Постанова

від 01.10.2007 по справі 2-29/4051-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-29/4051-2007

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 27 вересня 2077 року   Справа № 2-29/4051-2007

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Антонової І.В.,

суддів                                                                      Фенько Т.П.,

                                                                                          Дугаренко О.В.,

за участю представників сторін:

позивача:  не з 'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "МТС",

відповідача: не з 'явився,  виконавчий комітет Сімферопольської міської ради,

відповідача: не з 'явився,  товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Консоль ЛТД".

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МТС" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Башилашвілі О.І.) від 16 серпня 2007 року у справі №2-29/4051-2007

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "МТС" (вул. К. Маркса/Желябова, 30/9,Сімферополь,95006)

до           виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15,Сімферополь,95000)

товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Консоль ЛТД" (вул. Бородіна, 16,Сімферополь,95000)

про визнання недійсним пункту договору

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду  Автономної Республіки Крим від 16.08.2007 у справі № 2-29/4051-2007 (суддя Башилашвілі О.І.)  відмовлено в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю „МТС” до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Консоль ЛТД” про визнання недійсним пункту 2.1.3 договору №4597/329-54 від 08.09.2005 про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста, укладеного відповідачами у справі щодо обов'язку товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Консоль ЛТД” виділити виконавчому комітету Сімферопольської міської ради вісім відсотків загальної площі житла для загальноміської черги або оплатити вищевказаній особі вартість квартир за відповідною ціною.

Не погодившись із даним судовим актом, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в який просить скасувати  зазначене рішення господарського суду Автономної Республіки Крим та постановити нове, яким задовольнити позов у справі.

Вимоги апеляційної скарги позивач мотивує тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для визнання недійсним саме договору №4597/329-54 від 08.09.2005, а не його окремого пункту, яким фактично встановлено відповідне господарське зобов'язання, визнання недійсним якого було предметом позовних вимог, які позивач просив задовольнити на підставі частини другої статті 207 Господарського кодексу України щодо визнання недійсною нікчемної умови господарського зобов'язання, що порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб.

В якості ще однієї юридичної підстави вимог апеляційної скарги апелянт також вказує на порушення виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради вимог частин першої та третьої статті 92 Цивільного кодексу України, що, на думку заявника скарги, свідчить про необгрунтованість висновків суду першої інстанції про наявність у нього необхідного обсягу цивільної дієздатності при включенні в договір №4597/329-54 від 08.09.2005 зобов'язань, зазначених у спірному пункті 2.1.3 цього договору. При цьому, позивач посилається й на рішення господарського суду  Автономної Республіки Крим від 02.09.2003 у справі №2-8/8293-2002, що набрало законної сили. На думку апелянта, окремі факти та обставини, встановлені цим судовим актом, мають преюдиціальне значення для вирішення відповідного спору по суті, зокрема, в частині визначення обсягу повноважень органів місцевого самоврядування щодо надання земельних ділянок під будівництво об'єктів нерухомості, а також оформлення речових прав осіб на останні у встановленому порядку.

Заявник скарги вважає такими, що не грунтуються на Законі та не відповідають фактичним обставинам справи й висновки місцевого господарського суду про правовий статус участі в комплексному соціально-економічному розвитку міста та зміст відповідних правовідносин, посилаючись на умови договору №4597/329-54 від 08.09.2005, рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №2102 від 28.11.2003, необгрунтованість застосування судом при вирішенні питання про підставність передачі відповідної долі збудованого житла вищевказаній особі положень постанови Кабінету Міністрів України №1930 від 30.12.2000 з огляду на зміст даного нормативно-правового акта, а також юридичний статус зазначеної особи.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.09.2007 у зв'язку із відпусткою судді Заплава Л.М. і зайнятістю в іншому судовому процесі судді Видашенко Т.С. здійснено їх заміну на суддів Дугаренко О.В. та Фенько Т.П.

В судове засідання повноважні представники сторін не з'явились. Товариство з обмеженою відповідальністю „МТС” до початку судового засідання заявило клопотання про відкладення розгляду справи /вх.№16268 від 25.09.2007/, виконавчий комітет Сімферопольської міської ради про причини незабезпечення явки в судове засідання повноважного представника суд не повідомив, відзив на апеляційну скаргу не надав.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Консоль ЛТД” заявило клопотання про розгляд апеляційної скарги по суті у відсутність його повноважних представників /вх.№16227 від 24.09.2007/.

Враховуючи, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду згідно з частиною другою статті 96 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги зміст норм статей 75, 77 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників сторін без його відкладення на іншу календарну дату.

Розглянувши справу повторно, в порядку та на підставах статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія апеляційного суду встановила наступне.

26.12.2002 між товариством з обмеженою відповідальністю „МТС” і відкритим акціонерним товариством „Консервний завод ім.С.М. Кирова” укладено договір №1-А про спільну діяльність з будівництва об'єкту „Житлова забудова на території по вул.Тургенєва, 23 в м.Сімферополі” (далі за текстом –Договір 1), згідно з пунктом 1.1 якого сторони зобов'язались діяти спільно із використанням своїх можливостей та коштів для будівництва та введення до експлуатації жилих будинків, об'єктів інженерної та соціальної інфраструктури з об'єкту „Житлова забудова на території відкритого акціонерного товариства „Консервний завод ім.С.М. Кирова” по вул.Тургенєва, 23 в м. Сімферополі”.

Пунктом 3.1.1 Договору 1 сторони встановили, що для досягнення мети відповідної спільної діяльності відкрите акціонерне товариство „Консервний завод ім.С.М. Кирова” зобов'язується передати позивачу у володіння, користування і розпорядження нерухоме майно, яке розташовано за адресою: вул.Тургенєва, 23, м. Сімферополь, та надати право передавати свої права та обов'язки за цим договором, тобто не перешкоджати роботі позивача з залучення до участі у будівництві зазначеного об'єкту третіх осіб.

Згідно з пунктом 4.1.2 Договору 1 після закінчення будівництва вказаного об'єкту товариство з обмеженою відповідальністю „МТС” передається  (з урахуванням зобов'язань перед третіми особами, залученими до участі у будівництві) жила площа об'єкту, що залишиться після передачі відкритому акціонерному товариству „Консервний завод ім.С.М. Кирова” у власність двох квартир площею 150 м2 кожна із загальної жилої площі об'єкту, вартістю не менш ніж остаточна вартість майна, що передається вищезазначеним акціонерним товариством в якості внеску під будівництво у спільну діяльність.

27.12.2002 товариство з обмеженою відповідальністю „МТС” і товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Консоль ЛТД” укладено договір №2262/239-55 про спільну діяльність з пайової участі в будівництві та введення до експлуатації жилих будинків, об'єктів інженерної та соціальної інфраструктури з об'єкту „Житлова забудова на території консервного заводу ім.С.М. Кирова по вул.Тургенєва, 23 в м. Сімферополі” (далі за текстом –Договір 2).

Пунктом 2.7.1 Договору 2 сторони встановили, що результати спільної діяльності за цим договором будуть розподілятися в певному порядку, зокрема, після досягнення загальної господарської мети Договору 2 товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Консоль ЛТД” передає у власність товариству з обмеженою відповідальністю „МТС” десять відсотків загальної жилої та нежилої площі відповідного об'єкту, але не менш ніж 1500,00 м, не обтяжених зобов'язаннями перед третіми особами.

Рішенням виконавчому комітету Сімферопольської міської ради №2102 від 28.11.2003 надано дозвіл Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Консоль ЛТД” на виконання комплексу проектних робіт для будівництва групи жилих будинків на земельній ділянці площею 3,4 га по вул.Тургенєва,23 в м. Сімферополі, що є територією фактичного користування відкрите акціонерне товариство „Консервний завод ім.С.М. Кирова”.

Рішенням Сімферопольської міської ради 20-ї сесії XXIV скликання від 25.05.2004 №288 Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Консоль ЛТД” надано в короткострокову оренду строком на два роки земельну ділянку, розташовану за адресою: вул.Тургенєва, м. Сімферополь площею 2,55 га для будівництва групи жилих будинків (рішення виконавчому комітету Сімферопольської міської ради №631 від 26.03.2004).

08.09.2005 товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Консоль ЛТД” і виконкомом СМР укладено договір №4597/329-54 про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста (далі за текстом –Договір 3), згідно з пунктом 2.1.3 якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Консоль ЛТД” зобов'язане виділити виконавчому комітету Сімферопольської міської ради вісім відсотків загальної площі житла, яка вводиться для загальноміської черги, або сплатити вказаній особі вартість квартир за встановленою у відповідному порядку ціною. Сторони також встановили, що вищезазначені квартири передаються за окремим актом приймання-передачі до введення кожного жилого будинку до експлуатації.

На звернення позивача щодо термінів і порядку передачі у власність товариства з обмеженою відповідальністю „МТС” вказаної частки зазначеного об'єкту, товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Консоль ЛТД” відповіло, що частка об'єкту (який будується), що підлягає передачі позивачу у власність, не може бути передана, посилаючись на укладений Договір 3, зокрема, пункт 2.1.3 цього договору.

Дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про обгрунтованість вимог апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що  органи місцевого самоврядування, їх посадовці зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень і способами, передбаченими Конституцією і законами України.

Згідно з частиною третьою статті 24 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” №280/97-ВР від 21.05.1997 в редакції Закону України №2554-IV від 21.04.2005, що діяла на момент укладення оспорюваного договору органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим – також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Підпунктом 7 пункту „а” частини першої статті 27, підпунктом 5 пункту „а” частини першої статті 28, підпунктами 1, 4, 5, 9 пункту „а” частини першої статті 31 даного Закону встановлено, що до відання виконавчого органу міської ради належать такі  власні (самоврядні) повноваження, як:

-          залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку міста, координація цієї роботи на відповідній території;

-          залучення на договірних засадах коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території, та коштів населення, а також бюджетних коштів на будівництво, розширення, ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної і виробничої інфраструктури;    

-          організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту об'єктів комунального господарства та соціально-культурного призначення, жилих будинків, а також шляхів місцевого значення;

-          залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі у створенні, розвитку та реконструкції об'єктів інженерного забезпечення і транспортного обслуговування;

-   визначення у встановленому законодавством порядку відповідно до рішень ради території, вибір, вилучення (викуп) і надання землі для містобудівних потреб, визначених містобудівною документацією;

-          надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності.

Відповідно до вимог пункту 4 Положення про порядок формування фонду розвитку інженерної та соціальної інфраструктури Сімферопольської міської ради, затвердженого рішенням Сімферопольської міської ради позачергової сесії XXIV скликання від 15.07.2003 №177 (далі за текстом –Положення) суб'єкти підприємницької діяльності всіх форм власності при будівництві жилих багатоквартирних будинків передають частину житла виконавчому комітету міської ради на умовах, визначених договором про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста, у розмірах, визначених даним Положенням.

Абзацем другим пункту 4 Положення передбачено, що площа передається виконавчому комітету, зокрема, шляхом виділення квартир у жилому будинку, що будується, або шляхом перерахування коштів в якості компенсації вартості квартир із складанням відповідного договору.

Квартири при цьому передаються за окремим актом приймання-передачі.

Неправильним є висновок суду першої інстанції про те, що участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста є компенсацією місту за проведення робіт по будівництву багатоповерхових житлових будинків і збільшення навантаження на інженерні мережі і інфраструктуру міста.

Передача коштів суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності за умов, вичерпний перелік яких зазначено в пункті 3 Положення, здійснюється, згідно з абзацом першим вказаного пункту Положення, саме в якості участі в комплексному соціально-економічному розвитку міста.

В свою чергу, зі змісту Положення не вбачається, що така участь є за своєю природою компенсацією саме за проведення робіт по будівництву багатоповерхових житлових будинків і збільшення навантаження на інженерні мережі і інфраструктуру міста, з огляду на зміст рішення Сімферопольської міської ради 20-ї сесії XXIV скликання від 25.05.2004 №288, яким товариство з обмеженою відповідальністю „Фірма „Консоль ЛТД” надано в короткострокову оренду строком на два роки земельну ділянку, розташовану за адресою: вул.Тургенєва, м.Сімферополь, площею 2,55 га для будівництва групи жилих будинків (рішення виконавчому комітету Сімферопольської міської ради №631 від 26.03.2004), а також зміст рішенням виконавчому комітету Сімферопольської міської ради №2102 від 28.11.2003, яким надано дозвіл товариству з обмеженою відповідальністю „Фірма „Консоль ЛТД” на виконання комплексу проектних робіт для будівництва групи жилих будинків на відповідній земельній ділянці, але не передбачено виділення частки створеної в результаті будівництва жилої площі виконавчому комітету Сімферопольської міської ради.

Висновок суду першої інстанції про те, що питання про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста і інженерної інфраструктури виникло задовго до надання товариству з обмеженою відповідальністю „Фірма „Консоль ЛТД” в короткострокову оренду земельної ділянки, є неконкретним та таким, що не стосується змісту спірних правовідносин та суті спору. Зі змісту частини п'ятої статті 27 Закону України „Про планування і забудову території” №1699-III від 20.04.2000, якою встановлено, що вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів, а граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення встановлюються Кабінетом Міністрів України, зі всією необхідністю не витікає, що участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста є компенсацією саме за проведення робіт по будівництву багатоповерхових житлових будинків і збільшення навантаження на інженерні мережі і інфраструктуру міста, а не компенсацією за надання йому відповідної земельної ділянки, без отримання якої взагалі неможливо будь-яке будівництво.

В якості предмету Договору 3 сторони визначили участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста при будівництві групи жилих будинків на земельній ділянці, наданій в оренду строком на два роки на підставі вказаного рішення Сімферопольської міської ради, що виключає можливість двоякого тлумачення об'єкту компенсації, оскільки на земельній ділянці, наданій в оренду, позивач здійснює будівництво, протягом якого та в результаті якого він фактично приймає участь у соціально-економічному розвитку міста саме за здійснення ним права орендувати цю земельну ділянку та здійснювати будівництво.

Соціально-економічний розвиток міста при будівництві жилих будинків в цьому місті полягає в створенні нової жилої площі. З цією метою відповідному суб'єкту господарювання в оренду надається земельна ділянка із чітким цільовим призначенням користування нею в межах встановленого строку. Отже будівництво жилих будинків, що здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності після отримання в оренду необхідної для цього земельної ділянки, є участю у соціально-економічному розвитку міста та фактично є компенсацією за надання йому відповідної земельної ділянки згідно з рішенням Сімферопольської міської ради 20-ї сесії XXIV скликання від 25.05.2004 №288.

Частиною другою статті 203 Цивільного кодексу України встановлено загальну вимогу, додержання якої є необхідним для чинності правочину, а саме: особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Абзацем першим частини першої статті 92 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з частиною третьою вказаної статті орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Повноваження (офіційно надане відповідній особі право на здійснення якої-небудь діяльності, ведення справ) у відношенні виконавчого органу міської ради представляє собою закріплені за цим органом права і обов'язки (в тому числі обов'язки нести відповідальність за наслідки виконання повноважень, тобто юрисдикційні обов'язки). При цьому для визначення певного обсягу повноважень, закріпленого за виконавчим органом міської ради відповідно до покладених на нього завдань і функцій, застосовується поняття „компетенція”.

Зі змісту викладених норм Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” №280/97-ВР від 21.05.1997 в редакції Закону України №2554-IV від 21.04.2005 та Положення про порядок формування фонду розвитку інженерної та соціальної інфраструктури Сімферопольської міської ради, затвердженого рішенням Сімферопольської міської ради позачергової сесії XXIV скликання від 15.07.2003 №177 зі всією необхідністю не витікає наявність у виконавчому комітету Сімферопольської міської ради повноважень на включення до умов договору про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста пункту, яким передбачено зобов'язання позивача виділити виконавчому комітету Сімферопольської міської ради вісім відсотків загальної площі житла, яка вводиться для загальноміської черги, або сплатити вказаній особі вартість квартир за встановленою у відповідному порядку ціною.

Крім того, вказаним Законом не передбачена наявність у виконавчого комітету міської ради відповідного повноваження, а врегульовано тільки загальні межі діяльності цього органу з приводу залучення на договірних засадах юридичних осіб до участі у створенні, розвитку та реконструкції об'єктів інженерного забезпечення і транспортного обслуговування, які більш детально регламентуються саме Положенням, що не містить норм, які наділяють виконавчий комітет Сімферопольської міської ради відповідними повноваженнями.

Таким чином, включення до умов договору про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста пункту про зобов'язання іншої сторони за договором виділити виконавчому комітету Сімферопольської міської ради відповідну частку загальної площі житла, яка вводиться для загальноміської черги, або сплатити вказаній особі вартість цієї частки за встановленою у відповідному порядку ціною, не входить до компетенції виконавчому комітету Сімферопольської міської ради.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною, зокрема, вимоги, яка встановлена частиною другою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи встановлені обставини та викладені матеріально-правові норми, судова колегія вважає, що висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для визнання недійсним спірного пункту Договору 3 є неспроможним.

Отже, доводи апелянта в частині відсутності у виконавчому комітету Сімферопольської міської ради необхідного обсягу дієздатності при укладенні Договору 3, є правильними, а висновок суду першої інстанції про те, що позивач не використав свого процесульного права щодо обґрунтовання своїх вимог відносно визнання спірного пункту договору недійсним, - таким, що не відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи.

Водночас, судовою колегією не приймаються до уваги посилання заявника скарги на рішення господарського суду  Автономної Республіки Крим від 02.09.2003 у справі №2-8/8293-2002, що набрало законної сили, оскільки, із того факту, що відповідні рішення Сімферопольської міської ради суперечать чинному на момент розгляду вказаної справи законодавству та визнані місцевим господарським судом недійсними, не слідує, що обставини, встановлені цим судовим актом, мають преюдиціальне значення для вирішення відповідного спору по суті, зокрема, в частині визначення обсягу повноважень органів місцевого самоврядування щодо надання земельних ділянок під будівництво об'єктів нерухомості, а також оформлення речових прав осіб на останні у встановленому порядку.

Дослідивши зміст Договору 2 у співвідношенні з нормами, встановленими чинним земельним законодавством України, судова колегія погоджується із висновками місцевого господарського суду про необгрунтованість посилань ТОВ „Консоль” про те, що передача квартир за Договором 2 і Договором 3 виникла з однакових зобов'язань, що виникли з одного і того ж правовідношення. Однак, при цьому, суд апеляційної інстанції має зазначити, що визначення правової природи виділення частки жилої площі виконавчому комітету Сімферопольської міської ради за Договором 3 не є компенсацією за проведення робіт по будівництву багатоповерхових житлових будинків і збільшення навантаження на інженерні мережі, виходячи з викладеного вище.

Судова колегія також погоджується й з висновками суду першої інстанції про те, що вищезазначені договори не містять точної вказівки на якісні характеристики квартир і їх індивідуальні ознаки, тобто у розумінні статті 184 Цивільного кодексу України ці квартири є річчю, визначеною родовими ознаками, тобто такою, що можна замінити без порушення умов відповідних договорів.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції повинен враховувати, що встановлений факт невиконання в момент укладення правочину, що містить відповідні спірні умови, вимог цивільного законодавства в частині необхідного обсягу дієздатності однієї зі сторін правочину, який підтверджується матеріалами справи, є безумовною підставою для задоволення заявлених позовних вимог.

Приймаючи до уваги встановлені обставини та враховуючи вищевикладені матеріально-правові норми, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення неповністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, зробив невідповідні ним висновки та ухвалив судове рішення із порушенням норм матеріального права, а отже, наявні підстави для скасування вказаного рішення із прийняттям нового рішення в порядку пункту 2 частини першої статті 103 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2 частини першої), 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „МТС” задовольнити.

2.          Рішенням господарського суду  Автономної Республіки Крим від 16.08.2007 у справі №2-29/4051-2007 скасувати.

3.          Прийняти нове рішення, яке викласти в наступній редакції:

"Позов товариства з обмеженою відповідальністю „МТС” задовольнити.

Визнати недійсним пункт 2.1.3 договору №4597/329-54 від 08.09.2005 про участь в комплексному соціально-економічному розвитку міста, укладеного виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради і товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма „Консоль ЛТД” щодо обов'язку товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Консоль ЛТД” виділити виконавчому комітету Сімферопольської міської ради вісім відсотків загальної площі житла, яка вводиться для загальноміської черги чи  сплати виконавчому комітету Сімферопольської міської ради вартості квартир.

Стягнути з виконавчого комітету Сімферопольської міської ради (вул.Толстого, 15, м. Сімферополь, 95000; ідентифікаційний код 04055630) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „МТС” (вул.К.Маркса/Желябова, 30/9; ідентифікаційний код 31336430, р/р26006326527001 в КРУ КБ „Приватбанк”, МФО 324436) витрати на сплату державного мита в сумі 42,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,00 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма „Консоль ЛТД” (вул. Бородіна, 16, м. Сімферополь, 95022; ідентифікаційний код 20676633, р/р 26004301320616 в КРУ КБ „Промінвестбанк України”, МФО 324430) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „МТС” (вул.К.Маркса/Желябова, 30/9; ідентифікаційний код 31336430, р/р26006326527001 в КРУ КБ „Приватбанк”, МФО 324436) витрати на сплату державного мита в сумі 42,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,00 грн.

Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через місцевий чи апеляційний господарський суд протягом одного місяця зі дня набрання постанови законної сили.

Головуючий суддя                                                  І.В. Антонова

Судді                                                                                Т.П. Фенько

                                                                                О.В. Дугаренко