Ухвала

від 16.12.2021 по справі 757/63557/21-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/63557/21-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ «НАТАНІЕЛЬ» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12020000000000320, -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2021 року до провадження слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ «НАТАНІЕЛЬ» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12020000000000320.

В обґрунтуваннядоводів клопотаннязазначено,що підчас досудовогорозслідування укримінальному провадженні № 12020000000000320, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.09.2020 року справа № 757/40972/20-к накладено арешт, зокрема, на грошові кошти у безготівковій формі, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ГК «НАТАНІЕЛЬ» (кодЄДРПОУ 41542439) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , які відкриті в банківській установі АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909, МФО 380805), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9,на суму завдану кримінальним правопорушенням, що не перевищує 28959206 грн., із забороною розпоряджатися ними, проте застосування заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба, оскільки, сплинув тривалий час, жодній посадовій особі в даному кримінальному провадженні не повідомлено про підозру, а заборона на розпорядження коштами призводить до неможливості здійснення господарської діяльності, відтак клопотання підлягає задоволенню.

У судове засідання особа, яка подала клопотання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Проте, адвокатом ОСОБА_4 подано заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити.

Прокурор у судове засідання не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Проте, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, свою правову позицію виклав у письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020000000000320, зареєстрованому в ЄРДР 26.03.2020.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.09.2020 року справа № 757/40972/20-к накладено арешт, зокрема, на грошові кошти у безготівковій формі, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ГК«НАТАНІЕЛЬ» (кодЄДРПОУ 41542439) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , які відкриті в банківській установі АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909, МФО 380805), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9, на суму завдану кримінальним правопорушенням, що не перевищує 28959206 грн., із забороною розпоряджатися грошовими коштами в сумі 28959206 грн., що знаходяться на рахунках, які відкриті в банківській установі АТ «Райффайзен Банк Аваль» (код ЄДРПОУ 14305909, МФО 380805), за винятком видаткових операцій по сплаті податків, зборів, інших обов`язкових платежів до державного бюджету та з можливістю зарахування на зазначений рахунок коштів, що надходять.

Відповідно дост. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статями 7, 16КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Між тим, статтею 28КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Протягом досудового розслідування не встановлено, що джерело походження грошових коштів які перебувають арештованими на розрахунковому рахунку підприємства ж предметом злочину чи отриманні незаконним шляхом.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 23.09.2020 року справа № 757/40972/20-к, арешт накладено з метою забезпечення збереження речових доказів.

Органом досудового розслідування не надано доказів, що продовження строку дії заходу забезпечення кримінального провадження є на разі доцільним та співмірним цілям кримінального правопорушення.

З матеріалів клопотання вбачається, що жодній посадовій особі ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ «НАТАНІЕЛЬ» у кримінальному провадженні за тривалий час не повідомлено про підозру, в той час як, накладений арешт порушує права володільця майна на розпорядження належним йому майном.

За встановлених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурор не довів та не обґрунтував свої твердження, що грошові кошти на банківських рахунках, які належать ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ «НАТАНІЕЛЬ» відповідають критеріям ст. 98 КПК України та є предметом злочину, або набуті кримінально протиправним шляхом.

З огляду на викладене, відсутні обґрунтовані підстави для накладення арешту на рахунки, які належать ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ «НАТАНІЕЛЬ».

Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання та скасування арешту майна накладеного на грошові кошти, які належать ТОВ «ГРУПА КОМПАНІЙ «НАТАНІЕЛЬ».

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.170-175,309,392,532 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.09.2020 року справа № 757/40972/20-к у кримінальному провадженні № 12020000000000320, а саме на грошові кошти у безготівковій формі, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ «ГК «НАТАНІЕЛЬ» (код ЄДРПОУ 41542439) № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , які відкриті в банківській установі АТ «Райффайзен Банк Аваль» (АТ «Райффайзен Банк») (код ЄДРПОУ 14305909, МФО 380805), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9, на суму завдану кримінальним правопорушенням, що не перевищує 28959206 грн., із забороною розпоряджатися ними.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1