Постанова

від 02.12.2021 по справі 757/10172/16-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.

№ 22-ц/824/6949/2021

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 757/10172/16-ц

02 грудня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кулікової С.В.

- Заришняк Г.М.

суддів - Рубан С.М.

при секретарі - Климчук Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Клас Ессет Менеджмент , яке діє в інтересах Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду Смарт Глобал Інвестментс та апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Центршляхбуд на рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Новак Р.В., у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю компанії з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Клас Ессет Менеджмент , яке діє в інтересах Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду Смарт Глобал Інвестментс до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Центршляхбуд про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю компанії з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Клас Ессет Менеджмент , Товариства з обмеженою відповідальністю Центршляхбуд про визнання правочину недійсним,-

в с т а н о в и в :

У березні 2016 року ТОВ Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Клас Ессет Менеджмент , яке діє в інтересах Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду Смарт Глобал Інвестментс звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ Центршляхбуд про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04.09.2013 року між ним та спільним Українсько-Американським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю Керос-Київ (далі - ТОВ Керос-Київ ) укладено договір відсоткової позики, з урахуванням змін, внесених до вказаного договору додатковими угодами від 01.10.2013, 01.11.2013, 24.12.2013, 31.03.2014, 30.05.2014, 28.08.2014 та 28.11.2014, а також 13.01.2015, 11.02.2015 та 01.06.2015, за умовами якого останнє отримало від нього грошові кошти у розмірі 3 000 000,00 грн., на умовах сплати 12 % річних, які зобов`язалося повернути у строк до 25.12.2013 року.

Також зазначає, що 02.07.2015 року на підставі тристороннього договору про переведення боргу, укладеного між ним, первісним боржником ТОВ Керос-Київ та новим боржником ТОВ Центршляхбуд , до останнього перейшли обов`язки по виконанню договору відсоткової позики від 04.09.2013року, так і відповідальності за його невиконання.

Крім того, позивач вказує, що 02.07.2015 року між ним та ОСОБА_1 укладено договір поруки, відповідно до умов якого останній поручився за виконання обов`язків ТОВ Центршляхбуд за вищезазначеним договором про переведення боргу від 02.07.2015 року всім належним йому майном і коштами.

Посилаючись на те, що ТОВ Центршляхбуд та ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором про переведення боргу щодо повернення вищезазначеної суми позики так і не виконали, чим порушили умови договору, з урахуванням наданих уточнень, ТОВ Клас Ессет Менеджмент просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість, яка станом на 30.01.2020 року становить 4 262 237,25 грн., з яких 1 860 705,70 грн. - сума неповернутої позики, 586 306,97 грн. - відсотки за користування коштами, 933 020,58 грн. - пеня за порушення умов зобов`язання, а також 882 204,00 грн. - інфляційні втрати.

У лютому 2017 року ОСОБА_1 подав зустрічний позов до ТОВ Клас Ессет Менеджмент , ТОВ Центршляхбуд про визнання правочину недійсним.

Вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що він не підписував договір поруки від 02.07.2015 року, а підпис, проставлений від його імені в ньому є підробленим. Посилаючись на те, що волевиявлення його як учасника цього правочину не відповідало внутрішній волі, просить суд визнати на підставі статей 203, 215 ЦК України договір поруки від 02.07.2015 року, укладений між ним і ТОВ Клас Ессет Менеджмент недійсним.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2021 року позов ТОВ компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Клас Ессет Менеджмент , яке діє в інтересах пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду Смарт Глобал Інвестментс до ТОВ Центршляхбуд про стягнення заборгованості - задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ Центршляхбуд на користь ТОВ компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Клас Ессет Менеджмент , яке діє в інтересах пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду Смарт Глобал Інвестментс заборгованість за договором про переведення боргу від 02.07.2015 року в розмірі 1 860 705 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот п`ять) грн. 70 коп. - сума неповернутої позики, 35 452 (тридцять п`ять тисяч чотириста п`ятдесят дві) грн. 60 коп. - процентів за користування коштами, 933 020 (дев`ятсот тридцять три тисячі двадцять) грн. 58 коп. - пені за порушення умов зобов`язання, а також 882 204 (вісімсот вісімдесят дві тисячі двісті чотири) грн. 00 коп. - інфляційних втрат, а всього 3 711 355 (три мільйони сімсот одинадцять тисяч триста п`ятдесят п`ять) грн. 88 коп.

У задоволенні інших позовних вимог до ТОВ Центршляхбуд - відмовлено.

У задоволенні позову ТОВ компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Клас Ессет Менеджмент , яке діє в інтересах пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду Смарт Глобал Інвестментс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Клас Ессет Менеджмент , яке діє в інтересах пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду Смарт Глобал Інвестментс , ТОВ Центршляхбуд про визнання правочину недійсним - відмовлено.

Стягнуто з ТОВ Центршляхбуд на користь ТОВ компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Клас Ессет Менеджмент , яке діє в інтересах пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду Смарт Глобал Інвестментс сплачений судовий збір у розмірі 51 084,47 грн.

Арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 03.10.2017 в порядку забезпечення позову на житловий будинок, загальною площею 1051,7 кв.м (реєстраційній номер об`єкта нерухомого майна 760025532231), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в частині, що відповідає розміру позовних вимог - 2 938 121,01 грн., із забороною вчиняти будь-які дії щодо відчуження зазначеного майна - скасовано.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач ТОВ компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Клас Ессет Менеджмент , яке діє в інтересах пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду Смарт Глобал Інвестментс звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором про переведення боргу від 02.07.2015 року в розмірі 1 860 705 (один мільйон вісімсот шістдесят тисяч сімсот п`ять) грн. 70 коп. - сума неповернутої позики, 35 452 (тридцять п`ять тисяч чотириста п`ятдесят дві) грн. 60 коп. - процентів за користування коштами, 933 020 (дев`ятсот тридцять три тисячі двадцять) грн. 58 коп. - пені за порушення умов зобов`язання, а також 882 204 (вісімсот вісімдесят дві тисячі двісті чотири) грн. 00 коп. - інфляційних втрат, а всього 3 711 355 (три мільйони сімсот одинадцять тисяч триста п`ятдесят п`ять) грн. 88 коп.

Апеляційну скаргу обґрунтовувало тим, що рішення суду в оскаржуваній частині ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що судом зроблено висновок про невизнання ОСОБА_1 обставин підписання договору поруки лише на підставі пояснень його представника, без виклику та пояснень в судовому засіданні самого ОСОБА_1 . Також судом не з`ясовано коло правовідносин та обставин, які передували та були підставами укладенню договору про переведення боргу та договору поруки. Судом першої інстанції не взято до уваги та не надано правової оцінки дослідженому в судовому засіданні оригіналу мирової угоди підписаної відповідачами, що свідчить про фактичне визнання ОСОБА_1 своїх зобов`язань перед позивачем за договором поруки.

Вказував на те, що суд першої інстанції проігнорував клопотання про долучення доказів, яким позивач просив долучити до матеріалів справи висновок експерта № 14872 від 22.01.2020 року за результатами проведення почеркознавчого дослідження, в якому встановлено належність підпису на договорі поруки в графі поручителя ОСОБА_1 .

Крім того, вказував на те, що суд безпідставно не взяв до уваги нотаріальну копію договору.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Верховський О.В. просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду в оскаржуваній частині залишити без змін, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладені в рішенні суду.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ Центршляхбуд просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду в оскаржуваній частині залишити без змін, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги.

Не погоджуючись з рішенням суду, з апеляційною скаргою звернулося ТОВ Центршляхбуд , в якій просило рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2021 року в частині позовних вимог заявлених до ТОВ Центршляхбуд скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути на користь ТОВ Клас Ессет Менеджмент 1 076 534,18 грн. основного боргу.

Апеляційну скаргу обґрунтовувало тим, що заявлені позовні вимоги повинні були розглядатися судом першої інстанції в обсязі, заявленому в первісному позові, а саме в сумі заборгованості по сплаті відсотків за користування позикою в розмірі 374 534,18 грн., по сплаті основної суми боргу в розмірі 2 702 000 грн. та 20 000 грн. штрафу. Позовні вимоги, додатково заявлені в заявах позивача про збільшення позовних вимог від 01.09.2016 року та в заяві про збільшення позовних вимог від січня 2020 року не повинні бути прийняті до розгляду судом з огляду на невідповідність заяв про збільшення позовних вимог чинній редакції ст.. 43 ЦПК України та ст.. 31 ЦПК України, в редакції, що діяла до 15.12.2017 року.

Вказувало на те, що на час прийняття судового рішення ТОВ Центршляхбуд було сплачено 2 020 000 грн., що підтверджується матеріалами справи, тому належна сума до стягнення із ТОВ Центршляхбуд на користь позивача за первісним позовом складає 1 076 534,18 грн.

Також вказувало на те, що судом не вірно визначено суму пені, яка підлягає стягненню із ТОВ Центршляхбуд внаслідок неврахування судом вимог ч. 6 ст. 232 ГК України. Так, з урахуванням визначених договором про переведення боргу від 02 липня 2015 року та додатковою угодою № 1 від 02.09.2015 року строків виконання ТОВ Центршляхбуд грошових зобов`язань по поверненню позики, сума належної до стягнення пені, обмеженим строком стягнення, встановлених ч. 6 ст. 232 ГК України складає 132 747,18 грн.

Стверджувало, що при визначенні суми, яка підлягає стягненню із ТОВ Центршляхбуд в рахунок погашення основної суми боргу за отриманою позикою, в порушення вимог статті 534 ЦК України не враховані сплачені ТОВ Центршляхбуд кошти, докази сплати яких наявні в матеріалах справи. Тому судом помилково стягнуто як неповернуту позику 1 860 705 грн., в той час як підлягало стягненню 1 013 362,84 грн.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ Клас Ессет Менеджмент просив у задоволенні апеляційної скарги ТОВ Центршляхбуд відмовити, посилаючись на те, що рішення суду в оскаржуваній частині є законним і обґрунтованим.

В судовому засіданні представник ТОВ Клас Ессет Менеджмент - Ласков О.С. підтримав доводи своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити, у задоволенні апеляційної скарги ТОВ Центршляхбуд просив відмовити.

Представник ТОВ Центршляхбуд - Семенова М.В. підтримала доводи своєї апеляційної скарги та просила її задовольнити, у задоволенні апеляційної скарги ТОВ Клас Ессет Менеджмент відмовити.

Представник ОСОБА_1 - Верховський О.В. проти доводів апеляційної скарги ТОВ Клас Ессет Менеджмент заперечував та просив залишити її без задоволення, проти задоволення апеляційної скарги ТОВ Центршляхбуд не заперечував.

Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення представника заявника, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 04.09.2013 року між ТОВ Клас Ессет Менеджмент та ТОВ Керос-Київ укладено договір відсоткової позики № П-040913, згідно з умовами якого сума позики становить 3000000,00 грн, розмір відсоткової ставки складає 12 % річних, а строк повернення позики - 25.12.2013 року.

Згідно з п. 4.1 договору, позика надається у безготівковому порядку шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок позичальника та має бути повернута таким же чином на поточний рахунок позикодавця.

За змістом п. п. 6.1, 6.3, 6.4 договору від 04.09.2013 року у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. За користування позикою понад строк, встановлений цим договором, та/або у разі прострочення термінів/строків сплати процентів, визначених цим договором, позикодавець має право додатково стягувати пеню (у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України), неустойку (у розмірі 48 % річних за кожен день прострочення) та штраф (30 % від несвоєчасно перерахованої суми).

Додатковими угодами № № 1-9 до вказаного договору відсоткової позики, укладеними продовж 01.10.2013 року - 01.06.2015 року, неодноразово вносилися зміни та викладалися пункти основного правочину в іншій редакції, в частині, що стосується розміру процентної ставки, строків повернення позики та порядку сплати процентів за користування позиченими коштами, встановлення сплати позикодавцеві винагороди/комісії за обслуговування позики, штрафу за порушення строків сплати процентів, зупинення дії окремих положень та, в кінцевому варіанті, сторони погодили, що: позичальник сплачує позикодавцеві винагороду/комісію за обслуговування позики у розмірі 51000,00 грн (п. 2.7.); процентна ставка за цим договором складає 12 % річних від фактичного розміру наданої позики, починаючи з 01.11.2013року (п. 2.2); за порушення терміну сплати процентів за позикою, несплатою 10.02.2015 року позичальником позикодавцеві процентів, позичальник сплачує позикодавцеві штраф у розмірі 20000,00 грн (п. 6.6); сторони домовилися призупинити дію другої частини п. 6.3 договору та п. 6.4 договору до визначеної дати п. 3.1. договору; позика надається із строком повернення 01.07.2015року (п. 3.1); остаточний строк сплати процентів за договором становить не пізніше 01.07.2015 року.

Також судом встановлено, що 02.07.2015 року між позивачем, ТОВ Керос-Київ та ТОВ Центршляхбуд укладено договір про переведення боргу, за змістом якого первісний боржник (ТОВ Керос-Київ ) за згоди кредитора ТОВ Клас Ессет Менеджмент переводить на нового боржника (ТОВ Центршляхбуд ), а новий боржник приймає на себе замість первісного боржника грошове зобов`язання первісного боржника, яке випливає із укладеного між ТОВ Клас Ессет Менеджмент та ТОВ Керос-Київ договору відсоткової позики № П-040913 від 04.09.2013 року, з урахуванням змін, внесених вищевказаними додатковими угодами, яке зобов`язується виконати в строк до 10.09.2015 року (повернути отриману суму позики, проценти за позикою та неустойку).

Розмір зобов`язання за правочином становить 3033462,84 грн, з яких 2702000,00 грн - сума неповернутої позики, 311462,84 грн - несплачені проценти, 20000,00 грн - штраф за порушення терміну сплати процентів за позикою (п. 1.2 договору про переведення боргу від 02.07.2015року ).

Крім того, судом встановлено, що додатковою угодою № 1 від 02.09.2015 року до договору про переведення боргу від 02.07.2015 року сторони погодили черговість та строки виконання грошового зобов`язання, зокрема, що остаточна частина основної суми боргу в розмірі 1517000,00 грн, а також, що проценти, нараховані за жовтень-грудень 2015 року, мають бути сплачені до 30.12.2015 року включно.

Також вказаною додатковою угодою змінено розділ 4 договору про переведення боргу від 02.07.2015 року та встановлено сплату новим боржником на користь кредитора у разі порушення термінів сплати грошових зобов`язань пеню із розрахунку 1/2 облікової ставки Національного банку України на суму несвоєчасно сплаченої суми.

Факт укладання зазначених договорів сторонами не оспорюється, так само як і не заперечуються також обставини отримання від позивача позики ТОВ Керос-Київ у розмірі 3000000,00 грн.

ТОВ Центршляхбуд частково було виконано погашення зобов`язання за договором відсоткової позики № П-040913 від 04.09.2013 року та договором переведення боргу від 02.07.2015року, із змінами, внесеними додатковою угодою № 1 від 02.09.2015року - безпосередньо ТОВ Центршляхбуд 21.10.2016 року та 25.10.2016 року і Товариством з обмеженою відповідальністю Центрдорресурс 09.06.2017 року та 01.11.2017 року в рахунок погашення заборгованості повернуто кошти на загальну суму 2200000,00 грн.

Таким чином, ТОВ Центршляхбуд у строки, визначені розділом 2 договору про переведення боргу від 02.07.2015, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 до вказаного договору від 02.09.2015, свої зобов`язання щодо повернення коштів у повному обсязі не виконало, узяті у ТОВ Керос-Київ в позику гроші та проценти за користування коштами не повернуло, на момент подання позову та вирішення спору існує заборгованість перед позивачем за договором відсоткової позики станом на 30.01.2020 року в сумі 4262237,25 грн, з яких 1860705,70 грн - сума неповернутої позики, 586306,97 грн - відсотки за користування коштами, 933020,58 грн - пеня за порушення умов зобов`язання, а також 882204,00 грн - інфляційні втрати, що підтверджується наданим ТОВ Клас Ессет Менеджмент розрахунком заборгованості.

Судом встановлено, що в матеріалах справи наявна ксерокопія договору поруки від 02.07.2015 року, згідно з яким відповідач ОСОБА_1 поручився перед кредитором ТОВ Клас Ессет Менеджмент всім своїм майном за виконання ТОВ Центршляхбуд усіх зобов`язань перед кредитором, що виникли з договору переведення боргу від 02.07.2015 року.

Відповідач ОСОБА_1 категорично заперечував проти підписання вказаного договору поруки, в зв`язку із чим судом 04.05.2018року задоволено клопотання його представника та по справі призначено почеркознавчу експертизу, на вирішення експертів поставлено питання: чи виконано підпис на договорі поруки №02/07/15 від 02.07.2015року у графі Адреса та реквізити поручителя перед написом ОСОБА_1 ОСОБА_1 .? , при цьому цією ухвалою витребувано у позивача оригінал договору поруки.

Вимог вказаної ухвали ТОВ Клас Ессет Менеджмент не виконано, у зв`язку із чим Печерським районним судом міста Києва листом від 18.01.2019 року, з урахуванням клопотання судових експертів про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи № 23979/23980, призначеної в указаній цивільній справі, на адресу позивача направлено прохання надати суду оригінал вказаного договору.

01.03.2019 року до Печерського районного суду міста Києва надійшло повідомлення судових експертів про неможливість надання висновку судової почеркознавчої експертизи у зв`язку з ненаданням оригіналу досліджуваного документа - договору поруки № 02/07/15 від 02.07.2015 року.

12.06.2019року Печерським районним судом міста Києва повторно, з урахуванням клопотання судових експертів про надання додаткових матеріалів для проведення експертизи № 23979/23980, призначеної в указаній цивільній справі, на адресу позивача направлено лист-прохання надати суду оригінал договору поруки від 02.07.2015року .

16.09.2019року до Печерського районного суду міста Києва надійшло повідомлення про неможливість надання висновку судової почеркознавчої експертизи в указаній цивільній справі разом з її матеріалами, з огляду на те, що на дослідження не надано оригіналу досліджуваного документа, а саме договору поруки від 02.07.2015року .

Задовольняючи частково позовні вимоги, стягуючи з ТОВ Центршляхбуд на користь позивача заборгованість за договором відсоткової позики № П-040913 від 04.09.2013року договору на підставі договору про переведення боргу від 02.07.2015 року, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 до вказаного договору від 02.09.2015 року, на загальну суму 3 711 355,88 грн., суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ Центршляхбуд у строки, визначені розділом 2 договору про переведення боргу від 02.07.2015 року , з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 до вказаного договору від 02.09.2015 року, свої зобов`язання щодо повернення коштів у повному обсязі не виконало.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи наступне.

Так, відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 1 ст. 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтями525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.ч. 1 та 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст.. 520 ЦК України).

Таким чином, переведення боргу передбачає перехід від первісного боржника до нового як обов`язків, так і відповідальності за їх невиконання. Новий боржник у зобов`язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником (ст. 522 ЦК України).

Тобто, по суті, для первісного боржника зобов`язання повністю припиняється, а тягар виконання усіх обов`язків перед кредитором за договором несе новий боржник - як новий суб`єкт у зобов`язанні.

Статтею 549 цього ж Кодексу встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Формами неустойки є штраф і пеня.

Крім того, за змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, зокрема й з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Встановивши, що ТОВ Центршляхбуд у строки, визначені розділом 2 договору про переведення боргу від 02.07.2015, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 до вказаного договору від 02.09.2015, свої зобов`язання щодо повернення коштів у повному обсязі не виконало, узяті ТОВ Керос-Київ в позику гроші та проценти за користування коштами не повернуло, такі обставин в установленому порядку стороною відповідачів не спростовані , суд першої інстанції вірно застосувавши норми матеріального права, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з ТОВ Центршляхбуд на користь позивача заборгованість за договором відсоткової позики № П-040913 від 04.09.2013 договору на підставі договору про переведення боргу від 02.07.2015, з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 1 до вказаного договору від 02.09.2015, на загальну суму 3 711 355,88 грн., з яких 1 860 705,70 грн . - суми неповернутої позики, 933 020,58 грн . - пені за порушення умов зобов`язання, 882 204,00 грн . - інфляційних втрат, 35 452,60 грн. - заборгованість по відсоткам.

Доводи апеляційної скарги ТОВ Центршляхбуд не спростовують встановлених судом обставин щодо невиконання відповідачем ТОВ Центршляхбуд своїх зобов`язань щодо повернення позики, розрахунку позивача та розрахунок суду в частині нарахування відсотків.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не вірно визначено суму пені, яка підлягає стягненню із ТОВ Центршляхбуд внаслідок неврахування судом вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, тоді як договором було встановлено строк виконання зобов`язання, тому вказана норма не може бути застосована до даних правовідносин.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що при визначенні суми, яка підлягає стягненню із ТОВ Центршляхбуд в рахунок погашення основної суми боргу за отриманою позикою, судом не були враховані сплачені ТОВ Центршляхбуд кошти, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги ТОВ Центршляхбуд не спростовують висновків суду першої інстанції в частині задоволених вимог та не свідчать про ухвалення рішення суду в цій частині з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіряючи рішення суду в частині незадоволених позовних вимог про стягнення заборгованості ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне.

Так, відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з недоведеності таких вимог позивачем, враховуючи невизнання відповідачем ОСОБА_1 обставин підписання договору поруки від 02.07.2015 року, яким встановлювався обов`язок останнього відповідати солідарно з ТОВ Центршляхбуд перед позивачем за неналежне виконання боржником умов договору переведення боргу від 02.07.2015 року, неподання ТОВ Клас Ессет Менеджмент впродовж розгляду судом вказаної справи його оригіналу, тобто належних та допустимих доказів взяття на себе ОСОБА_1 як поручителем відповідальності у разі настання передбаченого випадку солідарно із боржником ТОВ Центршляхбуд виконати перед позивачем як кредитором зобов`язання.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 554 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 81 ЦПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем було надано належним чином засвідчену копію договору поруки (нотаріальну завірену копію договору поруки), однак суд першої інстанції безпідставно не взяв її до уваги, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про ненадання позивачем належних та допустимих доказів взяття на себе ОСОБА_1 як поручителем відповідальності у разі настання передбаченого випадку солідарно із боржником ТОВ Центршляхбуд виконати перед позивачем як кредитором зобов`язання.

Згідно п. 1.1 договору поруки поручитель поручається перед кредитором всім своїм майном за виконання усіх зобов`язань боржником перед кредитором, що виникли з договору відсоткової позики № П-040913 від 04 вересня 2013 року та додаткових угод до нього укладених/або тих, які будуть укладені в майбутньому, укладеного між кредитором та боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідальність поручителя і боржника є солідарною (п. 1.5 договору поруки).

Сам по собі факт невизнання ОСОБА_1 підпису вказаного договору, враховуючи наявність належним чином нотаріально завіреної копії договору поруки, висновок експерта № 14872 від 22.01.2020 року за результатами проведення почеркознавчого дослідження, яким встановлено належність підпису на договорі поруки в графі поручитель - ОСОБА_1 , а також презумпцію правомірності правочину, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого та безпідставного висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 як солідарного боржника.

Слід зауважити, що відповідач ОСОБА_1 не надав суду жодного доказу на підтвердження його доводів щодо не підписання ним договору поруки, тому такі твердження ґрунтуються на припущеннях, тоді як доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду в частині відмови у стягнення з ОСОБА_1 заборгованості як солідарного боржника.

Однак, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем ТОВ Центршляхбуд було сплачено кошти на користь позивача у розмірі 1 700 000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень та не заперечувалося представником позивача в судовому засіданні. При цьому, як представник позивача, так і представник відповідача ТОВ Центршляхбуд наполягали на врахуванні судом апеляційної інстанції оплати вказаного боргу та відповідно зменшення суми заборгованості, що підлягає стягненню.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про можливість врахування сплаченої ТОВ Центршляхбуд суми боргу у розмірі 1 700 000,00 грн. під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, та стягнення солідарно з ТОВ Центршляхбуд та ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за договором про переведення боргу від 02 липня 2015 року в загальній сумі 2 011 355,88 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 76 626,72 грн.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Центршляхбуд , часткове задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Клас Ессет Менеджмент , яке діє в інтересах Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду Смарт Глобал Інвестментс , скасування рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості та ухвалення в цій частині нового судового рішення про стягнення солідарно з ТОВ Центршляхбуд та ОСОБА_1 заборгованості за договором про переведення боргу від 02 липня 2015 року в загальній сумі 2 011 355,88 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Центршляхбуд залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Клас Ессет Менеджмент , яке діє в інтересах Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду Смарт Глобал Інвестментс задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2021 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю Центршляхбуд та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Клас Ессет Менеджмент , яке діє в інтересах Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду Смарт Глобал Інвестментс заборгованість за договором про переведення боргу від 02 липня 2015 року в загальній сумі 2 011 355,88 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів Клас Ессет Менеджмент , яке діє в інтересах Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду Смарт Глобал Інвестментс витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 76 626,72 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 21 грудня 2021 року.

Головуючий: Судді: