Рішення

від 20.12.2021 по справі 392/1681/21

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/1681/21

Провадження № 2/392/905/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2021 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого - судді Бадердінової А.В., секретар судових засідань - Жельман О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Мала Виска цивільну справу №392/1681/21 за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Тимченко Сергій Віталійович до Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Тимченко С.В. звернулася до суду з даним позовом до відповідача Смолінської селищної ради про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. На обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новогригорівка Маловисківського району Кіровоградської області, помер її рідний дядько по лінії матері - ОСОБА_2 . За спорідненими стосунками ОСОБА_2 був рідним братом її матері (позивача) ОСОБА_3 , яка також померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 4,15 га, яка розташована на території колишньої Новогригорівської сільської ради, відповідно до державного акта на право приватної власності серії КР №038490 виданого Маловисківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 28.03.2002 року, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №6265.

Інших спадкоємців які б прийняли спадщину чи претендували на спадкове майно після смерті ОСОБА_2 , немає.

Після смерті матері, позивач перевірила всі документи померлої та встановила відсутність будь - якого майна, яке може бути успадковане, а тому не зверталася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. На момент смерті спадкодавця та задовго до цього, позивач проживала в іншому населеному пункті.

В жовтні 2021 року до позивача звернувся представник СТОВ Злагода та надав копію Державного акту на земельну ділянку померлого дядька, яка перебуває в оренді. При цьому, орендар запропонував позивачу як єдиному спадкоємцю померлого дядька, оформити спадкові права на земельну ділянку та переукласти з ним договір оренди.

З метою оформлення спадкових прав, позивач звернулася до Державного нотаріуса Маловисківського нотаріального округу Ліпінської С.Г., але отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, посилаючись на пропуск позивачем встановленого законом строку для прийняття спадщини. Таким чином, позивач вважає, що пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин та просить суд надати їй додатковий строк достатній для прийняття спадщини.

Ухвалою судді Маловисківського районного суду від 15 листопада 2021 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання з викликом учасників справи, крім того, витребувано від Маловисківської районної державної нотаріальної контори копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 02.12.2021 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Тимченко С.В. в судове засідання не з`явився подав заяву, зареєстровану судом 17.12.2021 року за вх. №11629 про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача Бесалян Е.А., який діє на підставі довіреності за №02-37/1586 від 15.09.2021 року, в судове засідання не з`явився, подав заяву, за підписом селищного голови Мазури М., зареєстровану судом 20.12.2021 року за вх. №11680, в якому просив провести розгляд справи за відсутності представника Смолінської селищної ради, за наявними у справі доказами. Позовні вимоги визнав.

У зв`язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, оцінивши досліджені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні це певна річ (об`єкт), щодо якої виник спір.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, в той час як стаття 16 ЦК України визначає, що способами захисту цивільних прав та інтересів, серед інших, є визнання права.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України , доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За правилом ч. 2 ст. 89 ЦПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що мати позивача, ОСОБА_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 10.12.2016 року Созонівською сільською радою Кіровоградського району Кіровоградської області (а.с.16).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 17.04.1970 року Хмелівською сільською радою Маловисківського району Кіровоградської області, народилася ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її батьками в свідоцтві про народження зазначені: батько ОСОБА_6 та мати ОСОБА_7 (а.с 8).

Крім того, відповідно до свідоцтва про смерть, дядько позивача, ОСОБА_2 , також помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 10.04.2007 року Новогригорівською сільською радою Маловисківського району Кіровоградської області (а.с.14).

Згідно із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 22. 11.1960 року виданого Хмелівською сільською радою Маловисківського району Кіровоградської області, народилася ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками в свідоцтві про народження зазначені: батько ОСОБА_8 мати ОСОБА_9 (а.с.17).

Відповідно до Витягу №00033525410 від 05.11.2021 року з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, народився ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , актовий запис №203 від 25.04.1951 року, у відомостях про батьків зазначено: батько ОСОБА_8 мати ОСОБА_9 (а.с.13).

Тобто мати позивача є рідною сестрою ОСОБА_2 , відповідно ОСОБА_8 є дядьком позивача, що також підтверджується іншими доказами доданими до позову (а.с. 9, 10, 11, 12, 18, 19, 20)

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України ).

Відповідно до копії державного акта на право власності на земельну ділянку серії КР №038490 виданого Маловисківською районною державною адміністрацією Кіровоградської області 28 березня 2002 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №6265, ОСОБА_10 є власником, земельної ділянки площею 4.15 га., що розташована на території Новогригорівської сільської ради, Маловисківського району Кіровоградської області (а.с.15).

Згідно із відповіді Маловисківської районної державної нотаріальної контори №1320/01-16 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , згідно даних Спадкового реєстру спадкова справа не зареєстрована (а.с.38-39).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч. 1ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч.1 ст. 1269 ЦК України , спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України , для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За нормами ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу , не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як роз`яснив Пленум ВСУ в абз.6 п.24 постанови від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно з правовою позицією ВСУ від 04.11.2015 р. (справа №6-1486цс15), відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити їй додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини. За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у Постанові від 17.03.2021 року у справі № 308/4272/19 зауважив, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При вирішенні цивільно-правового спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України , для прийняття спадщини, суд враховує, що такі причини визначаються поважними в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності , натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. У житі державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 17.10.2018 р. при розгляді справи №681/203/17-ц.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Положеннями ст. 17 ЗУ Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі Ілхан проти Туреччини від 27 червня 2000 р. зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Постановою від 05.11.2021 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії за №1205/02-31 державного нотаріуса Маловисківської районної державної нотаріальної контори, відмовлено спадкоємцю за законом ОСОБА_1 у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку з кадастровим номером 3523183800:02:000:0443, загальною площею, 4,15 га., для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Новогригорівської сільської ради Маловисківського району, відповідно до Державного акту про право власності на землю серії I-КР 038490, виданого 28 березня 2002 року Маловисківською районною державною адміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №6265, після смерті рідного дядька - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , через те, що ОСОБА_1 пропустила встановлений законом строк на подання заяви про прийняття спадщини.

Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, він не скористався правом на прийняття спадщини через поважні причини, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Необізнаність позивача про наявність спадкового майна для звернення з заявою для прийняття спадщини у строк передбачений законодавством, суд вважає поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Суд вважає причину пропуску позивачем строку на прийняття спадщини поважною, оскільки остання є спадкоємцем, яка не реалізувала належне їй право на прийняття спадщини внаслідок зазначених обставин, пропустивши визначений законом строк через наявність об`єктивних, істотних труднощів для спадкоємця на вчинення дій щодо прийняття спадщини.

Отже факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення спадкоємця від спадкування.

Тому суд прийшов до висновку про необхідність забезпечення права позивача на спадкування, враховуючи відсутність при цьому порушень прав третіх осіб чи інтересів держави та враховуючи встановлені обставини, які свідчать про наявність поважних причин на час завершення строку прийняття спадщини, тому суд вважає за доцільне встановити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном три місяць з моменту набрання рішенням законної сили.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 4 , 12 , 258-259 , 263-265 ЦПК України , ст. ст. 1269 , 1270 , 1272 ЦК України , суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини терміном три місяць з моменту вступу рішення у законну силу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Учасники справи:

- позивач - ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрована та проживаюча: АДРЕСА_1 ;

- представник позивача - адвокат Тимченко Сергій Віталійович, діє на підставі ордеру серії КР №101252 від 03.11.2021 року, місце знаходження:вул. Містечкова,53а, м. Мала Виска, Новоукраїнський район, Кіровоградська область;

- відповідач - Смолінська селищна рада Маловисківського району Кіровоградської області, Ідентифікаційний код юридичної особи № 05378818 місце знаходження: вул. Казакова, 39, смт Смоліне, Кіровоградська область.

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова