Постанова

від 14.12.2021 по справі 10/5026/1472/2012(925/1039/20)

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" грудня 2021 р. Справа№ 10/5026/1472/2012(925/1039/20)

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Доманської М.Л.

суддів: Гарник Л.Л.

Пантелієнка В.О.

за участю секретаря судового засідання Кудько О.О.

та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засіданні від 14.12.2021,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніссан Мотор Україна"

на рішення господарського суду Черкаської області від 09.02.2021

у справі №10/5026/1472/2012(925/1039/20) (суддя Хабазня Ю.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніссан Мотор Україна"

до Приватного підприємства "Активтехторг"

про визнання правочину недійсним

у справі №10/5026/1472/2012

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніссан Мотор Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросервіс 2000"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ

Ініціюючий кредитор, ТОВ "Ніссан Мотор Україна", у межах справи про банкрутство подано позовну заяву з вимогою визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна 05.04.2016, предметом якого були нежитлові будівлі, а саме: учбові корпуси літ.Г-ІІ, Ґ, пд., загальною площею 404,1 кв.м; гараж літ Д-І, загальною площею 253,6 кв.м; склад, літ.Е-І, загальною площею 72,9 кв.м; огорожа №3 і №10, замощення ІІ, що знаходяться в місті Черкаси по вулиці Нечуя-Левицького,16, розташовані на земельній ділянці площею 0,2495 га, к/н 7110136400:03:050:0009 (далі по тексту Договір купівлі-продажу), який був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О. (далі - Договір, Спірне майно)

Рішенням господарського суду Черкаської області від 09.02.2021 у справі №10/5026/1472/2012(925/1039/20) відмовлено у задоволенні позовних вимог за позовною заявою ТОВ "Ніссан Мотор Україна" від 11.08.2020 повністю.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніссан Мотор Україна" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 09.02.2021 у справі №10/5026/1472/2012(925/1039/20) повністю та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, предметом якого були нежитлові будівлі, а саме: учбові корпуси літ.Г-ІІ, Ґ, пд., загальною площею 404,1 кв.м; гараж літ Д-І, загальною площею 253,6 кв.м; склад, літ.Е-І, загальною площею 72,9 кв.м; огорожа №3 і №10, замощення ІІ, що знаходяться в місті Черкаси по вулиці Нечуя-Левицького,16, розташовані на земельній ділянці площею 0,2495 га, к/н 7110136400:03:050:0009 (далі по тексту - Договір купівлі-продажу), який був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що підставами скасування оскаржуваного рішення вказано ті обставини, що доводи ліквідатора про те, що заставне майно увійшло до складу іншого майна банкрута та яке за згодою комітету кредиторів було продано у ліквідаційній процедурі, не підтверджуються матеріалами справи. В апеляційній скарзі зазначено, що оскільки правовстановлюючі документи ТОВ "Євросервіс 2000" на нерухоме майно та незавершене будівництво були оформлені (оновлені) після пропонування майна до продажу на аукціоні, такі обставини свідчать про неналежне виконання ліквідатором обов`язку здійснити продаж майна із застосуванням конкурентних засад на стадії підготовки продажу майна банкрута; що ліквідатор порушив черговість задоволення вимог кредиторів, оскільки розподілив грошові кошти від продажу майна банкрута, яке було безпідставно включено до ліквідаційної маси як заставне. Ліквідатор при формуванні ліквідаційної маси та при продажу майна банкрута допустив суттєві порушення вимог законодавства, що призвело до безпідставного задоволення вимог кредиторів із порушенням визначеної Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" черговості. Таким чином, на думку скаржника, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку щодо належного виконання арбітражним керуючим Олексенко Н.В. своїх обов`язків ліквідатора ТОВ "Євросервіс 2000". Судами в іншому провадженні були встановлені факти порушень ліквідатором, в т.ч. процедури продажу майна банкрута, а саме, майно було реалізоване не на конкурентних засадах шляхом проведення аукціону, відповідно Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 05.04.2016 не відповідає вимогам закону та підлягає визнанню судом недійсним на підставі ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

16.07.2021 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано, що представник ТОВ Ніссан Мотор Україна у апеляційній скарзі здійснює посилання на Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 та Постанову Вищого господарського суду України від 25.07.2017 по справі за №10/5026/1472/2012, як на підставу позову, але, проаналізувавши дані постанови, можно дійти висновку, що судами апеляційної та касаційної інстанції встановлено порушення ліквідатором черговості задоволення вимог кредиторів під час розподілу коштів, отриманих від продажу майна. Щодо визнання дій ліквідатора під час безпосереднього продажу майна, яке було предметом договору купівлі-продажу від 05.04.2016, то дані факти не були предметом розгляду під час затвердження звіту ліквідатора арбітражного керуючого Олексенко Н.В. У відзиві зазначено, що ліквідатором ТОВ Євросервіс 2000 арбітражним керуючим Олексенко Н.В. у спосіб визначений законодавством здійснено відчуження нерухомого майна на користь ПП Активтехторг , що навіть, у разі, якщо суд визнає позов обґрунтованим, ТОВ Ніссан Мотор Україна позов пред`явлено поза межами строків позовної давності, визначених ст. 257 Цивільного кодексу України.

26.05.2021 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить розлядати апеляційну скаргу без його участі за наявними матеріалами справи.

31.08.2021 до Північного апеляційного господарського суду від ліквідатора надійшли письмові пояснення, в яких вказано, що на момент укладення договору купівлі-продажу від 05.04.2016 діяли норми Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом . Проте, ТОВ Ніссан Мотор Україна не довів, що укладений договір від 05.04.2016 суперечить вимогам Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

В судове засідання 14.12.2021 з`явився представник скаржника (ТОВ Ніссан Мотор Україна ) та представники відповідача (ПП Активтехторг ).

Представники інших учасників справи не з`явились, про причини неявки не повідомили.

Учасники справи про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином направленням на адреси їх місцезнаходження учасників справи копій відповідної ухвали суду.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Частиною 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

В той же час, за положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.

Судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з відповідною ухвалою Північного апеляційного господарського суду, дізнавшись про дату, місце та час судового засідання у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд прийшов до висновку здійснювати розгляд скарги без участі представників певних учасників справи, що не з`явилися у судове засідання, так як вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В судовому засіданні 14.12.2021 представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, представники відповідача просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги та оскаржуване рішення залишити без змін.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку: апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - залишити без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.09.2012 порушено провадження у справі про банкрутство № 10/5026/1472/2012.

Постановою господарського суду Черкаської області від 09.10.2012 боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гончарова А.О.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 15.08.2014 повноваження арбітражного керуючого Гончарова А.О. як ліквідатора банкрута припинено, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Олексенко Н.В.

Між ТОВ "Євросервіс 2000" в особі ліквідатора, арбітражного керуючого Олексенко Н.В., та ПП "Активтехторг" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлових будівель) від 05.04.2016, а саме: учбових корпусів літ.Г-ІІ, Г'-І, пд., загальною площею 404,1 кв.м; гаража літ.Д-І, загальною площею 253,6 кв.м; складу літ.Е-І, загальною площею 72,9 кв.м; огорожі №№3,10; замощення ІІ за адресою: м.Черкаси, вул.Нечуя-Левицького,16, розташованих на земельній ділянці площею 0,2495 га, кадастровий номер 7110136400:03:050:0009 (Договір, Спірне майно). Згідно з Договором продаж Спірного майна вчинено за 950 000 грн., які повністю перераховано покупцем на рахунок продавця згідно з платіжним дорученням від 05.04.2016 №1 (п.2.1); передачу нежитлових будівель з усіма невід`ємними частинами здійснено в день підписання Договору на підставі акту прийому-передачі, підписаного сторонами (п.4.1). Договір посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О. та зареєстровано в реєстрі за №1541.

Звертаючись з позовною заявою, ТОВ "Ніссан Мотор Україна" просить визнати недійсним Договір, мотивуючи позов тим, що з 10.08.2015 по 19.02.2016 організатором аукціону були призначені аукціони з продажу майна боржника частинами, лот №1 і лот № 2. Аукціони не відбулися в зв`язку з відсутністю заяв покупців на участь в аукціоні. Позивач зазначає, що правовстановлюючі документи оформлені після пропонування майна до продажу на аукціоні, що призвело до порушень у проведенні процедури аукціону. Крім того, ліквідатор порушив черговість задовлення вимог кредиторів, оскільки розподілив грошові кошти від продажу майна банкрута, яке було безпідставно включене до ліквідаційної маси як заставне. Позивач, зазначає, що в межах розгляду справи №10/5026/1472/2012 судами були встановлені факти порушення ліквідатором процедури продажу майна банкрута на аукціоні, що є підставою для визнання недійсним оспорюваного договору.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обставини відсутності ідентифікації заставного майна і виявлення його у складі іншого майна, оформлення правовстановлюючих документів після пропонування майна до продажу на аукціоні, в сукупності стали підставою для усунення ліквідатора банкрута від виконання ним своїх обов`язків. Однак, ці підстави не передбачені законом, як підстави для визнання недійсним Договору, укладеного за результатами безпосереднього продажу майна на підставі ст. 44 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції, чинній на час укладення оспорюваного Договору). Крім того, суд першої інстанції зазначив, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржуване рішення з урахуванням ст. 269 ГПК України, в частині доводів апеляційної скарги, погоджується з відповідними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.44. Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (у редакції, чинній на час укладення оспорюваного Договору) після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною.

Ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж активів не проданих на аукціоні. Безпосередній продаж може здійснюватися за ціною, що була визначена як ціна продажу на аукціоні, покупцеві, який подав пропозицію про участь в аукціоні.

Згідно з ч.1 і 3 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України; якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин);

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що встановлені постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 у справі №10/5026/1472/2012 (яка залишена без змін постановою суду касаційної інстанці від 25.07.2017) обставини початку продажу майна на аукціоні без належного оформлення правоустановлюючих документів на спірне майно та без реєстрації права власності на це майно не є підставами для визнання оспорюваного Договору недійсним, оскільки цей Договір укладено не за наслідками проведення аукціону, а за наслідками безпосереднього продажу, який погоджений комітетом кредиторів. На час безпосереднього продажу майна боржника та укладення оскаржуваного договору купівлі-продажу сві правовстановлюючи документи відповідали вимагам чинного законодавства.

Встановлені судом апеляційної інстанції в іншій справі факти (обставини): проведення інвентаризації (01.09.2014); проведення незалежної оцінки майна (10.03.2015); прийняття комітетом кредиторів рішення про продаж майна боржника, як ЦМК (20.03.2015); надання згоди заставним кредитором на продаж майна; укладення договору з біржею про організацію та проведення аукціону (27.03.2015); розміщення оголошень на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України про майно та умови продажу ЦМК в період з 27.03.2015 до 20.07.2015; проведення аукціонів у період з 10.08.2015 до 19.02.2016, які не відбулися в зв`язку з відсутністю заяв покупців на участь в них були оцінені судами та стали підставою для висновку суду про неналежне виконання ліквідатором обов`язків щодо організації аукціону. Прийняття комітетом кредиторів рішення про безпосередній продаж майна (11.02.2016); проведення незалежної експертної оцінки (30.12.2015); отримання копії інвентаризаційної справи, технічної характеристики на нерухоме майно та незавершене будівництво, дублікату Свідоцтва на право власності на нерухоме майно та незавершене будівництво, договору оренди земельної ділянки, витягу з Державного земельного кадастру на земельну ділянку (18.03.2016) - є діями законними, які не мають ознак порушення норм ч.6 ст.44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакціїї, чинній на час укладення оспорюваного Договору) та ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України.

Щодо доводів скаржника, що обставина відсутності ідентифікації заставного майна і виявлення його у складі іншого майна та оформлення правовстановлюючих документів на відповідне майно боржника після пропонування майна до продажу на аукціоні може слугувати підставою для визнання оспорюваного Договору недійсним, то вони вірно відхилені судом першої інстанції, ці обставини стали підставою усунення ліквідатора банкрута від виконання ним своїх обов`язків.

Однак, як вірно встановив суд першої інстанції, ці підстави не передбачені законом як підстави для визнання оспорюванного договору недійсним, оскільки цей договір укладений не за результатами проведення аукціону, а за результатами безпосереднього продажу майна, не проданого на аукціоні, за погодженням з комітетом кредиторів (протокол від 11.02.2016), з дотриманням вимог чинного законодавства, у тому числі щодо ціни продажу. Доказів та належного обґрунтування того, що це майно можливо було б продати за вищою ціною за інших умов чи у інший спосіб позивачем суду не надано.

З огляду на вищевказане, позивачем не доведено обставин, які передбачені законом як підстави для визнання данного Договору недійсним.

Встановивши вищевикладені обставини необгрунтованості позову, суд першої інстанції зазначив, що позивачем пропущено строк позовної давності. З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови у позові, крім випадків, коли суд визнає поважними причини пропущеного строку та захистить порушене право.

Висновок про застосування позовної давності відображається у мотивувальній частині рішення господарського суду.

Якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право).

Таким чином, за змістом названих норм, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі, коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Суд першої інстанції, з яким погодиджується апеляційний господарський суд, дійшов висновку про недоведеність та необгрунтованність позовних вимог, тобто не встановив порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, у зв`язку з встановленням відсутності факту порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача, за захистом якого той звернувся до суду, прийшов до висновку про відмову в застосуванні позовної давністі при розгляді спору у даній справі. У задоволенні позову слід відмовити з підстав його необгрунтованності.

Доводи скаржника щодо порушення ліквідатором черговості задовлення вимог кредиторів не можуть бути підставою для визнання недійсним данного договору.

Інших доводів скаржника по суті заявлених вимог, які б спростували висновки суду, покладені в основу оскаржуваного судового рішення та впливали на його правильність в апеляційній скарзі не наведено.

У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, в межах доводів даної апеляційної скарги дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі- без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства, ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 282, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніссан Мотор Україна" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Черкаської області від 09.02.2021 у справі №10/5026/1472/2012(925/1039/20) - залишити без змін.

Матеріали справи №10/5026/1472/2012(925/1039/20) направити до господарського суду Черкаської області.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст складено 22.12.2021.

Головуючий суддя М.Л. Доманська

Судді Л.Л. Гарник

В.О. Пантелієнко