Рішення

від 21.12.2021 по справі 925/1528/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2021 року м. Черкаси справа № 925/1528/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Г.М.Скиби, із секретарем судового засідання А.М.Буднік, за правилами спрощеного позовного провадження розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" в особі Відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" м.Черкаси, проспект Хіміків,76

до Комунального некомерційного підприємства "Черкаська міська дитяча лікарня", м.Черкаси, вул.Олени Теліги,4

про стягнення 208854,19 грн заборгованості,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Лекіашвілі В.В. - за довіреністю;

від відповідача: Музики Д.Г. - за довіреністю.

Приватне акціонерне товариство "Черкаське хімволокно" в особі Відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" звернулось в Господарський суд Черкаської області із позовом до Комунального некомерційного підприємства "Черкаська міська дитяча лікарня"

про стягнення боргу за поставлену теплову енергію за договором про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 22.01.2018 №252 у розмірі 2008854,19 грн

та відшкодування судового збору у розмірі 3132,81 грн.

Короткий опис руху справи:

Ухвалою суду від 17.11.2021 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у судове засідання 16.12.2021 за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач у позовній заяві (а.с.1-25) та його представник у судовому засіданні вимоги підтримав.

Відповідач у відзиві на позов від 02.12.2021 №1890 (а.с.30-36) та його представник у судовому засіданні проти задоволення вимог заперечив, і пояснив, що:

позивач, вказуючи на наявність розбіжностей та спору між сторонами, пов`язаних з виконанням договору, всупереч вимог ст.19 Господарського процесуального кодексу України, ст.222 Господарського кодексу України, а також п.10 "Порядок вирішення спорів" договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 22.01.2018 №252 заходів досудового врегулювання спору, зокрема шляхом проведення переговорів, укладення та підписання актів, обміну листами, укладення додаткових угод, направлення скарг та претензій, - не вжив. Про наявність заборгованості відповідач дізнався лише після отримання позовної заяви;

відповідачем умови договору та додаткових угод до нього виконано в повному обсязі на суму 4659354,10 грн, що підтверджується платіжними дорученнями:

від 20.02.2018 №12 про оплату рахунку фактури від 31.01.2018 №446 на суму 1063626,44 грн;

від 26.03.2018 №24 про оплату рахунку фактури від 28.02.2018 №855 на суму 694079,02 грн;

від 17.04.2018 №34 про оплату рахунку фактури від 31.03.2018 №1890 на суму 792012,52 грн;

від 10.05.2018 №73 про оплату рахунку фактури від 30.04.2018 №2534 на суму 10680,98 грн;

від 15.05.2018 №56 про оплату рахунку фактури від 30.04.2018 №2534 на суму 356135,10 грн;

від 19.07.2018 №113 про оплату рахунку фактури від 30.06.2018 №3100 на суму 70707,84 грн;

від 15.08.2018 №138 про оплату рахунку фактури від 31.07.2018 №3195 на суму 57606,22 грн;

від 08.10.2018 №192 про оплату рахунку фактури від 30.09.2018 №3312 на суму 5979,06 грн;

від 08.10.2018 №158 про оплату рахунку фактури від 30.09.2018 №3312 на суму 91519,02 грн;

від 21.11.2018 №242 про оплату рахунку фактури від 31.10.2018 №3374 на суму 292624,01 грн;

від 21.12.2018 №283 про оплату рахунку фактури від 30.11.2018 №3925 на суму 499625,88 грн;

від 26.12.2018 №339 про оплату рахунку фактури від 19.12.32018 №4553 на суму 724758,01 грн та визнано позивачем у позовній заяві;

відповідно до ч.3 ст.632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. Згідно з п.5 ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції на час дії договору від 22.01.2018 №252 істотні умови договору не можуть бути змінені після його підписання, крім встановлених винятків, зокрема узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг). Враховуючи, що договір укладено сторонами за результатами проведення відкритих тендерних закупівель з одним учасником - збільшення ціни, що є істотною умовою договору, відповідно до законодавства України - не допускається;

посилання позивача про те, що обов`язок відповідача здійснити оплату донарахованої вартості спожитої теплової енергію виник на підставі рішень Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (зокрема, рішення від 17.12.2019 №2884 "Про накладення штрафу на ПрАТ "Черкаське хімволокно" за порушення Ліцензійних умов з виробництва, Ліцензійних умов з транспортування, Ліцензійних умов з постачання теплової енергії, необхідність усунення порушень та здійснення заходів державного регулювання") є необґрунтованими, оскільки відповідно до ч.2 ст.19 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг - тобто для позивача, а не відповідача, як суб`єкта відносин у сфері теплопостачання та кінцевого споживача теплової енергії, яким останній є відповідно до Закону України "Про теплопостачання";

відповідно до п.1.5 Статуту, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 25.02.2021 №4-9 відповідач є неприбутковою організацією, джерелами фінансування якого є кошти державного та/або місцевого бюджету. План асигнувань на 2020 та 2021 роки, помісячний план використання бюджетних коштів на 2020 та 2021 роки не передбачає додаткових витрат, в тому числі й коштів, на погашення заявленої до стягнення позивачем суми боргу;

правова позиція, зазначена відповідачем у відзиві, викладена у постанові Північного апеляційного господарського суду від 24.02.2021 №925/875/20 за аналогічною справою, якою рішення Господарського суду Черкаської області від 27.10.2020 у цій справі, яким відмовлено у задоволенні позову ПАТ "Черкаське хімволокно" в особі відокремленого підрозділу Черкаська ТЕЦ, - залишено без змін.

02.12.2021 за вх.№19461/21 (а.с.72-75) до суду надійшло клопотання відповідача від 02.12.2021 №1889 з вимогою про залучення до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

1) Черкаської міської ради - оскільки останній є засновником відповідача та здійснює його фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету;

2) Департаменту охорони здоров`я та медичних послуг Черкаської міської ради - як органу, що здійснює контроль та нагляд у сфері охорони здоров`я та медицини на місцях (зокрема у м.Черкаси), тому прийняте у цій справі рішення може вплинути права та обов`язки останніх.

Позивачем надано до суду оригінали документів для огляду.

Позивачем підстави чи предмет спору не змінено; розмір позовних вимог не збільшено і не зменшено; доказів повного погашення боргу до суду не надано.

В позасудовому порядку спір сторонами не вирішено.

Інших доказів сторонами не надано.

Відповідно до вимог ст.ст.233, 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення учасників, судом встановлено такі взаємовідносини сторін та обставини:

22.01.20218 між Приватним акціонерним товариством "Черкаське хімволокно" в особі Відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" (учасник) та Комунальним закладом "Черкаська міська дитяча лікарня ЧМР" (замовник) укладено договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №252 (далі - Договір, а.с.7-14), за умовами якого: учасник зобов`язується у 2018 році постачати замовнику товари (теплову енергію) на межу продажу теплової енергії, а замовник зобов`язується своєчасно оплачувати отримані товари (теплову енергію) за встановленими тарифами в терміни та на умовах, передбачених цим договором (п.1.1); найменування предмета закупівлі: Код 021:2015:09320000-8 Пара, гаряча вода та пов`язана продукція. Кількість товарів (послуг або кількісні характеристики за цим Договором робіт): 3202,5 Гкал (п.1.2); тарифи на теплову енергію встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та не є предметом узгодження між сторонами цього договору і можуть змінюватись протягом дії цього договору. На момент проведення процедури закупівлі тариф становить 1460,60 грн за 1 Гкал (без ПДВ) (п.1.4); ціна цього договору становить 4677584,31 грн (чотири мільйони шістсот сімдесят сім гривень п`ятсот вісімдесят чотири гривні) 31 коп (з ПДВ) (п.1.5); постачання теплової енергії здійснюється: - для потреб опалення та вентиляції - в період опалювального сезону (орієнтовно з 15 жовтня по 5 квітня); - для потреб гарячого водопостачання - протягом року (п.2.3); замовник має право: отримувати своєчасно та належної якості теплову енергію згідно із чинним законодавством України, договором в обсягах згідно з п.1.2 договору (п.4.1.2); замовник зобов`язується: своєчасно та у повному обсязі оплачувати отриману на межі продажу теплову енергію за тарифами, в обсягах та у строки, встановлені цим договором (п.4.2.1); учасник має право: здійснювати контроль за виконанням замовником умов цього договору (п.5.1.1); вимагати своєчасної та у повному обсязі оплати вартості відпущеної на межі продажу теплової енергії, згідно з умовами цього договору (п.5.1.2); учасник зобов`язується надавати замовникові інформацію про обсяги постачання теплової енергії, тарифи (ціни), вартість, порядок оплати, методику розрахунку на умовах, визначених цим договором (п.5.2.16); облік визначення кількості спожитої теплової енергії виконується: приладним способом, розрахунковим способом (п.6.1); приладним способом облік теплової енергії здійснюється замовником за показаннями приладів комерційного обліку за період з 28 числа попереднього місяця по 29 число поточного (звітного) місяця та розраховується як добуток кількості (витрати) води на її теплоємність та різницю температур у подавальному та зворотному трубопроводі теплової мережі (п.6.2) для обліку споживання теплової енергії приладним способом застосовуються виключно прилади комерційного обліку теплової енергії, прийняті учасником (п.6.3); комерційний облік спожитої теплової енергії має здійснюватися у вузлі обліку теплової енергії, встановленому на межі продажу теплової енергії між учасником та замовником (п.6.4); розрахунок реалізованої теплової енергії замовнику за звітний період здійснюється учасником за фактом відпуску теплової енергії на межі продажу теплової енергії сторін, відповідно до тарифів тієї групи, до якої належить об`єкт(и) та/чи приміщення замовника (населення, бюджет, інші) по наступних складових: - за кожну відпущену гігакалорію (Гкал) теплової енергії (...) (п.8.1); оплата за теплову енергію здійснюється за рахунком-фактурою (п.8.2); замовник до 25 числа поточного місяця у відповідності до рахунку-фактури сплачує учаснику вартість фактично спожитої теплової енергії в попередньому звітному періоді (п.8.3); оплата за спожиту енергію здійснюється у грошовій формі (у гривні) або, за згодою сторін, в іншій не заборонений законодавством України спосіб (п.8.4); грошові кошти за теплову енергію перераховуються замовником на банківський рахунок учасника, вказаний в цьому договорі (п.8.5); у разі порушення умов договору однією із сторін - сторони складають та підписують відповідні акти, у яких зазначаються строки, види порушень тощо (п.10.1.2); у разі неможливості досягти згоди в т.ч. з питань оплати теплової енергії, сторони звертаються до суду для вирішення спірного питання (п.10.1.4); цей договір діє протягом 2018 року (п.12.1.1); договір набуває чинності з дня підписання та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2018 року (п.12.1.2); умови цього договору поширюються на правовідносини між сторонами, що виникли з 01.01.2018 року (відповідно до п.3 статті 631 Цивільного кодексу України) (п.12.1.3); в частині проведення розрахунків по зобов`язаннях, що виникли за цим договором, договір діє до повного здійснення розрахунку (п.12.1.5).

Відповідно до додатку 3 "Акт розмежування балансової та експлуатаційної відповідальності сторін за межі продажу теплової енергії" (а.с.14) до договору сторони встановили, що: межею поділу балансової належності та експлуатаційної відповідальності є: а) учасника - зовнішня стіна теплової камери ТК-918, яка розміщена на перехресті вулиць Нарбутівська та Кобзарська; б) замовника - зовнішня стіна теплової камери ТК-918/10, яка розміщена по вулиці Кобзарській; межею продажу теплової енергії є зовнішня стіна теплової камери ТК-918/10, яка розміщена по вулиці Кобзарській.

У період з жовтня до грудня 2018 року позивачем на виконання умов договору відпущено відповідачу теплової енергії в обсязі 1206,56 Гкал за тарифом 1047,75 грн/Гкал на загальну суму 1517007,90 грн та відповідно до п.8.2 виставлено на її оплату рахунок-фактуру:

від 31.10.2018 №3374 на суму 292624,01 грн,

від 30.11.2018 №3925 на суму 499625,88 грн та

від 19.12.2018 №4553 на суму 724758,01 грн (а.с.15).

У позовній заяві позивач підтверджує факт сплати відповідачем заниженої вартості фактично спожитої теплової енергії за період з жовтня по грудень 2018 року.

29.02.2020 позивачем на підставі п.п.2.2 постанови Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України від 17.12.2019 №2884 "Про накладення штрафу на ПрАТ "Черкаське хімволокно" за порушення Ліцензійних умов з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, необхідності усунення порушень та здійснення заходів державного регулювання" за категоріями "бюджетні установи", "інші споживачі", "релігійні організації" здійснено перерахунок-донарахування недонарахованих коштів, шляхом перерахунку та нарахування різниці вартості спожитої теплової енергії за тарифами, встановленими постановою НКРЕКП від 29.12.2015 №3225 (із змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 27.02.2018 №239) і тарифами, встановленими постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №404.

Різниця між тарифом, за яким відповідачем здійснено розрахунок за фактично використану теплову енергію як кінцевим споживачем за період з жовтня до грудня 2018 року, і тарифом, за яким позивачем здійснено перерахунок вартості поставленої відповідачу на виконання умов договору теплової енергії, складає 169,42 грн за 1 Гкал тепла (1217,17 грн - 1047,75 грн = 169,42 грн). Таким чином з урахуванням перерахунку вартості поставленої теплової енергії заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію за період з 28.10.2018 до 31.12.2018 становить 208854,19 грн (169,42 грн х 1027,3 Гкал = 174045,16 грн; 174045,16 грн тарифу + 34809,03 грн ПДВ = 208854,19 грн боргу).

Відповідачем рахунку-фактури від 29.02.2020 №1099 (а.с.16) на суму 208854,19 грн сплачено не було, що підтверджується карткою бухгалтерського обліку ПРАТ "Черкаське хімволокно" по рахунку 361 за контрагентом "Міська дитяча лікарня" за період з 20.02.2020 до 29.09.2021 (а.с.17).

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача в Господарський суд Черкаської області для захисту порушеного права та примусового стягнення боргу, що є предметом даного судового розгляду.

Відповідач у відзиві від 02.12.2021 №1890, запереченні від 17.12.2021 №1977 та його представник у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив і вказав, що договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 22.01.2018 №252 виконаний відповідачем у повному обсязі, отже у відповідача відсутні грошові зобов`язання за виконаним договором на момент звернення позивача з позовом; вимоги позивача не ґрунтуються на приписах закону; спірний договір укладений за результатами проведення відкритих тендерних закупівель з одним учасником; тариф та об`єми теплопостачання чітко обумовлені в тендерних пропозиціях; зміна ціни, тарифу, вартості послуги не допускається за виключенням здешевлення послуги у спірному періоді; вимоги НКРЕКП про перерахунок тарифу не можуть бути застосовані до припиненого належним виконанням договору.

Інших доказів суду не надано.

Оцінюючи пояснення учасників та докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 "Про судове рішення у цивільній справі", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до ст.4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивач звернувся в Господарський суд Черкаської області із позовом про стягнення донарахованої заборгованості за отриману та спожиту відповідачем (як кінцевим споживачем) теплову енергію згідно з договором про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 27.02.2018 №1016. Доказів проведення тендеру на закупівлі, конкурсу учасників - сторонами не надано. Суд враховує чинність спірного договору до повного розрахунку за отримані та спожиті послуги, що не збігається у часі зі строком дії самого договору (строк виконання зобов`язання та строк дії договору).

Згідно з ч.3 ст.5 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до Цивільного кодексу України:

ч.2 ст.13. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині;

ч.2 ст.11. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини;

ч.1 ст.14. Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства;

ст.204 . Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним;

ч.1 ст.509. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку;

ст.610. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Суд погоджується з доводами позивача, що дії сторін були спрямовані на настання певних юридичних наслідків, що охоплюється положеннями ст.4 та 11 Цивільного кодексу України.

Позивач є самостійною юридичною особою, з внесенням реєстраційних даних в ЄДРПОУ, з присвоєнням ідентифікаційного коду; є суб`єктом господарювання на ринку послуг України та суб`єктом природної монополії; здійснює ліцензовану господарську діяльність - ліцензія № 374 від 30.11.2012 на постачання теплової енергії (переоформлено рішенням від 29.12.2016 №2444) (а.с. 19-20).

Відповідач є комунальною некомерційною спеціалізованою медичною установою з бюджетною формою фінансування (а.с.18), самостійною юридичною особою, засновником якої виступає Черкаська міська рада.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ціни (тарифи) на теплопостачання є предметом державного регулювання.

Як встановлено судом та підтверджується наявними у справі доказами, за своєю правовою природою договір, укладений сторонами є договором постачання енергоносіїв приєднаними мережами (з елементами послуги) та регулюється положеннями параграфу 5 Глави 54 Цивільного кодексу України.

Суд враховує презумпцію правомірності правочину (ст.204 ЦК України), пріоритет умов договору та неприпустимість внесення змін в умови договору після його виконання.

Відповідно до положень ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Предметом спору є донарахування та стягнення позивачем вартості спожитої та частково оплаченої відповідачем теплової енергії за період 28.10.2018 до 31.12.2018.

Тарифи на теплову енергію встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України, не являються предметом узгодження між сторонами та можуть змінюватись протягом дії цього Договору. На момент укладення договору тариф на послуги тепла відповідно до п.1.4. становив 1460,60 грн за 1 Гкал (без ПДВ).

На виконання умов договору позивачем у період з жовтня до грудня 2018 року поставлено відповідачу теплової енергії в обсязі 1206,56 Гкал за тарифом 1047,75 грн, що підтверджується виставленими до оплати рахунками-фактур від 31.10.2018 №3374 на суму 292624,014 грн, від 30.11.2018 №3925 на суму 499625,88 грн та від 19.12.2018 №4553 на суму 724758,01 грн (а.с.15).

29.02.2020 позивачем на підставі п.п.2.2 постанови Національної Комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг України від 17.12.2019 №2884 "Про накладення штрафу на ПРАТ "Черкаське хімволокно" за порушення Ліцензійних умов з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії, необхідності усунення порушень та здійснення заходів державного регулювання" за категоріями "бюджетні установи", "інші споживачі", "релігійні організації" здійснено перерахунок-донарахування недонарахованих коштів, шляхом перерахунку та нарахування різниці вартості спожитої теплової енергії за тарифами, встановленими постановою НКРЕКП від 29.12.2015 №3225 (із змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 27.02.2018 №239) і тарифами, встановленими постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №404.

За результатами здійсненого перерахунку відповідачу виставлено рахунок-фактуру від 29.02.2020 №1099 на суму 208854,19 грн, яка є предметом спору.

Суд враховує, що відповідач підмінює поняття "закупівлі послуги за кошти державного бюджету" та "проведення відкритих тендерних закупівель з одним учасником з укладенням публічного договору на закупівлю послуг", що не є тотожним.

Тариф (ціна) на теплову енергію, яку позивач постачає за договором відповідачу, є державною регульованою ціною, яка запроваджується органом виконавчої влади відповідно до його повноважень у встановленому законодавством порядку (ч.3 ст.189, ст.191 ГК України) та не може бути врегульована самостійно сторонами на свій розсуд.

Частиною 1 ст. 12 ЗУ "Про ціни і ціноутворення" передбачено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін (ч.3 ст.12 Закону).

Відповідно до Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг":

ч.1 ст.1. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України;

п.2, 3 ч.2 ст.3. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.

ч.9 ст.14. Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг;

п.1 ч.1. Для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції;

п.13 ч.1 ст.17. Для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу;

п.5, 7 ч.4 ст.19. Під час здійснення державного контролю Регулятор має право: приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм.

Згідно із Законом України "Про теплопостачання":

ст.16. До повноважень національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, належать: (...) встановлення тарифів на теплову енергію суб`єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією, а також тарифів на теплову енергію, що виробляється за допомогою систем автономного теплопостачання, суб`єктам господарювання - ліцензіатам Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг;

ст.19. Оплата споживачем теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунок із спеціальним режимом використання є обов`язковою умовою договору на постачання теплової енергії, укладеного між теплопостачальною організацією та споживачем теплової енергії;

ст.24. Основними обов`язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. (...) Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.

Відповідно до Закону України "Про природні монополії":

ч.1 ст.10. Суб`єкти природних монополій зобов`язані дотримуватися, зокрема, встановленого порядку ціноутворення, а також інших умов та правил здійснення підприємницької діяльності, визначених у ліцензіях на здійснення підприємницької діяльності у сферах природних монополій та на суміжних ринках;

ст.8. Предметом державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій згідно з цим Законом є: ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій.

Згідно з Господарським кодексом України:

ч.1 ст.275. За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

ч.5 ст.275. Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов`язаний постачати відповідачу теплову енергію, а відповідач - здійснити оплату отриманої теплову енергії за встановленими тарифами. Інших обставин, які б звільняли відповідача від оплати фактично спожитої теплової енергії за встановленим тарифом, сторонами договору не погоджено.

Як зазначалось вище, тарифи на теплову енергію встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України та не є предметом узгодження між сторонами договору і можуть змінюватись уповноваженим органом протягом дії цього договору (як у бік збільшення, так і у бік зменшення).

Водночас, відповідачем повного розрахунку із позивачем за отриману теплову енергію за тарифом 1217,17 грн за 1 Гкал, встановленим НКРЕКП, за період з 28.10.2018 до 31.12.2018 здійснено не було. Тому вважати договір належно виконаним за вказаний період - не можна.

Суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на те, що у матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем донарахованої йому вартості спожитої теплової енергії за період з 28.10.2018 до 31.12.2018 відповідно до діючих тарифів за договором, вартість якої позивачем розраховано правильно.

Щодо клопотання відповідача про залучення до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: 1) Черкаської міської ради -як засновника відповідача та здійснює його фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету; 2) Департаменту охорони здоров`я та медичних послуг Черкаської міської ради - як органу, що здійснює контроль та нагляд у сфері охорони здоров`я та медицини на місцях (зокрема, у м.Черкаси) - суд відмовляє у його задоволенні, оскільки останні не є учасниками господарських правовідносин, що виникли між позивачем та відповідачем, не є сторонами договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти від 22.01.2018 №252, тому прийняте у цій справі рішення не вплине на права та обов`язки останніх.

Відповідно до ст.ст.74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення "Агрокомплекс проти України" №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення "Серявін проти України" №4909/04 від 10.02.2010, рішення "Трофімчук проти України" №4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обґрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, серія А, №303-А, п. 29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення "Желтяков проти України" №4994/04 від 09.09.2011).

У пункті 70 рішення від 18 січня 2001 року у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" ("Chapman vs. the United Kingdom"), заява №27238/95, Європейський суд з прав людини наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

У пункті 49 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів про якість судових рішень зазначається, що судді повинні послідовно застосовувати закон. Однак, коли суд вирішує відійти від попередньої практики, на це слід чітко вказувати в рішенні.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. За вказаних обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3132,81 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Черкаська міська дитяча лікарня" (18010, м.Черкаси, вул.Олени Теліги, 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 02004999, номер рахунку в банку невідомий)

на користь Приватного акціонерного товариства "Черкаське хімволокно" в особі відокремленого підрозділу "Черкаська ТЕЦ" (18036, м.Черкаси, пр-кт Хіміків,76, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00204033, номер рахунку в банку невідомий)

208854,19 грн (двісті вісім тисяч вісімсот п`ятдесят чотири гривні 19 коп) заборгованості за поставлену теплову енергію та 3132,81 грн (три тисячі сто тридцять дві гривні 81 коп) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 22.12.2021.

Суддя Г.М.Скиба