Рішення

від 13.12.2021 по справі 924/810/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2021 р. Справа № 924/810/21

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська доставка" м.Хмельницький

до Державного підприємства "Нігинський кар`єр" с. Сахкамінь Кам`янець - Подільського району Хмельницької області

про зобов`язання виконати умови договору

Представники сторін:

позивача: Назаренко В.В. - адвокат, діє на підставі ордера серія ХМ №015296 від 08.09.2021

відповідача: Осадчук В.В. - адвокат, діє на підставі ордера серія АА № 133168 від 19.10.2021

Рішення приймається 13.12.2021, оскільки в судовому засіданні 01.12.2021 оголошувалась перерва.

В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області 03.08.2021 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська доставка" до Державного підприємства "Нігинський кар`єр" про зобов`язання виконати умови договору та усунути перешкоди в користуванні майном. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що згідно з укладеним між сторонами договором поставки № 280920 від 28.09.2020 із специфікацією та додатковою угодою до даного договору від 28.09.2020, позивач придбав 262500 тонн відсіву вапнякового, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000485 від 28.09.2020. Оплата придбаного товару проведена шляхом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог відповідно до укладеної між сторонами угоди № 29-09/2020-1 від 29.09.2020, про що складено акт взаємозаліку № 1 до вказаної угоди від 29.09.2020 та акти звірки взаємних розрахунків між сторонами. Зазначає, що 29.09.2020 позивач в якості поклажодавця та відповідач в якості зберігача уклали договір зберігання № 290920-1, за яким поклажодавець передає, а зберігач приймає на зберігання ресурс - відсів вапняковий у кількості 262500 тонн. Розділом 4 договору визначено порядок повернення товару (ресурсу), зокрема у п.4.1 передбачено, що зберігач зобов`язується повернути ресурс поклажодавцю протягом 1 робочого дня після надання поклажодавцем письмової вимоги про повернення ресурсу в частині, що була обумовлена в письмовій вимозі поклажодавця. 29.09.2020 сторонами підписано акт приймання-передачі №1, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання відсів вапняковий в кількості 262500 тонн вартістю 2100000 грн. Позивач звертає увагу, що 30.10.2020 на адресу відповідача направлено рекомендованим листом із описом вкладення письмову вимогу про повернення ресурсу відповідно до умов договору зберігання № 290920-1 від 29.09.2020 із повторним повідомленням, що відсів вапняковий буде вивезений поклажодавцем власними силами та транспортними засобами протягом двох календарних місяців. Однак відповідач проігнорував письмову вимогу та не допустив представників поклажодавця до місця зберігання ресурсу. Позивач зазначає, що в порушення умов укладеного між сторонами договору зберігання №290920-1 від 29.09.2020 та норм чинного законодавства, відповідач не виконує визначені у договорі зобов`язання щодо повернення майна (відсів вапняковий) позивачу та перешкоджає останньому користуватися належним йому та переданим на зберігання відсівом вапняковим, оскільки не надає доступу до вказаного майна. Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду із даним позовом та просив зобов`язати відповідача виконати умови договору зберігання та усунути перешкоди позивачу у користуванні майном шляхом надання останньому доступу до майна та його повернення зі зберігання позивачу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.08.2021, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Ухвалою суду від 13.08.2021 (після усунення недоліків позовної заяви) позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/810/21 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12:00 год. 08 вересня 2021 року.

В підготовчому засіданні 08.09.2021 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про відкладення підготовчого засідання на 10:00 год. 23 вересня 2021року.

23.09.2021 суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 10:00 год. 12 жовтня 2021 року, про що винесені ухвали із занесенням до протоколу судового засідання.

Згідно з ухвалою суду від 12.10.2021 суд прийняв до розгляду заяву ТОВ "Подільська доставка" про уточнення позовних вимог від 06.10.2021, відмовив ДП "Нігинський кар`єр" у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі від 07.10.2021 та відклав підготовче засідання на 12:30 год. 25 жовтня 2021 року. В зв`язку із вказаним предметом позову є вимога про зобов`язання Державного підприємства "Нігинський кар`єр" виконати умови договору зберігання №290920-1 від 29.09.2020 шляхом надання позивачу доступу до майна та його повернення зі зберігання позивачу, а саме: відсіву вапнякового у кількості 262500 тонн, що знаходиться за адресою: 32322, Хмельницька область, Кам`янець - Подільський район, с.Сахкамінь, згідно визначеної договором схеми розміщення майна.

Відповідно до ухвали від 25.10.2021 суд продовжив відповідачу строк для подання відзиву на позов, поновив строк для подання доказів та прийняв їх до розгляду, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 15:30 год. 08.11.2021.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Субботіної Л.О. у період з 02.11.2021 по 19.11.2021 (включно), судове засідання у справі №924/810/21, призначене на 08 листопада 2021 року не відбулось, про що сторонам надіслано повідомлення від 03.11.2021.

Ухвалою суду від 22.11.2021 судове засідання у справі №924/810/21 призначено на 11:00 год. 01 грудня 2021 року.

В судовому засіданні 01.12.2021 суд постановив ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання про оголошення перерви у судовому засіданні до 09:30 год. 13 грудня 2021 року.

Представник позивача в судовому засіданні 13.12.2021 підтримала заявлені позовні вимоги з урахуванням їх уточнення та просила задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву від 19.10.2021 не визнає вимоги позивача, що викладені у позовній заяві. Відповідач вважає, що договір № 280920 від 28.09.2020 (із додатками до нього), договір зберігання № 290920-1 від 29.09.2020 (із додатками до нього), угоду № 29-09/2020-1 про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 29.09.2020 такими, що не відповідають та суперечать статуту підприємства, чинному законодавству України, оскільки підписані особою, яка не мала на те повноважень. Так, згідно з наказом Фонду державного майна України № 1571 від 28.09.2020 тимчасове виконання обов`язків директора підприємства покладено на заступника директора ОСОБА_1 з дати видання цього наказу та надано йому п`ятиденний термін подати відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР). На думку відповідача, внесення цих даних до реєстру є підтвердженням в тому числі правомочності в.о. керівника вчиняти правочини від імені юридичної особи, підписувати фінансові та банківські документи тощо. Однак станом на 30.09.2020 керівником відповідача був Пелипейко І.В. Згідно з витягом з ЄДР Стецюк П.П. став керівником з 01.10.2020, тому не мав права вчиняти вищевказані правочини. Зазначає, що виходячи із приписів ст. 22 Закону України "Про електронні довірчі послуги", на час укладення договору поставки від 28.09.2020 директор не мав цивільної правоздатності та дієздатності юридичної особи, а тим паче реєструвати видаткові накладні, вирішувати питання фінансового характеру, оскільки не мав особистого КЕП. Також вказує, що укладення (підписання) в.о. директора Стецюком П.П. усіх правочинів та інших документів, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, здійснено з перевищенням наданих йому повноважень, без затвердження суб`єктом управління підприємства (Фондом державного майна України) вищезазначених правочинів, тобто в порушення п.п. 10.16. (1), 10.16. (10), 10.16.(21), 10.20, 11.1, 11.1.1 Статуту підприємства. Відповідач зазначає, що згідно з п.3.3 договору № 280920 від 28.09.2020 датою поставки товару вважається дата передачі товару, вказана у видатковій накладні. Такою видатковою накладною є накладна №РН-0000485 від 28.09.2020. Проте вказана накладна згідно фінансово-бухгалтерських документів підприємства відсутня, що відповідно не призвело до зміни в структурі активів підприємства, тобто згідно з оборотно-сальдовими відомостями станом на 28.09.2020, на 29.09.2020 та в подальшому змін у складі готової продукції не відбулось (активи підприємства не змінились). Звертає увагу, що податкова накладна відповідачем не була зареєстрована. Усі вказані обставини, на думку відповідача, свідчать про недійсність вчинених правочинів. Серед іншого, відповідач вказує, що 10.07.2018 державним виконавцем винесено постанову про арешт всього майна відповідача та заборонено здійснювати відчуження будь-якого рухомого майна, тобто на дату укладення між сторонами договорів вказана постанова про накладення арешту на майно боржника не була оскаржена, не скасована, та була чинною. Станом на дату укладення між сторонами правочинів в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна містився запис про реєстрацію 10.07.2018 публічного обтяження (тип обтяження - арешт рухомого майна) на підставі постанови про арешт майна боржника від 10.07.2018, об`єкт обтяження - все рухоме майно, боржник - ДП "Нігинський кар`єр", термін дії - до 10.07.2023. Вказане свідчить про відсутність у відповідача права на вільне розпорядження рухомим майном, з огляду на що договір № 280920 від 28.09.2020 (із додатками), угода № 29-09/2020-1 про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 29.09.2020 (із додатками), договір зберігання №290920-1 від 29.09.2020 (із додатками) суперечать ст. 129-1 Конституції України, ч. 5 ст. 319 Цивільного кодексу України, Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Додатково відповідач зауважує, що позивач 24.02.2021 звернувся до відділу ДВС із заявою про відкриття виконавчих проваджень на загальну суму 6 770 722,18 грн, тобто сам позивач не визнає існування вищевказаних угод. Зважаючи на усе вищевикладене, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

Між Державним підприємством "Нігинський кар`єр" в особі в.о. директора ОСОБА_1, який діє на підставі Статуту (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільська доставка" (далі - покупець) укладено договір №280920 від 28.09.2020 (далі - договір поставки), згідно з п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця відсів вапняковий у відвалі (надалі - товар), в строки та на умовах, передбачених даним договором, а покупець отримати і оплатити його в порядку та на умовах, визначених даним договором.

Одиницею товару за цим договором є тонна (п. 1.2 договору поставки).

Відповідно до п. 2.2 договору поставки орієнтовно загальна сума договору складає 2100000,00 грн з ПДВ.

Умови поставки: поставка товару здійснюється на умовах EXW (Інкотермс-2010) самовивіз покупцем зі складу постачальника (п. 3.2 договору поставки).

У п.п. 3.3, 3.4 договору поставки визначено, що датою поставки товару вважається дата передачі товару, вказана у видатковій накладній, підписаній сторонами. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент підписання сторонами видаткової накладної на товар (момент поставки товару).

Згідно з п.п. 5.1, 5.2 договору поставки розрахунки за даним договором здійснюються покупцем з відстрочкою платежу до 90 календарних днів з моменту відвантаження продавцем кожної окремої партії товару. За цим договором датою оплати вважається дата зарахування відповідних грошових коштів в повному обсязі на рахунок продавця.

Розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок продавця. За взаємною згодою сторін можливі інші форми розрахунків, які не суперечать діючому в Україні законодавству (п.п. 5.3, 5.4 договору поставки).

Договір поставки підписаний сторонами, від постачальника - в.о. директора Стецюком П.П., та скріплений відтисками печаток.

У специфікації №1 від 28.09.2020 (додаток №1 до договору поставки) сторони визначили товар, що поставляється - відсів вапняковий в кількості 262500,00 тонн, термін поставки з 29.09.2020 по 31.03.2021 та загальну вартість - 2100000,00 грн з ПДВ.

Додатковою угодою від 28.09.2020 сторони виклали в новій редакції розділ 5 договору поставки, а саме: "5.1 Розрахунки за даним договором здійснюються не пізніше наступного дня після укладення цього договору. 5.2 Розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок продавця або шляхом часткового зарахування зустрічних грошових вимог покупця, які останній має до продавця на загальну суму 6 770 722,18 грн. 5.3 За взаємною згодою сторін можливі інші форми розрахунків, які не суперечать діючому в Україні законодавству."

Відповідно до видаткової накладної №РН-0000485 від 28.09.2020 відповідач передав позивачу відсів вапняковий в кількості 262500,00 тонн на загальну суму 2100000,00 грн.

Згідно з актом звірки станом на 29.09.2020, який підписаний сторонами, заборгованість ДП "Нігинський кар`єр" перед ТОВ "Подільська доставка" становила 6770722,18 грн.

29.09.2020 між сторонами підписано угоду №29-09/2020-1 про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, за умовами якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільська доставка" (сторона-1) і Державне підприємство "Нігинський кар`єр" в особі в.о. директора ОСОБА_1, який діє на підставі Статуту (сторона-2), маючи одна до одної зустрічні однорідні грошові вимоги, строк виконання яких настав, дійшли згоди на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, за якими сторона-1 і сторона-2 є сторонами.

Сторона-2 є боржником, а сторона-1 є кредитором при виконанні грошового зобов`язання на суму 2 100 000,00 грн. Сторона-1 є боржником, а сторона-2 є кредитором за договором поставки від 28.09.2020 №280920 при виконанні грошового зобов`язання на суму 2 100 000,00 грн (п.п.1.1, 1.2 угоди).

Відповідно до п. 2 угоди зобов`язання сторін припиняються в наступному порядку: 2.1.Зобов`язання сторони-1 перед стороною-2 (п.п. 1.2 цієї угоди) припиняються в частині грошового зобов`язання на суму 2100000,00 грн. 2.2 Зобов`язання сторони-2 перед стороною-1 (п.п. 1.1. цієї угоди) припиняються в частині грошового зобов`язання на суму 2100000,00 грн.

За умовами п. 3 угоди зобов`язання сторін, зазначені у п.п 1.1. та п.п 1.2 цієї угоди, що існували до моменту набрання законності цієї угоди, припиняються у вищевказаному порядку (п. 2 цієї угоди).

Між сторонами підписано акт взаємозаліку №1 до угоди №29-09/2020-1 від 29.09.2020, в якому вказано: заборгованість ДП "Нігинський кар`єр" перед ТОВ "Подільська доставка" становить 2100000,00 грн згідно з рішеннями Господарського суду Хмельницької області від 17.03.2020 №924/52/20, від 25.05.2020 № 924/50/20, від 09.06.2020 № 924/51/20 та заборгованість ТОВ "Подільська доставка" перед ДП "Нігинський кар`єр" становить 2100000,00 грн по договору від 28.09.2020, видаткова накладна № РН-0000485 від 28.09.2020.

Матеріали справи містять акт звірки взаємних розрахунків між сторонами за період з 01.03.2020 по 01.10.2020, згідно з яким станом на 01.10.2020 заборгованість ДП "Нігинський кар`єр" на користь ТОВ "Подільська доставка" становить 4670722,18 грн.

Також 29.09.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Подільська доставка" (далі - поклажодавець) та Державним підприємством "Нігинський кар`єр" в особі в.о.директора ОСОБА_1, що діє на підставі Статуту (далі - зберігач) укладено договір зберігання №290920-1 (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого за даним договором поклажодавець передає зберігачу на зберігання ресурс, а зберігач зобов`язується зберігати переданий ресурс та повернути його поклажодавцеві у схоронності на умовах, визначених даним договором.

Ресурсом за даним договором є: відсів вапняковий у відвалі, що знаходиться на території складів ДП "Нігинський кар`єр". Одиницею товару за цим договором є одна тонна - 1 т. (п.1.2 договору).

Кількість ресурсу, що передається на зберігання за цим договором та його фракційний склад визначається в актах приймання - передачі, які є невід`ємними частинами даного договору (п. 1.3 договору).

Відповідно до п. 1.4 договору вартість послуг по зберіганню складає 1100,00 грн в т.ч. ПДВ за період зберігання та має бути сплачена поклажодавцем зберігачу до спливу строку зберігання ресурсу на підставі виставлених рахунків.

Пунктами 2.1, 2.2 договору визначено, що прийняття зберігачем ресурсу на зберігання оформляється актом приймання-передачі у відповідності до вимог чинного законодавства України. Ресурс вважається переданим поклажодавцем зберігачу з моменту підписання акту приймання - передачі.

Згідно з п. 3.1 договору зберігач зобов`язується, зокрема: прийняти ресурс на зберігання згідно акту приймання-передачі (п.п. 3.1.1); вжити всіх необхідних заходів по збереженню ресурсу (п.п.3.1.2); нести відповідальність за втрату, нестачу, пошкодження ресурсу, переданого на зберігання (п.п. 3.1.3); повернути ресурс на першу вимогу поклажодавця, незалежно від строку зберігання (п.п. 3.1.4); забезпечити доступ особи, уповноваженої поклажодавцем до ресурсу, для перевірки його наявності та умов зберігання (п.п. 3.1.5).

За умовами п. 4.1 договору зберігач зобов`язується повернути ресурс поклажодавцю протягом 1 (одного) робочого дня після надання поклажодавцем письмової вимоги про повернення ресурсу.

Приймання та передача ресурсу проводиться згідно актів приймання - передачі (п. 4.3 договору).

У п. 5.2 договору сторони погодили, що зберігання ресурсу буде здійснюватися за адресою: Хмельницька область, Кам`янець - Подільський район, с. Сахкамінь.

Відповідно до п. 5.3 договору з метою належного збереження ресурсу, не допущення його псування, зберігач не має права користуватися ресурсом та/або передавати його третім особам в користування.

Договір вступає в силу з моменту його підписання (п. 8.1 договору). Договір укладений строком до 31/12/2025 року (п. 8.2 договору).

Договір зберігання підписано сторонами, від зберігача - в.о. директора П.П. Стецюком та скріплено відтисками печаток сторін.

У додатковій угоді № 1 від 29.09.2020 до договору зберігання сторони домовилися доповнити п.1 договору зберігання пунктом 1.5 наступного змісту: "1.5. За даним договором, зберігання ресурсу переданого поклажодавцем зберігачу на зберігання визначено на схемі № 1 (кадастрові номери земельних ділянок на території яких здійснюється зберігання ресурсу: 6822485400:04:002:0010 та 6822485400:04:002:0009), яка є невід`ємним додатком до договору зберігання. В свою чергу, зберігач підтверджує можливість схоронності переданого на зберігання поклажодавцем зберігачу ресурсу та обов`язок його повернення поклажодавцеві у порядку та на умовах, визначених договором зберігання №290920-1 від 29.09.2020".

Додаткову угода №1 підписано сторонами, від зберігача - в.о. директора П.П. Стецюком та скріплено відтисками печаток сторін.

Додатком №1 до договору зберігання сторони оформили схему №1 (кадастрові номери земельних ділянок на території яких здійснюється зберігання ресурсу: 6822485400:04:002:0010 та 6822485400:04:002:0009).

29.09.2020 сторонами підписано акт №1 приймання - передачі до договору зберігання, згідно з яким позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання наступний ресурс: відсів вапняковий в кількості 262500,00 тонн, вартість якого 2100000,00 грн. Вказано, що зберігач зобов`язаний повернути отримані за цим актом матеріальні цінності поклажодавцю за першою вимогою і невідкладно. Від зберігача акт приймання - передачі підписано в.о. директора П.П. Стецюком.

Позивач звертався до відповідача з вимогою про повернення ресурсу вих. 01-29/10-2020 від 29.10.2020, в якій повідомляв про необхідність повернення переданого на зберігання ресурсу в кількості 15000,00 тонн та вказував, що вивіз товару буде здійснено з 30.10.2020 протягом двох календарних місяців. Вказана вимога надіслана відповідачу 30.10.2020, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 30.10.2020, фіскальним чеком від 30.10.2020 та поштовою накладною №2900502875750 від 30.10.2020

Матеріали справи містять також вимогу про повернення ресурсу вих. 04-01/2021 від 04.01.2021, в якій повідомлено про необхідність повернення переданого на зберігання ресурсу в кількості 15000,00 тонн, який буде вивезено поклажодавцем з місця його зберігання власними силами та транспортними засобами протягом двох календарних місяців, починаючи з 06.01.2021.

Позивач звертався до Кам`янець - Подільського відділу поліції з усною заявою про перешкоди у здійсненні господарської діяльності, в якій вказав, що 09.01.2021 в с. Сахкамінь Кам`янець - Подільського району працівники ДП "Нігинський кар`єр" перешкоджають діяльності ТОВ "Подільська доставка", що виразились у ненаданні доступу до майна, яке належить ТОВ "Подільська доставка". Про прийняття даної заяви складено протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 09.01.2021.

Відповідач, вважаючи укладені між ним та позивачем угоди з додатками недійсними, долучив до матеріалів справи наступні докази, зокрема Статут Державного підприємства "Нігинський кар`єр", затверджений наказом Фонду державного майна України від 11.02.2020 за №232 (далі - Статут).

Так, відповідно до п. 1.1 Статуту, Державне підприємство "Нігинський кар`єр" є державним унітарним підприємством, що діє як державне комерційне підприємство, засноване на державній власності та належить до сфери управління Фонду державного майна України (далі - суб`єкт управління підприємством).

Згідно з п. 5.1 Статуту для реалізації мети діяльності підприємства, передбаченої цим Статутом, підприємство має право в порядку, встановленому чинним законодавством, Статутом підприємства та внутрішніми документами підприємства, зокрема вчиняти господарські зобов`язання (правочини) та укладати договори, угоди, контракти згідно з чинним законодавством, набувати майнові та особисті немайнові права, брати на себе зобов`язання в порядку, встановленому чинним законодавством та цим Статутом ( п.п.2).

За умовами п. 10.3 Статуту виконавчим органом підприємства (одноосібним) є директор, який є посадовою особою.

Суб`єкт управління підприємства та директор діють в межах своїх повноважень та компетенції, що визначається цим Статутом та законодавством (п. 10.4 Статуту).

Згідно з п. 10.7 Статуту до виключної компетенції суб`єкта управління підприємства відповідно до покладених на нього завдань належить, зокрема: прийняття рішення про надання згоди на вчинення підприємством значних господарських зобов`язань (правочинів) в розумінні розділу 11 Статуту (п.п. 10.7.17 Статуту).

Відповідно до п. 10.16 Статуту до компетенції директора підприємства належить: представляти підприємство без довіреності в його відносинах з іншими юридичними та фізичними особами, банківськими та фінансовими установами, органами державної влади і управління, державними та громадськими установами та організаціями, вести переговори, самостійно укладати та підписувати від імені підприємства будь - які угоди, договори, контракти та інші правочини, а для здійснення яких, відповідно до цього Статуту та внутрішніх положень підприємства, необхідно рішення суб`єкта управління підприємства - після отримання відповідного рішення суб`єкта управління підприємства (п.п 1); розпоряджатися майном та коштами підприємства, з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом, внутрішніми положеннями підприємства та рішеннями суб`єкта управління підприємства (п.п 10); приймати рішення про вчинення господарських зобов`язань (правочинів), підписання (укладання), зміну та розірвання договорів (угод, контрактів), за винятком тих, на вчинення яких відповідно до цього Статуту та/або чинного законодавства України потрібно одержати обов`язкове рішення (дозвіл, згоду) суб`єкта управління підприємства на їх вчинення (п.п 21).

Рішення директора, що потребують затвердження або погодження суб`єкта управління підприємства, набирають чинності після здійснення такого затвердження чи отримання такого погодження (п. 10.20 Статуту).

Пунктом 11.1 Статуту визначено, що значним господарським зобов`язанням (правочином) підприємства визнається господарське зобов`язання (правочин), що вчиняється підприємством, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, чи сума коштів, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності.

Відповідно до п. 11.1.1 Статуту незалежно від вартості значними господарськими зобов`язаннями (правочинами) є, зокрема: укладення кредитних договорів, договорів позики, надання та отримання фінансової допомоги, правочинів та/або господарських зобов`язань щодо відступлення права вимоги та/або зарахування зустрічних однорідних вимог, факторингу, правочинів та / або господарських зобов`язань, предметом яких є переведення боргу; списання основних засобів, що мають залишкову вартість, безоплатної передачі та реалізації майна для погашення заборгованості, передачі майна в управління.

Рішення про надання згоди на вчинення значного господарського зобов`язання (правочину), приймається суб`єктом управління підприємства. Забороняється ділити предмет господарського зобов`язання (правочину) з метою ухилення від передбаченого цією статтею порядку прийняття рішень про вчинення значного господарського зобов`язання (п. 11.2 Статуту).

У п. 11.3 Статуту передбачено, що значне господарське зобов`язання (правочин), вчинене з порушенням порядку, передбаченого п.п. 11.1 - 11.2 цього Статуту, може бути визнане судом недійсним за позовом підприємства або суб`єктом управління підприємства.

Згідно з наказом Фонду державного майна України №1571 від 28.09.2020 звільнено виконувача обов`язків директора ДП "Нігинський кар`єр" Пелипейка І.В. з дати видання цього наказу. Тимчасове виконання обов`язків директора підприємства покладено на заступника директора ОСОБА_1 з дати видання цього наказу до прийняття суб`єктом управління підприємством рішення про увільнення від виконання обов`язків директора підприємства або призначення керівника підприємства у встановленому законодавством порядку. Визначено виконувачу обов`язків директора Стецюку П.П. у п`ятиденний термін з дати видання цього наказу надати відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну керівника підприємства у встановленому законодавством порядку, у п`ятиденний термін з дати видання цього наказу прийняти справи з управління господарською діяльністю підприємства, про що письмово повідомити Фонд державного майна України.

Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 30.09.2020 керівником ДП "Нігинський кар`єр" значиться Пелипейко І.В. (виконувач обов`язків), станом на 01.10.2020 - Стецюк П.П. (виконувач обов`язків).

Листом №20.9-30/38268 від 07.09.2021 Кам`янець - Подільський РВ ДВС повідомив відповідача, що станом на 29.09.2020 на виконанні у Кам`янець - Подільському РВ ДВС Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) перебувало 236 виконавчих проваджень на загальну суму 16019385,17 грн. Зазначено, що 10.07.2018 державним виконавцем винесено постанову про арешт всього майна боржника у межах суми заборгованості 11946848,09 грн.

Долучено також постанову державного виконавця Кам`янець - Подільського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про арешт майна боржника від 10.07.2018 № 31757301, винесену в межах зведеного виконавчого провадження №44883482, згідно з якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику ДП "Нігинський кар`єр" у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору / основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 11946848,09 грн.

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 27.10.2020, зареєстровано 10.07.2018 публічне обтяження - арешт рухомого майна ДП "Нігинський кар`єр" (заборонено відчужувати) на підставі вищевказаної постанови про арешт майна.

Матеріали справи містять також баланс (звіт про фінансовий стан) ДП "Нігинський кар`єр" станом на 31.12.2019, відповідно до якого загальна вартість активів на початок звітного року складала 23329 тис. грн, на кінець звітного періоду - 22371 тис.грн.; оборотно - сальдові відомості по рахунку за 28.09.2020 (сальдо на кінець періоду 2 525 266,71 грн) та за 29.09.2020 (сальдо на кінець періоду 2 515 089,34 грн).

24.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Подільська доставка" зверталось до відділу ДВС із заявами про відкриття виконавчого провадження №№ 1-4, в яких просило відкрити виконавче провадження із виконання наказів Господарського суду Хмельницької області №924/49/20, № 924/50/20, № 924/51/20 та №924/52/20.

Постановами від 02.03.2021 відкрито виконавче провадження з виконання вищевказаних наказів Господарського суду Хмельницької області щодо стягнення з Державного підприємства "Нігинський кар`єр" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська доставка" грошових коштів.

Аналізуючи надані докази, пояснення представників сторін, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір.

В силу приписів ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів зберігання. Так, на підставі договору зберігання №290920-1 від 29.09.2020 (далі - договір) позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання ресурс - відсів вапняковий в кількості 262500,00 тонн, загальною вартістю 2100000,00 грн, що підтверджується актом №1 приймання - передачі від 29.09.2020.

Згідно з п. 5.2 договору сторони погодили, що зберігання ресурсу буде здійснюватися за адресою: Хмельницька область, Кам`янець - Подільський район, с. Сахкамінь.

Відповідно до додаткової угоди №1 від 29.09.2020 до договору зберігання та додатку № 1 від 29.09.2020, зберігання ресурсу визначено на схемі №1 (кадастрові номери земельних ділянок, на території яких здійснюється зберігання ресурсу: 6822485400:04:002:0010 та 6822485400:04:002:0009).

За умовами ст. 938 ЦК України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі (ч.1 ст.942 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 943 ЦК України зберігач зобов`язаний виконувати свої обов`язки за договором зберігання особисто.

Приписами ч. 1 ст. 949 ЦК України встановлено, що зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився (ст. 953 ЦК України).

Умовами п.п. 3.1.4 та 3.1.5 договору зберігання також передбачено, що відповідач зобов`язується повернути ресурс на першу вимогу позивача, незалежно від строку зберігання та забезпечити доступ особи, уповноваженої позивачем, до ресурсу для перевірки його наявності та умов зберігання.

Згідно з п. 4.1 договору відповідач зобов`язується повернути ресурс позивачу протягом 1 (одного) робочого дня після подання позивачем письмової вимоги про повернення ресурсу.

Суд встановив, що позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про повернення ресурсу вих.01-29/10-2020 від 29.10.2020 та вих. 04-01/2021 від 04.01.2021, в яких повідомляв про необхідність повернення переданого на зберігання ресурсу в кількості 15000,00 тонн та вказував, що вивіз товару буде здійснено з 30.10.2020 та з 06.01.2021 відповідно протягом двох календарних місяців.

Матеріали справи містять докази надіслання відповідачу вимоги вих.01-29/10-2020 від 29.10.2020, а саме опис вкладення у цінний лист від 30.10.2020, фіскальний чек від 30.10.2020 та поштову накладну №2900502875750 від 30.10.2020.

Однак відповідач не забезпечив позивачу доступу до переданого на зберігання майна для його вивезення та не повернув позивачу визначений у вимозі ресурс (15000,00 тонн відсіву вапнякового), про що свідчить зміст протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 09.01.2021, складений Кам`янець - Подільським відділом поліції.

В силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Встановленими судом обставинами підтверджується, що відповідач не виконав умови п.п.3.1.4, 3.1.5 договору зберігання №290920-1 від 29.09.2020, а саме не забезпечив доступ позивачу до ресурсу та не повернути його на першу вимогу позивача. Доказів на спростування вказаного матеріали справи не містять.

З огляду на викладене позивач має право на спонукання відповідача в судовому порядку до виконання покладеного на нього договором обов`язку, в зв`язку з порушенням останнього.

При цьому доводи відповідача щодо порушення договірних зобов`язань з боку позивача в частині здійснення оплати за послуги зберігання не можуть бути підставою для невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, оскільки не узгоджуються із приписами ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України.

Також суд зазначає, що згідно з п. 4.1 договору зберігання відповідач зобов`язаний повернути ресурс позивачу протягом 1 робочого дня після надання позивачем письмової вимоги про повернення ресурсу. В той же час ні договором зберігання, ні законом чітко не визначено як має бути оформлено пред`явлення такої вимоги поклажодавцем, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до зберігача з листом, вимогою, тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Враховуючи те, що вимога позивача про повернення зі зберігання усього майна, а саме відсіву вапнякового у кількості 262 500,00 тонн, визначена у позовній заяві, не була виконана відповідачем у добровільному порядку на час ухвалення судового рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У відзиві на позовну заяву відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, вказує на недійсність правочинів, які були надані позивачем на підтвердження своїх позовних вимог, зокрема договору № 280920 від 28.09.2020 (із додатками до нього), договору зберігання № 290920-1 від 29.09.2020 (із додатками до нього), угоди № 29-09/2020-1 про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 29.09.2020. З огляду на викладене та зважаючи на положення ст.ст. 86, 238 ГПК України суд вважає за необхідне надати оцінку вказаним аргументам відповідача.

Згідно з ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4)правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідач вказує, що оспорювані правочини, в тому числі договір зберігання № 290920-1 від 29.09.2020 з додатками, підписані особою, яка не мала на те повноважень, оскільки згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент укладення даних правочинів керівником відповідача був Пелипейко І.В., а ОСОБА_1 став керівником лише з 01.10.2020.

Суд зазначає, що згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Правочини юридична особа вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи ст. 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно з наказом Фонду державного майна України № 1571 від 28.09.2020 було звільнено виконувача обов`язків директора ДП "Нігинський кар`єр" Пелипейка І.В. з дати видання цього наказу. Тимчасове виконання обов`язків директора підприємства покладено на заступника директора ОСОБА_1 з дати видання цього наказу до прийняття суб`єктом управління підприємством рішення про увільнення від виконання обов`язків директора підприємства або призначення керівника підприємства у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, з моменту видання наказу - 28.09.2020, ОСОБА_1 був виконувачем обов`язків директора ДП "Нігинський кар`єр", мав право виступати від імені даного підприємства та вчиняти правочини.

Відсутність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей щодо зміни керівника на момент укладення оспорюваних правочинів жодним чином не спростовує вищевказаних обставин, оскільки згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

В той же час позивач в судових засіданнях не заперечує щодо наявності у ОСОБА_1 права на підписання оспорюваних договорів на підставі наказу Фонду державного майна України №1571 від 28.09.2020.

Також безпідставними є посилання представника відповідача на положення Закону України "Про електронні довірчі послуги", оскільки усі правочини та інші докази, долучені позивачем до позовної заяви, підписані власноручним підписом ОСОБА_1 без використання КЕП.

Щодо доводів відповідача з приводу перевищення в.о.директора Стецюком П.П. своїх повноважень при укладенні оспорюваних правочинів, суд зауважує, що відповідно до п. 10.16 Статуту ДП "Нігинський кар`єр" до компетенції директора підприємства належить: представляти підприємство без довіреності в його відносинах з іншими юридичними та фізичними особами, банківськими та фінансовими установами, органами державної влади і управління, державними та громадськими установами та організаціями, вести переговори, самостійно укладати та підписувати від імені підприємства будь - які угоди, договори, контракти та інші правочини, а для здійснення яких, відповідно до цього Статуту та внутрішніх положень підприємства, необхідно рішення суб`єкта управління підприємства - після отримання відповідного рішення суб`єкта управління підприємства (п.п 1); розпоряджатися майном та коштами підприємства, з урахуванням обмежень, встановлених цим Статутом, внутрішніми положеннями підприємства та рішеннями суб`єкта управління підприємства (п.п 10); приймати рішення про вчинення господарських зобов`язань (правочинів), підписання (укладання), зміну та розірвання договорів (угод, контрактів), за винятком тих, на вчинення яких відповідно до цього Статуту та/або чинного законодавства України потрібно одержати обов`язкове рішення (дозвіл, згоду) суб`єкта управління підприємства на їх вчинення (п.п 21).

Згідно з п. 10.7 Статуту до виключної компетенції суб`єкта управління підприємства відповідно до покладених на нього завдань належить, зокрема: прийняття рішення про надання згоди на вчинення підприємством значних господарських зобов`язань (правочинів) в розумінні розділу 11 Статуту (п.п. 10.7.17).

Пунктом 11.1 Статуту визначено, що значним господарським зобов`язанням (правочином) підприємства визнається господарське зобов`язання (правочин), що вчиняється підприємством, якщо ринкова вартість майна, робіт, послуг, чи сума коштів, що є його предметом, становить 10 і більше відсотків вартості активів підприємства, за даними останньої річної фінансової звітності.

Відповідно до п. 11.1.1 Статуту незалежно від вартості значними господарськими зобов`язаннями (правочинами) є, зокрема: укладення кредитних договорів, договорів позики, надання та отримання фінансової допомоги, правочинів та/або господарських зобов`язань щодо відступлення права вимоги та/або зарахування зустрічних однорідних вимог, факторингу, правочинів та / або господарських зобов`язань, предметом яких є переведення боргу; списання основних засобів, що мають залишкову вартість, безоплатної передачі та реалізації майна для погашення заборгованості, передачі майна в управління.

Суд встановив, що відповідно до балансу ДП "Нігинський кар`єр" на 31.12.2019, вартість активів підприємства на кінець звітного періоду (31.12.2019) становила 22371 тис. грн. Вартість відсіву вапнякового, реалізованого позивачу та переданого в подальшому на зберігання відповідачу, становить 2100000,00 грн, що менше, ніж 10 відсотків вартості активів підприємства. Отже, оспорювані правочини не можуть вважатись значними в розумінні п. 11.1 Статуту.

В той же час, як вказує відповідач, у п. 11.1.1 Статуту передбачений перелік правочинів, які вважаються значними незалежно від їх вартості, зокрема правочини щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, безоплатної передачі та реалізації майна для погашення заборгованості.

Суд приймає до уваги, що ні умови договору № 280920 від 28.09.2020 (у початковій редакції), на підставі якого позивач набув право власності на спірне майно, ні умови договору зберігання №290920-1 від 29.09.2020 не містять положень щодо зарахування зустрічних однорідних вимог чи безоплатної передачі майна для погашення заборгованості.

Можливість здійснення розрахунку за товар шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог була погоджена сторонами у додатковій угоді від 28.09.2020 до договору № 280920 від 28.09.2020, в зв`язку із чим в подальшому сторони уклали угоду № 29-09/2020-1 про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 29.09.2020.

При цьому у п. 5.2 договору № 280920 від 28.09.2020 в редакції додаткової угоди від 28.09.2020 було передбачено, що розрахунки між сторонами здійснюються в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з розрахункового рахунку покупця на розрахунковий рахунок продавця або шляхом часткового зарахування зустрічних грошових вимог покупця, які останній має до продавця на загальну суму 6 770 722,18 грн. Тобто даний пункт договору передбачав в тому числі можливість проведення розрахунку шляхом зарахування зустрічних вимог, що у разі отримання в подальшому згоди Фонду державного майна України на таке зарахування відповідало б вимогам Статуту.

Також суд зауважує, що в силу приписів ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

З огляду на вказане у суду відсутні підстави стверджувати, що договір № 280920 від 28.09.2020 та договір зберігання №290920-1 від 29.09.2020 з додатками були вчинені представником відповідача з перевищенням наданих йому повноважень.

При цьому суд не надає правову оцінку додатковій угоді від 28.09.2020 до договору № 280920 від 28.09.2020 та угоді № 29-09/2020-1 про зарахування зустрічних однорідних грошових вимог від 29.09.2020, оскільки останні визначають порядок розрахунків між сторонами за договором №280920 від 28.09.2020, що не є предмету спору у даній справі.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність змін в структурі активів відповідача, не здійснення реєстрації податкової накладної як на підтвердження того, що фактична передача товару не відбулась, оскільки вказане твердження з врахуванням п.п. 3.3, 3.4 договору №280920 від 28.09.2020 спростовується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №РН-0000485 від 28.09.2020, підписаною уповноваженим представником відповідача.

З приводу доводів відповідача щодо укладення оспорюваних правочинів в період накладення арешту на все рухоме майно ДП "Нігинський кар`єр" суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення. Про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт майна являє собою накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 643/12369/19 від 19.02.2021).

З моменту арешту майна його власник тимчасово позбавлений права визначати долю майна, в тому числі передавати його у власність третім особам.

Суд встановив, що постановою державного виконавця Кам`янець - Подільського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про арешт майна боржника від 10.07.2018 № 31757301, винесеної в межах зведеного виконавчого провадження №44883482, було накладено арешт на все майно, що належить боржнику ДП "Нігинський кар`єр" у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/ основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 11946848,09 грн.

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 27.10.2020, зареєстровано 10.07.2018 публічне обтяження - арешт рухомого майна ДП "Нігинський кар`єр" (заборонено відчужувати) на підставі вищевказаної постанови про арешт майна.

Таким чином, в період укладення оспорюваних правочинів на майно, що належить ДП "Нігинський кар`єр", в тому числі і на рухоме, було накладено арешт. Однак відповідно до постанови державного виконавця від 10.07.2018 № 31757301 арешт на майно був накладений лише у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/ основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, що становило 11946848,09 грн.

В той же час як вбачається зі змісту балансу (звіту про фінансовий стан) ДП "Нігинський кар`єр" станом на 31.12.2019, загальна вартість активів підприємства на початок звітного року (01.01.2019), а отже і на кінець 2018 року складала 23329 тис. грн.

При цьому відповідачем не подано в матеріали справи належних та допустимих доказів на підтвердження накладення арешту саме на відсів вапняковий, що був предметом договору №280920 від 28.09.2020.

Також суд не приймає до уваги доводи відповідача, що відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 27.10.2020 арешт було накладено на все рухоме майно, оскільки підставою для реєстрації вказаного публічного обтяження зазначено постанову державного виконавця Кам`янець - Подільського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області про арешт майна боржника від 10.07.2018 № 31757301, в якій міститься обмеження щодо суми, в межах якої накладається арешт.

Суд зазначає, що предметом позовних вимог у даній справі є вимоги про зобов`язання відповідача виконати умови договору зберігання №290920-1 від 29.09.2020, за яким відповідач є зберігачем. Договір зберігання не є правочином щодо розпорядження майном. Тому сам по собі факт перебування майна відповідача під арештом не впливає на дійсність вказаного договору та не звільняє відповідача від обов`язку його виконання.

Не спростовують позовних вимог і посилання відповідача на обставини звернення позивача 24.02.2021 до відділу ДВС із заявою про відкриття виконавчих проваджень на усю суму заборгованості 6770722,18 грн без врахування проведеного зарахування, оскільки вказане стосується розрахунків між сторонами за поставлений товар, що не є предметом спору у даній справі.

Таким чином, в ході судового розгляду даної справи відповідач не довів належними та допустимими доказами обставин недійсності договору зберігання №290920-1 від 29.09.2020, умови якого позивач просить зобов`язати виконати. В той же час у разі прийняття судового рішення про визнання недійсним вказаного правочину, відповідач не позбавлений права подати заяву про перегляд даного рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, положення законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені правомірно, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача, в зв`язку із задоволенням позову. При цьому враховується, що зважаючи на подання позивачем заяви про уточнення позовних вимог від 03.10.2021, предметом спору є одна вимога немайнового характеру - про зобов`язання виконати умови договору.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська доставка" м. Хмельницький до Державного підприємства "Нігинський кар`єр" с. Сахкамінь Кам`янець - Подільського району Хмельницької області про зобов`язання виконати умови договору задовольнити.

Зобов`язати Державне підприємство "Нігинський кар`єр" (Хмельницька обл., Кам`янець - Подільський р-н, с. Сахкамінь, вул.Радянська, 1А, код 00373741) виконати умови договору зберігання № 290920-1 від 29.09.2020 шляхом надання доступу до майна та повернення його зі зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю "Подільська доставка" (м. Хмельницький, вул.Пушкіна, буд. 9, кв. 3, код 38232320) а саме: відсіву вапнякового у кількості 262500 (двісті шістдесят дві тисячі п`ятсот) тонн, що знаходиться за адресою: 32322, Хмельницька область, Кам`янець - Подільський район, с.Сахкамінь, згідно визначеної договором схеми розміщення майна.

Стягнути з Державного підприємства "Нігинський кар`єр" (Хмельницька обл., Кам`янець - Подільський р-н, с. Сахкамінь, вул.Радянська, 1А, код 00373741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська доставка" (м. Хмельницький, вул.Пушкіна, буд. 9, кв. 3, код 38232320) 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.) витрат на оплату судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 23.12.2021.

Суддя Л.О. Субботіна

Виготовлено у 5 примірниках:

1- до справи,

2 - позивачу на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1,

3- представнику позивача - адвокату Назаренко В.В. на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_3,

4 - відповідачу на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_4,

5 - представнику відповідача адвокату Осадчуку В.В. на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_2.