Постанова
від 30.11.2021 по справі 910/344/21
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2021 р. м.Київ Справа№ 910/344/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Тищенко О.В.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Салій І.О.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 30.11.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги

Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 10.06.2021 (повний текст рішення складено та підписано 22.06.2021)

у справі № 910/344/21 (суддя Павленко Є.В.)

за первісним позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В"

до Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія"

про стягнення 1 678 847,36 грн.

за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В"

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" за первісним позовом

У січні 2021 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" (далі - ОСББ, позивач за первісним позовом) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" (далі - Товариство, відповідач за первісним позовом) заборгованості в розмірі 1 678 847,36 грн.

Позовні вимоги за первісним позовом обґрунтовані тим, що відповідач за первісним позовом, як власник нежитлових приміщень: № 167 (1 012,3 кв.м), № 171 (630,0 кв.м), № 174 (2 066,9 кв.м), № 175 (153,3 кв.м), № 176 (315,6 кв.м), № 177 (710,9 кв.м), № 179 (2 302,4 кв.м), № 180 (692,00 кв.м), загальною площею 7 883,4 кв.м, у багатоквартирному будинку № 4-В по проспекту Валерія Лобановського у місті Києві, не сплатив встановлені рішеннями загальних зборів співвласників цього багатоквартирного будинку внески на утримання будинку і прибудинкової території, внаслідок чого за відповідачем у період з лютого 2019 року по грудень 2020 року утворилась заборгованість у розмірі 1 619 250,30 грн. та виникли підстави для стягнення з останнього 30 197,07 грн. трьох процентів річних та інфляційних втрат в сумі 29 399,99 грн.

Короткий зміст заперечень Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" проти первісного позову

Відповідач за первісним позовом заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів приналежності вказаних приміщень до майнового комплексу багатоквартирного будинку, яким управляє ОСББ. Також відповідач посилався на те, що, на його думку, загальні збори, на яких приймались відповідні рішення, оформлені протоколом від 12 лютого 2019 року № 19-5/8, були проведені з порушенням чинного законодавства. Крім того, Товариство зазначило, що ОСББ не було надано детального та мотивованого розрахунку заявленої до стягнення заборгованості.

Короткий зміст зустрічного позову Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія"

8 лютого 2021 року на адресу суду першої інстанції надійшла зустрічна позовна заява Товариства до ОСББ про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів ОСББ від 28 січня 2019 року, оформлених протоколом від 12 лютого 2019 року № 19-5/8. Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що позачергові загальні збори, на яких були прийняті вищевказані рішення, проведені з порушенням вимог чинного законодавства щодо належного повідомлення Товариства про збори та про прийняті на них рішення, а також щодо належного оформлення протоколу зборів та листків опитування. Крім того, Товариство вказувало на те, що затверджений зборами диференційований тариф також суперечить приписам чинного законодавства.

Короткий зміст заперечень об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" проти зустрічного позову

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" аперечило проти задоволення вимог Товариства посилаючись на те, що, проведення позачергових загальних зборів ОСББ, які відбулись 28 січня 2019 року, здійснювалось з дотриманням відповідних вимог визначених Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статутом останнього.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.06.2021 у справі № 910/344/21:

- позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В"- задоволено частково. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" 1 619 250 грн. 30 коп. заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, 29 377 грн. 85 коп. інфляційних втрат, 30 127 грн. 07 коп. трьох процентів річних, а також 25 181 грн. 33 коп. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

- У задоволенні зустрічного позову Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" до Об`єднання співвласників багатоквартирногобудинку "Червонозоряний, 4-В" про визнання недійсним рішення загальних зборів - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог за первісним позовом мотивовано тим, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження погашення відповідачем за первісним позовом заборгованості зі сплати обов`язкових платежів на утримання будинку і прибудинкової території за період з 1 лютого 2019 року по 1 грудня 2020 року у розмірі 1 619 250,30 грн. Суд першої інстанції дійшов висновку, що Товариство, у порушення норм чинного законодавства України, як співвласник майна не здійснило оплату встановлених обов`язкових платежів на утримання будинку і прибудинкової території за вказаний період, тобто не виконало свої зобов`язання належним чином, а тому позовні вимоги ОСББ про стягнення з відповідача за первісним позовом вказаних внесків у розмірі 1 619 250,30 грн. є обґрунтованими. Також, суд першої інстанції, здійснивши відповідний перерахунок, дійшов висновку про обгрунтоваінсть вимог в частині стягнення 29 377 (двадцять дев`ять тисяч триста сімдесят сім) грн. 85 коп. інфляційних втрат, 30 127 (тридцять тисяч сто двадцять сім) грн. 07 коп. трьох процентів річних, з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог за зустрічним позовом мотивовано тим, що проведення позачергових загальних зборів ОСББ, які відбулись 28 січня 2019 року, здійснювалось з дотриманням відповідних вимог визначених Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статутом останнього, і судом не було встановлено підстав для визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів ОСББ від 28 січня 2019 року, оформлених протоколом від 12 лютого 2019 року № 19-5/8, оскільки ОСББ дотримано порядок ініціювання,повідомлення та проведення позачергових загальних зборів, а рішення позачергових загальних зборів прийнято більш як 2/3 загальної кількості усіх співвласників.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Закрите акціонерне товариство "Українська будівельна компанія" (08.07.2021 згідно поштового трекера у якому надіслано апеляційну скаргу) звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2021 у справі № 910/344/21 повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалені при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції:

- не з`ясував обставини, що мають значення для справи (обставини голосування особами, які не є співвласниками), не з`ясував обставини врахування ОСББ голосів осіб, які не мали права приймати участь у головуванні, не дослідив обставини врахування ОСББ голосів осіб, які не мали права приймати участь у головуванні, не дослідив яким ним порушення вплинули на прийняття спірних рішень, проігнорував докази та не зазначив мотиви їх відхилення, чим порушено ч. 3 ст. 86, ч. 5 ст. 236, п. 2 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, не надана належна оцінка наданим ОСББ доказам, на яких ґрунтується рішення щодо їх допустимості та достовірності, чим порушено положення ч. 2 ст. 77 та ст. 78 Господарського процесуального кодексу України;

- допущено неправильне застосування норм матеріального права, яке полягає у незастосуванні закону, який підлягав застосуванню, а саме: ч. 8 ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , ч. 6 ст. 6, ч. 11 та ч. 3, ч. 5, абз. 8 ч. 20 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", ст. ст. 251-253 Цивільного кодексу України, також не враховано п. 4.2.6, п. 4.2.6, п. 4.3.4, пп. 6.1 Статуту, п. 3 ч. 3 ст. 13, ч. 2 ст. 77 та ст. 78 Господарського процесуального кодексу України;

- не враховано доводи щодо необґрунтованості розміру внесків, встановлених спірним рішенням, а також безпідставності їх нарахування з огляду на економічну необгрунтованість тарифу, специфіку належних Товариству приміщень, і відсутності послуг на утримання прибудинкової території як такої.

Короткий зміст заперечень проти доводів апеляційної скарги

16.08.2021 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від ОСББ надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСББ просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, ОСББ посилалось на те, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що проведення позачергових загальних зборів ОСББ, які відбулись 28 січня 2019 року, здійснювалось з дотриманням відповідних вимог визначених Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та статутом останнього, а стягнута заборгованість з сплати внесків у розмірі 1 619 250,30 грн., а також і нараховані інфляційні втрати та 3% річних - є обґрунтованою.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2021 у справі № 910/344/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Шаптала Є.Ю., Дикунська С.Я.

В свою чергу, головуючий суддя Станік С.Р. 19.07.2021 перебував у відпустці і вирішення питання стосовно апеляційної скарги здійснюється після виходу головуючого судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/344/21 за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2021, розгляд справи призначено з викликом сторін в судове засідання на 16.09.2021, встановлено учасникам справи строк на подання відзивів, заяв та клопотань.

В судове засідання 16.09.2021 року з`явився представник відповідача за первісним позовом (Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія"), а представник позивача за первісним позовом (Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В") у судове засідання 16.09.2021 не з`явився, про дату час та місце був повідомлений належним чином.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2021 розгляд апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2021 у справі № 910/344/21 відкладено та призначено на 28.10.2021.

Згідно з рішенням Вищої ради правосуддя від 19.10.2021, суддю Північного апеляційного господарського суду Дикунську С.Я. звільнено у відставку, яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, а тому здійснити розгляд справи у визначеному складі - неможливо.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2021, у зв`язку із рішенням Вищої ради правосуддя від 19.10.2021 про звільнення судді Дикунської С.Я., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/344/21.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 27.10.2021, для розгляду справи №910/344/21 за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2021 сформовано колегію суддів у складі: Станік С.Р. (головуючий суддя), судді: Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 справу №910/344/21 за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2021 прийнято до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Станік С.Р. (суддя-доповідач), судді: Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В., розгляд справи вирішено здійснювати в раніше призначеному судовому засіданні 28.10.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2021 розгляд апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2021 у справі № 910/344/21 відкладено та призначено на 11.11.2021.

11.11.2021 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Станіка С.Р. у відпустці, а судді з колегії суддів Шаптали Є.Ю. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 розгляд апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2021 у справі № 910/344/21 призначено на 30.11.2021.

Законом України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", пункт 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викладено в такій редакції:

"4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином".

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №731-ІХ від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)"№ 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

У зв`язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, колегія суддів дійшла висновку, що розгляд справи підлягає здійсненню у розумний строк з огляду на ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11, пункту 4 розділу Х Прикінцевих положень ГПК України.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 30.11.2021 з`явились представники закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" (скаржника) та об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В".

Відповідач за первісним позовом (скаржник) в особі представника в судовому засіданні 30.11.2021 підтримав вимоги викладені у апеляційній скарзі, просив скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2021 у справі № 910/344/21 повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні 30.11.2021 представник позивача за первісним позовом заперечував проти вимог, викладених у апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, яке таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи, відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 31 липня 2013 року було проведено державну реєстрацію відповідача, як юридичної особи, за номером запису: 10731020000024897, ідентифікаційний код: 38855422.

Згідно з пунктом 1.1 статуту ОСББ, затвердженого рішенням позачергових загальних зборів останнього, яке оформлене протоколом від 11 грудня 2017 року № 17-4, ОСББ створений власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку № 4-В по проспекту Валерія Лобановського в місті Києві відповідно до Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку у м.Києві .

Пунктом. 2.3 Статуту визначено, що ОСББ має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у т.ч. відрахувань до резервного та ремонтного фондів.

Згідно з пунктом 4.1 Статуту визначено, що органами управління ОСББ є: загальні збори співвласників, Правління об`єднання та ревізійна комісія, делегованими повноваженнями можуть бути наділені представники від ОСББ.

Пунктом 4.2 Статуту визначено, що вищим органом управління ОСББ є загальні збори співвласників (п.п. 4.2.1), які скликаються та проводяться згідно з вимогами цього статуту та чинного законодавства (п.п. 4.2.1), і до повноважень загальних зборів віднесено, зокрема визначення порядку сплати, перелік та розміру внесків і платежів співвласників (п.п. 4.2.3).

Згідно з пунктом 4.2.4 Статуту ОСББ, загальні збори співвласників скликаються і проводяться правлінням ОСББ або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Правління (ініціативна група) не менш ніж на 14 днів до дати проведення загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу листування , якщо така повідомлена співвласником, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні загальних зборів зазначається з чиєї ініціативи скликаються загальні збори, місце і час проведення , проект порядку денного. Розміщення оголошення про скликання загальних зборів на офіційному сайті в Інтернеті та/або розміщення на дошці оголошень у холі будинку, вважається належним повідомленням усіх співвласників про скликання зборів.

Пунктом 4.2.5 Статут ОСББ визначено, що у загальних зборах мають право брати участь усі співвласники. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник, який має право голосувати від імені такого співвласника. Голова зборів має право вимагати від співвласника чи їх представників, що беруть участь у загальних зборах, надати для огляду оригінали правовстановлюючих документів на усі житлові чи нежитлові приміщення, машино-місця, якими вони володіють, відповідні співвласники, що бажають прийняти участь у загальних зборах, та має право вимагати надати копії правовстановлюючих документів для долучення до протоколу, яким оформлюється рішення загальних зборів. Представником співвласника на загальних зборах може бути фізична або юридична особа , яка на підставі договору або закону має право представляти інтереси співвласника і може документально підтвердити свої повноваження. У договорі про представництво чи у довіреності ,, складеної на підставі договору, має бути зазначено місце і дата складання, обсяг повноважень представника для участі у загальних зборах, термін, упродовж якого представник може здійснювати свої повноваження. Договір чи довіреність посвідчується нотаріально або головою правління.

Пунктом 4.2.6 Статут ОСББ визначено, що загальні збори співвласників веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

Пунктом 4.2.7 статуту визначено, що рішення на загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом співвласника із зазначенням результату його голосування ("за" чи "проти). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень за них. Кожний співвласник (його представник) під час голосування має один голос, незалежно від площі та кількості житлових або нежитлових приміщень чи машино-місць, що перебувають у його власності. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників. Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" чи "проти", встановленої цим пунктом, ініціатором зборів (правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, відповідні рішення вважаються неприйнятими.

З 28 січня 2019 року відбулись позачергові загальні збори ОСББ, оформлені протоколом № 19-5/8, який складено 12 лютого 2019 року, в яких взяли участь співвласники (власники квартир та нежитлових приміщень) багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: місто Київ, проспект Валерія Лобановського, будинок 4-В .

До порядку денного цих зборів було винесені наступні питання:

- розгляд та затвердження розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території для житлових приміщень;

- розгляд та затвердження розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території для нежитлових приміщень;

інформування про прийнятий поточний бюджет.

Також, вказаний Протокол № 19-5/8 містить відомості про те, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку - 153 (100%), у голосуванні на зборах 28.01.2019 взяли участь особисто та/або через представників , співвласники у кількості 57 осіб, про що додаються результати поіменного голосування, у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 57 осіб , на підтвердження чого надано результати поіменного голосування, разом у голосуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 118 осіб (77,1% від загальної кількості співвласників), і зазначено, що загальні збори повноважні приймати рішення зі всіх питань порядку денного.

За результатами проведення позачергових загальних зборів прийняті наступні рішення: на період оплати щомісячних внесків за лютий - квітень 2019 року встановлено щомісячні внески співвласників на утримання будинку та прибудинкової території для житлових приміщень у розмірі 7,08 грн. за кв.м. Встановлено строк сплати співвласниками щомісячних внесків до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. Починаючи з оплати щомісячних внесків співвласників за травень 2019 року (тобто з 1 травня 2019 року), без зміни встановлених строків сплати співвласниками щомісячних внесків, запроваджено механізм диференціації оплати співвласниками щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території для житлових приміщень, а саме: при авансовій сплаті щомісячного внеску або сплаті щомісячного внеску до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, встановлено розмір щомісячного внеску - 7,00 грн. за кв.м; при сплаті щомісячного внеску після 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (починаючи з 21 числа), встановлено розмір щомісячного внеску - 7,08 грн. за кв.м; при сплаті щомісячного внеску в строк, що перевищує 60 днів (починаючи з 61 дня) після закінчення розрахункового місяця, встановлено розмір щомісячного внеску - 10,00 грн. за кв.м. (голосували: "за" - 57 голосів, "проти" - 0 голосів, "утримались" - 0 голосів). Згідно письмового опитування: "за" - 57, "проти" - 0, "утримались" - 0. Аналогічне за змістом рішення щодо тарифів, строків та періодів оплат було прийняте по питанню з розгляду та затвердження розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території для співвласників нежитлових приміщень (голосували: "за" - 57 голосів, "проти" - 0 голосів, "утримались" - 0 голосів). Згідно письмового опитування: "за" - 57, "проти" - 0, "утримались" - 0. По третьому питанню голова загальних зборів ОСББ ОСОБА_1 повідомив, що на позачергових зборах представників ОСББ 9 січня 2019 року було прийнято поточний бюджет об`єднання. Заплановані надходження до розділу "Внески" - 193 028,40 грн. на місяць, 2 316 340,80 грн. на рік. Заплановані видатки - 193 028,40 грн. на місяць, 2 316 340,80 грн. на рік. Різниця надходжень та видатків поточного бюджету - 0 грн.

Матеріалами справи підтверджується і не заперечувалось учасниками спору, що Товариство є власником нежитлових приміщень: № 167 (1 012,3 кв.м), № 171 (630,0 кв.м), № 174 (2 066,9 кв.м), № 175 (153,3 кв.м), № 176 (315,6 кв.м), № 177 (710,9 кв.м), № 179 (2 302,4 кв.м), № 180 (692,00 кв.м), загальною площею 7 883,4 кв.м, у багатоквартирному будинку № 4-В по проспекту Валерія Лобановського у місті Києві, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Як наголошував позивач за первісним позовом, ОСББ повідомило відповідача за первісним позовом про вказані прийняті рішення шляхом направлення на його адресу відповідного рекомендованого листа, а також шляхом його публікації у випуску газети "Урядовий кур`єр" за 1 березня 2019 року № 42 (6405).

Проте, у зв`язку з невиконанням Товариством обов`язку зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території за встановленими тарифами 25 грудня 2020 року позивач надіслав на адресу відповідача вимогу від 14 грудня 2020 року № 45-20 про сплату заборгованості зі сплати зазначених внесків у розмірі 1 619 250,30 грн. , і оскільки вказана вимога не булла сплачена відповідачем за первісним позовом, позивач за первісним позовом звернувся до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення обрахованої суми внесків 1 678 847,36 грн. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом покладеного на нього обов`язку щодо своєчасної оплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території ОСББ також просило стягнути з Товариства три проценти річних у розмірі 30 197,07 грн. та 29 399,99 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з 21 березня 2019 року по 31 жовтня 2020 року по кожному нежитловому приміщенню окремо.

В свою чергу, зустрічна позовна заява Товариства до ОСББ про визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів ОСББ від 28 січня 2019 року, оформлених протоколом від 12 лютого 2019 року № 19-5/8 мотивована тим, що позачергові загальні збори, на яких були прийняті вищевказані рішення, проведені з порушенням вимог чинного законодавства щодо належного повідомлення Товариства про збори та про прийняті на них рішення, а також щодо належного оформлення протоколу зборів та листків опитування в частині визначення повноважних осіб, які приймали участь у голосуванні. Окрім того, затверджений зборами диференційований тариф також суперечить приписам чинного законодавства.

Окрім того, позивач за зустрічним позовом у заяві від 31.03.2021 про зміну підстав позову шляхом доповнення фактичних та правових підстав позову іншими доказами та у клопотанні від 30.04.2021 вих. №149/01-21 про долучення доказів до матеріалів справи викладено додаткові обгрунтування щодо обставин участі у позачергових загальних зборах осіб, які не мали права голосу.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.06.2021 у справі № 910/344/21:

- позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В"- задоволено частково. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" 1 619 250 (один мільйон шістсот дев`ятнадцять тисяч двісті п`ятдесят) грн. 30 коп. заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, 29 377 (двадцять дев`ять тисяч триста сімдесят сім) грн. 85 коп. інфляційних втрат, 30 127 (тридцять тисяч сто двадцять сім) грн. 07 коп. трьох процентів річних, а також 25 181 (двадцять п`ять тисяч сто вісімдесят одну) грн. 33 коп. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Проте, з вказаними висновками суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 ГПК України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами ГПК України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (частина 1 статті 4 Закону).

Згідно з частиною 4 статті 4 Закону основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до частин 1-5 статті 10 Закону органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

За частинами 11, 12 статті 10 Закону кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Частиною 1 статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що Рішенням позачергових загальних зборів ОСББ Червонозоряний 4-В , проведених 28.01.20219, оформлених протоколом №19-5/8 від 12.02.2019, затверджено розмір щомісячних внесків співвласників на утримання будинку та прибудинкової території для нежитлових приміщень, який становить 7 (сім) грн., 08 коп. за квадратний метр на період за лютий - квітень 2019 року. Строк оплати щомісячних внесків встановлено до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим. Вказаним рішенням також затверджено, що починаючи з травня 2019, без зміни встановлених строків сплати щомісячних внесків, запровадити механізм диференціації оплати співвласниками щомісячних внесків на утримання будинку і прибудинкових території для нежитлових приміщень, а саме: при авансовій сплаті щомісячного внеску або сплаті щомісячного внеску до 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, встановити розмір щомісячного внеску 7(сім) грн. 00 коп. за квадратний метр; при сплаті щомісячного внеску після 20-го числа місяця наступного за розрахунковим (починаючи з 21-го числа) встановити розмір щомісячного внеску 7 (сім) грн. 08 коп. за квадратний метр; при сплаті щомісячного внеску у строк, що перевищує 60 днів (починаючи з 61-го дня) після закінчення розрахункового місяця, встановити розмір щомісячного внеску 10 (десять) грн. 00 коп. за квадратний метр.

Також, у протоколі №19-5/8 від 12.02.2019 містяться відомості про те,що прийняті рішення стосовно того, що на період оплати щомісячних внесків за лютий - квітень 2019 року встановлено щомісячні внески співвласників на утримання будинку та прибудинкової території для житлових приміщень у розмірі 7,08 грн. за кв.м. Встановлено строк сплати співвласниками щомісячних внесків до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. Починаючи з оплати щомісячних внесків співвласників за травень 2019 року (тобто з 1 травня 2019 року), без зміни встановлених строків сплати співвласниками щомісячних внесків, запроваджено механізм диференціації оплати співвласниками щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території для житлових приміщень, а саме: при авансовій сплаті щомісячного внеску або сплаті щомісячного внеску до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, встановлено розмір щомісячного внеску - 7,00 грн. за кв.м; при сплаті щомісячного внеску після 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (починаючи з 21 числа), встановлено розмір щомісячного внеску - 7,08 грн. за кв.м; при сплаті щомісячного внеску в строк, що перевищує 60 днів (починаючи з 61 дня) після закінчення розрахункового місяця, встановлено розмір щомісячного внеску - 10,00 грн. за кв.м. (голосували: "за" - 57 голосів, "проти" - 0 голосів, "утримались" - 0 голосів). Згідно письмового опитування: "за" - 57, "проти" - 0, "утримались" - 0. Аналогічне за змістом рішення щодо тарифів, строків та періодів оплат було прийняте по питанню з розгляду та затвердження розміру внесків на утримання будинку та прибудинкової території для співвласників нежитлових приміщень (голосували: "за" - 57 голосів, "проти" - 0 голосів, "утримались" - 0 голосів). Згідно письмового опитування: "за" - 57, "проти" - 0, "утримались" - 0. По третьому питанню голова загальних зборів ОСББ ОСОБА_1 повідомив, що на позачергових зборах представників ОСББ 9 січня 2019 року було прийнято поточний бюджет об`єднання. Заплановані надходження до розділу "Внески" - 193 028,40 грн. на місяць, 2 316 340,80 грн. на рік. Заплановані видатки - 193 028,40 грн. на місяць, 2 316 340,80 грн. на рік. Різниця надходжень та видатків поточного бюджету - 0 грн.

Відповідно до частини 6 статті 10 Закону рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом).

Водночас пунктом 4.2.8 статуту визначено, що рішення загальних зборів оприлюднюється шляхом розміщення його тексту в місцях загального користування будинку (на дошці об`яв). Оприлюднення рішення на офіційному сайті ОСББ в Інтернеті вважається офіційним оприлюдненням. Час оприлюднення рішення не впливає на набрання ним чинності.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСББ повідомило відповідача за первісним позовом про вказані прийняті рішення шляхом направлення на його адресу відповідного рекомендованого листа, а також шляхом його публікації у випуску газети "Урядовий кур`єр" за 1 березня 2019 року № 42 (6405). Тобто, матеріали справи свідчать, що відповідача за первісним позовом було повідомлено саме про прийняті рішення шляхом, визначеним п. 4.2.8 Статуту.

Проте, пунктом 4 ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку. Пунктом 5 вказаної статті зазначено, що повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах.

За приписами ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку скликання установчих зборів здійснюється власником будинку або ініціативною групою, яка складається не менш як з трьох власників квартир або нежилих приміщень. Повідомлення про проведення установчих зборів направляється власником будинку або ініціативною групою не менше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів. Повідомлення направляється в письмовій формі і вручається кожному власнику під розписку або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного. Час і місце проведення обираються зручними для більшості можливих учасників зборів власників квартир або нежилих приміщень.

Повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під`їзду багатоквартирного будинку.

Вказані норми права імперативно визначаоють порядок і спосіб повідомлення власників: форма повідомлення обов`язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом). Зазначена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 904/2796/17, від 18.09.2018 у справі № 916/782/17, постанові Верховного суду від 28.04.2020 у справі №917/971/19.

При цьому, Закон України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку передбачає необхідність повідомлення про час та місце проведення засідання зборів кожного співвласника, а не лише тих співвласників, кількість яких достатня для кворуму на зборах. Так, процедура повідомлення ініціативною групою ОСББ усіх співвласників будинку, дотримання якої є свідченням правомірності проведення зборів, не ставиться Законом в залежність від можливості/неможливості впливу голосу певної особи на сам результат голосування. Таким чином, свідченням незаконності прийняття зборами рішення є недотримання ініціативною групою/правлінням ОСББ порядку повідомлення саме усіх співвласників будинку про проведення засідання, без дослідження обставини впливу голосу певної особи на сам результат голосування.

Аналогічної висновки з даного питання зробив Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року по справі № 916/2556/19.

Окрім того, суд апеляційної інстанції також зазначає і про те, що кожний співвласник має бути повідомлений і про проект порядку денного, що також обумовлено ст. 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

В свою чергу, відповідач за первісним позовом вказував, що ним не отримувало жодного повідомлення про проведення вказаних позачергових загальних зборів Об`єднання, порядок денний, що буде розглядатись на таких зборах завчасно співвласнику не доведений, можливості реалізувати свого права, як співвласника, відповідачу за первісним позовом - не надано.

Позивач за первісним позовом вказував про те, що ним було здійснено належне повідомлення відповідача за первісним позовом стосовно проведення загальних зборів 28 січня 2019 року, оформлених протоколом від 12 лютого 2019 року № 19-5/8, на підтвердження чого надано рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень 0303711977425, 0303711977395, 0303711985169, 0303711977450, 0303711055510, 0303711057466, 0303711520158, а також фіскальні чеки поштової установи про відправлення.

Дослідивши надані позивачем за первісним позовом рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень 0303711977425, 0303711977395, 0303711985169, 0303711977450, 0303711055510, 0303711057466, 0303711520158, а також фіскальні чеки поштової установи про відправлення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані документи свідчать про певні відправлення, які були здійснені позивачем за первісним позовом на адресу відповідача за первісним позовом, проте, зміст відправлення - вказані документи не містять, а отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані документи не є належним, допустимими в розумінні ст. ст. 76,77 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження факту повідомлення відповідача за первісним позовом стосовно порядку денного, який був запропонований на спірних загальних зборах.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що в силу приписів ст. 6 та 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , приписи п. 4 ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку саме на позивача за первісним позовом покладено обов`язок доведення усім співвласникам, зокрема і відповідачу за первісним позовом, здійснити повідомлення про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного, і саме на позивача за первісним позовом покладається доведення належними засобами доказування дотримання усіх вимог в сукупності, проте, як встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем за первісним позовом не було доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76,77 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження факту повідомлення відповідача за первісним позовом стосовно порядку денного, який був запропонований на спірних загальних зборах, часу т місця проведення.

Таким чином, суд апеляційної інстанції визнає доводи скаржника в цій частині такими, що знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а отже, рішення позачергових загальних зборів ОСББ від 28 січня 2019 року, оформлених протоколом від 12 лютого 2019 року № 19-5/8, є такими, прийняті всупереч ст. 6 та 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , п. 4 ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .

При цьому висновки суду першої інстанції про те, що ОСББ було дотримано вимоги Закону в частині належного повідомлення Товариства про проведення позачергових загальних зборів співвласників - судом апеляційної інстанції визнаються такими, що суперечать наявним у справі доказам та здійснені без їх належного дослідження, та оцінки в сукупності з іншими матеріалами справи.

Згідно з ч. 11 ст. 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначено, що письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" .

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , рішення зборів співвласників оформляється протоколом , який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики. У протоколі обов`язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника).Якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням. Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за", "проти" або "утримався". Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень. Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування. Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання. Забороняється в процесі проведення письмового опитування співвласників примушувати їх до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи винагороджувати їх за це в будь-якій формі. За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування. Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.

У наданому позивачем за первісним позовом Протоколі №19-5/8 позачергових загальних зборів ОСББ Червонозоряний,4-Г вказано, що результати поіменного голосування, а також результати письмового опитування в порядку статті 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку з усіх питань порядку денного викладені у невід`ємних додатках до протоколу, а відповідно є частиною протоколу.

Також, дослідивши рішення позачергових загальних зборів ОСББ від 28 січня 2019 року, оформлених протоколом від 12 лютого 2019 року № 19-5/8, суд апеляційної інстанції встановив, що у ньому зафіксовано, що в Загальних зборах взяли участь співвласники - власники житлових приміщень (квартир), нежитлових приміщень будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 (100%). У голосуванні на Зборах 28 січня 2019 року взяли участь особисто та/або через представників співвласників в кількості 57 осіб (Результати поіменного голосування додаються). У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або та через представників співвласників в кількості 61 осіб (Листки письмового опитування співвласника додаються).

З відомостей, що містяться в зазначених документах вбачається, що під час їх проведення не проводилась належна ідентифікація співвласників житлового чи нежитлового приміщення, а необхідні реквізити правовстановлюючих документів, як-то: назва, серія та номер документу; дата видачі документа; уповноважений суб`єкт, що видав документ; додаткові відомості про документ (за наявності), у відповідності з положеннями Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи відповідача за первісним позовом стосовно того, матеріали справи не містять належних і доказів в підтвердження тієї обставини, що під час проведення голосування на оспорюваних зборах брали участь саме співвласники житлових та нежитлових приміщень. Окрім того, суд апеляційної інстанції дослідивши відповідні листки письмового опитування та Результати поіменного голосування встановив, що вони не містять у повному обсязі усіх обумовлених у них відомостей у повному обсязі, які підлягають заповненню (зокрема, не містять зазначення реквізитів правовстановлюючих документів, за якими можливо б було ідентифікувати власність, не містять у повному обсязі прізвищ, імен по-батькові учасників опитування, їх паспортні дані, з метою встановлення ідентифікації особи та/або інші відомості, а також листки опитування містять відомості про те, що відповідне опитування проводили гр. ОСОБА_57, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , зокрема і як утворена комісія з відповідними повноваженнями щодо перерахунку голосів опитування, проте, жодних доказів в підтвердження повноважень вказаних осіб проводити відповідні опитування - у вказаних листках не наведено, що суперечить ч.ч. 7, 8 ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .

З урахуванням наведених обставин, суд апеляційної інстанції також враховує, що не є явно необґрунтованими і доводи скаржника стосовно того, що:

- реєстри результатів поіменного голосування співвласників та листки письмового опитування містять недостовірну інформацію щодо власників квартир (зазначено інших осіб, ніж дійсних власників), а саме: Квартира АДРЕСА_3 : у листку письмового опитування власника квартира вказано, що голосував ОСОБА_4 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242676009 від 02.02.2021 співвласниками квартири є ОСОБА_5 з розміром частки 1/2 та ОСОБА_6 з розміром частки Ѕ; Квартира АДРЕСА_4 : у листку письмового опитування власника квартира вказано, що голосувала ОСОБА_7 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242401422 від 29.01.2021 власником квартири з 16.10.2018 по 03.05.2019 була ОСОБА_8 ; Квартира АДРЕСА_5 : у листку письмового опитування власника квартира вказано, що голосував ОСОБА_9 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242695246 від 02.02.2021 власником квартири з 04.12.2013 по 08.10.2020 була ОСОБА_10 ; Квартира АДРЕСА_6 : у листку письмового опитування власника квартира вказано, що голосувала ОСОБА_11 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242410803 від 29.01.2021 власником квартири з 08.08.2018 є ОСОБА_12 ; Квартира АДРЕСА_7 : у листку письмового опитування власника квартира вказано, що голосував ОСОБА_13 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242669677 від 02.02.2021 власником квартири з 09.08.2012 є ОСОБА_14 ; Квартира АДРЕСА_8 : у листку письмового опитування власника квартира вказано, що голосував ОСОБА_15 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242538825 від 01.02.2021 власником квартири з 20.12.2012 є ОСОБА_16 ; Квартира АДРЕСА_9 : у листку письмового опитування власника квартира вказано, що голосувала ОСОБА_17 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242524288 від 01.02.2021 власником квартири з 29.10.2012 є ОСОБА_18 ; Квартира АДРЕСА_10 : у результатах поіменного голосування вказано, що голосувала ОСОБА_19 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242691971 від 02.02.2021 власником квартири з 02.11.2017 є ОСОБА_20 ; Квартира АДРЕСА_11 : у результатах поіменного голосування вказано, що голосувала ОСОБА_21 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242524833 від 01.02.2021 власником квартири з 27.12.2012 є ОСОБА_22 ; Квартира АДРЕСА_12 : у результатах поіменного голосування вказано, що голосував ОСОБА_23 .. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242524677 від 01.02.2021 власником квартири з 01.11.2012 є ОСОБА_24 ; Квартира АДРЕСА_13 : у результатах поіменного голосування вказано, що голосував ОСОБА_25 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242411104 від 29.01.2021 власником квартири з 14.12.2012 є ОСОБА_26 ; Квартира АДРЕСА_14 : у результатах поіменного голосування вказано, що голосував ОСОБА_27 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242411104 від 29.01.2021 власником квартири з 07.11.2017 є ОСОБА_28 ; Квартира АДРЕСА_15 : у листку письмового опитування власника квартира вказано, що голосував ОСОБА_29 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242413578 від 29.01.2021 співвласником квартири з 31.05.2018 є ОСОБА_30 та з 05.12.2012 була ОСОБА_31 ; Квартира АДРЕСА_16 : у листку письмового опитування власника квартира вказано, що голосував ОСОБА_32 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242413578 від 29.01.2021 співвласником квартири з 31.05.2018 є ОСОБА_33 та з 05.12.2012 був ОСОБА_34 ; Квартира АДРЕСА_17 : у листку письмового опитування власника квартира вказано, що голосувала ОСОБА_35 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242249681 від 28.01.2021 співвласниками квартири з 22.04.2013 є ОСОБА_36 та ОСОБА_37 ; Квартира 9: у результатах поіменного голосування вказано, що голосував ОСОБА_38 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242405900 від 29.01.2021 власником квартири з 10.02.2015 є ОСОБА_39 ; Квартира АДРЕСА_18 : у листку письмового опитування власника квартира вказано, що голосував ОСОБА_40 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242684590 від 02.02.2021 власником квартири з 29.11.2012 є ОСОБА_41 на підставі свідоцтва про право власності від 29.11.2012;

- не відповідають вимогам ч. 8 ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку наступні листи письмового опитування:

- у листках письмового опитування не вказано ім`я та по батькові співвласників квартир: АДРЕСА_19 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_20 (не вказано по батькові), АДРЕСА_21 (не вказано по батькові), АДРЕСА_22 , АДРЕСА_23 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_25 (не вказано по батькові), АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_24 , АДРЕСА_26 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_8 (не вказано по батькові), АДРЕСА_27 та АДРЕСА_28 , АДРЕСА_29 (не вказано по батькові), АДРЕСА_30 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_31 (не вказано по батькові);

- жодний листок письмового опитування не містить відомостей, що підтверджує право власності особи, що підписала такий листок опитування, відтак не проводилась належна ідентифікація співвласників житлового чи нежитлового приміщення, а необхідні реквізити правовстановлюючих документів, як-то: назва документа; серія документа (за наявності); номер документа; дата видачі документа; уповноважений суб`єкт, що видав документ; додаткові відомості про документ (за наявності), у відповідності з положеннями ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ;

- жоден із листків опитування не пронумерований, що унеможливлює встановлення реквізиту додатку до протоколу оспорюваних зборів;

- у листку письмового опитування власника квартири АДРЕСА_24 не вказано прізвище, ім`я по батькові співвласника;

- у листку письмового опитування власника квартири АДРЕСА_32 допущено виправлення дати проведення письмового опитування;

- відсутні будь-які докази в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України щодо призначення письмового опитування та призначення відповідної комісії для його проведення: листки опитування стосовно приміщень (квартир) за номером АДРЕСА_33 , АДРЕСА_34 , АДРЕСА_21 , АДРЕСА_22 , АДРЕСА_35 , АДРЕСА_36 , АДРЕСА_37 , АДРЕСА_53 проводилось особою ОСОБА_6 ; листки опитування стосовно приміщень (квартир) за номером 83 оформлені особою ОСОБА_42 ; листки опитування стосовно приміщень (квартир) за номером АДРЕСА_11 , АДРЕСА_38 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_17 , АДРЕСА_39 , АДРЕСА_20 , АДРЕСА_40 , АДРЕСА_41 , АДРЕСА_52 оформлені особою ОСОБА_1 ; листки опитування стосовно приміщень (квартир) за номером АДРЕСА_54 оформлені особою ОСОБА_43 ; листки опитування стосовно приміщень (квартир) за номером АДРЕСА_9 оформлені особою на ім`я ОСОБА_44 ; у листках опитування власників квартир АДРЕСА_42 та АДРЕСА_43 , АДРЕСА_44 та АДРЕСА_45 не зазначено площ приміщень.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення позачергових загальних зборів ОСББ від 28 січня 2019 року, оформлених протоколом від 12 лютого 2019 року № 19-5/8, в частині проведення письмового опитування суперечить ч. 7, 8 ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення позачергових загальних зборів ОСББ від 28 січня 2019 року, оформлених протоколом від 12 лютого 2019 року № 19-5/8, підписано головою позачергових загальних зборів ОСОБА_1 , який також виступав на загальних зборах як голова та повідомляв про питання порядку денного.

Відповідно до положень ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків , органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання.

Статтею 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , з урахуванням ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , визначено, що установчі збори веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників. Рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення установчих зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ( за чи проти ) (ч. 12), установчі документи об`єднання підписує голова установчих зборів або інша уповноважена зборами особа (ч. 16).

Аналогічне положення міститься у п. 4.2.6. Статуту ОСББ ЧЕРВОНОЗОРЯНИЙ 4-В , згідно з яким загальні збори співвласників веде голова зборів, який обирається більшістю голосів присутніх співвласників або їх представників.

В свою чергу, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішення позачергових загальних зборів ОСББ від 28 січня 2019 року, оформлених протоколом від 12 лютого 2019 року № 19-5/8, не містить у порядку денного питання стосовно обрання головою відповідних зборів ОСОБА_1 , як не містить і вирішення питання стосовно обрання вказаної особи у встановленому Статутом та Законом порядку головою оспорюваних загальних зборів, як не містить відомостей про те, що вказану особу уповноважено на підписання відповідних документів, як не містять відомостей про включення до порядку денного і питання стосовно уповноваження гр. ОСОБА_57, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на проведення письмового опитування співвласників квартир у відповідному будинку.

Суд першої інстанції , відхиляючи доводи позивача за зустрічним позовом у наведеній частині, посилався на те, що під час розгляду даної справи по суті представник ОСББ вказував на те, що вказана особа була обрана головою зборів співвласників на попередніх загальних зборах і її повноваження не було обмежено певним строком, проте, відповідні докази позивач за первісним позовом не наддав суду внаслідок завершення процесуальних строків на подання таких.

Проте, суд апеляційної інстанції з вказаними висновками суду першої інстанції не погоджується та вважає їх помилковими, з огляду на те, що по-перше, кожна особа повинна довести свої вимоги і заперечення належними та допустимими засобами доказування в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України. По-друге, відповідач за зустрічним позовом не був обмежений в праві подати відповідні докази, у випадку їх наявності, до суду першої інстанції з відповідними обгрунтуванням причин пропуску такого. По-третє, недотримання стороною процесуального строку не може ставитись в залежність по відношенню до обгрунтованості та доведеності позовних вимог, з урахуванням усіх обставин справи в сукупності, та з урахуванням різної позиції сторін даного спору стосовно повноважень особи, яка підписала оспорюване рішення загальних зборів та здійснювала на ньому головування, та оцінкою доводів учасників спору з урахуванням принципів стандартів доказування, наведених вище.

З урахуванням наведеного, за результатами дослідження наявних матеріалів справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення позачергових загальних зборів ОСББ від 28 січня 2019 року, оформлених протоколом від 12 лютого 2019 року № 19-5/8, не містить у порядку денного питання стосовно обрання головою відповідних зборів ОСОБА_1 , як не містить і вирішення питання стосовно обрання вказаної особи у встановленому Статутом та Законом порядку головою оспорюваних загальних зборів, як не містить відомостей про те, що вказану особу уповноважено на підписання відповідних документів, як не містять відомостей про включення до порядку денного і питання стосовно уповноваження гр. ОСОБА_57, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на проведення письмового опитування співвласників квартир у відповідному будинку, а тому оспорюване рішення суперечить п. 4.2.6. Статуту ОСББ ЧЕРВОНОЗОРЯНИЙ 4-В , ч. 12, ч. 16 ст. 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , з урахуванням ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку . При цьому, доводи відповідача за зустрічним позовом про те, що ОСОБА_1 був обраний головою зборів співвласників на попередніх загальних зборах і його повноваження не було обмежено певним строком - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки такі не були підтверджені в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, наявність відповідних повноважень у особи на інших загальних зборах не може слугувати єдиною підставою в обгрунтування таких повноважень на оспорюваних загальних зборах, з урахуванням того, що відповідне питання не було включено до порядку денного, і відповідний протокол не містить посилань взагалі на будь-які документальні підтвердження/документи/відомості щодо повноважень ОСОБА_1 .

Окрім того, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідно до ч. 11 ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку письмове опитування під час установчих зборів об`єднання проводиться в порядку, передбаченому Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .

Згідно ч. 8 ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників.

Відповідно до ст. 251 - 253 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з обґрунтованими твердженнями скаржника про те, що оскільки рішення загальних зборів прийнято 28.01.2019, отже, необхідність проведення письмового опитування було визначено в силу ч. 11 ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , ч. 8 ст. 10 Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку строком з 29.01.2019 по 12.02.2019 включно, а отже, опитування, яке проведене 28.01.2020, проведене з порушення та поза межами 15-денного строку, тобто порушенням порядку передбаченого ч. 8 ст. 10 ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку .

Також, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

У заяві від 31.03.2021 про зміну підстав позову шляхом доповнення фактичних та правових підстав позову іншими доказами та у клопотанні від 30.04.2021 про долучення доказів до матеріалів справи викладено наступні обставини щодо участі у позачергових загальних зборах осіб, які не мали права голосу:

- Квартира АДРЕСА_3 : у листку письмового опитування власника квартира вказано, що голосував ОСОБА_4 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242676009 від 02.02.2021 співвласниками квартири є ОСОБА_5 з розміром частки 1/2 та ОСОБА_6 з розміром частки 1/2.

- Квартира АДРЕСА_4 : у листку письмового опитування власника квартира вказано, що голосувала ОСОБА_7 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242401422 від 29.01.2021 власником квартири з 16.10.2018 по 03.05.2019 була ОСОБА_8 .

- Квартира АДРЕСА_5 : у листку письмового опитування власника квартира вказано, що голосував ОСОБА_9 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242695246 від 02.02.2021 власником квартири з 04.12.2013 по 08.10.2020 була ОСОБА_10 .

- Квартира АДРЕСА_6 : у листку письмового опитування власника квартира вказано, що голосувала ОСОБА_11 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242410803 від 29.01.2021 власником квартири з 08.08.2018 є ОСОБА_12 .

- Квартира АДРЕСА_7 : у листку письмового опитування власника квартира вказано, що голосував ОСОБА_13 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242669677 від 02.02.2021 власником квартири з 09.08.2012 є ОСОБА_14

- Квартира АДРЕСА_8 : у листку письмового опитування власника квартира вказано, що голосував ОСОБА_15 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242538825 від 01.02.2021 власником квартири з 20.12.2012 є ОСОБА_16 .

- Квартира АДРЕСА_9 : у листку письмового опитування власника квартира вказано, що голосувала ОСОБА_17 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242524288 від 01.02.2021 власником квартири з 29.10.2012 є ОСОБА_18 .

- Квартира АДРЕСА_10 : у результатах поіменного голосування вказано, що голосувала ОСОБА_19 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242691971 від 02.02.2021 власником квартири з 02.11.2017 є ОСОБА_20 .

- Квартира АДРЕСА_11 : у результатах поіменного голосування вказано, що голосувала ОСОБА_21 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242524833 від 01.02.2021 власником квартири з 27.12.2012 є ОСОБА_22 .

- Квартира АДРЕСА_12 : у результатах поіменного голосування вказано, що голосував ОСОБА_23 .. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242524677 від 01.02.2021 власником квартири з 01.11.2012 є ОСОБА_24 .

- Квартира АДРЕСА_13 : у результатах поіменного голосування вказано, що голосував ОСОБА_25 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242411104 від 29.01.2021 власником квартири з 14.12.2012 є ОСОБА_26 .

- Квартира АДРЕСА_14 : у результатах поіменного голосування вказано, що голосував ОСОБА_27 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242411104 від 29.01.2021 власником квартири з 07.11.2017 є ОСОБА_28 .

- Квартира АДРЕСА_15 : у листку письмового опитування власника квартира вказано, що голосував ОСОБА_29 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242413578 від 29.01.2021 співвласником квартири з 31.05.2018 є ОСОБА_30 та з 05.12.2012 була ОСОБА_31 .

- Квартира АДРЕСА_16 : у листку письмового опитування власника квартира вказано, що голосував ОСОБА_32 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242413578 від 29.01.2021 співвласником квартири з 31.05.2018 є ОСОБА_33 та з 05.12.2012 був ОСОБА_34 .

- Квартира АДРЕСА_17 : у листку письмового опитування власника квартира вказано, що голосувала ОСОБА_35 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242249681 від 28.01.2021 співвласниками квартири з 22.04.2013 є ОСОБА_36 та ОСОБА_37 .

- Квартира 9: у результатах поіменного голосування вказано, що голосував ОСОБА_38 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242405900 від 29.01.2021 власником квартири з 10.02.2015 є ОСОБА_39 .

- Квартира АДРЕСА_18 : у листку письмового опитування власника квартира вказано, що голосував ОСОБА_40 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242684590 від 02.02.2021 власником квартири з 29.11.2012 є ОСОБА_41 на підставі свідоцтва про право власності від 29.11.2012.

- Квартира АДРЕСА_46 : у результатах поіменного голосування вказано, що голосував ОСОБА_45 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №241823827 від 02.02.2021 та Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №15621202 від 27.12.2013 власником квартири з 20.11.2013 є ОСОБА_46 .

- Квартира АДРЕСА_47 : у результатах поіменного голосування вказано, що голосував ОСОБА_47 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №241818722 від 26.01.2021 та Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.05.2014 власником квартири з 06.05.2014 є ОСОБА_48 .

- Квартира АДРЕСА_48 : у результатах поіменного голосування вказано, що голосував ОСОБА_49 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №241848983 від 26.01.2021 власником квартири з 18.10.2016 є ОСОБА_50 .

- Квартира АДРЕСА_49 : у листку письмового опитування вказано, що голосував ОСОБА_51 . Відповідно до Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.04.2012 (копія додається) власником квартири є ОСОБА_51 .

- Квартира АДРЕСА_50 : у результатах поіменного голосування вказано, що голосувала ОСОБА_52 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №242412093 від 29.01.2021 власником квартири з 08.12.2012 є ОСОБА_52 .

- Квартира АДРЕСА_51 : у листку письмового опитування вказано, що голосувала ОСОБА_53 . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №243709615 від 09.02.2021 власником квартири з 09.04.2015 є ОСОБА_54 .

- Приміщення №158: у листку письмового опитування вказано, що голосував ОСОБА_55 .. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 255045351 від 29.04.2021 власником приміщення з 26.12.2012 є ОСОБА_56 .

При цьому, вказані доводи позивача за зустрічним позовом доведені поданими до суду та наявними в матеріалах справи письмовими доказами - інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копіями свідоцтва про право власності на нерухоме майно, проте, безпідставно не були враховані судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення.

Згідно абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до ч. 16 ст. 10 Закон України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

Системний аналіз зазначених норм свідчить про те, що під час підрахунку голосів враховуються голоси тільки власників квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

З урахуванням викладених позивачем за зустрічним позовом обставин та наявних в матеріалах справи доказів, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами скаржника про те, що голоси 24-х осіб не могли бути враховані при підрахунку фактичної кількості голосів за під час проведення позачергових загальних зборів та письмового опитування, у зв`язку з чим при голосуванні мала враховуватись наступна кількість голосів: 118 (кількість голосів за зазначена у Протоколі) - 24 (кількість голосів за , які не можуть бути враховані) = 94 голоси, що складає 61,43 % від загальної кількості співвласників - 153 особи, зазначеної у протоколі.

Згідно ч. 5 ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначено, що рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Крім того, ст. 15 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку визначено обов`язок співвласників виконувати рішення статутних органів ОСББ.

Частиною 2 ст. 14 Цивільного кодексу України встановлено, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

У постанові від 20.09.2018 року у справі №813/6286/15 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що спори щодо оскарження рішень ОСББ найбільш наближені до спорів, пов`язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи (корпоративних спорів). Отже, цей спір має вирішуватися за правилами господарського судочинства незалежно від суб`єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи. Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі №462/2646/17.

Відповідно до ч. 12 ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Частиною 13 ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку встановлено, що статутом об`єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах.

Відповідно до п. 4.2.7. Статуту ОСББ, кожний співвласник (його представник) під час голосування має один голос, незалежно від площ та кількості житлових приміщень чи машино-місць, що перебувають у власності.

Пунктом 4.2.3. розділу IV Статуту ОСББ визначено питання, вирішення яких належить до виключної компетенції загальних зборів. До них, зокрема, належить визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

У відповідності до ч. 14 ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

З урахуванням наведеного, для того, що рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників вважалося прийнятим, має бути набрано не менш ніж 2/3 голосів від загальної кількості усіх співвласників.

Встановлення можливості прийняття рішень щодо визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників на рівні виключної компетенції загальних зборів (п. 4.2.3. розділу IV Статуту ОСББ) є достатнім для того, щоб зазначені рішення вважалися прийнятими лише у разі голосування за них не менш як двома третинами загальної кількості усіх співвласників згідно з вимогами ч. 14 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у Постанові від 14 травня 2020 року по справі № 926/1146/19,

Також у Постанові Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі №904/4268/17, викладено близьку за змістом правову позицію, згідно якої встановлення можливості прийняття рішень щодо визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників на рівні виключної компетенції загальних зборів (п. 3 Розділу ІІІ Статуту ОСББ) є достатнім для того, щоб зазначені рішення вважалися прийнятими лише у разі голосування за них не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників згідно з вимогами ч. 14 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку .

Так, як підтверджується наявними матеріалами справи, у протоколі №19-5/8 Позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ЧЕРВОНОЗОРЯНИЙ, 4-В зазначено, що загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку складає 153 (100%). Вказано підсумки голосування з 1 та 2 питань порядку денного - за 118 співвласників. Дві третини загальної кількості усіх співвласників дорівнює 66,67% від загальної кількості 153 (100%) = 102. Відповідно для прийняття рішень про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників необхідно було отримати голоси за не менш як 102 співвласників, проте, голоси 24-х осіб не могли бути враховані при підрахунку фактичної кількості голосів за під час проведення позачергових загальних зборів та письмового опитування, у зв`язку з чим при голосуванні мала враховуватись наступна кількість голосів: 118 (кількість голосів за зазначена у Протоколі) - 24 (кількість голосів за , які не можуть бути враховані) = 94 голоси, що складає 61,43 % від загальної кількості співвласників - 153 особи, зазначеної у протоколі, і є меншим, від встановленої законом кількості голосів для прийняття рішення, у зв`язку з чим рішення позачергових загальних зборів ОСББ від 28 січня 2019 року, оформлених протоколом від 12 лютого 2019 року № 19-5/8, суперечить ч. 14 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та п. 4.2.7. Статуту ОСББ, і порушує права та охоронювані законом позивача за зустрічним позовом.

Стосовно доводів учасників справи відносно встановлення механізму диференціації оплати щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Так, правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово - комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами регулюються Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлового-комунальні послуги вони поділяються на три групи: перша група житлово- комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади: друга група житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; третя група житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", серед переліку істотних умов договору є норма за якою встановлено що Договір має містити вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифів та їх складові на кожну з цих послуг, загальну вартість цих послуг.

Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено що розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. Розмір плати за утримання будинку, споруд та прибудинкової території встановлюється в залежності від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.

Отже, застосування окремо для співвласників розмір внесків в залежності від дати оплати в т.ч. збільшуючого коефіцієнта порушує правову і економічну сутності поняття витрати на утримання будинку, споруд та прибудинкової території.

Згідно Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування, несучі, огороджувальні конструкції будинку, обладнання яке обслуговує більше одного приміщення і призначені для задоволення потреб співвласників будинку. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна у багатоквартирному будинку.

Зобов`язання співвласника щодо утримання спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно його частки, в той час як частка співвласника - частка яку становить площа приміщення співвласника у загальній площі всіх приміщень розташованих в будинку.

Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" встановлено, що розмір витрат на утримання спільного майна - комунальних послуг затверджується загальними зборами, однак вони не можуть бути вищими тарифу на відповідні комунальні послуги у населеному пункті, встановленого державним органом або органом місцевого самоврядування для суб`єктів господарювання та відрізнятись за алгоритмом розрахунку для окремих співвласників.

Крім того, при наданні послуги від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише від одного виконавця, право споживача (в даному випадку позивача) є порушеним у разі якщо такі умови ставлять останнього у нерівне становище порівняно з іншими споживачами (Закону України "Про захист прав споживачів").

Оскільки, розмір зобов`язання співвласника будинку залежить виключно від розміру частки відповідно збільшуючий коефіцієнт застосований до позивача, суперечить ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до вимог Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2022 року за N 809 (із змінами) при розрахунку витрат за основу береться економічний розрахунок з урахуванням вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань титлово-комунального господарства від 17.05.2005 N 70, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15 08.2005 за N 927/11207. Нормою права визначено, що тариф на послуги з утримання будинків і споруд і прибудинкових територій - вартість надання таких послуг, розрахована на основі економічно обґрунтованих планових (нормативних) витрат з урахування планового прибутку та податку на додану вартість.

Цей Порядок визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб`єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги, суб`єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями (далі - субпідрядники), органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).

Тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій є сукупною (загальною) вартістю надання таких послуг, розрахованою на основі економічно обґрунтованих планованих (нормативних) витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість або єдиного податку.

Тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.

Під час установлення тарифу на послуги необхідно забезпечувати прозорість визначення вартості усіх послуг з розрахунку на 1 кв. метр загальної площі квартири, житлового приміщення у гуртожитку та нежитлового приміщення у житловому будинку (гуртожитку).

Під час планування організації робіт, пов`язаних з наданням послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з основу покладається економічний розрахунок.

Встановлено, що калькуляційною одиницею є 1 кв. м загальної площі.

Розмір тарифу для співвласників обґрунтований датою проведення сплати щомісячного внеску діє врозріз зазначених норм та не лежить в правовій площині формування економічно обґрунтованих витрат.

Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону, рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників.

Абзацом 3 п. 5.2. р. V Статуту ОСББ імперативно визначено, що порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та Статуту.

Відповідно до абз. 2 п. 6.1. р.VI Статуту ОСББ Правління Об`єднання складає щорічний кошторис надходжень і витрат на наступний фінансовий рік і визначає розміри платежів кожного зі співвласників Об`єднання. Кошторис Об`єднання складається не пізніше 31 грудня поточного року з подальшим затвердженням на чергових загальних зборах співвласників об`єднання.

Для того, щоб загальні збори мали повноваження затверджувати розмір внесків на наступні періоди, попередньо такий розмір має бути обов`язково визначено правлінням у кошторисі, який також має бути затверджений загальними зборами.

Порушення вищезазначеного порядку встановлення та затвердження внесків є порушенням прав позивача за зустрічним позовом як співвласника нежилих приміщень, у зв`язку з чим доводи скаржника стосовно невірного застосування судом першої інстанції ч. 5 ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , абз. 3 п. 5.2. та абз. 2 п. 6.1. Статуту ОСББ - знайшли своє підтвердження наявними матеріалами справи, оскільки відомостей про затвердження відповідного кошторису - матеріали справи не містять, і таких відомостей не містить і оспорювань позивачем за зустрічним позовом рішення, яким встановлено нові розміри внесків.

Окрім того, позивач за зустрічним позовом наголошував на тому, що при заявленні до нього вимог стосовно відшкодування заборгованості за внесками у заявленому до стягнення розмірі, ні при розрахунку боргу не було враховано, зокрема, принцип справедливості та пропорційності, з урахуванням того, що позивач за зустрічним позовом володіє на праві приватної власності нежитловими приміщеннями у вищезгаданому будинку., особливостями яких є те, що приміщення знаходяться у нежитловій частині багатоквартирного будинку (так званий стилобат), який повністю відокремлений з інженерної точки зору від житлової частини будинку; житлова та нежитлова частини будинку не суміщені та мають роздільні інженерні мережі; ліфти, які розташовані у будинку, обслуговують лише житлову частину будинку. У нежитловій частині будинку ліфти відсутні, а тому їх обслуговування в цій частині не здійснюється; прибудинкова територія для нежитлової частини будинку відсутня. Прибудинкова територія житлової частини будинку фактично складає собою дах стилобатної (нежитлової) частини будинку; приміщення, які належать Відповідачеві, не мають окремого виходу на вказаний дах; виходи з нежитлових приміщень відповідача за первісним позовом обладнані безпосередньо на тротуар проїзду між будинком та будівлею магазину, що є територією міста.

Враховуючи вищевказані особливості приміщень, що належать відповідачу за первісним позовом, слід розраховувати вартість відповідних житлово-комунальних послуг в частині, що стосується утримання будинку та прибудинкової території. При цьому, протягом спірного періоду, заявленого у позові (з лютого 2019 по жовтень 2020 року), послуг щодо утримання прибудинкової території щодо належних відповідачу за первісним позовом приміщень - надані не були, оскільки такі послуги і не могли бути надані з огляду на відсутність прибудинкової території у нежитловій частині будинки, як такої.

Окрім того, запропонований позивачем за первісним позовом тариф на надання вказаних послуг - не є економічно обґрунтованим, оскільки не враховує специфіку нежитлових приміщень у будинку, зокрема, відокремленість інженерних мереж та відсутність ліфтів, а відповідні магістральні мережі, трубопроводи та інженерне обладнання, яке забезпечує потенційно можливу експлуатацію нежитлових приміщень, - не перебувають на обслуговуванні ОСББ, а тому й не може ним використовуватися, що свідчить про відсутність надання спірних послуг.

Відповідач за первісним позовом наголошував на тому, що ним самостійно утримується належне йому майно, на підтвердження чого надано копії договору на постачання теплової енергії у гарячі воді від 14 березня 2019 року, укладеного з комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"; договору на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 28 лютого 2019 року № 11522/5-029СА.

За умовами частини 3 статті 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

При цьому, зобов`язання в силу вимог статей 525 , 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у ст. 193 Господарського кодексу України .

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В свою чергу, за наслідками апеляційного розгляду справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем за первісним позовом всупереч ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України не подано належних та допустимих доказів, які б підтверджували витрати та обґрунтованість розміру внесків, які визначено спірним рішенням, оскільки як встановлено судом апеляційної інстанції вище, позивачем з первісним позовом не надано до матеріалі справи кошторисів, як б були затверджені загальними зборами, а відтак належні та допустимі докази, які б спростовували твердження відповідача за первісним позовом та подані ним докази на підтвердження самостійного обслуговування стилобатної частини будинку (у якому знаходяться його приміщення) - відсутні.

З урахуванням наведеного вище в сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом 1 619 250,30 грн. основного боргу на підставі частини 3 статті 23 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", статей 525, 526 Цивільного кодексу України - відсутні з огляду на недоведеність позивачем за первісним позовом належними засобами доказування в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України обов`язку у відповідача за первісним позовом щодо сплати спірної суми коштів внаслідок недоведеності застосування відповідних тарифів згідно недійсного рішення, як і недоведеності факту надання послуг по суті, як не доведено, відповідно, і прострочення з її сплати, у зв`язку з чим вимоги щодо сплати 30 197,07 грн. трьох процентів річних та інфляційних втрат в сумі 29 399,99 грн. на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України - також задоволенню не підлягають.

Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Крім того, суд апеляційної інстанції, розглядаючи доводи скаржника стосовно наявності порушених прав, в контексті способу обраного позивачем способу захисту, вважає за необхідне врахувати і його ефективність, що також наголошується і у статті 13 Конвенції прав людини та основоположних свобод.

Зокрема, у пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, що не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, Заява 28924/04 ) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18 ).

В аспекті забезпечення гарантій, визначених ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (рішення від 06.09.2005 у справі Гурепка проти України (Gurepka v. Ukraine) , заява №61406/00, п. 59 ); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (рішення від 26.10.2000 р. у справі Кудла проти Польщі (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158 ) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі Гарнага проти України (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07 ).

Таким чином, ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту поновлення порушеного права позивача.

Рішення суду має бути ефективним інструментом поновлення порушених прав.

Порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту й у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 Цивільного кодексу України , статтею 20 Господарського кодексу України , який проте є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити реальне поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

При цьому слід ураховувати і те, що у резолютивній частині судового рішення остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача і судове рішення має бути виконано в процесі виконавчого провадження у справі, адже, як уже зазначалося, ефективний засіб зрештою повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

У постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17 Велика Палата Верховного Суду вказала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечувати поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17.

Здійснюючи судовий розгляд даної справи, апеляційний господарський суд установив, що обраний Закритим акціонерним товариством "Українська будівельна компанія" спосіб захисту порушеного права, як співвласника нежилих приміщень, призводить у спірних правовідносинах до реального захисту та відновлення порушених прав вказаної особи у обраний ним спосіб. При цьому, визначення судом правової природи спірних правовідносин, як і їх кваліфікація та застосування норми права, яка регулює відповідні відносини - є повноваженнями суду, які реалізуються з метою дотримання засад господарського судочинства, закріплених у ст. 2 ГПК України.

Отже, усі доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, не було надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення як за вимогами первісного позову, так і за вимогами зустрічного позову.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду справи дійшов висновку, що рішення позачергових загальних зборів ОСББ від 28 січня 2019 року, оформлених протоколом від 12 лютого 2019 року № 19-5/8, є такими, прийняті всупереч ст. 6 та 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , п. 4 ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , ч.ч. 7, 8 ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , п. 4.2.6. Статуту ОСББ ЧЕРВОНОЗОРЯНИЙ 4-В , ч. 12, ч. 16 ст. 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , ч. 14 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", ч. 5 ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , що в сукупності є підставами для його недійсним в судовому порядку, у зв`язку з чим вимоги Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" за зустрічними позовом про визнання недійсним рішення Позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" від 28.01.2019,оформлених Протоколом №19-5/8 від 12.02.2019, підлягають задоволенню повністю, а у задоволенні первісного позову ОСББ ЧЕРВОНОЗОРЯНИЙ 4-В про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" про стягнення 1 619 250,30 грн. основного боргу, 30 197,07 грн. трьох процентів річних та інфляційних втрат в сумі 29 399,99 грн., слід відмовити у зв`язку з його безпідставністю та необґрунтованістю, з урахуванням мотивів даної постанови.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, рішення суду першої інстанції за первісним та зустрічним позовом ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, а також при ухваленні рішення судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права (ст. 6 та ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , п. 4 ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , ч.ч. 7, 8 ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , ч. 12, ч. 16 ст. 6 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , ч. 14 ст. 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", ч. 5 ст. 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ) та порушення норм процесуального права (ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог за первісним позовом про стягнення 1 619 250,30 грн. основного боргу, 30 197,07 грн. трьох процентів річних та інфляційних втрат в сумі 29 399,99 грн., та задоволення у повному обсязі позовних вимог за зустрічним позовом про визнання недійсним рішення Позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" від 28.01.2019,оформлених Протоколом №19-5/8 від 12.02.2019.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат наступним чином:

- витрати по сплаті судового збору за первісним позовом у розмірі 25 181 грн. 33 коп. залишити за Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В".

- Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" на користь Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" в розмірі 2 270 грн. 00 коп. судового збору за подачу зустрічного позову та 3405 грн.. 00 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2021 у справі № 910/344/21- задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 10.06.2021 у справі № 910/344/21 - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

3. Зустрічний позов Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" про визнання недійсним рішення загальних зборів - задовольнити.

4. Визнати недійсним рішення Позачергових загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" від 28.01.2019 оформлених Протоколом №19-5/8 від 12.02.2019.

5. У задоволенні первісного позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" до Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" про стягнення 1 678 847,36 грн. - відмовити повністю.

6. Витрати по сплаті судового збору за первісним позовом у розмірі 25 181 (двадцять п`ять тисяч сто вісімдесят одну) грн. 33 коп. залишити за Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В".

7. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червонозоряний, 4-В" (03037, місто Київ, проспект Червонозоряний, будинок 4-В; ідентифікаційний код 38855422) на користь Закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" (02096, місто Київ, вулиця Ремонтна, будинок 8; ідентифікаційний код 23728595) в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. судового збору за подачу зустрічного позову та 3405 (три тисячі чотириста п`ять) грн.. 00 коп. судового збору за подачу апеляційної скарги.

8. Матеріали справи №910/344/21 повернути до Господарського суду м. Києва, доручивши останньому видати накази на виконання даної постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови підписано: 20.12.2021.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді О.В. Тищенко

Є.Ю. Шаптала


Дата ухвалення рішення	30.11.2021
Оприлюднено	24.12.2021

Павленко Є.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 30.11.2021 по справі 910/344/21ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/344/21

Постанова від 30.11.2021

Постанова
від 30.11.2021 по справі 910/344/21
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД