Рішення

від 16.12.2021 по справі 313/1095/21

ВЕСЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

313/1095/21

2/313/332/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2021 р. смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Кравцовій О.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , про виділення в натурі частки земельної ділянки,

ВCТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Шубін О.П., звернувся в суд з позовом, у якому просить виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 11,4059 га, кадастровий номер 2321284000:01:012:0003, яка розташована на території Менчикурівської сільської ради Веселівського району (наразі Мелітопольського району) Запорізької області, в натурі 3/5 частки земельної ділянки, у розмірі 6,8437 га позначеною цифрою 1 згідно Схеми поділу земельної ділянки виготовленою 02.08.2021 року сертифікованим інженером - землевпорядником Приватного підприємства Науково - впроваджувальної фірми Земельно - кадастрове бюро ОСОБА_9 .

Припинити за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , право спільної часткової власності на 3/5 частки від земельної ділянки площею 11,4059 га, кадастровий номер 2321284000:01:012:0003, розташованої на території Менчикурівської сільської ради Веселівського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Судові витрати у справі залишити за позивачем.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача адвокат Шубіна О.П., посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла мати позивача ОСОБА_10 .

Після смерті матері позивача відкрилася спадщина, зокрема на наступне майно, яке складається з земельної ділянки площею 11,4059 га, у межах згідно з планом, розташованої на території Менчикурівської сільської ради Веселівського району Запорізької області, кадастровий номер 2321284000:01:012:0003, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗП № 061597, виданого Менчикурівською сільською радою Веселівського району Запорізької області 06.11.2001 р.

Окрім позивача, спадкоємцями першої черги є онуки спадкодавця ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мати яких ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати якої ОСОБА_13 померла ІНФОРМАЦІЯ_9 .

З метою отримання спадщину за законом, у встановлений законом шестимісячний строк з дня відкриття спадщини, позивачем було подано до Веселівської державної нотаріальної контори Запорізької області відповідну заяву про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом.

25.09.2018 р. державним нотаріусом Веселівської державної нотаріальної контори Запорізької області Дзябко М.І. було видано позивачу Свідоцтво про право на спадщину за законом від 25.09.2018 р., яке зареєстровано в реєстрі за № 1120, відповідно до якого, з урахування 2/5 часток, від яких на користь позивача від своїх часток відмовилися син спадкодавці ОСОБА_14 та донька спадкодавці ОСОБА_15 , позивач успадкувала 3/5 (три п`ятих) частки земельної ділянки загальною площею 11,4059 га, розташованої на території Менчикурівської сільської ради Веселівського району Запорізької області, кадастровий номер 2321284000:01:012:0003, для ведення товарно сільськогосподарського виробництва.

Спадкоємцями 2/5 частин вищезазначеної земельної ділянки є відповідачі. Своє право власності на частину земельної ділянки відповідачі, станом на 25.09.2018 р. не оформили.

Позивач не має можливості вирішити питання щодо виділення частки земельної ділянки в натурі у позасудовому порядку з тих підстав, що у неї виникають складнощі в частині вирішення даного питання у позасудовому порядку шляхом досягнення спільної згоди та укладення посвідченого нотаріусом договору між спадкоємцями про розподіл спадкового майна, з тих підстав, що спадкоємці ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є неповнолітніми особами та не досягли цивільної дієздатності на укладення такого правочину.

Спір про право або про частки кожного зі спадкоємців між сторонами відсутній. В наслідок вказаних обставин, позивач не має змоги реалізувати своє право, без письмової згоди інших співвласників вказаної земельної ділянки, виділити в натурі частку земельної ділянки, яку позивач набула у власність в порядку спадкування за законом після смерті її мати ОСОБА_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Беручи до уваги неможливість спільного з відповідачами користування та володіння земельною ділянкою, вважаємо необхідним поділити її в натурі.

Визначення площі земельної ділянки, частка якої підлягає виділенню в натурі, можливо розрахувати наступним чином: земельна ділянка загальною площею - 11,4059 га = 6,8437 га ; 3/5 (три п`ятих ) - 3 поділено на 5 = 0.6 в десятичній дробі, що у відсотках складає 0.6х100% = 60%

Земельна ділянка, що підлягає виділенню в натурі складає із земельної ділянки площею 6,8437 га (11,4059 га / 60% = 6,8437 га.).

Крім того, листом від 02.08.2021 р. за вих. № 45 наданого Приватним підприємством Науково - впроваджувальною фірмою Земельно - кадастрове бюро на підставі адвокатського запиту, роз`яснено, що оскільки поділ на рівноцінні ділянки можливо робити за якістю грунту земельної ділянки так і за пропорційним поділом площ у відповідності до часток співвласників, то враховуючи те, що агровиробнича група грунтів земельної ділянки є однаковою по всій площі, єдиним варіантом поділу є поділ у відповідності до часток співвласників згідно наданої Схеми поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2321284000:01:012:0003, а саме з виділенням 3/5, 1/5 та 5 (п`ять) частин по 1/25 кожна.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 2 cт. 1278 ЦК України, кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Відповідно до статей 21, 24, 41 Конституції України, статей 319, 358 ЦК України, всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, у тому числі захисту права спільної часткової власності.

Правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України, з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники мають рівні права.

Згідно зі статтями 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, яке він здійснює на власний розсуд і усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Таким чином, з моменту набуття сторонами права спільної часткової власності на земельну ділянку сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуватися спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені усіма співвласниками.

Згідно із частиною першою статті 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Відповідно до статті 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою, при цьому співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Згідно із частинами один, два статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Відповідно до статті 88 Земельного кодексу України учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Частиною першою статті 368 ЦК України, передбачено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року). Оскаржуване судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Частиною першою статі 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 4 статті 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до частини 1 статті 7 цього ж Закону, кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Враховуючи зазначене та у зв`язку із неможливістю врегулювання спору у позасудовому порядку з вищевказаних підстав , що єдиним ефективним способом захисту інтересів позивача є виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні докази, а саме: копію свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.09.2018 року, видане державним нотаріусом Веселівської державної нотаріальної контори Запорізької області Дзябко М.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1120; копію Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.09.2018 року, Індексний номер витягу: 139057786; копію Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗП № 061597 виданого 06.11.2001 року Менчикурівською сільською радою Веселівського району Запорізької області; копію листа ПП НВФ Земельно - кадастрове бюро від 02.08.2021 року за вих. № 45 та Схему поділу земельної ділянки з кадастровим номером 2321284000:01:012:0003.

Представник позивача адвокат Шубін О.П., звернувся в суд із заявою розглянути справу без його участі та участі позивача у зв`язку з коронавірусною інфекцією COVID-19. На задоволенні позову наполягають. У разі визнання відповідачами позову, просять суд рішення ухвалити на стадії підготовчого судового засідання, згідно вимог ч.3 ст. 200 ЦПК України.

Відповідачі про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, але у судове засідання не з`явилися, відзив на позов не надали. Однак, звернулися до суду з письмовими заявами про розгляд справи без їхньої участі, із заявленими позовними вимогами погоджуються, проти задоволення позову не заперечують та просять суд ухвалити рішення у даній цивільній справі на стадії підготовчого судового засідання на підставі ч.3 ст. 200 ЦПК України.

Відповідачі позов визнали.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову, проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Питання із судовими витратами вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а також з врахуванням думки представника позивача , який судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, просить залишити за позивачкою.

На підставі вимог ст.ст.21, 24, 41, 124 Конституції України, ст.ст.15, 16, 20, 317, 319, 355, 358, 364, 368 ЦК України, ст.ст.88, 152 ЗК України, керуючись ст.ст.1-13, 81, 89, 141, 200, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити .

Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 11,4059 га, кадастровий номер 2321284000:01:012:0003, яка розташована на території Менчикурівської сільської ради Веселівського району (наразі Мелітопольського району) Запорізької області, в натурі 3/5 частки земельної ділянки, у розмірі 6,8437 га позначеною цифрою 1 згідно Схеми поділу земельної ділянки виготовленою 02.08.2021 року сертифікованим інженером - землевпорядником Приватного підприємства Науково - впроваджувальної фірми Земельно - кадастрове бюро Бровчук Олегом Степановичем.

Припинити за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , право спільної часткової власності на 3/5 частки від земельної ділянки площею 11,4059 га, кадастровий номер 2321284000:01:012:0003, розташованої на території Менчикурівської сільської ради Веселівського району Запорізької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасована, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.12.2021 р.

Суддя

Веселівського районного суду

Запорізької області А.О.Нагорний 16.12.2021