Рішення

від 22.12.2021 по справі 479/587/21

КРИВООЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

479/587/21

2/479/348/21

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 грудня 2021 року смтКриве Озеро

Кривоозерський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого - судді Репушевської О.В.,

за участі секретаря судового засідання Добровольської І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Криве Озеро, в порядку загального позовного провадження , цивільну справу №479/587/21 за позовом ОСОБА_1 до Кривоозерської селищної ради Миколаївської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування ,

у ч а с н и к и с п р а в и :

позивач ОСОБА_1 ,

представник позивача адвокат Гаврилюк Т.А., за ордером серія ВЕ №1042845

від 06 липня 2021 року,

відповідач Кривоозерська селищна рада Миколаївської області,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Гаврилюк Т.А. звернулась до суду з позовом до Кривоозерської селищної ради Миколаївської області про визнання права власності на земельні ділянки: площею 3.1698 га, кадастровий номер:4823981000:02:000:0921, 0.0600 га, кадастровий номер:4823981000:02:000:1177, 3.2289 га, кадастровий номер:4823981000:02:000:1051, 0.0600 га, кадастровий номер:4823981000:02:000:1212, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Великомечетнянської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в нотаріальному порядку оформлення спадщини їй відмовлено.

В судове засідання позивач та її представник не з`явились, від представника позивача надійшла до суду заява, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача - Кривоозерської селищної ради не з`явився, надіслав відзив, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки позивачем не надано доказів про факт проживання однією сім`єю не менш, як п`ять років до часу відкриття спадщини із спадкодавцями ОСОБА_2 із ОСОБА_3 , та позивача із ОСОБА_2 , як передбачено вимогами ст.1264 ЦК України, розглянути справу просив без його участі.

Відповідно до положень ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

З урахуванням положень ст.223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу в без участі сторін, на підставі наявних у справі матеріалів, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду спору.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_4 , батьками вказані: батько - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_6 , що підтверджено даними свідоцтва про народження, серія НОМЕР_1 , виданого 01 червня 1992 року(а.с.8).

Позивач ОСОБА_7 є рідною сестрою ОСОБА_8 , що підтверджено даними свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого Первомайським міським ЗАГС Миколаївської області 14 червня 1955 року(а.с.7), даними свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 , виданого міським відділом ЗАГС м.Первомайськ Миколаївської області 28 грудня 19741 року(а.с.7).

ОСОБА_4 одружилася з ОСОБА_3 13 вересня 1980 року, після укладення шлюбу присвоєно прізвище дружині - ОСОБА_9 , що підтверджено даними свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_4 , видане Великомечетнянською сільською радою Кривоозерського району Миколаївської області 13 вересня 1980 року(а.с.9).

За час шлюбу у них з`явився син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджено даними Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00030650486, виданого 07 травня 2021 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області(а.с.66-67).

Як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджено даними свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану м.Первомайська Миколаївської області 13 червня 2000 року(а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ОСОБА_3 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області 19 липня 2005 року(а.с.56).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається із земельних ділянок: площею 3.1698 га, кадастровий номер:4823981000:02:000:0921, 0.0600 га, кадастровий номер:4823981000:02:000:1177, 3.2289 га, кадастровий номер:4823981000:02:000:1051, 0.0600 га, кадастровий номер:4823981000:02:000:1212, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Великомечетнянської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області, належної на праві приватної власності спадкодавцеві ОСОБА_3 , що підтверджується даними Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №424302, виданого Кривоозерською райдержадміністрацією 10 березня 2006 року(а.с.13), Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4811764722021, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності:11183334, 11176409(а.с.14-16, 17-18), Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4811765562021(а.с.20-22), даними Державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЯБ №424454, виданого Кривоозерською райдержадміністрацією 10 березня 2006 року(а.с.24), Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4811765622021(а.с.25-27), Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-4811765662021(а.с.29-31).

Спадкоємцем за законом першої черги на спадщину після смерті ОСОБА_3 був його син ОСОБА_2 як дитина спадкодавця, що підтверджено даними Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00030650486, виданого 07 травня 2021 року відділом реєстрації актів цивільного стану по місту Первомайську Первомайського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області(а.с.66-67).

Як вбачається із спадкової справи №364/2005(а.с.54-58), рідний брат ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 прийняв спадщину у встановленому законом порядку, подавши заяву про прийняття спадщини у встановлений законодавством строк(а.с.55).

Проте, даних щодо прийняття спадщини сином ОСОБА_3 , а саме ОСОБА_2 , спадкова справа не містить.

Встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено даними свідоцтва про смерть серія НОМЕР_7 , виданого Казанківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївської області 09 червня 2016 року(а.с.33).

Як вбачається із спадкової справи №185/2021(а.с.59-73), позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину у встановленому законом порядку, подавши заяву про прийняття спадщини у встановлений законодавством строк після смерті свого племінника ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.59).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії завідувачем Першої первомайської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 в оформленні спадкових прав на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено через відсутність документів, що посвідчують право власності на майно, яке належить ОСОБА_2 (а.с.37).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, так як існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Відповідно до положень ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст.1223 ЦК України , у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу .

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначено Главою 87 ЦК України .

Згідно зі ст.1268 ЦК України , спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно із ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до абз.3 п.3 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ України від 30 травня 2008 р. №7 "Про судову практику у справах про спадкування" місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29 , ч.2 ст. 1221 ЦК України . Якщо спадкодавець мав кілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця.

Згідно з ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. З цієї норми випливає, що прийняття спадщини має важливе практичне значення: з ним пов`язана можливість оформлення права власності на спадкове майно шляхом видачі нотаріусом правовстановлюючого документа свідоцтва про право на спадщину та реєстрації, у випадках, визначених законом, прав на неї (наприклад, на нерухоме майно).

Отже, для того, щоб набути право на спадщину, спадкоємці за заповітом або за законом мають прийняти її у порядку та у строки, встановлені законом.

Щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Для тих спадкоємців, які не проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, єдиним виявом бажання прийняти спадщину є заява про це, подана до нотаріального органу (ч.1 ст.1269 ЦК України ).

Для того, щоб спадкоємець вважався таким, що прийняв спадщину, самого факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини недостатньо. Необхідно, щоб таке проживання було постійним.

Згідно з п.п.4.10 п.4 гл.10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним строком не обмежена. Тобто спадкоємець, який прийняв спадщину, може звернутися за видачею свідоцтва протягом будь-якого часу після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини. Особливе значення при цьому має факт постійного проживання спадкоємця на час відкриття спадщини разом із спадкодавцем, який підтверджує фактичне прийняття спадщини і має бути доведений спадкоємцем.

Отже, законодавець в даному випадку висунув вимогу про обов`язковість постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, що ставить прийняття спадщину у такому випадку в залежність від факту спільного постійного проживання вказаних осіб.

Як випливає із п.п.3.22 п.3 гл.10 розділу 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, у разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Позивачем не надано суду доказів на підтвердження факту спільного проживання з ОСОБА_2 .. Також судом не добуто доказів, які підтверджують, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були родичами, відсутні правовстановлюючі документи на право власності ОСОБА_2 на спадкове майно, на підставі яких у позивача виникло б право на спадкування.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України ).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України ).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України ).

Згідно із ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з положеннями ст.ст. 12 , 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем не надано належних, допустимих, достовірних доказів, які б кожен окремо, або в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку могли б беззаперечно вказувати на підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..

З огляду на викладене в позові слід відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10 , 81, 235 , 259 , 263-265 , 273 , 293 , 294 , 354 , 355 ЦПК України , суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Кривоозерської селищної ради Миколаївської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду або через Кривоозерський районний суд, який відраховується з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 22 грудня 2021 року.

Суддя :