Рішення

від 14.12.2021 по справі 538/1659/21

ЛОХВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 538/1659/21

Провадження № 2/538/493/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2021 року м. Лохвиця

Лохвицький районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Цімботи Л.Г., з участю секретаря судового засідання Дробот О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лохвиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Волторніст Сергій Миколайович до Лохвицької міської ради, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Перша Лохвицька державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на 1/2 житлового будинку в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Волторніст С.М., звернувся до суду з позовом до Лохвицької міської ради, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Перша Лохвицька державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на 1/2 житлового будинку в порядку спадкування за заповітом, і просить визначити додатковий строк для прийняття спадщини згідно заповіту ОСОБА_1 , що відкрилася після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Мехедівка Лохвицького району Полтавської області, терміном в один місяць з часу набрання рішенням суду законної сили; визнати за позивачем ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після померлого ОСОБА_4 право власності на 1/2 житлового будинку загальною площею 50,8 кв.м ( літ. А-1) з допоміжними господарськими будівлями : 1) погріб ( літ. Г ), 2) літня кухня ( літ. Б ), 3) прибудова ( літ. в ), 4) сарай (літ. В ), 5) убиральня ( літ. Д ), 6) огорожа ( № 1 ), 7) ворота ( №2 ), 8) колонка ( № 3 ), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . В обгрунтування позову вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_4 . На день смерті ОСОБА_4 проживав за адресою АДРЕСА_1 разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина до складу якої, в тому числі, входить право власності на житловий будинок з допоміжними господарськими будівлями розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до заповіту, посвідченого 19.09.2001 року виконавчим комітетом Безсалівської сільської ради, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, згідно якого вказаний житловий будинок з допоміжними господарськими будівлями заповів своїм дітям ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 в рівних долях. У встановлений законом шестимісячний термін до Першої Лохвицької державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_2 з заявою про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_4 . В свою чергу позивач, який на момент смерті батька перебував за кордоном (проживав в РФ та не мав змогу приїхати до України) заяву про прийнятгя спадщини у встановлений законодавством термін не подав. Окрім позивача та третьої особи ОСОБА_2 , інші спадкоємці на майно визначене в заповіті відсутні, в тому числі ті, які б могли мати право на обов`язкову частку у спадщині. Донька спадкодавця ОСОБА_6 (після одруження ОСОБА_3 ) спадщину визначену у заповіті від 19.09.2001 року у встановлений законодавством строк не прийняла, при цьому не бажає здійснювати жодних дій щодо прийняття її в майбутньому та не має наміру заявляти будь-яких прав на спадкове майно визначене в заповіті від 19.09.2001 р. Після звернення позивача до Першої Лохвицької державної нотаріальної, постановою від 06.08.2021 №237/02-31, йому було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з тим, що він пропустив встановлений законодавством термін для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 та в зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок з допоміжними господарськими прибудовами. Зазначає, що у встановлений законом строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини в зв`язку з тим, що на момент відкриття спадщини перебував за кордоном в РФ та не мав змоги приїхати до України, також позивач не був повідомлений про наявність заповіту, а нотаріус не вчиняв дій щодо розшуку та повідомлення його як спадкоємця за заповітом, про існування заповіту йому стало відомо лише у серпні 2021 року (після спливу шестимісячного строку, встановленого для подання заяви про прийняття спадщини). Про наявність заповіту він дізнався випадково, коли звернувся до Першої Лохвицької ДНК з заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_4 .

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, в заявах до суду просили справу розглянути без їх участі, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач Лохвицька міська рада, в судове засідання явку представника не забезпечила, в клопотанні до суду просили справу слухати без участі їх представника, проти заявлених вимог не заперечували.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, в заяві до суду просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги визнала.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, в заяві до суду просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги визнала.

Третя особаПерша Лохвицька державна нотаріальна контора в судове засідання не з`явилася, в листі до суду просила справу розглянути за її відсутності.

За таких обставин, суд розглядає справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 . Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 (а.с. 11).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що ОСОБА_4 записаний його батьком (а.с. 13).

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що ОСОБА_4 записаний її батьком (а.с. 28).

Згідно свідоцтва про одруження виданого 25 листопада 1996 р., ОСОБА_7 і ОСОБА_6 уклали шлюб, після чого дружині були присвоєно прізвище ОСОБА_8 (а.с. 29).

Відповідно до заповіту, посвідченого 19.09.2001 р. виконавчим комітетом Безсалівської сільської ради, ОСОБА_4 на випадок своєї смерті зробив розпорядження, згідно якого житловий будинок з допоміжними господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заповів своїм дітям ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 в рівних долях (а.с.12).

Державний нотаріус Чорнухинської державної нотаріальної контори в порядку заміщення, державного нотаріуса Першої лохвицької державної нотаріальної контори 06.08.2021р. № 237/02-31 постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, у видачі свідоцтва про право на спадщину на ім`я ОСОБА_1 , на житловий будинок з допоміжними господарськими прибудовами в АДРЕСА_1 відмовила, у зв`язку з тим, що відсутні правовстановлюючі документи на житловий будинок та тим, що ОСОБА_1 пропустив термін для подачі заяви після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ОСОБА_4 (а.с.15).

Згідно довідок Безсалівської сільської ради Лохвицького району № 18 від 17.01.2012 року та № 193 від 11.08.2021 року встановлено, що ОСОБА_4 з 1930 року і по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав та був зареєстрований /прописаний/ в селі Мехедівка Лохвицького району Полтавської області. В його будику з 1958 року зареєстрована та проживає по даний час його дружина ОСОБА_5 , 1937р.н. Інші громадяни не зареєстровані та не проживають. Земельна ділянка - кадастровий номер 5322680403:03:001:0060, площею 0,1702 га з цільовим призначенням (згідно КВЦПЗ 18) - для будівництва і обслуговування жилого будинку господарських будівель і споруд розташована за адресою: АДРЕСА_1 , приватизована на ОСОБА_4 (а.с.16,17).

Згідно довідки виконавчого комітету Лохвицької міської ради № 243 від 24.09.2021р, встановлено, що будинок, який належить померлому ОСОБА_4 знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18).

З інформаційної довідки КП "Лубенське МБТІ" від 06.03.2012р. № 134-Т, встановлено, що на житловий будинок в АДРЕСА_1 , право власності в КП Лубенське МБТІ не зареєстроване (а.с.19).

Станом на 06.03.2012 року КП "Лубенське МБТІ" виготовлено відповідну технічну документацію на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , при цьому зазначено, що всі будівлі та споруди побудовані в 1959-2003 р.р., ринкова вартість об`єкту оцінки становить 21412 грн. (а.с. 20-26).

На запит суду, в.о. завідувача 1-ї Лохвицької державної нотаріальної контори надала відповідь на запит, інформаційну довідку зі СР (заповіти/спадкові договори), інформаційну довідку зі СР (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 10.11.2021р № 388/01-16, відповідно до яких встановлено, що до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 звернулася дочка спадкодавця - ОСОБА_2 . Дружина спадкодавця - ОСОБА_5 від прийняття спадщини відмовилася заявою. Спадкова справа заведена 19.09.2011 року за № 288/2011. Заповіт від імені спадкодавця посвідчувався 19.09.2001 року виконавчим комітетом Безсалівської сільської ради, Лохвицького району, за реєстром № 75 на пайову земельну ділянку розташовану на території Безсалівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області на користь дочки - ОСОБА_2 . На житловий будинок в селі Мехедівка, Лохвицького району Полтавської області на користь дітей спадкодавця - ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , та ОСОБА_2 12.03.2012 року державним нотаріусом Першої лохвицької державної нотаріальної контори було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на пайову земельну ділянку розміром 4,73 га, розташовану на території Безсалівської сільської ради Лохвицького району на користь дочки спадкодавця - ОСОБА_2 (а.с.55).

Відповідно до п. 24 Постанови №7 Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року Про судову практику у справах про спадкування , встановлено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Крім того, суд враховує норми європейського законодавства по правам людини, в якому зазначено, що згідно зі стандартом, розробленим у практиці ЄСПЛ на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Відповідно до третього критерію, уніфікований підхід ЄСПЛ до оцінки вимог, закріплених у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, ґрунтується також на критерії справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право власності, та інтересами особи, яка так чи інше страждає від такого втручання (рішення від 23.09.1982 року справі Спорронг і Льоннрот проти Швеції ). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь - яке втручання у право власності обов`язково повинне відповідати принципу пропорційності. Справедливий баланс має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе індивідуальний і надмірний тягар (рішення у справі Трегубенко проти України ).

Питання про те, чи буде досягнута справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав особи, має значення лише при умові, що таке втручання відповідає вимогам закону і не є безпідставним.

Суд враховує, що наслідки пропущення позивачем строку для прийняття спадщини будуть не пропорційними, оскільки вони втратять право на успадкування майна, яке залишилося після смерті спадкодавця. І спочатку смерть близької людини, а потім і втрата спадкового майна будуть для нього занадто надмірним тягарем нерозмірним з її діями, і при цьому буде порушено баланс між інтересами держави та фізичної особи.

Крім цього, як посилається позивач, причини по яким був пропущений строк для прийняття спадщини є поважними, оскільки перебував за кордоном, проживав в Російській Федерації та не мав змогу приїхати до України. Заперечень щодо поважності причин пропуску такого строку відповідачі на висловлювали.

Через встановлені судом обставини, які суд визнає поважними, позивач був позбавлений можливості вчасно звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини через обставини, які зазначені вище. Ці причини, на думку суду, пов`язані з об`єктивними та істотними труднощами як фізичного так і морального характеру для спадкоємця на вчинення цих дій.

У відповідності до ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Зібрані по справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи, а також з урахуванням норм європейського законодавства з прав людини, дозволяють задовольнити позов на тій підставі, що, на думку суду, позивач пропустив строк для прийняття спадщини з поважних причин і має право на встановлення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Однак, суд враховує, що нотаріус вже відмовила позивачу у видачі свідоцтва про прийняття спадщини з підстав того, що він пропустив строк для прийняття спадщини, а також тому, що відсутні правовстановлюючі документи на будинок.

Суд вважає за необхідне розглянути позовні вимоги про визнання права власності по суті, тому що визначення додаткового строку не захистить права позивача і йому необхідне буде все ж таки звертатись до суду про визнання права власності.

При цьому, суд враховує, що у ч. 2 ст. 275 ЦК України існувала і є норма, що захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення. Тобто, суд вже міг застосувати інший спосіб судового захисту до вступу в силу змін до ЦПК.

Умови для застосування судом іншого способу судового захисту: 1) неефективність існуючого способу; 2) має бути відповідна вимога, вказана в позовній заяві; 3) є інший спосіб і цей спосіб є законним.

Так, ст. 175 (п. 4) ЦПК регулює зміст позовної заяви (позивач зобов`язаний вказати інший спосіб захисту права, який не суперечить закону, і який він просить визначити).

Таким чином, суд вважає можливим застосувати захист права власності позивача виключно шляхом визнання за ним права власності на спадкове майно.

Таке рішення, на думку суду, буде відповідати не тільки принципу законності, а і справедливості.

Стаття 4 ЦПК України передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється по заповіту або за законом. Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст.ст. 1233, 1236 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, а заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть належати йому у майбутньому.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Суд враховує, що в Постанові №5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав в п. 5 указано, що вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд має враховувати, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема на підставі правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що зібрані у справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи та належна оцінка доказів вказують на наявність підстав для задоволення позову та визнання за позивачем права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Волторніст Сергій Миколайович до Лохвицької міської ради, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Перша Лохвицька державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання права власності на 1/2 житлового будинку в порядку спадкування за заповітом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , у порядку спадкування за заповітом після померлого ОСОБА_4 право власності на 1/2 житлового будинку загальною площею 50,8 кв.м ( літ. А-1) з допоміжними господарськими будівлями : 1) погріб ( літ. Г ), 2) літня кухня ( літ. Б ), 3) прибудова ( літ. в ), 4) сарай (літ. В ), 5) убиральня ( літ. Д ), 6) огорожа ( № 1 ), 7) ворота ( №2 ), 8) колонка ( № 3 ), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в порядку передбаченому п.15.5) Перехідних положень ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 23 грудня 2021 р.

Суддя Лохвицького

районного суду Л.Г.Цімбота