Постанова

від 20.12.2021 по справі 369/12604/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа 369/12604/15-ц Головуючий у І-й інстанції -Ковальчук Л.М.

апеляційне провадження № 22-ц/824/13605 /2021 Доповідач Заришняк Г.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Кулікової С.В., Рубан С.М.

розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 липня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків, завданих в результаті пожежі,-

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення збитків, завданих в результаті пожежі.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що він є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,1199 га, кадастровий номер 3222482400:03:003:0160, на якій також розміщувався належний позивачу павільйон розміром 8000х2500 мм., виготовлений ПП Укрбуд-2004 в 2009 році. Вказаний павільйон позивач придбав за 32 000,00 грн.

16.09.2014 року сталася пожежа, про що складено відповідний акт про пожежу за адресою: АДРЕСА_1 , в якому вказано, зокрема власників ОСОБА_2 (ділянка по АДРЕСА_2 ), гр. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), та зазначено, що пожежею пошкоджено: побутовий вагончик та господарчі речі, що в ньому знаходилися. За результатами проведення експертного дослідження від 28.09.2015 року встановлено, що вартість належного йому побутового вагончика, який було знищено внаслідок пожежі, станом на 16.09.2015 року, тобто на день пожежі, складає 32 601,80 грн.

Посилаючись на те, що пожежа виникла внаслідок недбалого ставлення відповідача до виконання ним своїх обов`язків щодо утримання власного майна у належному стані, з відповідача підлягає стягненню на його користь матеріальна шкода в розмірі 32601,80 грн., що була завдана пожежою.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 липня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Київського апеляційного суд від 20 вересня 2021 року дану справу призначено в порядку письмового провадження.

У поданому відзиві відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, позивачем до суду не надано доказів визначення ступеня вини відповідача у завданні матеріальної шкоди, оскільки як слідує із встановлених обставин справи, причиною виникнення пожежі є також дії невстановленої особи.

Колегія суддів не може повністю погодитись з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що згідно державного акту на право приватної власності на землю від 27.05.1998 року та витягу з державного реєстру земель про присвоєння кадастрового номера земельній ділянці №3840 від 21.12.2010 року позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1199 га, кадастровий номер 3222482400:03:003:0160, яка розташована на території АДРЕСА_1 .

Також з матеріалів справи слідує, що позивач є власником павільйону розміром 8000х2500 мм, виготовленого ПП Укрбуд-2004 в 2009 році, придбаного останнім за 32000,00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 73 від 29.07.2009 року. Вказаний павільон розташований на земельній ділянці, належній позивачу за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 на належній йому земельній ділянці, що межує із земельною ділянкою позивача, збудував приватний двоповерховий цегляний будинок, цегляний гараж для автотранспорту та дерев`яну пилораму з низкою прилеглих до неї підсобних приміщень, збудованих та само з деревини. Вказану пилораму та подвір`я свого домоволодіння відповідач використовував як для особистих потреб, так і для здійснення власної підприємницької діяльності,яка полягала у виготовленні пиломатеріалів із з деревини, їх складуванні та подальшому продажу.

Встановлено, що 16.09.2014 року складено акт про пожежу за адресою АДРЕСА_2 , в якому вказано, що місце виникнення пожежі - господарча будівля (навіс), власниками вказано: ОСОБА_2 (ділянка по АДРЕСА_2 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ). Пожежу виявлено о 4 год. 30 хв. гр. ОСОБА_3 , повідомлення про пожежу надійшло о 05 год. 49 хв. до підрозділу ДСНС України від гр. ОСОБА_4 , пожежу ліквідовано о 8 год. 00 хв. 16.09.2014 року, пожежею знищено: навіс, запчастини до МТЗ-82, паркан довжиною 25 м, покрівлю та перекриття автогаража, частково пиломатеріали, два електролічильника, пожежею пошкоджено: стіни та перегородки автогаража, побутовий вагончик та господарчі речі, що в ньому знаходилися, стрічкову пилораму, електромережу.

Згідно Висновку № 78/В/22.09.2014 р. від 22.09.2014 р.по дослідженню причини пожежі, що виникла 16.09.2014 р.в господарчому комплексі за адресою: АДРЕСА_2 вказано, що причиною пожежі в господарчому комплексі за адресою: АДРЕСА_2 ,могло стати виникнення горіння, внаслідок занесення стороннього джерела запалювання.

Як видно з листа № Г-121 від 09.02.2016 року Києво-Святошинського РВ ГУНП у Київській області, за фактом пожежі відкрито кримінальне провадження № 12014110200003459 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України,та встановлено, що 16.09.2014 року невстановлена особа шляхом підпалу умисно знищила майно. Відповідача було визнано потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Згідно з Експертним дослідженням будівельно-технічної (оціночно-будівельної) спеціалізації № 15-106 від 28.09.2015 року, об`єкт оцінки - павільйон розміром 8000х2500 мм., виготовлений ПП Укрбуд-2004 в 2009 році, який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 , знищений в результаті пожежі 16.09.2014 року. Павільйон знаходився у власності ОСОБА_1 . Згідно прибуткового касового ордера № 73 від 29.07.2009 р. ОСОБА_1 купував оцінюваний павільйон у ПП Укрбуд-2004 за 32000,00 грн. Дійсна (ринкова) вартість об`єкту, а саме - павільйону розміром 8000х2500 мм., виготовленого ПП Укрбуд-2004 в 2009 році, який знаходився за адресою: АДРЕСА_1, в цінах на дату пожежі 16.09.2014 року визначена в рамках порівняльного методичного підходу становить 32601,80 грн.

Вказаний висновок Експертногодослідження сумнівів у колегії суддів не викликає, оскільки підтверджується матеріалами справи й відповідачем належними та достовірними доказами не спростований.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст. 16 ЦК України. При цьому, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22 ЦК України).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, передбачені статтею 1166 ЦК України, частиною першою якої встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, г) вина.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом статті, що коментується, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду (ст. 22 ЦК України).

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

При цьому, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) або доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.05.2019 року по даній справі було призначено судову пожежно-технічну експертизу.

Згідно Висновку експерта № 1-05/11 за результатами проведення судової пожежно-технічної експертизи по цивільній справі № 369/12604/15-ц від 05.11.2019 року, складеного судовим експертом Сирих В.М., вказано наступні висновки:

1. Первинне вогнище пожежі, яка сталася 16.09.2014 року орієнтовно о 04 год. 00 хв. на території присадибної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , найбільш ймовірно виникло у просторі північної частини дерев`яного навісу, призначеного для зберігання інструменту та запчастин до трактору МТЗ-12.

2. Тривалість горіння, яке виникло 16.09.2014 року орієнтовно о 04 год. 00 хв. на території присадибної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , найбільш ймовірно у просторі північної частини дерев`яного навісу, призначеного для зберігання інструменту та запчастин до трактору МТЗ-12, становить щонайменше 4 години.

3. Відповісти на першу частину третього питання суду від 28.05.2019 року про призначення судової пожежно-технічної експертизи, а саме: Які причини… виникнення горіння (пожежі)? не можливо за відсутності вихідних даних.

Відповідь на другу частину третього питання, а саме: Які… передумови і процес виникнення горіння (пожежі)? наведено в дослідницькій частині висновку за даним питанням.

4. Об`єкт пожежі (господарський комплекс: пилорама, склад пиломатеріалів) не відноситься до об`єкту підвищеної небезпеки.

За наявності на об`єкті джерела небезпеки у вигляді обладнання по переробці деревини (пилорами) даний об`єкт, найбільш ймовірно, відноситься до потенційно небезпечного об`єкту та до суб`єкту господарювання з незначним ступенем ризику.

5. Відповісти на п`яте питання, а саме: Чи відповідав протипожежний стан об`єкта пожежі (господарчого комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ), вимогам нормативно-законодавчих актів у сфері пожежної безпеки? не можливо за відсутності вихідних даних.

6. Недостатність та суперечливість вихідних даних щодо динаміки виникнення, розвитку та гасіння пожежі, яка сталася 16.09.2014 року на території господарського комплексу за адресою: АДРЕСА_2 , унеможливлює надання відповіді на питання Чи правильно та своєчасно були проведені дії під час гасіння даної пожежі? .

7. Незалежно від тривалості вільного розвитку досліджуваної пожежі, майно, що належало громадянину ОСОБА_1 , піддавалося б впливу термічного чинника пожежі.

За умови, що тривалість вільного розвитку пожежі дорівнювала щонайменше 136,7 хв., то повідомлення громадянином ОСОБА_2 про виявлений ним о 04 год. 30 хв. факт пожежі підрозділу ДСНС України о 05 год. 49 хв. та виникнення значних термічних руйнувань майна, яке належить громадянину ОСОБА_1 , знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку.

За змістом вказаного висновку слідує, що за наявності на об`єкті джерела небезпеки у вигляді обладнання по переробці деревини (пилорами) даний об`єкт пожежі, найбільш ймовірно, відноситься до потенційно небезпечного об`єкту та до суб`єкту господарювання з незначним ступенем ризику.

В ході розгляду справи судом першої інстанції був допитаний судовий експерт ОСОБА_5 , який надав показання щодо складеного ним висновку № 1-05/11 від 05.11.2019 року, і підтвердив правильність та обгрунтованість даного ним висновку. Експерт зазначав, що залежно від часу виклику пожежників були б інші наслідки пожежі. Ступінь руйнування матеріалів залежить від часу пожежі. За даних обставин неможливо встановити ступінь руйнування майна ОСОБА_1 .

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

За змістом ч.ч.1,2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частинами 1,2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Відповідно принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. (Постанова КГС ВС від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

З Акту про пожежу від 16 вересня 2014 року, складеного комісією у складі інспектора Києво-Святошинського РВ ГУ ДСНС України в Київській області майора служби цивільного захисту Сторожука В.О. слідує, що пожежа виникла 16 вересня 2014 року о 4 год 00 хв. (час орієнтовний) в господарчій будівлі (навіс), авто гараж за адресою: АДРЕСА_2 ,власник ОСОБА_2 , ділянка по АДРЕСА_2 . Пожежу виявлено о 04 год. 30 хв. ОСОБА_2 , повідомлення про пожежу надійшло о 05 год. 49 хв. до підрозділу ДСНС України від ОСОБА_2 . Пожежу ліквідовано о 8 год.00 хв. Цей Акт ніким не оспорений та не спростований.

При цьому, відповідачем не було спростовано належними та допустими доказами, що він здійснив виклик пожежників, як він стверджує, одразу після виялення пожежі, а саме: звернення до відповідних служб з проханням надати відомості коли саме був здійснений перший виклик пожежників.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулює Кодекс цивільного захисту України.

За приписами ст. 2 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов`язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

За змістом ст. 55 вказаного Кодексу забезпечення пожежної безпеки покладається на власника (власників) земельної ділянки та іншого об`єкта нерухомого майна.

Згідно ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

У частині четвертій статті 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.

Тобто, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з роз`ясненнями, викладеним п.2 Постанови Пленуми Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди № 6 від 27.03.1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідач, враховуючи приписи Кодексу цивільного захисту України, Цивільного кодексу України та Правил пожежної безпеки в Україні зобов`язаний належно виконувати обов`язок щодо забезпечення збереження об`єкта, яке перебуває у його власності - пилорами, саме власник- відповідач ОСОБА_2 несе повну відповідальність за дотримання вимог протипожежної безпеки.

Отже, внаслідок недбалого ставлення відповідача до виконання ним обов`язків по утриманню та збереженню власного майна в належному стані, в належному дотриманні вимог протипожежної безпеки, а також внаслідок несвоєчасного повідомлення про факт виявлення пожежі оперативно-рятувальних підрозділів Державної служби надзвичайних ситуацій, була нанесена шкода майну позивача.

Та обставина, що Києво-Святошинським відділом поліції за фактом пожежі відкрито кримінальне провадження № 12014110200003459 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, та встановлено, що 16.09.2014 року невстановлена особа шляхом підпалу умисно знищила майно, не є підставою для відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 .

В силу ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Згідно з ч.2 ст.ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, недоведеність у встановленому законом порядку факту наявності вини третьої невстановленої особи у скоєнні дій, що потягли за собою нанесення шкоди майну позивачу, не може звільнити відповідача від цивільно - правової відповідальності за спричинену відповідачу матеріальну шкоду. В разі постановлення судом вироку щодо третьої невстановленої особи, відповідач не позбавлений можливості заявити до вказаної особи вимоги про відшкодування шкоди в порядку регресу.

Встановивши, що виникнення значних термічних руйнувань майна позивача виникло в результаті дій та бездіяльності відповідача та невстановленої особи, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про те, що позивачем до суду не надано доказів визначення ступеня вини відповідача у завданні матеріальної шкоди проте такі висновки суду спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 та стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача матеріальної шкоди в сумі 32601,80 грн.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 2270 грн.

Керуючись ст.ст.367, 374,376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 липня 2021 року - скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 32 601 грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 2270 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: