Ухвала

від 21.12.2021 по справі 206/5750/21

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 206/5750/21

Провадження № 2/206/1654/21

УХВАЛА

21 грудня 2021 року суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Кушнірчук Р.О., вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири,

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2021 року до суду надійшла вказана позовна заява.

Перевіривши матеріали поданої заяви та додані до неї документи, суддя приходить до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Так, порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов, визначених зокрема ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України Про судовий збір № 3674-VI від 08 липня 2011 року (далі - Закон), у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Так, до матеріалів справи долучено лише квитанцію про сплату судового збору ОСОБА_3 у сумі 300,00 гривень.

В своїй позовній заяві ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 просять суд стягнути з ОСОБА_4 на їх користь матеріальну шкоду завдану внаслідок залиття у розмірі 35821,00 гривень, а також стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 моральну шкоду по 15000,00 гривень для кожної, ціна позову складає 65821,00 гривень.

Зі змісту положень п. 3 ч. 3 ст. 175, п. 1 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Позовна вимога про відшкодування моральної шкоди є майновою вимогою, оскільки позивачі її визначили у грошовому вимірі.

До такого висновку також прийшов Верховний Суд в ухвалі по справі № 759/4007/21 від 09 грудня 2021 року.

Відтак, позовна заява містить усього одну вимогу майнового характеру, яку подано фізичними особами, та у відповідності до п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання такої заяви складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2270 грн.

Таким чином, за подання до суду даної позовної заяви повинно бути сплачено судовий збір у розмірі 908,00 гривень.

Дослідивши клопотання позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , викладене ними у позовній заяві, про звільнення їх від сплати судового збору, приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 8 Закону та ст. 136 ЦПК України, підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.

Вказаними нормами передбачено право суду, а не його обов`язок щодо звільнення від сплати судового збору, при цьому, статтею 129 Конституції України , як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За нормами законодавства єдиною підставою для вчинення судом дій щодо звільнення позивача від сплати судового збору є майновий стан заявника. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Крім того, у пункті 29 Постанови пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах роз`яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України Про судовий збір єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Так, ОСОБА_5 просить звільнити її від сплати судового збору у зв`язку з її майновим станом на підтвердження чого надає відповідні докази.

З довідки про доходи № 7172161560170192 виданої ОСОБА_1 вбачається, що за період з квітня 2021 року до вересня 2021 року їй нараховано пенсію на суму 10869,00 гривень.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків/джерела виплачених доходів та утриманих податків відносно ОСОБА_1 , остання з січня 2021 року по квітень 2021 року отримала дохід у вигляді соціальних виплат на суму 4562,4 гривень.

Відтак, річний дохід ОСОБА_1 (з урахуванням наданих відомостей) складає 15431,4 гривень, 5 відсотків від якого в свою чергу перевищує розмір судового збору, який підлягає сплаті нею за подання даної позовної заяви з урахуванням принципу пропорційності долі вимог поданих кожним позивачем.

ОСОБА_2 просить звільнити її від сплати судового збору у зв`язку з її майновим станом зумовленим станом здоров`я на підтвердження чого надає відповідні докази.

Відповідно до виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 7747 від 27 жовтня 2020 року ОСОБА_2 з 26 жовтня 2020 року по 27 жовтня 2020 року перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП Міська клінічна лікарня № 9 ДМР.

Відповідно до виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 8685 від 01 грудня 2020 року ОСОБА_2 з 25 листопада 2020 року по 01 грудня 2020 року перебувала на стаціонарному лікуванні у КНП Міська клінічна лікарня № 9 ДМР.

Водночас із цим, на підтвердження того, що ОСОБА_2 дійсно не має доходу не долучено жодних підтверджуючих документів.

За таких обставин, вважаю, що клопотання позивачів про звільнення їх від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Визначаючи долю поданих кожним позивачем вимог, суд враховує, що ціна позову складає 65821,00 гривень та складається з позовних вимог ОСОБА_1 - 11940,33 гривень матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття та 15000,00 гривень моральної шкоди (загалом 40,93% від ціни позову); ОСОБА_2 - 11940,33 гривень матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття та 15000,00 гривень моральної шкоди (загалом 40,93% від ціни позову); ОСОБА_3 - 11940,33 гривень матеріальної шкоди завданої внаслідок залиття (загалом 18,14% від ціни позову).

Таким чином, обчислюючи долю судового збору, який підлягає сплаті кожним з позивачів з урахуванням принципу пропорційності долі поданих вимог, суд визначає частки наступним чином: ОСОБА_1 - 40,93% від суми, що підлягає сплаті за подання до суду даної позовної заяви, тобто 371,64 гривні; ОСОБА_2 - 40,93% від суми, що підлягає сплаті за подання до суду даної позовної заяви, тобто 371,64 гривні; ОСОБА_3 - 18,14% від суми, що підлягає сплаті за подання до суду даної позовної заяви, тобто 164,71 гривні.

Враховуючи викладене, позивачам ОСОБА_5 та ОСОБА_2 необхідно сплатити суму судового збору з урахуванням принципу пропорційності долі вимог поданих кожним позивачем, тобто 371,64 гривні кожній.

Частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

В свою чергу, суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору - відмовити.

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про звільнення її від сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної та моральної шкоди внаслідок залиття квартири - залишити без руху.

Для виправлення зазначених в ухвалі недоліків встановити позивачам строк, який не може перевищувати 3 (трьох) днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Попередити, що у випадку не усунення в зазначений строк позивачами недоліків заяви, вона буде вважатись неподаною та буде повернута позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.О. Кушнірчук