Рішення

від 23.12.2021 по справі 623/4356/21

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/4356/21

Номер провадження 2/623/1147/2021

РІШЕННЯ

іменем України

23 грудня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.

за участю: секретаря Телешевської В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі справу № 623/4356/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним в порядку ч. 2 ст. 220 ЦК України та визнання права власності на майно,

ВСТАНОВИВ:

29.10.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним в порядку ч. 2 ст. 220 ЦК України та визнання права власності на майно.

На обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що 07 жовтня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до якого відповідач продав позивачу гараж розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач прийняв та оплатив вартість вищезазначеного майна у відповідності до положень договору. З його боку зобов`язання по вищезазначеному правочину були виконані належним чином та у відповідні строки.Враховуючи положення вищезазначеної норми ЦК України п.7. зазначеного правочину, між сторонами було узгоджено подальше нотаріальне посвідчення даного договору. Однак відповідач не реагує на його звернення.

Просить визнати договір купівлі-продажу від 07 жовтня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , дійсним та визнати за ОСОБА_1 право власності на гараж розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

18 листопада 2021 року відповідачем подана заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку наступного висновку.

Згідно виписки з рішення № 1276 від 21.10.1997 року Ізюмської міської ради Народних депутатів виконавчого комітету було вирішено виділити земельні ділянки під будівництво гаражів ОСОБА_2 , який мешкає по АДРЕСА_2 . (а.с. 11)

Відповідно акту про закінчення будівництва та прийому в експлуатацію індивідуального гаража від 03 вересня 1996 року на ділянці АДРЕСА_3 прийнято до експлуатації гараж площею 33,8 кв. м. (а.с. 12)

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого 07 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Ізюмського міського нотаріального округу Банніковим С.І., зареєстрованого в реєстрі № 1491 відповідач ОСОБА_2 є власником зазначеної земельної ділянки. Цій земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6310400000:24:002:0021.(а.с. 7,8)

07 жовтня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу в письмовій формі на гараж, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с.5).

Згідно ст.717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. За ч. 2 ст.719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Отже, між сторонами була досягнута згода по всіх істотних умовах договору, дарувальник передав безоплатно дарунок позивачці, обдарована прийняла цей дарунок та не відмовилася від нерухомості, а відповідно правочин фактично відбувся.

Разом з тим судом встановлено, що укладений договір дарування не посвідчувався в нотаріальному порядку.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.220 ЦК України договір, укладений із порушеннями нотаріальної форми є нікчемним. Однак, в ч.2 вказаної статті зазначено, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається. Така можливість передбачена законом як одна із форм захисту інтересів добросовісного учасника цивільних правовідносин. Таким чином, по даній справі між сторонами при укладанні договору дарування була досягнута угода по всіх істотних умовах: щодо об`єкта нерухомого майна - житлового будинку, яку було безоплатно передано позивачці у дарунок і якою вона на теперішній час користується, проте через нотаріальне не посвідчення договору, не може переоформити на себе. Факти укладення угоди, передачі об`єкту нерухомості підтверджуються доводами позивачки, які відповідач визнав, крім того, обставини дарування сам відповідач не заперечує. В даний час звернення за оформленням договору дарування є неможливим, оскільки потребують додаткових матеріальних витрат.

Крім того, ч. 3 ст.334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Виходячи із вище викладеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов`язки відповідача щодо будинку та встановлені права на нерухомість у позивача, тому є правові підстави визнати договір дійсним та право власності на будинок за позивачем.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню та вважає за доцільне визнати договір дарування житлового будинку дійсним та визнати за позивачем ОСОБА_3 право власності на будинок.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір у розмірі 1816,00 гривень залишити за позивачем.

На підставі ст.ст.220, 328, 334, 717, 719 ЦК України, керуючись ст.ст.263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу від 07 жовтня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсним.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на гараж, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду

Харківської області Т. Д. Бєссонова