Рішення

від 21.12.2021 по справі 820/474/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

21 грудня 2021 р. справа № 820/474/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Старосєльцевої О.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження за правилами письмового провадження справу за позовом Селянського (фермерського) господарства "Подалех" до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про визнання протиправними та скасування припису та постанови,-

встановив:

Позивач, Селянське (фермерське) господарство "Подалех" (далі за текстом - заявник, С(Ф)Г "Подалех"), у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправною та скасування постанови головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Осадчука В.М. від 15.01.2018 № 5/1020-303; 2) визнання протиправним та скасування припису головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Будякова А.С. від 22.12.2017 № 433-Пр.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 23 вересня 2021 року касаційну скаргу відповідача задоволено частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року скасовано, а справу №820/474/18 направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року прийнято адміністративну справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Аргументуючи заявлені вимоги позивач зазначив, що перевірка була призначена неправомірно, проведена із істотними порушеннями процедури, судження про виявлення факту виконання робіт ґрунтується на спотворених та перекручених обставинах фактичної дійсності. Стверджував про відсутність події правопорушення, передбаченого п.2 ч.2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф. Представником позивача до суду подано клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області (далі за текстом - владний суб`єкт, адміністративний орган, Департамент), про розгляд справи повідомлений належним чином, проте у визначений законом та судом строк, правом на подання відзиву на позов не скористався, у судове засідання не прибув, що у даному конкретному випадку суд не вважає перешкодою для відправлення правосуддя по даній справі.

З огляду на приписи ч.9 ст.205 КАС України, суд дійшов висновку, що справа має бути розглянута в порядку письмового провадження.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник, Селянське (фермерське) господарство "Подалех" пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, у якості юридичної особи зареєстрований з 25.04.1995 року (т. 1 а.с.25).

Згідно з договором передачі від 18 серпня 1999 року, Совхозрабкооп "Безлюдівський" Харківської райпотребспілки передав заявнику, Фермерському господарству "Подалех" недобудовану будівлю - приймальний пункт склопосуду, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною прощею 174 кв.м.

22.11.2017 року на адресу Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Харківській області надійшов лист Васищівської селищної ради Харківського району Харківської області № 1085/02-25 із повідомленням про те, що за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, пров. Радгоспний, 1 ведеться самовільне будівництво нежитлової будівлі з порушенням законодавства України (т. 1 а.с.49).

14.12.2017 року Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у Харківській області прийнято наказ №150-П (т. 1 а.с.51) про проведення позапланової перевірки на об`єкті за адресою пров. Радгоспний, 1 смт. Васищеве, Харківський район, Харківська область, суб`єкт містобудування - С(Ф)Г "Подалех", та видано відповідне направлення для проведення позапланового заходу від 14.12.2017 №433-Н (т. 1 а.с. 50).

На підставі вказаного наказу від 14.12.2017 №150-П та направлення для проведення позапланового заходу від 14.12.2017 №433-Н здійснено вихід для проведення позапланової перевірки позивача.

Результати проведеної перевірки оформлені актом №433-А (далі за текстом - Акт; т. 1 а.с.52-56).

У тексті акту викладено власне судження органу публічної адміністрації про, зокрема: 1) виконання заявником будівельних робіт з будівництва нежитлової будівлі з піноблоків, обкладених облицювальною цеглою, загальною площею будівлі 272.3 м.кв. без документів, які надають право на початок виконання будівельних робіт та введення об`єкта в експлуатацію; 2) за зовнішніми ознаками та наявною інформацією об`єкт можливо віднести до класу наслідків ССІ; 3) відсутність ознак експлуатації об"єкту.

Зі змісту Акта слідує, що під час проведення перевірки директором СФГ Подалех Шептурою Т.В. було надано: свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи С(Ф)Г "Подалех" (дата проведення державної реєстрації 25 квітня 1995 року, дата заміни свідоцтва про державну реєстрацію 20 січня 2009 року) серія А00, № 559913; рішення про переведення на посаду директора С(Ф)Г "Подалех" ОСОБА_1 від 25 грудня 2005 року №12; договір передачі недобудованої будівні загальною площею 174.0м.кв. С(Ф)Г "Подалех" від 18 серпня 1999 року; технічний паспорт, розроблений КП "Харківське районне бюро технічної інвентаризації" від 28 листопада 2017 року (інвентаризаційна справа № 1717, реєстровий № б/н).

22.12.2017 року Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції у Харківській області було прийнято припис №433-Пр про зупинення підготовчих та будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2 . (т. 1 а.с.57).

Також головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно - будівельної інспекції у Харківській області складено протокол від 22.12.2017, яким встановлено правопорушення С(Ф)Г "Подалех", а саме виконання будівельних робіт з будівництва нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 без повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (ССІ)/про зміну даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), що є порушенням ч. 1 ст. 34 та ч. 1 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (т. 1 а.с.58-60).

15.01.2018 року головним інспектором будівельного нагляду департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області Осадчуком В.М. була винесена постанова № 5/1020-303 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якої Селянське (фермерське) господарство Подалех визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф у сумі 63.432,00грн. (т. 1 а.с.61).

Стверджуючи про невідповідність закону означеного Припису та названої Постанови, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної влади/адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Суд відмічає, що суспільні відносини у сфері державного контролю за дотриманням дисципліни у будівельній справі унормовані одразу низкою актів законодавства, до яких належать, зокрема, Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Згідно положень ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Згідно положень ч. 1, ч. 2 ст. 4 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", об`єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об`єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (п. 6 ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Відповідно до п. 7 Порядку здійснення державного архітектурного - будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553, підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об`єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (ч. 3 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Відповідно до п. 10 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244, уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб`єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб`єкта містобудування.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" заходи контролю здійснюються органами державного архітектурно - будівельного контролю у встановленому цим законом порядку, з урахуванням особливостей, визначеними законами у відповідних сферах та в міжнародними договорами.

Суд зазначає, що позапланові заходи державного нагляду (контролю) суб`єктів господарювання, що визначені ч. 1 ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" були призупинені на час дії мораторію до 31.12.2017р. у силу Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Проте, дія Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не поширюється, зокрема на органи державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), тобто на Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області.

Враховуюче викладене, здійснення відповідачем позапланового заходу державного нагляду (контролю) за зверненням юридичної особи потребує до 31.12.2017 погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Суд зазначає, що спірну перевірку було призначено та проведено за зверненням Васищівського селищного голови щодо самовільного будівництва нежитлової будівлі, а не за зверненням фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази надання центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), відповідного погодження на проведення здійсненого відповідачем позапланового заходу.

Доказів одержання відповідачем погодження від іншого компетентного суб"єкта права у ході розгляду справи також не надано.

Окрім того, в ході судового розгляду судом встановлено, що на час спірних правовідносин С(Ф)Г "Подалех" мав право постійного користування земельною ділянкою, площею 1,29 га, яка знаходиться за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Васишеве, пров. (колишній Радгоспний) Піщаний, 1.

При цьому, саме на вказаній земельній ділянці розташована недобудована будівля - приймальний пункт склопосуду, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною прощею 174 кв.м., передана С(Ф)Г "Подалех" згідно з договором передачі від 18 серпня 1999 року Совхозрабкооп "Безлюдівський" Харківської райпотребспілки.

Як встановлено з матеріалів справи та наданих представником позивача у судовому засіданні пояснень, на час виникнення спірних правовідносин заявник здійснював відповідні дії щодо отримання належних правовстановлюючих документів щодо вказаної будівлі, в рамках яких позивачем було отримано Технічний паспорт на вказану будівлю.

Зі змісту акту перевірки встановлено, що висновки акту перевірки зроблені на підставі аналізу даних договору передачі та Технічного паспорта щодо площі вказаної нежитлової будівлі.

Проте, суд зазначає, що висновок про порушення позивачем норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який міститься в акті перевірки, ґрунтується на неналежних доказах, оскільки договір передачі вказаної будівлі від 18.09.1999 не є правовстановлюючим документом, який би визначав площу недобудованої будівлі.

У ході судового розгляду відповідачем не надано жодних належних доказів на підтвердження факту здійснення позивачем будівельних робіт станом на час перевірки з будівництва нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_2 .

Зокрема, наявні в матеріалах справи фото об`єкта не підтверджують здійснення позивачем будь-яких будівельних робіт. (т. 1 а.с. 125-126).

Продовжуючи вирішення спору, суд відзначає, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів і наведення у процесуальних документах адекватних аргументів відповідності закону вчиненого волевиявлення і безпідставності доводів іншого учасника справи.

У розумінні ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, згідно з ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а у силу запроваджених частинами 1 і 2 ст.74 КАС України застережень суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням встановленого законом порядку або не підтверджені визначеними законом певними засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст.75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а за правилом ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб`єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.

І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч.2 ст.77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

З урахуванням згаданих вище міркувань, суд доходить до переконання про те, що органом публічної адміністрації не надано належних та допустимих доказі на підтвердження факту скоєння заявником порушення норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Окремо суд зважає, що відповідно до п.2 ч.2 ст.2 Закону України від 14.10.1994р. №208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без повідомлення про початок їх виконання, а також наведення недостовірних даних у такому повідомленні, вчинене щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), - у розмірі тридцяти шести прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

При цьому, у силу ч.11 ст.2 Закону України від 14.10.1994р. №208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" штраф може бути накладено на суб`єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

Суд змушений констатувати, що текст Акту не містить взагалі жодних відомостей про достеменно з`ясований час вчинення заявником протиправного діяння, що прямо суперечить положенням ч.11 ст.2 Закону України від 14.10.1994р. №208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" в частині присікальності строку притягнення до відповідальності.

Сутність проведених заявником будівельних робіт та їх істотна відмінність від вимушених заходів із збереження об`єкта недобудови від впливу зовнішніх природних факторів (на кшталт: облаштування даху, поновлення цілісності зруйнованих стін тощо, тобто обставини ймовірного вчинення заявником діяння у стані крайньої необхідності) у тексті Акту перевірки суб»єктом владних повноважень не зазначена.

Звідси слідує, що управлінське волевиявлення було вчинено органом публічної адміністрації без з`ясування усіх юридично значимих факторів, тобто без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України.

Тому, постанова про накладення штрафу підлягає скасуванню.

Вирішуючи спір в частині епізоду видання органом публічної адміністрації Припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 22.12.2017 №433-Пр, суд зазначає, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт (п.п. б пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI).

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553) згідно з пунктами 16, 17 якого за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (пункт 21 Порядку №553).

Отже, за своєю правовою сутністю припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога інспектора, яка оформлюється, вручається (надсилається) керівникам юридичних осіб та фізичним особам (у тому числі керівникам суб`єктів господарювання та фізичним особам - підприємцям) щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

При виявленні порушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи ДАБІ складають акт, припис та протокол про таке порушення. Причому, у приписі обов`язково встановлюється строк на його виконання. Не виконання вимог припису є підставою для винесення постанови про застосування санкцій до суб`єкта містобудівної діяльності. Акт перевірки складається у присутності суб`єкта містобудівної діяльності, щодо якого проводиться перевірка, підписується його представником, якому вручається другий примірник. Протокол, припис та постанова про накладення штрафу також вручаються під підпис, а у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні відповідних документів, про це зазначається відповідно у протоколі, приписі та постанові, які в такому разі направляються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням.

Зі змісту спірного припису від 22.12.2017 № 433-Пр про зупинення підготовчих та будівельних робіт вбачається, що вказаний винесено за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті: "Будівництво нежитлової будівлі" за адресою: АДРЕСА_2 , якими встановлено, що С(Ф)Г "Подалех" виконуються будівельні роботи з будівництва нежитлової будівлі з піноблоків обкладених облицювальною цеглою, загальною площею будівлі 272,3 м.кв. без документів, які надають право на початок виконання будівельних робіт, що є порушенням ч. 1 ст. 34 та ч. 1 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466.

З метою усунення виявлених порушень зобов`язано негайно зупинити будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_2 , та не розпочинати їх до усунення всіх виявлених порушень.

Термін усунення порушень був установлений до 22.02.2018 року.

Отже, оскаржуваний припис винесено за результатами проведеної позапланової перевірки, висновками якої встановлені порушення ч. 1 ст. 34 та ч. 1 ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п. 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466.

Проте, у спірних відносинах суд дійшов до переконання про відсутність легітимних підстав для призначення перевірки та істотне недотримання суб"єктом владних повноважень процедури проведення перевірки, а тому усі добуті у результаті цього заходу контролю об"єктивні дані мають нездоланний і непереборний дефект походження і не можуть слугувати законними підставами для притягнення особи до юридичної відповідальності.

На виконання вимог ч.4 ст.9 КАС України у цілях з`ясування об"єктивної істини за власною ініціативою безвідносно до доводів сторін та процесуальної поведінки учасників справи, а також на виконання вказівок постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у цій справі окружним адміністративним судом було витребувано від заявника: державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, лист - вимогу Васищівської селищної ради від 12.08.1999 року, накладну та договір передачі від 18.08.1999 року, рішення Васищівської селищної ради від 10.05.2000 року, рішення Васищівської селищної ради від 15.09.2015 року, витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку, Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 24.11.2021р. (т. 2 а.с. 61-73, 116-119).

З наданих документів вбачається, що рішенням Васищівської селищної ради від 10.05.2000 року С(Ф)Г "Подалех" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки та лише 02.05.2019р. зареєстровано цю земельну ділянку за кадастровим номером 6325156400:00:005:0092.

У ході розгляду справи, судом встановлено, що на час виникнення спірних відносин, документи про прийняття в експлуатацію об`єкта за адресою: АДРЕСА_2 , заявником не подавались.

Водночас, лише 19.02.2019 року (тобто поза межами проведеної у спірних правовідносинах перевірки) на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 26.12.2008р. по справі №933/3054/18 за С(Ф)Г "Подалех" було зареєстровано право власності на вказаний вище об`єкт, яке припинено 27.08.2019 року.

Так, відповідно до договору купівлі-продажу від 27.08.2019 року від С(Ф)Г Подалех право власності на вказаний об`єкт перейшло до ОСОБА_2 , а у подальшому 06.09.2019 року до ОСОБА_3 , 25.10.2021 року до ОСОБА_4 .

Отже, ані на час проведення органом публічної адміністрації спірної перевірки, ані на час розгляду справи, право власності на об`єкт за адресою: АДРЕСА_2 , а також будь-яке речове право на земельну ділянку під цим нерухомим майном за С(Ф)Г "Подалех" не зареєстровано, що виключає існування правових підстав для обтяження заявника обов`язком усунення виявлених порушень.

Тому усунення порушень закону у галузі будівельної справи відносно названого об`єкту до настання події створення окремої земельної ділянки та реєстрації речового права на об"єкт нерухомого майна - будівлю мало відбуватись у порядку ст.376 Цивільного кодексу України шляхом звернення до суду із відповідною вимогою стосовно самочинного будівництва.

З огляду на викладене, оскаржуваний Припис підлягає скасуванню.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області від 15.01.2018 № 5/1020-303.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 22.12.2017 № 433-Пр.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (протягом 30 днів з дати виготовлення повного судового рішення).

Суддя О.В. Старосєльцева