Рішення

від 25.10.2021 по справі 376/2286/21

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2286/21

Провадження № 2/376/1487/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2021 р. Сквирський районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді: Коваленка О.М.,

при секретарі: Таранчук В.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на нежитлову будівлю (магазин) з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку для будівництва та обслуговування нежилого приміщення,

В с т а н о в и в :

07.10.2021 року до Сквирського районного суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з вищевказаною позовною заявою .

В обгрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 10.02.2021 року він ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 уклали між собою договір купівлі-продажу нежилого приміщення (магазину) з господарськими будівлями та спорудами, та земельної ділянки площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування нежилого приміщення з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Нотаріально договір купівлі продажу не реєструвався, відповідач передав позивачу ключі від не житлового будинку, а позивач передав відповідачу 4000 доларів, про що відповідачем було написано розписку.

Нотаріально посвідчити договір позивач з відповідачем домовились пізніше. Однак відповідач відмовився від подальшого оформлення, посилаючись на зайнятість.

Позивач, посилаючись на те, що сторони не мають змоги оформити договір купівлі-продажу майна належним чином у нотаріуса, просить суд:

Визнати Договір купівлі - продажу нежилого приміщення (магазину) з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , загальною площею 78,90 кв.м., та земельної ділянки площею 0,0600 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування нежилого приміщення (магазину), господарських будівель і споруд від 10.02.2021 року - виконаним та дійсним.

Визнати за ним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , КОД - НОМЕР_1 , зареєстрований з адресою: АДРЕСА_2 , право власності на нежитлове приміщення (магазин) з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , загальною площею 78,90 кв. м., та на земельну ділянку площею 0,0600 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування нежилого приміщення (магазину), господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1

Позивач ОСОБА_1 в підготовче судове засідання не з`явився, його представник ОСОБА_3 надав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи без його участі, вимоги позову підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі та не проводити фіксування судового засідання технічними засобами (а.с.23).

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче судове засідання не з`явився, надав до канцелярії суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає та не заперечує щодо їх задоволення (а.с.24).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з вимогами ч.3,4 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладання мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206,207 цього Кодексу.

Частиною 1,4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що позивач може відмовитись від позову, а відповідач - визнати позов на будь - якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно до вимог ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання на підставі вимог ст. ст. 200,206,211,247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України .

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 10.02.2021 року ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 уклали між собою договір купівлі-продажу нежилого приміщення (магазину) з господарськими будівлями та спорудами, та земельної ділянки площею 0,0600 га для будівництва та обслуговування нежилого приміщення з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Нотаріально договір купівлі продажу не реєструвався, відповідач передав позивачу ключі від не житлового будинку, а позивач передав відповідачу 4000 доларів, про що відповідачем було написано розписку (а.с.10).

Нотаріально посвідчити договір позивач з відповідачем домовились пізніше. Однак відповідач відмовився від подальшого оформлення, посилаючись на зайнятість.

Відповідач визнає, що ОСОБА_1 є власником нежилої будівлі (магазину), який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 0,0600 га, про що свідчить його заява про визнання позову.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частина 2 статті 328 ЦК України визначає, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до положень ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно положень ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

В свою чергу частиною другою статті 220 ЦК України визначено, що якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

В силу вимог ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача з договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором.

В свою чергу згідно положень ч. 3 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Після дослідження обставин справи, судом було з`ясовано, що відповідач ОСОБА_2 позов визнав.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України , у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Враховуючи, що визнання відповідачем позову вимогам закону не суперечить, права третіх осіб не порушує, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст. ст. 220 , 328 , 334 , 657 ЦК України , ст. 41 Конституції України, ст. ст. 2,4,12,13, 76,81, 200,206, 211,247, 258,259,263 - 265,351,352,354 ЦПК України , п. 24 Постанови Пленум Верхового Суду України від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції суд,

Ви р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на нежитлову будівлю (магазин) з господарськими будівлями та спорудами та земельну ділянку для будівництва та обслуговування нежилого приміщення - задовольнити в повному обсязі.

Визнати Договір купівлі - продажу нежилого приміщення (магазину) з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , загальною площею 78,90 кв. м., та земельної ділянки площею 0,0600 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування нежилого приміщення (магазину), господарських будівель і споруд від 10.02.2021 року - виконаним та дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , КОД - НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на нежитлове приміщення (магазин) з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , загальною площею 78,90 кв. м., та на земельну ділянку площею 0,0600 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування нежилого приміщення (магазину), господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1

З текстом рішення можливо ознайомитися за адресою: court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення справи) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України

Суддя: О.М. Коваленко