Постанова

від 02.10.2007 по справі 33/35-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/35-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

02.10.07                                                                                                                  Справа № 33/35-А

10 год. 50 хв.79014; м. Львів, вул. Личаківська, 128Зал судових засідань № 205

Господарський суд Львівської області, розглянувши у судовому засіданні справу :

за позовом:Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області (м. Пустомити)

до відповідача:Приватного підприємства „Захист –ПВІ” (с. Сокільники)

про :стягнення 29 689 (двадцять дев‘ять тисяч шістсот вісімдесят дев‘ять ) грн. 00 коп.

Суддя :                           Цікало А.І.При секретарі :               Мільчук І.Л.

Представники:

Від позивача:Слоновський Р.З. –представник (довіреність № 2053/06-1 від 14.03.2007 р.)

Від відповідача:не з‘явився

Представникам сторін, присутнім у судовому процесі роз'яснено зміст ст.ст. 30, 49, 51  Кодексу адміністративного судочинства України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору :  До господарського суду Львівської області Управлінням Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області (м. Пустомити) подано позов до Приватного підприємства „Захист –ПВІ” (с. Сокільники) про стягнення 29 689 (двадцять дев‘ять тисяч шістсот вісімдесят дев‘ять ) грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 20.09.2007 р. відкрито порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 02.10.2007 р.

Позивач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 20.09.2007 р.  виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

В судовому засіданні 02.10.2007 р. представник позивача представив суду довідку Управління статистики у Пустомитівському районі Львівської області № 180 від 01.10.2007 р., довідку Державного реєстратора від 27.09.2007 р., згідно яких відповідач –ПП „Захист –ПВІ” (код ЄДРПОУ 33488189) зареєстроване за адресою вказаною у позовній заяві: 81130, вул. Коцюбинського, 8, с. Сокільники, Пустомитівський район, Львівська область. Крім того представник позивача надав суду Акт перевірки достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду та інших платежів ПП „Захист –ПВІ” № 35 від 07.06.2007 р. та копію постанови господарського суду Львівської області по справі № 2/941-9/182 від 22.05.2007 р.

Представник позивач позов підтримав повністю, просив задоволити позовні вимоги з підстав наведених у заяві та поясненнях.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 20.09.2007 р. не виконав, відзив на позов не представив, проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був належно, відповідно до ст. 107 КАС України, повідомлений про місце, дату і час розгляду справи.

Суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість, відповідно до ст.128 КАС України, розглянути позов при відсутності представника відповідача.

Повний текс постанови виготовлено, підписано та оголошено 02.10.2007 р.

Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Згідно направлення на перевірку № 3085/04-17 від 16.05.2006 р., виданого начальником управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області, головним спеціалістом нарахування доходів УПФ України в Пустомитівському районі з 16.05.2006 р. по 07.06.2006 р. проведено перевірку достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду та інших платежів Приватним підприємством „Захист –ПВІ”.

За результатами перевірки було донараховано страхових внесків на загальну суму 93 589 (дев'яносто три тисячі п'ятсот вісімдесят дев‘ять) грн. 00 коп. та складено Акт № 35 від 07.06.2006 р.

На підставі вказано акту позивачем було винесено вимогу  № Ю-410 від 14.06.2006 р. про сплату недоїмки із страхових внесків та рішення № 477 від 19.06.2006 р. про застосування фінансових санкцій за донарахування сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків.

Вказані вимога та рішення були оскаржені відповідачем до господарського суду Львівської області.

Господарський суд Львівської області розглянувши позов ПП „Захист –ПВІ” до УПФУ в Пустомитівському районі про визнання протиправними дій управління ПФУ в Пустомитівському районі щодо нарахування недоїмки зі сплати страхових внесків та застосування фінансових санкцій, в своїй постанові по справі № 2/941-9/182 від 22.05.2007 р. вказав, що ПП „Захист –ПВІ” недонарахував та своєчасно не сплатив страхові внески на загальну суму 93 589 (дев'яносто три тисячі п'ятсот вісімдесят дев‘ять) грн. 00 коп. за період з липня 2005 року по квітень 2006 року, а відтак фінансові санкції застосовано правомірно відповідно до вимог Закону та в задоволенні позову відмовив повністю.

Постанова господарського суду Львівської області по справі № 2/941-9/182 від 22.05.2007 р. не оскаржувалась.

Відповідач проти позову, у встановленому чинним законодавством України порядку, не заперечив, доказів сплати заборгованості не представив.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного :

Відповідно до п. 1 ст. 14 та п. 1 ст. 15  Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 р. (із наступними змінами та доповненнями), Приватне підприємство „Захист –ПВІ” є страхувальником, тобто платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 17 Закону визначено права та обов'язки страхувальників, а саме: п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону вказує, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Строки сплати страхових внесків визначені ст. 20 Закону, згідно з якою страхувальники зобов'язані, сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплатою страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно п. 4 ч. 9 ст. 109 Закону, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми.

Станом на день розгляду справи, відповідач не представив суду доказів сплати фінансових санкцій до Пенсійного фонду України, які є предметом позову.

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 3 ст. 9 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно ст. 70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки позивач представив достатньо належних доказів щодо виникнення заборгованості, стягнення якої є предметом позову, а відповідач позовні вимоги не заперечив, доказів відсутності заборгованості або її погашення у встановленому законом порядку не представив, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позовна заява Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області (м. Пустомити) до Приватного підприємства „Захист –ПВІ” (с. Сокільники) про стягнення 29 689 (двадцять дев‘ять тисяч шістсот вісімдесят дев‘ять ) грн. 00 коп.  є обґрунтованою і підлягає до задоволення.

Згідно ст. 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

На підставі наведеного, а також, в зв'язку з тим, що спір виник з вини відповідача, судові витрати підлягають віднесенню за рахунок відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 14, 15, 17, 20, 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст.ст. 2, 4, 6, 7, 9, 10, 11, 17, 48, 69, 70, 71, 72, 86, 87, 89, 94, 107,112, 120, 122, 123, 124, 128,138, 139, 140, 151, 152, 153, 154, 157, 158, 159, 160, 161, 162, 163, п. 3 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                                      П О С Т А Н О В И В :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Захист –ПВІ” (81130, вул. Коцюбинського, 8, с. Сокільники, Пустомитівський район, Львівська область; код ЄДРПОУ 33488189; р/р 2600901017584 в Другій Львівській Філії ВАТ „Кредо банк” м. Львів, МФО 385372) на користь Управління Пенсійного фонду України в Пустомитівському районі Львівської області (81100, вул. Шевченка, 13, м. Пустомити, Львівська область; код ЄДРПОУ 22371429; інші реквізити в матеріалах справи відсутні)  –29 689 (двадцять дев‘ять тисяч шістсот вісімдесят дев‘ять ) грн. 00 коп. фінансових санкцій.

3.          Стягнути з Приватного підприємства „Захист –ПВІ” (81130, вул. Коцюбинського, 8, с. Сокільники, Пустомитівський район, Львівська область; код ЄДРПОУ 33488189; р/р 2600901017584 в Другій Львівській Філії ВАТ „Кредо банк” м. Львів, МФО 385372) в дохід державного бюджету України (р/р 31112095600006 Банк УДК у Львівській області, МФО 825014, отримувач: ВДК Личаківського району м. Львова, код ЄДРПОУ 22389406, код платежу 22090200, символ звітності банку 092) – 296 (двісті дев'яносто шість) грн. 89 коп. судового збору.

4.          Виконавчі листи видати відповідно до ст. ст. 258, 259 КАС України.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

          Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

          Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.            

Суддя                                                                                                                   Цікало А.І.