Ухвала

від 14.12.2021 по справі 758/14014/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/6210/2021 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер справи: 758/14014/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2021 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

директора ТОВ «ІНТЕГРАЛАЙТПРОМ» ОСОБА_7 ,

представника ТОВ «ІНТЕГРАЛАЙТПРОМ» ОСОБА_8 ,

представника ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги директора ТОВ «ІНТЕГРАЛАЙТПРОМ» ОСОБА_7 та представника ТОВ«ПРОМ.СТАНДАРТ.» ОСОБА_10 , з внесеними останнім доповненнями до своєї апеляційної скарги, на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке належить ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.», а саме на 398 мішків з різними текстильними виробами, з біркою ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.», які зберігаються за адресою: Київська область, місто Тараща, вул. Степова, 13.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, директор ТОВ«ІНТЕГРАЛАЙТПРОМ» ОСОБА_7 та представник ТОВ«ПРОМ.СТАНДАРТ.» ОСОБА_10 подали апеляційні скарги.

Директор ТОВ «ІНТЕГРАЛАЙТПРОМ» ОСОБА_7 в апеляційній скарзі, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно. Зокрема, апелянт стверджує, що власником виробів, які знаходяться у 398 мішках, а саме костюмів біологічного захисту, в кількості 20000 штук, є ТОВ«ІНТЕГРАЛАЙТПРОМ», а не ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.». При цьому автор апеляції зазначає, що, відповідно до договору купівлі-продажу № 01/17-2021 від 17 серпня 2021 року, укладеного між ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» (постачальник) та ТОВ«ІНТЕГРАЛАЙТПРОМ» (покупець), а саме: п. 1.1, постачальник передає у власність покупця костюми біологічного захисту/комбінезони; п. 2.2. загальна сума договору становить 1879131,87 гривень; п. 4.2. місце поставки: місто Тараща, вул. Степова, 13; п.5.6. постачальник повинен відвантажити товар в упаковці, що забезпечує збереження від пошкоджень при транспортуванні та тривалому зберіганні і містити відповідне маркування, напис реквізитів виробника, дату виготовлення, кінцевий термін зберігання; п. 7.1.2 покупець зобов`язаний прийняти поставлений товар, згідно з видатковою накладною, не пізніше 24 серпня 2021 року та вивезти товар до 04 жовтня 2021 року.

Також директор ТОВ «ІНТЕГРАЛАЙТПРОМ» ОСОБА_7 вказує, що на виконання умов вказаного договору постачальник ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» передав покупцеві ТОВ «ІНТЕГРАЛАЙТПРОМ» костюми біологічного захисту в кількості 20000 штук, які на виконання п. 5.6 договору розфасовані по 50 костюмів в одному мішку, промаркованому виробником ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.», що підтверджується видатковою накладною № П-0238 від 17 серпня 2021 року, податковою накладною № 234 від 17 травня 2021 року та витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 3122 від 11 жовтня 2021 року про реєстрацію податкової накладної 25 серпня 2021 року.

Далі апелянт зазначає, що між ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» та ТОВ«ІНТЕГРАЛАЙТПРОМ» було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 17 серпня 2021 року, відповідно до якої зобов`язання ТОВ«ІНТЕГРАЛАЙТПРОМ» з оплати за товар у сумі 1879131,87 гривень, згідно з договором купівлі-продажу № 01/17-2021 від 17 серпня 2021 року, припиняється шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме в рахунок погашення заборгованості ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» у сумі 1879131,87 гривень, відповідно до договору поставки № 06/18П від 10 серпня 2018 року.

Однак, як вказує автор апеляції, 04 жовтня 2021 року ТОВ«ІНТЕГРАЛАЙТПРОМ» не змогло забрати товар з місця поставки, як цього вимагає п. 5.6 вищезазначеного договору, оскільки 29 вересня 2021 року у приміщеннях, які знаходяться за адресою: місто Тараща, вул. Степова, 13, було проведено обшук, під час якого вилучено зазначені костюми біологічного захисту.

Крім того, апелянт запевняє, що ТОВ «ІНТЕГРАЛАЙТПРОМ» не має жодного відношення до кримінального провадження, а майно, яке 29 вересня 2021 року було тимчасово вилучене у приміщеннях, які знаходяться за адресою: місто Тараща, вул.Степова, 13, не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» ОСОБА_10 , теж вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, постановленою з порушенням ст. ст. 2, 7, 170 173 КПК України, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

28 жовтня 2021 року до Київського апеляційного суду від представника ТОВ«ПРОМ.СТАНДАРТ.» ОСОБА_10 надійшли доповнення до його апеляційної скарги, в яких він стверджує, що власником виробів, які знаходяться у 398 мішках, зокрема, костюмів біологічного захисту в кількості 20000 штук, є ТОВ«ІНТЕГРАЛАЙТПРОМ», а не ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.». При цьому представник зазначає, що, відповідно до договору купівлі-продажу № 01/17-2021 від 17 серпня 2021 року, укладеного між ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» (постачальник) та ТОВ«ІНТЕГРАЛАЙТПРОМ» (покупець), постачальник передає у власність покупця костюми біологічного захисту/комбінезони, загальна сума договору становить 1879131,87 гривень і за умовами вказаного договору покупець зобов`язаний прийняти поставлений товар, згідно з видатковою накладною, не пізніше 24 серпня 2021 року та вивезти товар до 04 жовтня 2021 року.

Крім того, апелянт наголошує, що між ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» та ТОВ«ІНТЕГРАЛАЙТПРОМ» було укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 17 серпня 2021 року, відповідно до якої зобов`язання ТОВ«ІНТЕГРАЛАЙТПРОМ» з оплати за товар у сумі 1879131,87 гривень, згідно з договором купівлі-продажу № 01/17-2021 від 17 серпня 2021 року, припиняється шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме в рахунок погашення заборгованості ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» у сумі 1879131,87 гривень, відповідно до договору поставки № 06/18П від 10 серпня 2018 року.

Однак, як зазначає автор апеляції, 04 жовтня 2021 року ТОВ«ІНТЕГРАЛАЙТПРОМ» не змогло забрати товар з місця поставки, оскільки 29вересня 2021 року у приміщеннях, які знаходяться за адресою: місто Тараща, вул.Степова, 13, було проведено обшук, під час якого вилучено зазначені костюми біологічного захисту.

Також представник звертає увагу, що між ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ» (заставодавець) та ТОВ «Міра» (заставодержатель) було укладено договір застави від 01серпня 2018 року. Відповідно до п. 1 та п. 2 вказаного договору, заставодавець з метою забезпечення повного виконання ВАТ «Озерянський комбінат залізобетонних гідротехнічних конструкцій» своїх зобов`язань перед ТОВ «Міра» за договором про відступлення права вимоги від 01 серпня 2018 року у розмірі 6521850,05 гривень до 31грудня 2025 року передає в заставу заставодержателю, а заставодержатель приймає від заставодавця в заставу на умовах, визначених цим договором, майно, зазначене в додатку № 1 до цього договору. При цьому апелянт вказує, що в подальшому сторони неодноразово вносили зміни до додатку № 1 щодо переліку майна, яке знаходиться в заставі.

Далі автор апеляції зазначає, що додатковою угодою № 7-1 від 30 липня 2018 року до п. 8 договору застави від 01 серпня 2018 року було внесено зміни щодо адреси зберігання заставного майна та передбачено, що воно зберігається за адресою: місто Київ, вул. В. Порика, 13, а також у складських приміщеннях за адресою: Київська область, місто Тараща, вул. Степова, 13.

Таким чином, як відмічає представник, оскільки частина арештованого майна перебуває у заставі ТОВ «Міра», то накладення на нього арешту з метою можливого забезпечення відшкодування матеріальної шкоди, завданої АТ «КІБ», є безпідставним.

Що стосується обставин кримінального провадження, в межах якого було арештовано майно, то апелянт вказує наступне.

Зокрема, ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» (клієнт) з AT «КОМЕРЦІЙНИЙ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ БАНК» (фактор) було укладено договір № 168/20-F про факторингове обслуговування від 14 грудня 2020 року, відповідно до умов якого АТ«КІБ» зобов`язалося фінансувати ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ» в загальному розмірі не більше 12000000 гривень взамін на відступлення права вимоги до третіх осіб Міністерства оборони України, Служби судової охорони та ПІДПРИЄМСТВА «МОНОЛІТ-БІЗНЕС».

При цьому апелянт доводить до відому, що первісно AT «КІБ» сплачувало за відступлення права грошової вимоги до дебіторів на користь ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» лише 70 80 % від суми заборгованості, тобто фактично 20 30 % від суми заборгованості виступали засобом забезпечення зобов`язань.

Крім того, автор апеляції стверджує, що ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» взяло на себе зобов`язання перед AT «КІБ» відповідати за зобов`язаннями Міністерства оборони України, Служби судової охорони та ПІДПРИЄМСТВА «МОНОЛІТ-БІЗНЕС».

Для забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ», як зазначає представник, його директор та засновник ОСОБА_11 уклала з AT «КІБ» договір поруки № 168/20-F від 14 грудня 2020 року, до якого в подальшому вносилися зміни, зокрема, щодо дебіторів і загальної суми фінансування. Більше того, автор апеляції запевняє, що договір № 168/20-F про факторингове обслуговування та додаткові угоди до нього укладалися виключно за добровільної згоди його сторони AT «КІБ» після розгляду кредитним комітетом цього банку, а усі права вимоги, які відступалися ТОВ«ПРОМ.СТАНДАРТ.» на користь AT «КІБ», були реальними.

Враховуючи вищезазначені обставини, апелянт запевняє, що ТОВ«ПРОМ.СТАНДАРТ.» не вчиняло жодних протиправних дій, спрямованих на заволодіння грошовими коштами AT «КІБ».

Далі в доповненнях до апеляційної скарги ОСОБА_10 вказує, що, починаючи з травня 2021 року, ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» припинило сплату відсотків за користування грошовими коштами, отриманими від AT «КІБ». Так, апелянт посилається на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 30 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25 січня 2021 року у справі № 910/3588/20, було стягнуто з ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ» на користь Міністерства оборони України пеню у розмірі 157895,30 гривень, штраф у розмірі 1408050 гривень та судовий збір в розмірі 23191,26 гривень. Підставою для застосування штрафних санкцій стало порушення зобов`язання щодо строку поставки товару, яке в підсумку, за ствердженням представника, в повному обсязі було виконано ТОВ«ПРОМ.СТАНДАРТ.».

Також автор апеляції зазначає, що 24 січня 2021 року Оболонським ВДВС у місті Києві Центрального МУ МЮ (місто Київ) було відкрито виконавче провадження №64933999 з примусового виконання вказаного вище судового рішення, у процесі якого було накладено арешт на грошові кошти, які розмішені на банківських рахунках ТОВ«ПРОМ.СТАНДАРТ.». У зв`язку з цими обставинами, як наголошує апелянт, ТОВ«ПРОМ.СТАНДАРТ.» припинило виплачувати AT «КІБ» проценти за користування грошовими коштами, тобто порушення договірних зобов`язань було зумовлене об`єктивними факторами, а не протиправною винною поведінкою службових осіб підприємства.

Крім того, представник стверджує, що необґрунтованими є доводи сторони обвинувачення про те, що діяльність ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» заздалегідь мала на меті привласнення грошових коштів AT «КІБ», без здійснення реальних господарських операцій. Так, апелянт запевняє, що за період з 01 січня 2021 року по теперішній час грошовий обіг між AT «КІБ» та ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» склав 74312405,68 гривень, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю.

При цьому автор апеляції зауважує, що фінансова звітність підприємства за попередні періоди вказує на те, що ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» здійснювало реальну господарську діяльність, що також підтверджується і численними договорами з контрагентами, серед яких Міністерство оборони України, Служба безпеки України, Служба судової охорони, АТ «Українська залізниця», тощо.

До того ж, апелянт звертає увагу, що листом AT «КІБ» від 22 вересня 2021 року №05.3-4565 було повідомлено ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» про готовність розглянути можливість рефінансування заборгованості за кредитами, оформленими в інших банках.

На думку представника, відносити між ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» та AT «КІБ» мають виключно цивільно-правовий характер за договором факторингу. Зокрема, автор апеляції вказує, що AT «КІБ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ», ТОВ «АЛЬФА ШУЗ» та ОСОБА_11 про стягнення заборгованості в розмірі 1754000 гривень і ухвалою Господарського суду міста Києва від 07 жовтня 2021 року було відкрито провадження у вказаній справі та призначено підготовче засідання на 03 листопада 2021 року. Крім того, апелянт ставить до відому, що AT «КІБ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ«ПРОМ.СТАНДАРТ.», Підприємства об`єднання громадян «Моноліт-бізнес», ОСОБА_11 про стягнення 870360,65 гривень, по якому на теперішній час питання про відкриття провадження у цій справі ще не вирішено судом.

Також представник акцентує увагу на тому, що ухвалами Господарського суду міста Києва від 13 вересня 2021 року у справі № 910/14829/21 та від 17 вересня 2021 року у справі № 910/14826/21 було відмовлено AT «КІБ» у задоволенні заяв про забезпечення позову.

Таким чином, апелянт запевняє, що відносини між ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» та AT «КІБ» мають виключно цивільно-правовий характер, а загальна сума вимог банку становить 2624360,65 гривень.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення директора ТОВ«ІНТЕГРАЛАЙТПРОМ» ОСОБА_7 , представника цього ж товариства ОСОБА_8 і представника ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» ОСОБА_9 , які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення апеляційних скарг і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи кожної апеляційної скарги, з доповненнями, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги директора ТОВ «ІНТЕГРАЛАЙТПРОМ» ОСОБА_7 і представника ТОВ«ПРОМ.СТАНДАРТ.» ОСОБА_10 , з внесеними останнім доповненнями до своєї апеляційної скарги,підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, Подільським УП ГУ НП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021102070000200, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 вересня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Органами досудового розслідування встановлено, що між АТ «КІБ» та ТОВ«ПРОМ.СТАНДАРТ.» (ЄДРПОУ 42283030) було укладено договір про факторингове обслуговування № 168/20-F (далі Договір).

На виконання умов вказаного Договору на рахунки ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» було перераховано грошові кошти в загальному розмірі 12018676 гривень, a y AT «КІБ» виникло право вимоги на суму 16753595 гривень.

Дебітором за цим Договором визначено Підприємство об`єднання громадян «Моноліт-Бізнес» всеукраїнської організації інвалідів «Союз організацій інвалідів України» (код ЄДРПОУ 30530248).

Починаючи з травня 2021 року, ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» припинило виконання зобов`язань за Договором в частині надходження грошових коштів по нарахованим відсоткам. У спілкуванні з керівником підприємства та шляхом дослідження об`єктів застави було встановлено відсутність джерел погашення заборгованості.

Органи досудового розслідування стверджують, що існують достатні підстави вважати, що діяльність ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» заздалегідь мала на меті привласнення грошових коштів AT «КІБ», без здійснення реальних господарських операцій.

Крім того, встановлено, що ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» потрапило до переліку клієнтів AT «КІБ» через лобіювання ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ). Зокрема, ОСОБА_12 вів переговори щодо укладення Договору про факторингове обслуговування між AT «КІБ» та ТОВ«ПРОМ.СТАНДАРТ.» близько шести місяців, впродовж яких керівництво ТОВ«ПРОМ.СТАНДАРТ.» шляхом навмисних маніпуляцій з фінансовими показниками підприємства створило вигляд реальної фінансово-господарської діяльності товариства.

За лобіювання таких інтересів ОСОБА_12 отримав винагороду шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 600000 гривень з рахунку ТОВ«ПРОМ.СТАНДАРТ.» на рахунок ФОП ОСОБА_13 НОМЕР_2 , з призначенням платежу «за консультаційні зг Договору № Промстандарт/01-11-2020 від 01.11.2020». ОСОБА_13 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 ) є дружиною ОСОБА_12 .

Керівником та засновником ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» на дату укладення Договору одноосібно була ОСОБА_11 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , уродженка міста Севастополь). Також ОСОБА_11 була причетна до реєстрації та діяльності ТОВ «Трініті» (ЄДРПОУ 31111166), ТОВ «Бейбі Кроулінг» (ЄДРПОУ 43383363) і ТОВ «Форма Т.» (ЄДРПОУ 41555893).

19 серпня 2021 року, всупереч п. 3.2.19 Договору, без отримання письмової згоди AT «КІБ» до складу засновників ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» було введено ТОВ «Грейт- Брок» (ЄДРПОУ 37808654) з часткою 75 %. Одноосібний керівник та засновник ТОВ«Грейт-Брок» ОСОБА_14 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_5 ), причетний до реєстрації понад 30 інших підприємств і має ознаки номінального керівника.

Того ж числа ТОВ «Грейт-Брок» з часткою 75 % увійшло до складу іншого підприємства ОСОБА_11 ТОВ «Форма Т.».

З 07 грудня 2018 року на підприємстві ТОВ «Трініті» одноосібний керівник і засновник є громадянин Азербайджану ОСОБА_15 , який також причетний до діяльності близько 40 підприємств та має ознаки номінального керівника.

Пов`язані із ОСОБА_11 підприємства з 2018 року не отримували державних замовлень на власну продукцію та не перемагали у процедурах державних закупівель.

Керівником ПО «Моноліт-Бізнес» на час укладення Договору та під час здійснення подальшої діяльності був ОСОБА_16 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , уродженець міста Севастополь).

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві власності ОСОБА_11 . Крім того, наявна інформація, що ОСОБА_16 та ОСОБА_11 ведуть спільний побут, без реєстрації шлюбу.

Грошові кошти, отримані від AT «КІБ», ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» в подальшому були перераховані на власні рахунки, відкриті в інших банках, з метою переведення їх в готівку, привласнення і виведення за межі України до тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим.

Легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом, відбулася через здобуття у власність активів на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим та придбання ОСОБА_16 автомобіля «JAGUAR Е-РАСЕ», д.н.з. НОМЕР_7 , VIN НОМЕР_8 .

Згідно з інформацією, отриманою з відкритих джерел, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_6 та https://www.rusprofile.ru, на території АРК діє ТОВ «Трініті Крим», яке зареєстровано 24 квітня 2014 року за адресою: 299012, м. Севастополь, вул. Істоміна, буд. 12, приміщ. XV-1-XV-16. Компанії було присвоєно ОГРН 1149204000296 і виданий ІПН НОМЕР_9 . Основний вид діяльності виробництво спецодягу. Директор товариства ОСОБА_16 . За 2020 рік прибуток компанії склав 913000 руб. До 29 березня 2016 року керівником підприємства була ОСОБА_11 .

З 13 квітня 2021 року ОСОБА_11 зареєстрована як індивідуальний підприємець: реквізити ІН 321920000007832, ІПН НОМЕР_10 . Реєстратор управління Федеральної податкової служби по місту Севастополю.

ОСОБА_16 та ОСОБА_11 вживаються заходи щодо сертифікації продукції підприємства на території Російської Федерації, а саме:

1) ТОВ «Трініті Крим» отримано декларацію про відповідність ЄАЕС від 25травня 2020 року № RU Д-КИ.ГА05.В. 13987/20 на одяг спеціальний захисний;

2) ТОВ «Трініті Крим» отримано висновок про підтвердження виробництва промислової продукції на території Російської Федерації від 01 жовтня 2020 року №72907/08, яким підтверджено адресу виробництва у місті Севастополь, вул.Дзержинського, буд. 63.

Таким чином, органи досудового розслідування стверджують, що зазначена вище група осіб вживає заходи щодо уникнення притягнення до відповідальності шляхом перереєстрації підприємств на підставних осіб та відкриття нових організацій на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим.

29 вересня 2021 року, на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року було проведено обшук у приміщеннях за адресою: Київська область, місто Тараща, 13, якими користується ТОВ«ПРОМ.СТАНДАРТ.», під час якого було виявлено і вилучено майно, а саме 398мішків з різними текстильними виробами, з біркою ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.».

30 вересня 2021 року постановою прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 майно, яке належить ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.», а саме 398мішків з різними текстильними виробами, з біркою ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.», які зберігаються за адресою: Київська область, місто Тараща, вул. Степова, 13, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 42021102070000200.

06 жовтня 2021 року прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке належить ТОВ«ПРОМ.СТАНДАРТ.», а саме на 398 мішків з різними текстильними виробами, з біркою ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.», які зберігаються за адресою: Київська область, місто Тараща, вул. Степова, 13.

Це клопотання мотивовано необхідністю забезпечити збереження зазначеного вище майна як речового доказу у кримінальному провадженні, а також з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

11 жовтня 2021 року ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва вказане клопотання прокурора про арешт майна було задоволено.

Задовольняючи приведене клопотання прокурора, внесене в межах кримінального провадження № 42021102070000200, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке належить ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.», а саме на 398 мішків з різними текстильними виробами, з біркою ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.», які зберігаються за адресою: Київська область, місто Тараща, вул. Степова, 13, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання та технічного запису судового засідання, заслухав пояснення прокурора ОСОБА_6 , директора ТОВ «ІНТЕГРАЛАЙТПРОМ» ОСОБА_7 та, дослідивши матеріали, які додані до клопотання, прийшов до висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке належить ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.», а саме на 398 мішків з різними текстильними виробами, з біркою ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.», які зберігаються за адресою: Київська область, місто Тараща, вул. Степова, 13, з огляду на те, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом у кримінальному провадженні, а також з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо, виходячи з наступного.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод і законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину і достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак зазначених вимог закону слідчий суддя і прокурор, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Зокрема, посилаючись у клопотанні на необхідність накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке належить ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.», а саме на 398мішків з різними текстильними виробами, з біркою ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.», які зберігаються за адресою: Київська область, місто Тараща, вул. Степова, 13, з метою забезпечення збереження цього майна як речового доказу у кримінальному провадженні, прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на цьому етапі досудового розслідування докази на підтвердження існування правових підстав для арешту вказаного майна саме з тією метою, яку він привів у клопотанні.

Між тим, жодних даних про те, що на приведене в клопотанні прокурора майно, яке зберігається за адресою: Київська область, місто Тараща, вул. Степова, 13, може бути накладено арешт з метою забезпечення його збереження як речового доказу у кримінальному провадженні в матеріалах, які додані до клопотання, не міститься. Так, хоча в цих матеріалах і є наявною постанова прокурора про визнання майна, а саме 398мішків з різними текстильними виробами, з біркою ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.», які зберігаються за адресою: Київська область, місто Тараща, вул. Степова, 13, речовими доказами у кримінальному провадженні, однак з огляду на вказану постанову прокурора таке визнання цього майна речовим доказом у кримінальному провадженні носить сугубо формальний характер, оскільки прокурор не надав до суду вагомих доказів, що майно, а саме 398 мішків з різними текстильними виробами, з біркою ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.», які зберігаються за адресою: Київська область, місто Тараща, вул. Степова, 13, відповідає будь-якому із критеріїв, зазначених у ст. 98 КПК України. При цьому слід зауважити, що ні в зазначеній постанові прокурора про визнання майна речовим доказом, ні в його клопотанні про арешт майна, як навіть і в протоколі обшуку, не вказано, які саме текстильні вироби знаходяться в 398 мішках та яка кількість цих виробів, а це, в свою чергу, унеможливлює визначити, яке відношення вони можуть мати до кримінальних правопорушень, за якими здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні. Більш того, в наданих прокурором до клопотання матеріалах відсутній і протокол огляду вилученого під час обшуку майна, що взагалі позбавляє можливості встановити, яке саме майно знаходиться в мішках, виявлених під час обшуку.

Що стосується іншої мети арешту майна, про яку вказано у клопотанні прокурора, а саме забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, то в даному випадку вона не може бути визнана законною.

Зокрема, відповідно до вимог ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку необхідності забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

В матеріалах, які додані до клопотання, відсутні відомості про те, що у цьому кримінальному провадженні тій чи іншій особі повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, як і відсутні відомості про інших суб`єктів, на майно яких може бути накладено арешт згідно з ч. 6 ст.170 КПК України, а тому навіть за наявності заявленого у кримінальному провадженні цивільного позову, причому, тільки до фізичних, а не юридичних осіб, арешт на майно, зокрема, на 398 мішків з різними текстильними виробами, з біркою ТОВ«ПРОМ.СТАНДАРТ.», які зберігаються за адресою: Київська область, місто Тараща, вул. Степова, 13, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), не може бути накладений.

До того ж, як встановила колегія суддів, ні орган досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, ні прокурори, які здійснюють у ньому процесуальне керівництво, ні слідчий суддя не з`ясували, що 398 мішків з різними текстильними виробами, з біркою ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.», які зберігаються за адресою: Київська область, місто Тараща, вул. Степова, 13, належать вже не ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.», а ще до внесення відомостей про кримінальне правопорушення в ЄРДР та до внесення прокурором клопотання про арешт майна стали власністю ТОВ «ІНТЕГРАЛАЙТПРОМ», яке жодного відношення до цього кримінального провадження не має.

Вказаний факт підтверджується договором купівлі-продажу № 01/17-2021 від 17серпня 2021 року, укладеним між ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» в особі директора ОСОБА_11 (постачальник) та ТОВ «ІНТЕГРАЛАЙТПРОМ» в особі директора ОСОБА_7 (покупець).

Отже, жодних правових підстав для арешту тимчасово вилученого майна, а саме 398 мішків з різними текстильними виробами, з біркою ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.», які зберігаються за адресою: Київська область, місто Тараща, вул. Степова, 13, колегією суддів не встановлено, а тому арешт на це майно накладено слідчим суддею безпідставно.

Враховуючи вищевикладені обставини, які свідчать про однобічність, неповноту, формальність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню як незаконна та необґрунтована, а апеляційні скарги директора ТОВ«ІНТЕГРАЛАЙТПРОМ» ОСОБА_7 та представника ТОВ«ПРОМ.СТАНДАРТ.» ОСОБА_10 , з внесеними останнім доповненнями до своєї апеляційної скарги, задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання прокурора як такого, що внесено до суду за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги директора ТОВ «ІНТЕГРАЛАЙТПРОМ» ОСОБА_7 та представника ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.» ОСОБА_10 , з внесеними останнім доповненнями до своєї апеляційної скарги, задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 та накладено арешт на тимчасово вилучене майно, яке належить ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.», а саме на 398 мішків з різними текстильними виробами, з біркою ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.», які зберігаються за адресою: Київська область, місто Тараща, вул. Степова, 13, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке належить ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.», а саме на 398 мішків з різними текстильними виробами, з біркою ТОВ «ПРОМ.СТАНДАРТ.», які зберігаються за адресою: Київська область, місто Тараща, вул. Степова, 13, відмовити.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4