Рішення

від 23.12.2021 по справі 910/17200/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.12.2021Справа № 910/17200/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" (01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 22)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівтраде" (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 5)

про стягнення 13 460,90 грн.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівтраде" про стягнення 13 460,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором № 137-МП-ЦБД2/2018 про використання електронної торгової системи для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації від 24.10.2018, а саме в частині повної та своєчасної оплати, за період з 02.06.10.2019 по 19.06.2019, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 10 860,60 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Крім того, позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1 514,23 грн та додатковий штраф у розмірі 1 086,06 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.10.2021 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/17200/21 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про його право подати відзив на позовну заяву, на адресу останнього, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направлялась ухвала Господарського суду міста Києва від 28.10.2021.

Станом на 08.11.2021 конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі був повернутий до суду відділенням поштового зв`язку у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв`язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 28.10.2021.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

24.10.2018 між Державним підприємством "Прозорро.Продажі" (далі - адміністратор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лівтраде" (далі - оператор, відповідач) укладено договір №137-МП-ЦБД2/2018, предметом якого є надання адміністратором доступу оператора до електронної торгової системи "ProZorro.Продажі" ЦБД2 (далі - ЕТС) для використання ЕТС з метою забезпечення проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації у ЕТС.

Під час дії договору сторонами було укладено додаткові угоди від 18.11.2018, від 19.04.2019, від 25.06.2019, від 01.10.2019 про внесення змін до договору.

Відповідно до п. 5.1. договору ціна договору складається з плати на розвиток ЕТС та плати за використання ЕТС у розмірах, передбачених п. 17, п. 18 Порядку відбору операторів.

Згідно з п. 5.2. договору адміністратор протягом десяти робочих днів з дня опублікування органом приватизації договору купівлі-продажу об`єкта приватизації в ETC, за допомогою засобів системи електронного документообігу виставляє рахунок Оператору, через електронний майданчик якого переможець електронного аукціону набув право на участь у відповідному аукціоні (статусу учасника), для перерахування плати на розвиток ETC. Плата на розвиток ETC визначається з урахуванням податку на додану вартість, розмір якої передбачений пунктом 17 Порядку відбору операторів. Розмір максимальної плати за участь в електронному аукціоні визначається у відсотках ціни продажу об`єкта приватизації (ціна продажу згідно пункту 29 частини першої статті 1 Закону, - ціна, за якою об`єкт приватизації продано покупцю у спосіб, визначений Законом, що передбачена в договорі купівлі-продажу об`єкта приватизації) з урахуванням податку на додану вартість та встановлюється в пункті 114 Порядку проведення електронних аукціонів. Рахунок виставляється за допомогою засобів системи електронного документообігу в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного цифрового підпису та підлягає оплаті Оператором протягом п`яти робочих днів з дня його виставлення.

Адміністратор протягом семи робочих днів після закінчення місяця, у якому відбулась оплата рахунку/рахунків, надає Оператору Акт наданих послуг на розвиток ETC засобами системи електронного документообігу. Оператор протягом п`яти робочих днів з моменту його отримання за допомогою засобів системи електронного документообігу в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного цифрового підпису підписує Акт наданих послуг та передає його за допомогою засобів системи електронного документообігу на підпис Адміністратору, а в разі незгоди з ним - направляє Адміністратору письмову мотивовану відмову від підписання та належні документи (в разі наявності). Адміністратор за допомогою засобів системи електронного документообігу в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного цифрового підпису підписує вказаний Акт Оператору.

У випадку, якщо протягом зазначеного періоду Оператор не підписує примірник Акта наданих послуг або надає не мотивовану відмову від його підписання, такий Акт наданих послуг вважається погодженим та підписаним, а послуги такими, що надані належним чином, про що бухгалтер Адміністратор робить відповідну відмітку на Акті наданих послуг.

У випадку не надходження на банківський рахунок Адміністратора плати на розвиток ETC у строки, визначені пунктом 5.2 цього договору, факт надання послуг на розвиток ETC фіксується Адміністратором датою останнього дня календарного місяця, в якому було опубліковано договір купівлі-продажу об`єкта приватизації в ETC. Після цього Оператору за допомогою засобів системи електронного документообігу надсилається Акт наданих послуг на розвиток ETC.

У відповідності до п. 5.4. договору адміністратор не пізніше п`ятого числа звітного місяця виставляє оператору рахунок за використання ЕТС за звітний місяць. Рахунок виставляється за допомогою засобів системи електронного документообігу.

Оператор вносить на банківський рахунок адміністратора плату за використання ЕТС не пізніше 10 числа звітного місяця.

Пунктом 5.5. договору передбачено, що адміністратор не пізніше ніж на десятий день після закінчення звітного місяця надсилає оператору засобами системи електронного документообігу Акт наданих послуг за використання ЕТС за звітний місяць. Оператор протягом п`яти робочих днів з моменту його отримання за допомогою засобів системи електронного документообігу в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного цифрового підпису підписує акт наданих послуг та передає його за допомогою засобів системи електронного документообігу адміністратору, а в разі незгоди з ним - направляє адміністратору письмову вмотивовану відмову від підписання та належні документи ( в разі наявності). Адміністратор за допомогою засобів системи електронного документообігу в електронному вигляді із застосуванням кваліфікованого електронного цифрового підпису підписує вказаний акт оператору.

Відповідно до п. 5.9., п. 5.10. договору, в редакції додаткової угоди від 01.10.2019, за порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, в тому числі передбачених п. 3.3.34 цього договору, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день порушення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 10% суми заборгованості або понесених збитків. Сторонами погоджено, що пеня нараховується та сплачується за весь період прострочення виконання зобов`язання.

Доказів припинення дії договору сторонами не надано, а отже він є діючим і приймається судом до уваги.

Згідно з п. 17 Постанови Кабінету Міністрів України № 433 від 10.05.2018 "Про затвердження Порядку відбору операторів електронних майданчиків для організації проведення електронних аукціонів з продажу об`єктів малої приватизації, авторизації електронних майданчиків" (далі - Постанова) оператор вносить на банківський рахунок адміністратора плату на розвиток електронної торгової системи, яка визначається з урахуванням податку на додану вартість та становить 20 відсотків плати за участь в електронному аукціоні, яка внесена переможцем електронного аукціону на банківський рахунок оператора.

У разі коли протягом фінансового року загальна сума отриманої адміністратором плати, що справляється з оператора на розвиток електронної торгової системи, перевищує 700 тис. гривень, розмір плати, встановленої в цьому пункті, зменшується на 50 відсотків для такого оператора. Зменшений розмір плати діє з дати отримання адміністратором платежу, що спричинив таке перевищення, до кінця фінансового року.

Плата на розвиток електронної торгової системи підлягає перерахуванню на банківський рахунок адміністратора протягом п`яти робочих днів з дати зарахування визначеної плати за участь в електронному аукціоні на банківський рахунок оператора від переможця електронного аукціону.

Відповідно до п. 18 Постанови оператор щомісяця вносить на банківський рахунок адміністратора плату за використання електронної торгової системи у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (з урахуванням податку на додану вартість), яка підлягає перерахуванню щомісяця не пізніше 10 числа на банківський рахунок адміністратора.

На виконання умов договору позивачем були надані відповідачу послуги за квітень 2019 року, січень-квітень 2020 року на загальну суму 11 313,61 грн, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №РМ 19/4/29.1 від 30 квітня 2019 року, №МП-00000030 від 31 січня 2020 року, №МП-00000125 від 28 лютого 2020 року, №МП-00000191 від 31 березня 2020 року та № МП-00000301 від 30 квітня 2020 року.

Крім того, на виконання умов п. 5.4. договору позивач направив на електрону пошту відповідача рахунки на оплату, зокрема: рахунок №РМ2/04/24 від 26.04.2019 на суму 453,60 грн, рахунок №МП-00000030 від 02.01.2020 на суму 1 700,00 грн, рахунок №МП-00000125 від 03.02.2020 на суму 1 700,00 грн, рахунок №МП-00000191 від 02.03.2020 на суму 1 700,00 грн, рахунок №МП-00000301 від 14.04.2020 на суму 5 760,01 грн.

Проте, відповідач в порушення умов договору за надані послуги розрахувався з позивачем частково на суму 453,00 грн.

Отже, за доводами позивача, у відповідача наявна заборгованість перед позивачем у розмірі 10 860,61 грн. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1514,23 грн та штраф у розмірі 1086,06 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено судом, позивач виконав свої зобов`язання за договором №137-МП-ЦБД2/2018 від 24.10.2018 належним чином на загальну суму 11 313,61 грн, про що свідчать акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №РМ 19/4/29.1 від 30 квітня 2019 року, №МП-00000030 від 31 січня 2020 року, №МП-00000125 від 28 лютого 2020 року, №МП-00000191 від 31 березня 2020 року та № МП-00000301 від 30 квітня 2020 року.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.

Судом також враховано, що хоч деякі із вищевказаних актів не містить електронного цифрового підпису відповідача, надані позивачем послуги за ними вважаються прийнятими відповідачем без зауважень, а відтак підлягають оплаті в повному обсязі, оскільки відповідач у встановлений договором строк не надав письмової мотивованої відмови від його підписання.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг, здійснивши лише часткову оплату на суму 453,00 грн, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 10 860,61 грн.

Крім того, враховуючи неналежне виконання відповідачем свого зобов`язання щодо оплати наданих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 1 514,23 грн та штраф у розмірі 1086,06 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Пунктом 5.9 договору, в редакції додаткової угоди від 01.10.2019, встановлено, що за порушення строків виконання грошових зобов`язань за цим договором, в тому числі передбачених п. 3.3.34 цього договору, винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день порушення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачується штраф у розмірі 10% суми заборгованості або понесених збитків. Сторонами погоджено, що пеня нараховується та сплачується за весь період прострочення виконання зобов`язання (п. 5.10 договору, в редакції додаткової угоди від 01.10.2019).

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення оплати за договором, йому на підставі наведених вище норм чинного законодавства та пункту 5.9 договору нараховано, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, та заявлено до стягнення пеню та штраф за прострочку оплати послуг понад тридцять днів.

При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №910/6046/16.

Враховуючи, що положення договору містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 ГК України, то нарахування штрафних санкцій здійснюється у відповідності до умов договору.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що в останньому було допущено арифметичну помилку. Так, за розрахунком суду обґрунтованою є пеня у розмірі 1 513,25 грн, що є підставою для часткового задоволення позовних вимог в цій частині.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку штрафу у розмірі 1086,06 грн, суд встановив, що останній є обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що не суперечить нормам чинного законодавства, у зв`язку з чим вимоги в цій частині підлягаю задоволенню в повному обсязі.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог Державного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ".

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 129, 236 - 239, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівтраде" (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 5, ідентифікаційний код 38810994) на користь Державного підприємства "ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ" (01601, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 22, ідентифікаційний код 42068925) основний борг у розмірі 10 860 грн 61 коп., пеню у розмірі 1 513 грн 25 коп., штраф у розмірі 1 086 грн 06 коп. та судовий збір у розмірі 2 269 грн 83 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 23.12.2021

Суддя Л. Г. Пукшин