Постанова

від 22.12.2021 по справі 520/2043/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий І інстанції: Сагайдак В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021 р. Справа № 520/2043/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2021, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/2043/21

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту реєстрації Харківської міської ради

про зобов`язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту реєстрації Харківської міської ради , в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.12.2020 №55499463 державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області Хаткевич Інги Іванівни;

- зобов`язати уповноважену особу Департаменту реєстрації Харківської міської ради здійснити державну реєстрацію права власності позивача - ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:16:013:0096.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено в реєстрації прав на земельну ділянку, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративно судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 14.10.2009 року між ОСОБА_2 (Дарувальником) та ОСОБА_1 (Обдаровуваною) було укладено договір дарування земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Колядою Т.Г. 14.10.2009 та зареєстрований в реєстрі за № 1915.

За цим договором Дарувальник передав у власність Обдаровуваної земельну ділянку площею 0,1000 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 6310136300:16:013:0096.

01.12.2020 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Хаткевич Інги Іванівни надійшла заява ОСОБА_2 , представника за довіреністю Безбородих Олени Миколаївни, для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна на земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки 6310136300:16:013:0096 за адресою: АДРЕСА_1 .

До заяви в якості підстави для проведення державної реєстрації було додано договір дарування земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Колядою Т.Г. 14.10.2009 та зареєстрований в реєстрі за № 1915, державний акт на право власності на земельну ділянку серія та номер: ДД № 047366.

03.12.2020 прийнято рішення № 55499463 про відмову у державній реєстрації права власності, форма власності: приватна на земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки 6310136300:16:013:0096, за суб`єктом: ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з оскаржуваними рішеннями суб`єкта владних повноважень позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон).

Відповідно до ч. 8 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (в редакції на час укладення правочину) реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина.

Систему органів державної реєстрації прав, відповідно до ст. 5 зазначеного Закону, на той час складали центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, створена при ньому державна госпрозрахункова юридична особа з консолідованим балансом (центр державного земельного кадастру) та її відділення на місцях, які є місцевими органами державної реєстрації прав.

Відповідно до вимог зазначеного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводилась на підставі заяви право володільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб та документів про правочини щодо такого об`єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчили про встановлення, зміну чи припинення речового права.

Таким чином, діючим на дату вчинення правочину законодавством було встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягали державній реєстрації у встановленому порядку .

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2020 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради Хаткевич Інги Іванівни надійшла заява ОСОБА_2 , представника за довіреністю Безбородих Олени Миколаївни, для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна на земельну ділянку, кадастровий номер земельної ділянки 6310136300:16:013:0096 за адресою: АДРЕСА_1 .

До заяви в якості підстави для проведення державної реєстрації було додано договір дарування земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Колядою Т.Г. 14.10.2009 та зареєстрований в реєстрі за № 1915, державний акт на право власності на земельну ділянку серія та номер: ДД № 047366.

Колегія суддів зазначає, що статтею 29 Закону встановлено особливості державної реєстрації речових прав на земельні ділянки, речові права на які набуто до 1 січня 2013 року. Так, відповідно до вимог зазначеної норми Закону, державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого та оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови наявності відповідних відомостей в Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація права власності на земельну ділянку, набутого в результаті переходу права власності та не оформленого в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться за умови встановлення факту переходу прав від особи, відомості про яку містяться в Державному земельному кадастрі, до особи, яка заявляє свої права.

Державна реєстрація речових прав на земельну ділянку, набутих та оформлених в установленому порядку до 1 січня 2013 року, проводиться без подання заявником документа, на підставі якого набуто речове право, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, у тому числі перенесеної із Державного реєстру земель, документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів.

Крім того, під час розгляду поданих для проведення державної реєстрації речових прав документів державний реєстратор діє в порядку ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , та встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявності обтяжень прав на нерухоме майно.

Також державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та прийняти відповідне рішення.

Згідно з вимогами п.12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 під час розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор використовує відомості Державного реєстру прав, зокрема його невід`ємної архівної складової частини, а також Державного земельного кадастру, Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів (далі - Єдиний реєстр документів), а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав.

Так, під час розгляду заяви державним реєстратором, на виконання вимог ст. 10 Закону, п. 12 Порядку було проведено пошуки відомостей у Державних реєстрах та отримано відомості з Державного земельного кадастру про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:16:013:0096 за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, державним реєстратором з Єдиного реєстру боржників була отримана наступна інформація:

Запис 1. Боржник: ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; номер виконавчого провадження: 63648084; документ видав: Дзержинський районний суд м. Харкова; категорія стягнення: стягнення коштів; орган ДВС/приватний виконавець, в якому перебуває на виконанні: приватний виконавець Бабенко Д.А.; телефон: НОМЕР_1 .

Запис 2. Боржник: ОСОБА_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; номер виконавчого провадження: 63726512; документ видав: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків); категорія стягнення: стягнення виконавчого збору; орган ДВС/приватний виконавець, в якому перебуває на виконанні: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Крім того, Державний реєстр прав містить актуальну інформацію про державну реєстрацію обтяжень стосовно особи - ОСОБА_2 : № 5445182 (спеціальний розділ), вид обтяження: арешт нерухомого майна, підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 43030605, видана 22.04.2014 відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області; вид обтяження - арешт нерухомого майна; опис предмета обтяження: все майно у межах суми звернення стягнення 8215610,20 грн., № 39445272 (спеціальний розділ), вид обтяження: арешт нерухомого майна, підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 63726512, видана 30.11.2020 відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків); вид обтяження - арешт нерухомого майна; опис предмета обтяження: все майно в межах суми стягнення 820501,59 грн., № 39224534(спеціальний розділ), вид обтяження: арешт нерухомого майна, підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника, серія та номер: 63648084, видана 17.11.2020 приватним виконавцем Бабенко Д.А.; вид обтяження - арешт нерухомого майна; опис предмета обтяження: все нерухоме майно боржника.

Отже, під час розгляду документів, поданих для державної реєстрації права власності на земельну ділянку було встановлено наявність чинного запису про арешт всього нерухомого майна власника земельної ділянки за кадастровим номером 6310136300:16:013:0096, а тому державним реєстратором обґрунтовано відповідно до підстав, зазначених у пункті 1 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 03.12.2020 №55499463.

Так, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, якщо заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Згідно з п. 18 Порядку за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.

Пунктом 23 Порядку передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державний реєстратор приймає відповідне рішення, яке повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття, з відповідним обґрунтуванням їх застосування.

Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги стосовно того, що власником спірної земельної ділянки з 2009 року є ОСОБА_1 , тоді як рішення про арешт майна боржника за виконавчими провадженнями №№ 63648084, 63726512, прийнято у 2020 році, висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на таке.

Як встановлено із наявної в матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру боржників, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого мана щодо ОСОБА_2 державним виконавцем обтяження було встановлено на все нерухоме майно.

Доказів стосовно оскарження постанов виконавчої служби про арешт майна боржника, матеріали справи не містять.

Крім того, постанови про зняття арешту з нерухомого майна матеріали справи не містять.

Згідно з п. 5 ч. 1 статті 2 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень обтяженням є заборона або обмеження розпорядження та/або користування нерухомим майном, встановлені законом, актами уповноважених на це органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, або такі, що виникли з правочину. При цьому правомочність розпорядження означає юридично забезпечену можливість власнику визначати та вирішувати юридичну долю свого майна шляхом зміни його належності, стану або призначення (зокрема, можливість передати земельну ділянку в користування іншій особі тощо).

Таким чином, відповідачем обґрунтовано відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень, що свідчить про правомірність оскаржуваного рішення.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Колегія суддів зазначає, що рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 03.12.2020 №55499463 містить вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття та відповідає приписам ч. 2 ст. 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч.ч. 1-4 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача у справі.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення дотримано норми матеріального права, що стало підставою для правильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 по справі № 520/2043/21 залишити без змін .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов