Справа № 709/1104/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 грудня 2021 року смт. Чорнобай
Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Левченка В.В.,
за участі секретаря судового засідання - Нікітенко В.Г.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у залі судових засідань Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Чорнобаївської селищної ради, третя особа - ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з цивільним позовом до Чорнобаївської селищної ради (далі - відповідач), третя особа - ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на житловий будинок та земельну ділянку. ОСОБА_3 склала заповіт яким заповіла все своє майно своїм дочкам ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (третя особа). Позивач прийняла спадщину своєї матері, так як подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, проте позбавлена можливості оформити свої спадкові права на спадкове майно, оскільки правовстановлюючі документи на нього відсутні. У зв`язку з цим позивач просила визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок та земельну ділянку.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 04 жовтня 2021 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
У підготовче засідання сторони не з`явилися. Позивач подала заяву, в якій просила розглянути справу у її відсутність, позов підтримала, просила задовольнити з підстав викладених в позові. Відповідач надіслав листа, в якому погодився з позовом та просив розглянути справу за відсутності його представника. Третя особа подала до суду заяву, в якій просила розгляд справи проводити в її відсутність, позовні вимоги визнала, не заперечувала проти їх задоволення.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10 лютого 2015 року (а.с. 12).
Позивач є дочкою ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 09 серпня 1963 року серії НОМЕР_2 , та копією паспорта, з якого вбачається, що позивач уклала шлюб з ОСОБА_4 та відповідно змінила дівоче прізвище " ОСОБА_5 " на шлюбне прізвище " ОСОБА_6 "(а.с. 38).
Мати позивача після укладення шлюбу змінила прізвище " ОСОБА_5 " на шлюбне прізвище " ОСОБА_7 ", що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу від 02 жовтня 1993 року серії НОМЕР_3 (а.с. 11).
Згідно з копією довідки Чорнобаївської селищної ради від 29 квітня 2021 року № 22,
ОСОБА_3 постійно проживала та була зареєстрована за адресою:
АДРЕСА_1 . В господарстві проживала з чоловіком ОСОБА_8 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 16 квітня 2020 року (а.с. 24).
Згідно з довідкою Чорнобаївської селищної ради від 29 квітня 2021 року № 23,
ОСОБА_8 постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . В господарстві проживав одиноко.
Відповідно до змісту листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори від
22 травня 2021 року після смерті ОСОБА_8 заяв про прийняття спадщини та відмови від прийняття спадщини в нотаріальну контору не поступало.
При житті ОСОБА_3 , а саме 09 грудня 2008 року, склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Мохнацької сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області Дудка Н.В. та зареєстрований в книзі для запису нотаріальних дій під № 136, відповідно до якого все своє майно заповіла в рівних частинах своїм дочкам ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (третя особа) (а.с. 13).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, зокрема, на:
- житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок № НОМЕР_5 від 16 жовтня 1993 року (а.с. 23);
- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 0,5526 га, кадастровий номер 7125187000:02:000:0020, що знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 , що підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку від 23 травня 2008 року (а.с. 51).
Відповідно до змісту листа Чорнобаївської державної нотаріальної контори від
25 листопада 2021 року (вих. № 273/01-16), що надійшов у відповідь на запит суду, після смерті ОСОБА_3 подано заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори від імені позивача (а.с. 70).
Водночас постановою Чорнобаївської державної нотаріальної контори від 10 серпня 2021 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину на житловий будинок та земельну ділянку через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно (а.с. 25).
Таким чином, позивач не може оформити право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок та земельну ділянку, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на них.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч. 2. ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч. 3 ст. 46 цього Кодексу).
Таким чином часом відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 є день її смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Судом встановлено, що позивач є спадкоємцем першої черги та звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак не може оформити право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок та земельну ділянку, оскільки правовстановлюючі документи на них відсутні.
Крім того, судом встановлено, що третя особа до натаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не зверталася, на вказане спадкове майно не претендує, а тому позовні вимоги визнає, що підтверджується її заявою.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За приписом ст. 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, прийняття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав може бути визнання права.
У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до постанови Верховного Суду України від 23 січня 2013 року у справі
№ 6-164цс12 у спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають із часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.
Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем. Такі випадки характерні для сільської місцевості, де право власності на житловий будинок за спадкодавцем підтверджується лише записом в погосподарській книзі сільської ради та тривалим фактом володіння цим майном особою, яка померла. Перші власники не оформляли документи на належне їм нерухоме майно та не реєстрували його в органах БТІ, а тому спадкоємець не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину і його право має бути визнано в судовому порядку.
Таким чином, на думку суду, право на отримання правовстановлюючого документу на нерухоме майно, має особа, яка є власником цього майна, дане право нерозривно пов`язане з особою спадкодавця, а тому після його смерті спадкоємець не має можливості отримати правовстановлюючий документ на спадкове майно в позасудовому порядку.
Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
За таких обставин, оцінивши наявні у справі письмові докази, суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , право власності в порядку спадкування за заповітом на:
- житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою:
АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок № НОМЕР_5 від 16 жовтня 1993 року;
- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею
0,5526 га, кадастровий номер 7125187000:02:000:0020 розташовану за адресою:
АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №112944 від 23 травня 2008 року.
Повні найменування сторін та інших учасників справи:
Чорнобаївська селищна рада, місцезнаходження за адресою: вул. Центральна, 154,
смт. Чорнобай, Черкаська область, ЄДРПОУ 26424714.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.
Суддя В.В. Левченко
Суд | Чорнобаївський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2021 |
Оприлюднено | 24.12.2021 |
Номер документу | 102139974 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Чорнобаївський районний суд Черкаської області
Левченко В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні