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору, натомість позивачем зазначено, що він на підставі частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору. Крім того, стверджує, що позовна вимога щодо нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення також не підлягає оплаті судовим збором з посиланням на статтю 34 Закону України "Про оплату праці", оскільки спірна виплата пов`язана з оплатою праці.

Перевіряючи наявність законодавчо визначених підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначено Законом України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).

Статтями 1, 2 Закону №3674-VI визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

У контексті вищенаведених законодавчих норм Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 28 листопада 2013 року №12-рп/2013 зазначив, що «гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року №(81)7: «У тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати» (підпункт 12 пункту D).

Отже, сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

За висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя ("KREUZ v. POLAND" № 28249/95).

Статтею 5 Закону №3674-VI передбачені пільги щодо сплати судового збору.

Як, вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати індексації грошового забезпечення, є такими, що пов`язані із порушенням права позивача на оплату праці, тобто на виплату грошового забезпечення у повному розмірі, тому у цій частині позовних вимог позивач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI, як позивач у справі про стягнення заробітної плати.

Однак, позовна вимога про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання довідки з помісячним розрахунком індексації за період з 10.09.2014 по 07.05.2019 рр. із зазначенням базового місяця, не є позовною вимогою про стягнення заробітної плати, а тому у цій частині судовий збір має бути сплачений на загальних підставах як за одну немайнову вимогу.

Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до норм Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік, установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2021 року - 2270 гривні.

У той же час, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 908, 00 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Відповідно до частини першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

- доказів сплати судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 908, 00 грн.

Керуючись статтями 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Залишити позовну заяву без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання даної ухвали.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства.

Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), відповідно частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяІ.М. Погрібніченко